Корисні копалини.

   Мезозойська ера ознаменувалась утворенням унікальних за запасами покладів нафти і газу, вугілля, залізних, олов'яних, вольфрамових руд, золота, алмазів. Концентруються вони в основному в межах обох Тихоокеанських та Середземноморського поясів, які інтенсивно розвивались в мезозої, а також на платформах.    В тріасі формувалися нафтові поклади Аляски, юрський та кредовий вік мають  нафтогазоносні провінції Західного Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу, Прикаспію, Саудовської Аравії, Лівії, Кувейту, Іраку, Нігерії, Габону, Мексиканської затоки, Алжиру, Венесуели.    До юрських  відкладів  приурочено  16% світових запасів вугілля. Це такі відомі басейни як Кансько-Ачинський, Іркутський, Південно-Якутський, басейни Китаю, Австралії, родовища Закавказзя (Ткварчелі і Ткібулі). З континентальними відкладами крейдової системи зв'язано біля 21% світових запасів вугілля. Найбільш відомі басейни: Ленський та Зирянський (Росія), а також басейни заходу Північної Америки (район Скелястих гір) і ін.    До юрського та крейдового періодів приурочена одна із великих залізорудних епох в історії Землі. Оолітові залізні руди нагромаджувались в западинах, накладених на герциніди. Великий басейн розміщений на південному сході Західно-Сибірської низовини, відомі також Ангаро-ілімський басейн (Росія), Аятське родовище в Казахстані, Лотарінгський басейн у Франції, Фрондгем і Клівленд у Великобританії, Зальцгіттер і Пейне у ФРН та ін.    На Сибірській платформі розташоване велике комплексне родовище міді, нікелю та платини генетично зв'язане із ультраосновними інтрузіями - Норильське.    В мезозої утворилися основні вольфрамомолібденові родовища світу - поширені вони в Забайкаллі, Примор'ї, на Північному Кавказі, в Китаї.    Великий "олов'яний"  пояс  простягається через Малайзію, Таїланд, Індонезію. Значні поклади олова відомі і в Росії (Забайкалля, Примор'я, Республіка Саха).    Родовища мезозойських бокситів простягаються у вигляді двох смуг через Урал, Тургайський прогин, Єнісейський кряж і південніше через Іспанію, південь Франції, Туреччину, Іран.    З мезозойськими гранітоїдними комплексами пов'язані дуже багаті родовища золота сходу Росії (золоторудні провінції Верхояно-Чукотська, Алданська, Сіхоте-Алінська, Південно-Забайкальська), а також золотоносні райони Аляски та Каліфорнії.    З кімберлітовими трубками вибуху пов'язуються алмазні родовища Якутської алмазоносної провінції, утвореної переважно в тріасовому періоді.    На Східно-Європейській широко поширені і експлуатуються (Україна, Поволжя в Росії) поклади мергелів і писальної крейди, сировини для цементної промисловості.

 Контрольні запитання і завдання.

1.  Охарактеризуйте розвиток у мезозої Середземноморського та Тихоокеанського поясів. 2.  Які події спричинили розкол Лавразії та Гондвани 3.  Як відбувався розкол Гондвани на окремі континенти 4.  Дайте характеристику кліматичних умов мезозою у зв'язку із тектонічними подіями того часу. 5.  Як відбувалась еволюція рослинності в мезозоїі 6.  Опишіть тваринний світ мезозою, зупинившись детальніше на характеристиці рептилій. 7.  Поясніть можливі причини "великого вимирання" тварин, зокрема динозаврів, у кінці крейдового періоду 8.  За допомогою "Атласу для вчителів" знайдіть родовища корисних копалин мезозойського віку та покажіть їх на Тектонічній карті світу.

палеозою. Лекція 5. КАЙНОЗОЙСЬКИЙ ЕТАП.

   Кайнозойський етап почався 65 млн. років тому і охоплює три періоди: палеогеновий, неогеновий та антропогеновий (четвертинний).    Нижче приводиться коротка характеристика подій в усіх трьох періодах. Слід відмітити, однак, що останній, антропогеновий період відрізняється від попередніх цілим рядом характерних ознак, що служить основою для його окремого більш детального розгляду в багатьох роботах. Особливостями антропогенового періоду можна вважати його короткотривалість у порівнянні з давнішими періодами (1,7-2 млн. років), різкі і численні коливання клімату, широкий розвиток наземних зледенінь (через що його інколи називають льодовиковим), появу та еволюцію людини, розвиток матеріальної культури. Крім цього, специфічними особливостями характеризуються і утворені в цей час осадки: дуже широке, практично повсюдне поширення,  незначна  потужність,  швидка  фаціальна мінливість по вертикалі і горизонталі, незцементованість тощо.    Особлива увага приділяється палеогеографії антропогену, тому що саме у цей час сформувалися основні риси сучасного рельєфу, сучасні ландшафти та біоценози планети.