- •4. Розв’язування систем алгебраїчних рівнянь методом ітерацій. Достатня умова збіжності методу ітерацій для систем алгебраїчних рівнянь та оцінка похибки методу
- •5. Розв’язування систем нелінійних рівнянь методом Ньютона.
- •6. Постановка задачі інтерполяції. Геометрична ілюстрація інтерполяції функції. Параболічна інтерполяція. Інтерполяційні многочлени та оцінка похибки інтерполяційних многочленів.
- •7. Постановка задачі чисельного диференціювання. Чисельне диференц. На основі інтерполяційних формул Лагранжа та Ньютона. Оцінка похибки цих інтерполяційних формул.
- •8. Пост. Задачі чис-го інтег-ня. Чисельне інтегрування ф-ї однієї змінної м-м прямокутників, трапецій та методом Сімпсона. Похибки цих методів.
- •9. Метод Ейлера та його модифікації розв’язку задачі коші для звичайних диф. Р-нь. Геометричні ілюстрації цих методів.
6. Постановка задачі інтерполяції. Геометрична ілюстрація інтерполяції функції. Параболічна інтерполяція. Інтерполяційні многочлени та оцінка похибки інтерполяційних многочленів.
Задача інтерполяції формулюється наст чином:
В
n+1
різних точок x0,x1,…,xn,
задамо значення ф-ції f(x)
y0=f(x0),
y1=f(x1),…,yn=f(xn)
і треба побудувати многочлен степеня
n
,який
задовольняє умову:
(і=
)(1)
Коефіцієнти
невідомі.
Використ. умову (1) для знаходження
коефіцієнтів
складемо с-му зn+1
лінійних алгебраїчних р-нь.
![]()

Це є визначник Вандермонда, який не дорівнює 0, оск. всі хі є різні, але практично така інтерполяція многочленна є малоефективна.
Інтерполяц. многочлен Лагранжа.
Побудуєм
мног-н
Ln(x)
степеня
n,
який задов. умови:Ln(xi)=yi(і=
)
(2)
Інтерпол. многочлен Ln(x) побудуємо у вигляді:
Ln(x)=а0(х-х1)(х-х2)*…*(х-хn)+а1(х-х0)(х-х2)*…*(х-хn)+…+аk(х-х0)(х-х1)*… (3)
..*(х-хk-1)(х-хk+1)*…*(х-хn)+…+аn(х-х0)(х-х1)*…*(х-хn-1)
де ak коефіцієнти невідомі.
Кожен доданок виразу (3) є многочлен степеня n при чому при кожному з коеф. ak відсутній множник (x-xk) .Визначимо ak корист. умовами (2). Підставимо у (3) x=x0: Ln(x0)=y0=а0(х0-х1)(х0-х2)*…*(х0-хn)
а0= y0/(х0-х1)(х0-х2)*…*(х0-хn)
В загальному одержимо: Ln(xi)=yi= аi(хi-х0)(хi-х1)*...*(хi-хi-1)(хi-хi+1)*…*(хi-хn)
Звідси визначимо аі: аi= yi/(хi-х0)(хi-х1)*...*(хi-хi-1)(хi-хi+1)*…*(хi-хn)
Підставимо знайд. коеф. у ф-лу (3) і одержимо:
(4)
Позначимо
многочлен
![]()
(5)
Знайдемо
похідну від
:
(х-х1)(х-х2)*…*(х-хn)+
(х-х0)(х-х2)*…*(х-хn)+…
(хi-х0)(хi-х1)*...*(хi-хi-1)(хi-хi+1)*…*(хi-хn)
Многочлен
Ln(x)
визн. за ф-лою (4) наз інтерполяційним
многочленом Лагранжа, а наближену ф-лу
наз. ф-лою Лагранжа.
Вираз
наз.
коеф. Лагранжа.
Т:Якщо
вузли інтерполяції xi(і=
)
різні і належать відрізку
,
а ф-ціяf(x)
диф. n+1
раз на відрізку
,
то
для якої викон. нерівність
.
Якщо
,
то оцінка залишкового члена запишеться
у такому вигляді:![]()
Інтерполяційний многочлен Ньютона
Нехай ф-цію f(x) задано таблично: x0 x1 …. xn
y0 y1 …. yn
причому вузли інтерпол. є рівновіддалені, тобто x0, x0+h, x0+2h,…, x0+nh .Потрібно побудувати інтерпол. многочлен Pn(x) так, щоб викон. умови:
y0=Pn(x0), y1=Pn(x1),…,yn=Pn(xn) (1)
Будемо шукати многочлен у вигляді:
(2)
де
невідомі коефіцієнти.
![]()
Остання
ф-ла наз. інтерполюванням вперед, ці
ф-ли викор. тоді коли аргумент
знаходиться на початку таблиці
.
Коли
з-ня аргументу
знаходиться в кінці таблиці
,
то першу інтерпол. ф-лу не вигідно
використовувати
![]()
Ф-ла наз. інтерполяц. назад.
7. Постановка задачі чисельного диференціювання. Чисельне диференц. На основі інтерполяційних формул Лагранжа та Ньютона. Оцінка похибки цих інтерполяційних формул.
Нехай ф-ю f(x) задано таблично на інтервалі [a,b]. Представимо її у вигляді деякого інтерполяційного многочленна:f(x)=Pn(x)+Rn(x) (1) деRn(x) – залишковий член. Нехай ф-яPn(x) - к-раз неперервно продифиренц. ф-я. Тоді ми можемо к-раз продиф. рівність (1):
f′(x)=Pn′(x)+Rn′(x)
f′(x)=Pn″(x)+Rn″(x)
………………
fk(x)=Pnk(x)+Rnk(x)
За чисельне диференц. вибирають формули:
f′(x)=Pn′(x)
f′(x)=Pn″(х)
…………..
fk(x)=Pnk(x)
При чому залишковий член ri(x) (i=1…k) не завжди є малою величиною
ri(x)=fі(x)-Pnі(x).
Нехай ф-я fзадана на відрізку [a,b]. Табличноyi=f(xi), деxiрівновіддалені.
Запишемо для ф-ї fпершу інтерполяційну формулу Ньютона:
f(x)=Pn(x)=y0+t∆y0+
+…+![]()
t=
;
![]()
Шукаємо похідну:
f′(x)=![]()
f′(x)=
Pn′(x)=![]()
f″(x)= Pn″(x)=![]()
У чисельному диференц. 1-шу інтерполяційну ф. Ньютона викор. якщо шукають похідні f′(x) іf″(x) у т.х, які знаходяться між х0і х1
r1(x)=
- залишковий член перш. пох.f′(x)
обмеженої в т х0
Нехай ф-я f(x)
задана на [a;b],
у вузлахxi(рівновіддалені ) своїми значеннямиyi. Представимо ф-юf(x)
у вигляді інтерполяційного многочлена
Лагранжа:f(x)=Ln(x)
=
Якщо вузли рівновіддалені, то зробимо
замінуt=![]()
Тоді інтерполяц. многочлен Лагранжа має вигляд:
P(x)=Ln(x0+ht)=![]()
Продиференціюємо: f′(x)=Ln'(x)=
f(k)(x)=Ln(k)(x)=
Залишковий член шукаємо аналогічно, як і для інтерполяційного многочленна Ньютона.
