- •Міністерство освіти і науки україни
- •Частина I Елементи функціонального аналізу Розділ 1. Метричні простори § 1. Поняття метричного простору
- •§ 2. Нормований метричний простір
- •§ 3. Скалярний добуток
- •§ 4. Приклади метричних просторів
- •Розділ 2. Збіжність в метричних просторах § 1. Границя послідовності
- •Нехай маємо послідовність
- •§ 2. Збіжність в просторах Rn, l2, c[a;b]
- •Розділ 3. Відкриті і замкнені множини § 1. Деякі поняття теорії метричних просторів
- •§ 2. Замикання і його властивості
- •§ 3. Замкнені множини і їх властивості
- •§ 4. Відкриті множини і їх влативості
- •Розділ 4. Неперервні відображення § 1. Поняття функції
- •§ 2. Границя і неперервність функції
- •§ 3. Зв’язні множини. Збереження зв’язності при неперервних відображеннях
- •Розділ 5. Компактні множини § 1. Компакти і їх властивості
- •§ 3. Критерій компактності
- •§ 4. Властивості функцій неперервних на компакті
- •Розділ 6. Повні метричні простори § 1. Приклади повних метричних просторів
- •§ 2. Властивості повних метричних просторів
- •§ 3. Теорема Банаха
- •Частина II Диференціальне числення функцій багатьох змінних Розділ 1. Поняття дійсної функції багатьох змінних
- •Розділ 2. Диференційовність функцій багатьох змінних § 1. Поняття диференційовної функції. Часткові похідні. Необхідні умови диференційовності
- •§ 2. Достатні умови диференційовності функції багатьох змінних
- •§ 3. Диференційовність складної функції.
- •§ 4. Інваріантність форми диференціала функції багатьох змінних.
- •§ 5. Похідна за напрямком. Градієнт.
- •Розділ 3. Частинні похідні і диференціали вищих порядків § 1. Частинні похідні вищих порядків
- •§ 2. Достатні умови незалежності змішаних частинних похідних від порядку диференціювання.
- •§ 3. Диференціали вищих порядків
- •§ 4. Формула Тейлора для функцій багатьох змінних
- •Розділ 4. Неявні функції § 1. Існування неявної функції однієї змінної
- •§ 2. Існування неявної функції багатьох змінних
- •§ 3. Існування неявної функції, яка задається системою рівнянь
- •Розділ 5. Екстремуми функцій § 1. Поняття екстремума функцій багатьох змінних
- •§ 2. Деякі відомості з теорії квадратичних форм
- •§ 3. Достатні умови існування екстремуму
- •§ 4. Умовний екстремум
- •Частина III. Розробка електронного посібника “Елементи функціонального аналізу та диференціальне числення функцій багатьох змінних”
- •Програмне середовище підручника
- •Як працювати з підручником?
- •Висновки
- •Часть II.– м.: ”Наука”, 1993. – 448с.
Частина I Елементи функціонального аналізу Розділ 1. Метричні простори § 1. Поняття метричного простору
В математичному аналізі ми часто зустрічаємося з поняттям границі. Причому в деяких випадках для послідовності одних і тих же об’єктів, в зв’язку з різними задачами, вводяться різні поняття границі. Всі ці поняття збіжності мають те спільне, що збіжність послідовності елементів {хп} до елемента х0 означає необмежене “наближення” хп до х0, необмежене зменшення “відстані” між цими елементами, коли номер п необмежено зростає. В залежності від того, як ми розуміємо відстань між елементами хп і х0, ми отримаємо різні означення границі. Тоді є зручним для деяких множин елементів дати загальне поняття відстані між елементами, а потім ввести за допомогою цієї відстані поняття границі. Такі множини називаються метричними просторами.
Означення 1.1. Множина Χ називається метричним простором, якщо для будь-яких x, y із множини Χ ставиться у відповідність дійсне число ρ(x,y) і при цьому виконуються наступні умови:
1)ρ(x,y)≥0, при чому ρ(x,y)=0 тоді і тільки тоді, коли x=y (аксіома тотожності);
2)ρ(x,y)=ρ(y,x) (аксіома симетрії);
3)
x,y,z
є Χ виконується
умова ρ(x,z)≤ρ(x,y)+ρ(y,z)
(аксіома трикутника).
Прикладами метричних просторів є: відрізок, 3-вимірний простір. Елементи простору називаються точками простору, ρ(x,y) називається відстанню між елементами x,y. Якщо введена відстань, то говорять, що введена метрика.
Якщо візьмемо будь-яку множину, то можна ввести метрику, поклавши ρ(x,y)=1, якщо xy і ρ(x,y)=0, якщо x=y.
§ 2. Нормований метричний простір
Надалі ми будемо використовувати поняття лінійної системи, яке розглядалося в лінійній алгебрі.
Означення 2.1.Непорожня множинаΧназиваєтьсялінійною системою над полем Р, дійсних чисел, якщо:
I.Для будь-яких двох елементів хR і уR є однозначно визначений третій елемент z=x+y, який називається їх сумою, причому
1)х+у=у+х (комутативність додавання),
2)х+(у+z)=(x+y)+z (асоціативність додавання).
II.Для будь-якого дійсного числа і будь-якого елемента хR існує і притому єдиний елемент х, який називається добутком елемента х на число , причому ( і - числа, х, у - елементи):
3)(х)=()х (асоціативність множення),
4)1.х=х,
5)(х+у)=х+у (дистрибутивність множення
6)(+)х=х+х відносно додавання).
III.Існує такий елемент R, який називається нульовим, що
7) 0х= для будь-якого хR.
Означення
2.1. Лінійний
система Х
називається
лінійним
нормованим
простором,
якщо
ставиться
у відповідність дійсне число
,
яке задовільняє наступним умовам:
1)
≥0,причому
=0
тоді і тільки тоді, коли![]()
;
2)
,
виконується
рівність
;
3)для
довільних
з множини
виконується нерівність![]()
Число
називаєтьсянормою
елемента х.
Елементи множини
називаютьсяточками,
або векторами
простору.
Якщо
в лінійному нормованому просторі
за відстань між елементамих,
у прийняти
(2.1),
то отримаємо метричний простір.
Дійсно,
з умови 1) означення 1.3 випливає, що
,
причому
тоді і тільки тоді, коли
,
а це еквівалентно тому, що
.
Так, як
,
то з умови 2) означення 1.3 маємо
.
Виконання
умови 3) означення метричного простору
слідує з властивості 3) означення 2.1.
Дійсно нехай
,
тоді
.
Таким
чином ми переконались, що будь-який
лінійний нормований простір стає
метричним простором, якщо покласти
.
При цьому слід зауважити, що
.
Зауваження
1.1 Якщо маємо
лінійну систему і на ній введена матрика,
то не завжди величину
можна
прийняти за
.
Справді, розглянемо множинуS
всіх послідовностей дійсних чисел
.
Коли відстань між двома послідовностями
і
,
визначимо рівністю
, то множинаS
стане метричним простором. Якщо в цьому
просторі ввести поняття суми х+у
і добутку х,
елементів х
на дійсне
число ,
як це робиться з послідовностями, а за
нульовий елемент прийняти =(0,0,...,0),
то даний метричний простір стане лінійною
системою. Коли за значення норми елемента
х
прийняти число
, то не буде виконуватись друга аксіома
норми, тобто
не завжди дорівнює![]()
