історія україни _ хронологічний довідник

61

62

правом, він був лише зобов’язаний точно означену кількість днів

1822 р.

З’явилася перша граматика української мови І.Могильницького.

безоплатної роботи (панщини) на пана;

Пізніше граматики укр.мови підготували Й.Лозинський (1833) та

- селянам надавалися мінімальні громадянські права: могли

Й.Левицький (1834).

одружуватися без згоди поміщика; могли звертатися зі скаргою на

І.Могильницький написав наукову

статтю

польською

мовою

сваволю пана до суду;ліквідувалося право пана судити селянина;

1829 р.

воно передавалося державному суду;

”Розвідка про укр. мову”. В якій доводив, що укр.мова не є

- указом обмежено панщину трьома днями на тиждень (1786).

діалектом польської.

2. Релігійна:

Надруковано першу граматику укр. мови на Закарпатті,яку

- ліквідовано орден єзуїтів та єзуїтстські навчальні заклади в

1830 р.

Галичині (1773);

написав священник греко-католицької церкви-Л.Лучкай.Пізніше

- відкрито греко-католицьку семінарію святої Варвари у Відні (1774)

священник

О.Духневич

написав

і

видав

укр.

пізніше у Львові та Ужгороді;

мовою”Буквар”,підручник географії та інші посібники.

- заборонено примушувати греко-католиків переходити на

”Холерні бунти” на

Закарпатті.

католицький обряд, та вживати термін ”уніат”, як образливий;

1831 р.

Приводом

стали

обмеження

- зрівняно у правах католицька, греко-католицька, протестантська

(заборони пересування, карантин) введені у звязку з епідемією

церкви (1781);

холери. Але причини корінилися в системі існуючих земельних

- церква підпорядковувалася державі,а священики діставали статус

відносин та важкому становищу селян. Регулярні війська придушили

державних службовців;

повстання. Під впливом цих заворушень уряд скасував частину

- скасовано обмеження для некатоликів посідати державні посади,

другорядних повинностей (закон 1836).

купувати землі.

Діяльність

“Руської

трійці”

3. Освітні:

1832-1837 рр.

–

громадянсько

культурного

- 1784 р. відновлена діяльність Львівського університету.

об’єднання, що мало демократично-просвітницький характер.

Викладання велося латинською і польською мовами;

Виникло близько 1832р. у м.Львові.

- при Львівському університеті діяв Руський інститут де на

Засновники: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.

філософському і богославському факультетах навчалися на

Гурток об’єднував біля 20 осіб. Члени гуртка проводили велику

українській мові галичани;

фольклористично-збиральницьку роботу, записували народні пісні й

- прийнято закон про загальну освіту (1777), яким запроваджено

перекази, слова і вирази. Підготували рукописні збірки ”Син

систему початкових і середніх шкіл 5 типів. В початкових школах

Русі”(1833), ”Зоря”(1834), які не вдалося надрукувати. Вони

дозволено навчання рідною мовою (з 1818).

намагалися за допомогою друкованого слова рідною мовою ”підняти

Було створено Галицьку митрополію греко-католицької церкви.До

дух народний, просвітити народ”, допомогти народу усвідомити

1808 р.

гідність свою і свою силу. 1836р І.Вагилевич переклав укр. мовою

складу митрополії увійшли три єпископства:Львівське, Перемиське,

”Слово о полку Ігоревім”. 1836р М.Шашкевич підготував “Читанку”

Холмське.

для дітей, яка була надрукована пізніше в 1850р, вже після смерті

Рух опришків у Східній Галичині,Буковині і Закарпатті.Селяни

автора. В 1837р. їм вдалося видати в Будапешті альманах “Русалка

1810-1825 рр.

Дністровая”. Це була перша книга в Галичині надрукована

озброювалися і тікали у важко доступні райони Карпат.Невеликі

народною українською мовою. В ній засуджувалися іноземні

загони нападали на панські маєтки, розправлялися з поміщиками та

поневолювачі українців та оспівувалася героїчна визвольна боротьба

адміністрацією. Відомі ватажки: Ю.Омелюк, Д.Марусяк, М.Штолюк.

