Іі. Мета роботи

Мета роботи - практично ознайомитися з роботою холодильної установки, а також експериментально визначити холодопродуктивність, отриману при заданих умовах, і холодильний коефіцієнт.

ІІІ. ОПИС УСТАНОВКИ (рис. 4)

Холодильна установка АКФВ-4М складається з випаровувача 1; одноступінчастого двоциліндрового компресора 2, який стискає пари фреону до тиску конденсації Р_к; конденсатора 3; терморегулюючих вентилів (дроселів) 4, які регулюють подачу фреону і понижують температуру до нижнього температурного рівня в випаровувач (установка має два дроселі і два ребристі випаровувачі, які працюють паралельно); протиструмного теплообмінника 5, де рідкий фреон охолоджується до температури переохолодження Т₃', обмінюючись теплотою з парами фреону, що ідуть на всмоктування і перегріваються до температури перегріву T₁ фільтру 6, який служить для вловлювання забруднень; осушувача 7, заповненого силікагелем і призначеного для уловлення вологи; лічильника, 8; крана для регулювання подачі води 9; манометрів на лінії нагнітання 10 і всмоктування 11.

Робочою речовиною холодильної установки АКФВ-4М служить фреон-12 (дифтордихлорметан) - один з найпоширеніших агентів. При нормальних умовах фреон-12 - це важкий без кольору газ (температура кипіння -29,8 °С, тиск конденсації 0,65 МПа при 25 °С) з дуже слабким специфічним запахом, відчутним лише при вмісті його в повітрі більше 20%. Сухий Ф-12 не кородує метал, за винятком магнієвих сплавів. Фреон-12 найменш шкідливий, але в рідкому стані може викликати обмороження шкіри і пошкодження очей.

В змієвик конденсатора 3 холодильної установки подають водопровідну воду через лічильник 8, по якому визначають витрати води. Температуру в різних точках визначають електронним мостом за допомогою багатоточкового перемикача.

Датчиками температури є термометри опору. Надлишковий тиск в зонах конденсації і випаровування вимірюють манометрами КСМ2-019. При переохолодженні визначають температуру переохолодження фреону Т₇. Якщо температура Т₅ дорівнює температурі Т₇, переохолодження відсутнє.

Рис. 4. Схема лабораторної компресійної установки АКФВ-4М.

IV. Методика проведення роботи

При включенні установки спочатку вентилем 9 (див. рис. 4) встановлюють по лічильнику 8 задану витрату води. Вмикають компресор 2. Через 10 хв. після пуску установки приступають до зняття показань приладів. Манометрами фіксують тиск на лінії всмоктування і нагнітання. Вимірюють температуру охолоджуючої води (точки Т₃, Т₄), температуру фреону до і після компресора (точки Т₁, Т₂), температуру фреону до і після дроселювання (точки Т₅, Т₆, Т₇). Виміри проводять кожні 5 хв. Отримані дані записують в звітну таблицю.

Рекомендовані умови проведення експерименту: витрати води в конденсаторі від 0,3 до 0,5 л/с (від 20 до 30 л/хв.).

Після досягнення заданого режиму роботи установки, про що буде свідчити незмінність температури фреону у всіх точках вимірів у часі, виконують контрольні виміри всіх величин і припиняють дослід. Установку зупиняють в наступному порядку: вимикають компресор, відключають воду.