Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте основні аспекти інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики.

2. Яка мета інформаційно-аналітичного забезпечення у сфері міжнародних відносин?

3. Які види інформаційно-аналітичних документів використовуються в процесі інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики?

4. Охарактеризуйте основні функції інформаційно-аналітичного управління?

5. У чому полягає інформаційне забезпечення державних візитів?

Словник термінів

База даних – сукупність даних і зв’язків між ними. Основна частина інформаційної системи.

Вільний обмін інформацією та ідеями – право (особи, держави, організації) на отримання та розповсюдження, враховуючи режим таємності, як внутрішньої, так і міжнародної інформації.

Глобалізація комунікації – глобальна політична, економічна і соціокультурна інтеграція з пріоритетами загально цивілізаційних цінностей на основі цифрових технологій.

Глобальне інформаційне суспільство – нове планетарне співтовариство, засноване на інформації – знаннях, інтелектуальних ресурсах – нова політична, соціально-економічна і технологічна система в еволюції цивілізації.

Глобальна інформаційна інфраструктура – інтерактивні електронні мережі, які забезпечують світову інфраструктуру для використання нових комунікаційних засобів, інформаційних послуг і міжнародного інформаційного обміну.

Глобальний інформаційний порядок – один з головних принципів, проголошений на міжнародній конференції в Таллуарсі, 1981 р. Означає право розповсюджувати інформацію незалежно від державних кордонів.

Державна інформаційна політика – сукупність основних напрямів і способів діяльності держави щодо отримання, використання, поширення та зберігання інформації.

Джерела інформації – це передбачені або встановлені законом носії інформації, до яких входять документи, інші носії, що зберігають інформацію, повідомлення засобів масової комунікації, фундаментальну інформацію або публічні виступи.

Економіка нового типу характеризується як інформаційна і глобальна: інформаційна – тому що конкурентоспроможність факторів або агентів у цій економіці (чи то фірма, регіон, нація) залежать в першу чергу від їхньої спроможності генерувати, обробляти і ефективно використовувати інформацію, що базується на знаннях; глобальна – тому що в нових історичних умовах досягнення вищого рівня продуктивності і забезпечення конкуренції можливо лише у глобальній мережі.

Зовнішня політика – це діяльність певної держави за межами своїх національних кордонів, яка спрямована на створення сприятливих умов для досягнення певних цілей і переваг у взаємодії з іншими державами й народами відповідно до існуючих принципів та норм. Зміст зовнішньої політики становлять переговори, укладання угод і створення блоків, міжнародні наради, діяльність міжнародних, міждержавних організацій, різного роду дипломатичних місій.

Інтернет – глобальний засіб комунікації з використанням протоколу Інтернет для передачі даних через взаємопов’язані електронні мережі.

Інформаційна безпека – це стан захищеності суспільства, держави, особистості, стан захищеності інформаційних ресурсів, які забезпечують прогресивний розвиток життєво важливих сфер суспільства.

Інформаційна загроза – це сукупність факторів, які створюють небезпеку для конституційних прав і свобод особистості, державної таємниці, зберігання цінної для суспільства інформації, від несанкціонованого доступу і розповсюдження.

Інформаційна інтервенція – це тенденційна інформація, яка розповсюджується через системи зв'язку, суб'єктивні факти та суб'єктивна інформація, що впливають на суспільну думку і прийняття рішень в іншій державі.

Інформаційне законодавство – галузь законодавства, яке регулює суспільні правовідносини щодо інформації як форми виразу інших правовідносин: права інтелектуальної власності, інформатизації, захисту інформації, інформаційної безпеки.

Інформаційний потенціал держави – сукупність засобів зв’язку, що включають комп’ютерні мережі, бази і банки даних, національну структуру інформації, сукупність самої інформації та її різновиди, а також інформаційно-аналітичні центри, видавництва, засоби масової комунікації та електронні видання.

Інформаційний суверенітет держави – здатність держави контролювати і регулювати потоки інформації поза межами держави з метою дотримання законів України , прав і свобод громадян, гарантування національної безпеки держави.

Інформаційний тиск – один із видів інформаційних загроз, який застосовується для розв'язання міжнародних проблем, для попередження міжнародних конфліктів або для того, аби змусити державу, що порушує міжнародні правила, увійти в міжнародне правове поле.

Інформаційні війни – це спеціальні міжнародні інформаційні операції, що здійснюються для забезпечення політичних, економічних інтересів урядів, політичних партій, рухів для реалізації влади і реалізації національних інтересів на території іншої держави або в окремих регіонах.

Масова комунікація – цілісний масовий комунікаційний процес, який включає інформаційні та технічні канали, засоби розповсюдження, зберігання та обробки інформації.

Медіа-дипломатія – інформаційне забезпечення зовнішньополітичних інтересів у міжнародних інформаційних потоках і спрямоване формування світової громадської думки за допомогою мас-медіа.

Міжнародна інформаційна політика – узгоджена стратегія міжнародного співробітництва на багатосторонній основі в галузі інформації і комунікації, інших сферах міжнародних відносин, складовим компонентом яких виступає глобальна комунікація.

Міжнародна інформація – це інформація, що циркулює між державами і використовується в керуванні міжнародними процесами й розробці та реалізації стратегії міжнародних відносин.

Міжнародна політика – це система економічних, правових, дипломатичних, ідеологічних, культурних, військових та інших зв’язків і відносин між народами, державами й групами держав, провідними соціальними, економічними та політичними силами й численними організаціями, що діють на світовій арені. Загалом, вона спрямовується на реалізацію національних інтересів кожної суверенної держави.

Міжнародний інформаційний обмін – обмін інформацією, інформаційними послугами та продуктами через кордони держав.

Міжнародний потік інформації – рух повідомлень через національні кордони між двома або більше національними і культурними системами. Крім безпосереднього створення інформації, виокремлюється друга складова – поширення інформації. Якщо держава не має контролю над усіма складовими стадії розповсюдження інформації, її повідомлення можуть бути неефективними.

Міжнародні інформаційні відносини – спеціалізована галузь міжнародного співробітництва, спрямована на вирішення глобальних інформаційних і комунікаційних проблем світового співтовариства.