народу. Вона пробуджувала любов до рідної землі, піднімала

Для придушення руху австрійський уряд запровадив військово-

національну свідомість західноукраїнського населення, почуття його

польові суди, використовував регулярні війська. Це привело до

єдності з усім українським народом. Лише 200 екземплярів

поступового ослаблення руху, хоч окремі виступи тривали майже до

альманаху потрапили до рук читачів, решта була конфіскована.

1848р.

Члени “Руської трійці” зазнали переслідування світською і

1816 р.

Єпископ греко-католицької церкви у Перемишлі М.Левицький та

церковною владою, тому невдовзі товариство розпалося.

його помічник у шкільних справах І.Могильницький організували

1843-1844 рр.

Повстання селян Буковини під проводом Лук’яна Кобилиці.

”Товариство греко-католицьких священиків для поширення знань

Жителі 22 буковинських сіл під проводом Л.Кобилиці захопили ліси

серед вірних”. Мало мету поширювати релігійну літературу

й пасовиська, відмовилися виконувати повинності, вигнали

українською мовою. 1818 р. вони домоглися відкриття у Перемишлі

чиновників і встановили самоуправління. Проти селян була

дяко-вчительської школи.

застосована військова сила. Кілька сотень заарештовано і покарано.

63

64

1844 р.

Відкриття технічної академії у Львові.

Руська Рада. У першому номері було надруковано відозву ГРР в якій

Селянські повстання в Галичині. Польська шляхта намагалася

вперше було заявлено, що українці Галичини і Наддніпрянщини – це

1846 р.

єдиний народ.

підняти повстання проти Австрії і розраховувала на підтримку

галицьких селян, обіцяючи їм звільнення від повинностей. Але

23 травня

Під впливом польської Центральної Ради Народової частина

селяни повернули зброю проти шляхти, ненависть до якої була

1848 р.

ополяченої української шляхти та інтелігенції, яка не бажала

досить велика. Вони грабували маєтки, знищували документи про

відокремлюватися від вищих верств польського суспільства,

повинності, влаштовували жорстокі самосуди над поміщиками. Ці

утворила власну організацію - Руський собор. Вона мала на меті

події ввійшли в історію як ”мазурська різня”. Побоюючись

підпорядкувати український

рух

польському

і

відстоювала

розростання селянського повстання, австрійський уряд направив

незалежність Польщі під верховенством Габсбургів. Почали

каральні військові загони більш як у 100 сіл.

видавати газету ”Дневник руський” (редактор – І.Вагилевич).

Березень

Буржуазно-демократична революція в Австрійській імперії.

Очолював Руський Собор князь Лев Сапіга.

Слов’янський з’їзд у Празі. У роботі з’їзду від Галичини брали

1848 р.

Імператор Фердинанд І оголосив конституцію, яка передбачала

червень

встановлення демократичних свобод (слова, друку, зборів),

1848 р.

участь представники Головної Руської Ради, Центральної Ради

скликання парламенту (рейхстагу). Революція принесла західним

Народової і Руського Собору. З’їзд спробував примирити між собою

українцям цілу низку здобутків.

ці три галицькі національні організації. Українці відстоювали ідею

Створення ”Центральної ради народової” (ЦРН) у Львові,

поділу Галичини на Східну (українську) і Західну (польську), а

13 квітня

поляки – єдину Галичину з польською автономією в складі

1848 р.

польської шляхетської організації, яка ставила мету перетворити

Австрійської монархії. Було

вироблено

програмний

документ

Галичину на польську провінцію.

”Вимоги українців Галичини”, який так і залишився на папері.

22 квітня

Цісарський указ про скасування панщини в Галичині (з 15

липень

Вибори до австрійського парламенту(рейхстагу). Внаслідок

1848 р.

травня).Це відбувалося на 5 місяців раніше ніж у інших провінціях

1848 р.

революції 1848 українці Галичини і Буковини здобули право

імперії.За скасування панщини поміщики отримували певні грошові

вперше взяти участь у виборах до рейхстагу. В результаті виборів на

відшкодування від держави і звільнення від деяких податків.Пізніше

96 послів (депутатів) обраних від Галичини

39 були українцями: 27

було схвалено,що 2/3 мав платити селянин,а 1/3держава.9 серпня

селян, 9 священників, 3 інтелігенти; від Буковинни з 8 депутатів 5

1848р австрійський уряд поширив дію указу про скасування

були українцями (всі - селяни). Українські депутати запропонували

панщини на Буковину.Щодо Закарпаття то там рішенням угорського

парламентові розглянути питання про територіально-національний

сейму панщина відмінялася з 27 березня 1848р.

