2)Методичні прийоми

Будь - який метод реалізується за допомогою прийомів. Методичні прийоми – це елементи того чи іншого методу, які відображають окремі дії вчителя та учнів у процесі викладання та навчання. Класифікація прийомів, яка розроблена М.М. Верзіліним , виділяє такі групи: організаційні, технічні та логічні. Організаційні допомагають вчителю організувати застосування певних методів. Технічні пов’язані з використанням різних допоміжних засобів. Логічні прийоми мають особливий вплив на розвиток мислення учнів. Найважливіші операції мислення – аналіз та синтез. Дидактичний прийом – порівняння, протиставлення. Крім того, це аналогія, узагальнення та інші.

Особливого значення набуває такий логічний прийом як створення проблемної ситуації.

№10 Спостереження

Спостереж.-суб’єкт. діял., оволодіння якою призводить до формув. уміння спостерігати.З цим умінням пов’язаний розвиток спостережливості.

Структура спостереження: цілі спостереж,план,без посеред.сприйм.предметів і явищ,висновки.

Види за тривалістю виконання: короткочасні і довгот рив(позаурочний час).

Види за формою організації: фронтальні,групові(групи з сильними і слабкими учнями,сильніші допомагають),індивід( під час викон.д\з).

Види за часом проведення: випереджувальні( до засвоєння нових знань), опорні (у процесі засвоєння знань, фронтальна форма),розширювальні( після засвоєння, індивідуал,групами і фронтально)

Види за рівнем пізн.діял.учнів: репродуктивні (сприйм. І відтвор.зовн.ознак явищ і предметів) творчі – спосіб розв’язання проблеми.Створ.пробл.ситуація.Виконання проблем.ситуації організов.різними методами: евристичним і дослідницьким.Тому виділяють евристичне(проблема розвязується разом з учителем) і дослідн.(самостійно)спостереження.

2)Засоби начання

Засоби навчання — допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями.

Засоби навчання у навчальному процесі:

- слово вчителя—для передачі знань,слово і дія для формув.умінь і навичок;викладаючи новий матеріал,учитель спонукає думати учнів над ним,погоджуватись чи не погодж.з думками вчителя, звертатися до нього з пит. і одержати відповідь;

- підручник -для відновл.у пам'яті,повтор. і закріпл. знань, одержаних на уроці,викон.дом.завдання,повтор. пройденого матеріалу;

- одні засоби навч.заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.);

- другі—конкретиз. уточнюють,поглибл.відомості,які повідомляє вчитель(картини,карти,таблиці та інший наочний матеріал);

- треті—прямі об'єкти вивчення,дослідж (машини, прилади, хім..речовини, предмети живої природи);

- четверті—використ.переважно для озброєння учнів уміннями та навич.—навчал.і виробничими (прилади, інструменти, ін.);

—пяті символічні (знакові) засоби (історичні і географічні карти, графіки, діаграми і т.п.)

№11 Теорія пізнання

Завд.природи є пізнання об'єктив.законів природи і сприяння їх практ.використанню в інтересах людини.Знання створюється в результ.узагальнення спостереж., що отримуються і накопичуються в процесі практич.діял., і саме є теоретичною основою їх діяльності.

В основі методів природознавства лежить єдність його емпіричної та теоретичної сторін.Емпірична сторона передбачає необхідн. збору фактів та інформац. і їх опис. Теорет. сторона пов'яз. з поясненням,узагал., створ.нових теорій, висуванням гіпотез, відкриттям нових законів,пророкуванням нових фактів у рамках цих теорій. 

Методи природи можуть бути поділені на групи:

а) загальні методи, що стосуються всьої природи, будь-якого предмета природи, будь-якої науки.

б) особливі методи (спец.методи,що стосуються не предмета природи в цілому,а лише однією з його сторін:аналіз, синтез, індукція, дедукція;)

Методи: спостереження,експеримент,аналогія,аналіз,синтез,індукція(логічний умовивід з експерименту іспостереж),дедукція,гіпотеза.