Тема 4. Психологічні особливості молодшого ш*

а 4. формування особистості дитини в початкових класах

69

вування і відтворення включається у систематичне виконання дітьми і завдань, завдяки чому, а також внаслідок подальшого розвитку мислення, ці і цеси стають систематичнішими і продуктивнішими.

Під впливом навчання у молодших школярів формується логічна пам'я внаслідок чого суттєво змінюється співвідношення образної та словесно-логіч пам'яті. Важливою умовою ефективності цього процесу є педагогічне керівн тво, спрямоване на забезпечення розуміння (аналіз, порівняння, співвіднесе! групування тощо) учнями навчального матеріалу, а вже потім — зауч} його (Г.С. Косткж).

У молодшому шкільному віці зростає продуктивність, міцність і точність < пам'ятовування навчального матеріалу. Зумовлено це оволодінням учнями г* коналішими мнемонічними прийомами.

Підвищується точність упізнання об'єктів, причому спостерігаються якіс зміни у цьому процесі. Наприклад, першокласники, впізнаючи об'єкти, білн спираються на їх родові, загальні ознаки, а третьокласники більшою мірою зорй товані на аналіз, виділення в об'єктах специфічних видових та індивідуальних о™-

У ва ^{Уява в цьому віці над}"

звичайно бурхлива, яскрава,

із характерними рисами некерованості. У про­цесі навчання вона поступово розвивається, зо­крема, вдосконалюється відтворювальна уява, яка стає реалістичнішою та керованішою.

Інтенсивно формується і творча уява. На основі попереднього досвіду виникають нові образи, від простого довільного комбінування уявлень діти поступово переходять до логічно обгрунтованої побудови нових образів.

Зростає швидкість утворення образів фан­тазії, а також вимогливість дітей до витворів влас­ної уяви.

4.4. Формування особистості дитини в початкових класах

Емоційно-вольова сфера

Діти цього віку дуже емоційні, але поступово вони ов вають умінням керувати своїми емоціями, стають стрі шими, врівноваженішими.

Основним джерелом емоцій є навчальна та ігрова ді«

ність (успіхи і невдачі в навчанні, взаємини в колективі, читання літератури, ™

гляд телепередач, фільмів, участь в іграх тощо).

Емоційну сферу молодших школярів складають нові переживання: здивуван­ня, сумніви, радощі пізнання, які, у свою чергу, є базою розвитку допитливості та формування пізнавальних інтересів.

Поступово розвивається усвідомлення своїх почуттів і розуміння їх вияву іншими людьми (Н.С. Лейтес, П.М. Якобсон). Для молодших школярів загалом характерний життєрадісний, бадьорий настрій. Причиною афективних станів, які мають місце, є передусім розходження між претензіями і можливостями їх задо­вольнити, прагненням отримати вищу оцінку своїх особистіших якостей і реаль­ними взаєминами з людьми тощо. Як наслідок, дитина може виявляти грубість, запальність, забіякуватість та інші форми емоційної неврівноваженості.

Молодші школярі емоційно вразливі. У них розвивається почуття власної гід­ності, зовнішнім вираженням якого є гнівне реагування на будь-яке приниження їх особистості та позитивне переживання похвали.

Розвиваються почуття симпатії, відіграючи важливу роль у формуванні ма­лих груп у класі та стихійних компаній. Взаємини у класі виступають фактором формування у дітей моральних почуттів, зокрема, почуття дружби, товарись­кості, обов'язку, гуманності. При цьому першокласники схильні переоцінювати власні моральні якості і недооцінювати їх у своїх однолітків. З віком діти стають самокритичнішими.

Шкільне навчання сприяє розвитку вольових якостей молодших школярів, вимагаючи від них усвідомленого і виконання обов'язкових завдань, підпорядку­вання їм своєї активності, довільного регулювання поведінки, вміння активно керувати увагою, слухати, думати, запам'ятовувати, узгоджувати власні потреби з вимогами вчителя тощо.

Воля у цьому віці характеризується нестійкістю у часі. Молодші школярі лег­ко піддаються навіюванню. Поступове обмеження дитини як суб'єкта імпульсив­ної поведінки відкриває можливості її розвитку як суб'єкта вольової поведінки, здатного довільно регулювати власні психічні процеси та поведінку.

Поступово зростає вимогливість до себе та інших, розширюється сфера усві­домлення обов'язків, розуміння необхідності їх виконання. Формуються такі во­льові риси характеру як самостійність, впевненість у своїх силах, витримка, напо­легливість тощо.

Ефективність формування вольових якостей залежить передусім від методів навчально-виховної роботи.

Хапакгаю- Характер у цьому віці лише формується, тому імпульсив- Р^ШР*Р°" ність поведінки, примхливість, упертість спостерігаються до- - . сить часто. Зумовлено це передусім недостатньою сформо-

ваністю вольових процесів. У поведінці дітей чітко виявляються особливості їх темпераменту, зумовлені властивостями нервової системи. Вод­ночас більшість молодших школярів чуйні, допитливі та безпосередні у вира­женні своїх почуттів.

72

73

Тема 5. Психологічні особливості пі