поділ Галичини про утворення у східній Галичині крайового сейму і

Заснування у Львові “Головної Руської Ради”(ГРР) – першої

уряду. Значного розголосу набув виступ селянина - депутата Івана

2 травня

Капущака (родом із с.Ляховець Станіславського округу) про те, що

1848 р.

української політичної організації, яка перебрала на себе роль

поміщики немають права на викуп за звільнення селян,

бо ‘‘биті

представника українців перед центральним урядом. Голова - єпископ

їхніми канчуками спини українських селян то і є їхній викуп’’. Було

Г.Яхимович, пізніше священник М.Куземський. Програма -

зібрано 200 тис. підписів на підтримку поділу Галичини, але

ліквідація феодальних пережитків, скасування станової нерівності,

Австрійський уряд

не виконав цієї вимоги, а в березні

1849 взагалі

надання українцям права доступу до всіх державних установ,

розпустив парламент.

навчання у всіх навчальних закладах рідною мовою, зрівняння у

Відкриття у львівському університеті кафедри української мови,

правах духовенства всіх віросповідань, а головне поділити Галичину

13 вересня

на 2 адміністративні одиниці: Східну – українську, Західну –

1848 р.

яку очолив Я.Головацький.

польську з окремими адміністраціями. Було утворено відділи ГРР,

Відбувся перший з’їзд діячів української культури і науки – ‘‘Собор

які займалися освітою, фінансами, селянськими справами тощо. На

19 жовтня

місцях було створено осередки ГРР (близько 50 місцевих рад, в тому

1848 р.

руських вчених’’. Учасники з’їзду (119 осіб) підтримали

числі 12 окружних). Рада почала формувати загони національної

необхідність широкого впровадження в культурне і освітнє життя

гвардії Австрійці відмовилися задовольняти політичні вимоги ГРР,

Західної України української мови. Українська мова стала мовою

обмеживши її діяльність культурно-освітніми функціями.

навчання в народних школах і як навчальний предмет у гімназіях.

15 травня

Вийшов перший номер першої української газети ”Зоря галицька”

25 жовтня

Заснування Головною Руською Радою у Львові культурно-

1848 р.

у Львові. Редактор А.Павенецький. Ініціатор видання Головна

1848 р.

просвітницького

товариства

«Галицько-Руської

Матиці».

65

66

67

68

- українські посли (депутати) до крайового сейму мали лише 15%

1875 р.

Заснування Чернівецького університету з німецькою мовою

місць і тому не могли

едиктивно протистояти полонізації краю;

викладання.

- 1866 р. урядовою мовою всіх установ краю стала польська мова;

Перший судовий процес проти І.Франка, М.Павлика, О.Терлецького

- намісником в Галичині обов’язково був поляк;

1877-1878 рр.

- у Відні «міністром у справах Галичини» був поляк.

у Львові, що ознаменував появу на політичній арені Галичини нової

Народовці заснували культурно-освітнє товариство «Просвіта»

течії – радикальної.

Українські радикали

видавали

журнали

1868 р.

«Громадський друг», «Дзвін», «Молот» (1878), «Світ» (1881 – 1882

статут якого чітко фіксував його мету – «Спомагати народну

рр.), вели пропагандистську роботу серед селян і робітників. Вони

просвіту в напрямках моральнім, матеріальнім і політичнім».

закликали народ до повалення старого експлуататорського ладу

Першим головою «Просвіти» був обраний А.Вахнянин, педагог,

шляхом революції, в якій основною рушійною силою мало стати

журналіст, композитор. По всіх повітових містах організовувались

селянство.

філії товариства «Просвіта», які займалися організацією народних

За редакцією В.Барвінського у Львові починає виходити щоденна

читалень та виданням

популярних книжок з різних ділянок

1870 р.

народного господарства, шкільних підручників творів красного

українська газета «Діло» (сама назва газети свідчить про її опозицію

письменства.

до москвофільського «Слова»), а з 1883р. літературно науковий

1873 р.

