4.4. Естетичне виховання студентів

       Важливим напрямом змісту виховання студентів ви­щого навчального закладу, чинником гармонійного роз­витку особистості є естетичне виховання.

Естетичне виховання — складова частина виховного процесу, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяль­ності людини.

       Метою естетичного виховання у вищому навчальному закладі є формування у майбутнього спеціаліста есте­тичної культури — здатності особистості до повноцінно­го сприймання, правильного розуміння прекрасного у мистецтві і дійсності, прагнення й уміння будувати своє життя та діяльність за законами краси. Компонентами естетичної культури є:

       а) естетичні почуття - емоційні стани, зумовлені оцін­ним ставленням людини до явищ дійсності і мистецтва;

       б) естетичні потреби - потреби в естетичних пережи­ваннях, спілкуванні з художньо-естетичними цінностями;

       в) естетичні смаки - здатність оцінювати твори мис­тецтва, естетичні явища з позицій естетичних знань та ідеалів;

       г) естетичні ідеали - соціальне та індивідуально пси­хологічно зумовлені уявлення про красу в природі, су­спільстві, людині, мистецтві;

       ґ) художні уміння          здібності в галузі мистецтва.

       Усі зазначені складові поняття «естетична культура» визначають зміст і завдання естетичного виховання сту­дентів.

              Провідне місце в естетичному вихованні студентів на­лежить дисциплінам соціально-гуманітарного циклу, зок­рема естетиці - науці про загальні закономірності ху­дожнього осмислення дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності і перетворення життя за за­конами краси, про роль мистецтва в розвитку суспільства.

       У процесі естетичного виховання формуються естетич­на свідомість і естетична поведінка. Естетична свідо­мість - це форма суспільної свідомості, що реалізується як художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали і виражаєть­ся в мистецькій творчості та естетичних поглядах, її ком­понентами є естетичні почуття, естетичний смак, естетич­ний ідеал.

       Естетична свідомість обумовлює естетичну поведінку. Ознаками такої поведінки є красиві вчинки, дії, акурат­ність в одязі, красива постава, манери, уміння триматися невимушено (природно), культурно й естетично виявляти свої емоції.

       Естетичний вплив на студентів має бути планомірним, цілеспрямованим і здійснюватися щоденно. Оскільки для студентів навчання є їх безпосередньою трудовою діяльніс­тю, необхідно розкривати красу праці, виховувати есте­тичне ставлення до неї. Вищий навчальний заклад не може нехтувати потребою створення сприятливих естетичних умов для навчання: відповідного естетичного оформлення аудиторій, лабораторій, бібліотек, читальних залів тощо.

       Могутнім засобом впливу на розум і почуття людини є мистецтво. Література, спів, музика сприяють розвит­ку навичок творчого самовияву студентів, здатності до імпровізації, уміння співвідносити власні художні упо­добання з жанровими закономірностями, стильовими його ознаками. Тому у вищих навчальних закладах важ­ливо розвивати художню самодіяльність, організовувати походи до музеїв, театрів, кіно, зустрічі з художниками, письменниками, акторами тощо.

           Естетичне виховання студентів здійснюється і шляхом міжособистісного впливу між студентами, студентами і викладачами у навчальному процесі і в позанавчальний час. Естетичне спілкування, яке включає елементарні естетичні навички поведінки, естетику взаємовідносин людей у праці, побуті, відпочинку, за умілої організації має потужну виховну силу. Формування естетичних відно­син у навчальному закладі відбувається за участі виклада­чів і кураторів.

       Ефективність естетичного виховання студентів знач­ною мірою залежить від вмілого використання педагогами різноманітних способів і засобів: створення естетичних си­туацій, які передбачають оцінювання (ознайомлення з тво­рами мистецтва та їх обговорення); використання естетич­ного потенціалу усіх навчальних дисциплін; впроваджен­ня естетичних елементів у структуру знань та ін.

       Формування естетичної культури майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах залежить від багатьох факто­рів. Серед них технократизм (надання переваги технічним дисциплінам), який протиставляє матеріальну культуру духовній. Це призводить до викривлення самої духовної культури, виникнення її неповноцінних форм. Тому в тих навчальних закладах, де спостерігається це явище, необ­хідно вносити у навчально-виховний процес гуманістич­ний смисл, гуманітаризувати свідомість студентів.

       Небезпечним чинником є обмежений погляд на люди­ну. Під час визначення цілей і завдань підготовки спеціа­ліста у вищому навчальному закладі слід брати до уваги не лише професіоналізм (знання, вміння і навички в галузі майбутньої спеціальності), а й здатність майбутнього спе­ціаліста до духовного розвитку, духовної культури. Есте­тичне виховання має забезпечити погляд на людину як на цілісну, духовно багату істоту.

            Рівень культури кожного студента значною мірою за­лежить від виховання у сім'ї. Дуже часто молоді люди не лише не отримують у сім'ї стимулів власного культурного розвитку, а й набувають досвіду протидії різним впливам культури. Тому завданням вищих навчальних закладів є посилення уваги до сім’ї, охоплення її системою естетично­го виховання, що дає змогу стабілізувати педагогічний вплив на студентів, розширити базу виховної роботи, під­вищити її ефективність.

            Отже, для високої ефективності естетичного вихован­ня студентів необхідно створити у вищому навчальному закладі естетично привабливу обстановку, використову­вати у виховній роботі зі студентами потенційні можли­вості народних традицій та обрядів, забезпечувати висо­ку естетичну культуру викладачів і студентів, а також виховних заходів, залучаючи до їх підготовки і прове­дення якомога більше студентів і відомих людей зі сфери культури.