3. Чи може поширення нових електронних медіа змінити сферу спілкування соціально активних громадян?

Електронні медіа стали основою для громадських медіа, які є набагато ширшими за традиційні, і не обмежуються лише збиранням новин. Громадянські журналісти збирають цікаву та корисну для громади інформацію, надають їй широкий розголос та й сенс. Вони доступніші, більше розповідають про себе, роблять відкриті заходи і змінюють сферу спілкування.

4. Чи згодні Ви, що блогер, громадянський журналіст – це відповідальний активний член громадянського суспільства?

Відповідальність – це основне питання журналістики та будь-кого, хто бере до рук камеру, або просто намагається розповісти якусь історію.

5. Чи можете Ви в соціальній мережі запропонувати тему не популярну в змі, але актуальну для громадян?

Чисті автобуси – це мрія чи необхідність. Режим роботи двірника або чому прибудинкова територія не заметена. ДТП щодня – закономірність чи бездіяльність поліції.

ІІІ Висновки

1. Інформація для громадян є ефективним посередником у відносинах із суспільством. Допомагає краще розуміти поточні суспільні процеси.

2. ЗМІ – це сфера спілкування, взаємодії, самоорганізації й самоврядування громадян.

3. ЗМІ мають позитивний і негативний вплив. Проблеми ЗМІ – фінансова залежність; замовчування новин, фактів.

4. Мета взаємодії ЗМІ та громадянського суспільства: спільний інтерес на основі довіри і співпраці, толерантности.

5. Основна функція мас-медіа: бути авторитетом думки, творити суспільну думку, яка б об’єднувала суспільство.

6. Громадські медіа доступні, відкриті і швидко змінюють сферу спілкування. Основне питання журналістики – відповідальність.

Висновки

ЗМІ, або мас-медіа як інститут є важливою складовою розбудови в громадянського суспільства. Інформуючи про події в світі і в державі, про політичне і громадське життя, вони впливають на формування поглядів людей, громадської думки, яка є важливим інститутом демократичної системи врядування і ознакою функціонуючої “сфери відкритості”. Їх мета сприяти забезпеченню дієвої комунікації з суспільством, соціального консенсусу; постійної інформаційної взаємодії; формування нових смислів [23], та їх реалізацію задля спільного добра чи спільного інтересу.

Підводячи підсумок, погодимося, що етапи розвитку мас-медіа найтіснішим чином пов’язані зі змінами соціуму. Метафора «четверта влада» зафіксувала їх величезне значення в суспільстві, як активного каталізатора усіх громадських змін.

У визначені розуміння ЗМІ ключовим словом є слово медії (засоби) для поширення масової інформації: друковані періодичні видання, книжки, радіо, мобільні телефони, кіно, телебачення, аудіо та відеозаписи, засоби кабельного і супутникового зв'язку, відеоігри, Інтернет [19, с.29]. Вони виконують важливі функції: пізнавальну, комунікативну, оцінювальну, інформаційну, ретрансляційну, регулятивну, прогностичну, нормативну. Принципи функціонування ЗМІ: інтерактивність, мобільність, оборотність, взаємна сумісність, повсюдність і глобальність.

ЗМІ у суспільстві є не лише способом впливу на маси, але й засобом участі мас в соціальному управлінні. Ця участь здійснюється на базі всебічного інформування громадськості про соціальне життя в цілому та про діяльність окремих соціальних інститутів. Громадська думка може формуватися стосовно тільки тих явищ і фактів соціального життя, які є інформаційно доступними спільноті. Чим вищою є інформованість громадськості, тим компетентнішою є громадська думка. Емпіричні дослідження взаємодії ЗМІ та громадянського суспільства дають можливість стверджувати, що основна функція мас-медіа: бути авторитетом думки, творити суспільну думку, яка б об’єднувала суспільство. Формування громадської думки і її висловлення — дві взаємопов'язані сторони в діяльності ЗМІ.