Засновано Літературне Товариство ім. Т.Шевченка у Львові,

яке

журнал «Зоря».

Судовий

процес

проти

лідерів

москвофілів

мало мету – сприяти розвитку укркаїнської мови і літератури.

1882 р.

І.Наумовича,

Головою став педагог та історик О.Барвінський, палкий противник

В.Плащанського

та

інших звинувачених

у

державній

зраді на

москвофільства. Товариство

виникло з ініціативи надніпрянців

користь Росії. Це привело до дискридетації москвофільського руху

О.Кониського, М.Драгоманова, Д.Пильчивика на гроші полтавської

та його дезорганізації і поступового занепаду.

поміщиці Єлизавети Милорадович, оскільки розвиток, української

Утворення у Львові першої політичної народовської організації –

культури і мови був значно ускладнений Валуєвським указом 1863

1885 р.

р.Після реорганізації в 1892 р. воно стало Науковим товариством

«Народна Рада». Вона поставила перед собою завдання

ім. Т. Шевченка (НТШ). З

1897 р. і по 1913 р. НТШ очолював

продовжувати справу Головної Руської Ради 1848 р.

М.Грушевський. Товариство стало фактично неофіційною

Письменник Ю.Федькович розпочав видання газети «Буковина».

українською академією наук, яка складалася з трьох секцій:

1885 р.

історико-філософської, філологічної та метематично-природничо-

Виникла перша українська політична партія у Львові – «Русько –

медичної. Діяло до 1939 р. з приходом на Західну Українурадянської

1890 р.

влади було закрито. Відновило свою роботу у жовтні 1989 р.

українська

радикальна

партія»

(РУРП).

Лідери

І.Франко,

Дозволено навчання українською мовою у середніх навчальних

М.Павлик, С.Данилович. Партія намагалася поєднати таоретичні

1874 р.

положення соціалізму з захистом соціальних інтересів

українських

закладах. Але для відкриття школи з українською мовою навчання

селян та національних прагнень українців Галичини. Радикали

обов’язково вимагалося ухвала крайового сейму, тоді як для

приділяли велику увагу вихованню у народних масах національної

відкриття польської – вистачало розпорядження Крайової Шкільної

самосвідомості і єдності всіх частин української нації. Вони

Ради. Тому не дивно,

що за 40 років конституційного ряду

в

першими

стали називати свою партію українською. В 1895 р. на

Галичині українцям було дозволено організувати лише 5 державних

з’їзді було прийняти

важливе доповнення

до програми партії:

гімназій: 1867 р. – Львівську, 1887 р. – Перемишлянську, 1892 р. –

«…Здійснення усіх її

соціалістичних

ідеалі можливе при повній

Коломийську, 1898 р. – Тернопільську, 1905 р. – Станіславівську,

політичній самостійності українського народу».

тоді як поляки мали 96 гуманістичних і 14 реальних гімназій тощо.

1890-1899 рр.

Політика

«Нової

ери» у

стосунках

народовців з

австрійським

Австрійська влада скасувала в Галичині право «пропінації, яке

1875 р.

урядом та поляками в Галичині. Щоб

заспокоїти

українців

закріпляло за поміщиками монопольний привілей виробляти і

австрійський уряд

пішов на поступки

українцям

і одночасно

продавати горілку і пиво». Ця монополія привела до того, що в

натиснув на поляків, щоб вони сіли за стіл переговорів та проводили

галицьких селах працювала широка мережа шинків, що приносили

більш помірковану політику в Галичині. З українського боку

великі прибутки поміщикам (1860 – 5 млн. римських). Згідно

переговори вели О.Барвінський та В.Антонович. Внаслідок політики

обчислення українського вченого В.Навроцького, що працював

нової ери було відкрито гімназію в Коломиї, та кафедру історії

державним скарбовим комісаром, кожний відкритий шинок відбирав

східних слов’ян у Львівському університеті, куди було запрошено

можливість шкільної освіти майже сотні селянських дітей.

М.Грушевського з

Києва та ін.Але

невдовзі

(1894)

ця

політика

69

70

71

72

73

74

1917р.

українських автономістів-федералістів, який невдовзі став Партією

1917р.

вимоги:

(УПСФ). Лідери: Д.Дорошенко, С.Єфремов, А.Ніковський.

1. щоб Тимчасовий Уряд виявив в тому чи іншому акті своє

Виступала за широку автономію України в складі Росії. 4 (17)

прихильне відношення до автономії України;

квітня

– з’їзд

української партії соціалістів-революціонерів

2. щоб на майбутній м/н конференції були допущені представники

(УПСР). Лідери: М.Ковалевський, О.Севрюк, П.Христюк, пізніше і

українського

народу –

тому

що

на

цій

конференції

М.Грушевський. Мета: глибокі аграрні перетворення, ліквідація

вирішуватиметься доля Галичини і західноукраїнських земель;

поміщицького землеволодіння, за національно-територіальну

3. щоб було призначено спеціального Комісара по справах України

автономію України в складі російської держави. Одна з

при Т.У;

наймасовіших партій; 4(17)квітня – конференція Української соціал-

4. щоб солдатів – українців виділено було в особливі частини , як в

демократичної робітничої партії (УСДРП). Лідери: В.Винниченко,

тилу так і по можливості на фронті ;

С.Петлюра, М.Порш. Мета: демократичний розвиток України з

5. українізацію школи, причім не тільки народної, а й середньої та

соціалістичною перспективою, за її автономію у складі федеративної

вищої;

Росії.

6. звільнити і пустити додому полонених галицьких українців;

Проведення в Києві Всеукраїнського Національного Конгресу.

Т.У. відхилив вимоги, мотивуючи відмову тим що:

6-8(19-21)

1) Ц.Р. не обрана шляхом всеукраїнського голосування і тому не

квітня

Узяло участь понад 900 представників укр. політичних партій і

може висловлювати волю всього українського народу;

1917р.

громадських організацій, від усіх верств населення і регіонів

2) проголошення автономії може спричинити цілу низку

України, та українців із-за меж України. Конгрес проголосив Ц.Р.

територіальних та інших непорозумінь;

верховною національною владою, представником українського

3) питання про майбутній адміністративний устрій Російської

народу і делегував її право говорити від імені народу. Було обрано

республіки мають вирішити тільки скликані в кінці року Установчі

новий склад Ц.Р. (118чол.). З’їзд підтвердив основну політичну

збори тощо.

мету(програму)

–

здобуття

національно-територіальної

автономії. Головою обрано М.Грушевського, а його заступниками –

28

травня –

Перший Всеукраїнський селянський з’їзд. В ньому взяли участь

С.Єфремова і В.Винниченка. Для поточної роботи обрано Малу Раду

2

червня

майже 2200 делегатів, які представляли всі 9 укр. губерній.

(20 чол.).

(10-15 червня)

Головним питанням з’їзду було питання про землю та

Початок творення українських військових частин. Було створено

1917 р.

самоврядування на селі. Програмова мета передбачала скасування

18 квітня

приватної власності на землю і всю передачу її в Український

1917 р.

першу українську військову частину – полк ім. Б.Хмельницького

земельний фонд. Користуватися землею мали ті , хто її обробляв, за

чисельністю 3 тис. солдат – українців, які зібралися на київському

встановленими земельними нормами,

які мали бути не меншими від

збірному етапному пункті і запропонували направити їх на фронт, як

споживчих. Було обрано Раду селянських депутатів у кількості 134

окрему українську частину. Значну організуючу роль тут відіграла

чол. від 73 повітів та виконавчий орган ради – Центральний комітет

група офіцерів – представників „Українського військового клубу

Селянської спілки. Ухвалено рішення про включення Ради

імені П.Полуботка”, який очолював поручик М.Міхновський.

селянських депутатів /134 чол./ до складу Ц.Р.

Командиром полку обрано кавалера ордену св. Георгія штабс-

Другий військовий з’їзд. Він був скликаний не дивлячись на

капітана

Д. Путника -

Гребенюка.

Згодом було сформовано ще

5-10 (18-23)

декілька військових частин, але на жаль керівники Ц. Р. зробили

червня

заборону Тимчасового уряду. З’їзд запропонував Ц.Р. негайно

ставку на міліційні формування у вигляді Вільного козацтва і

1917 р.

приступити до втілення ідей

автономії України. Затверджено статут

відкидали потребу творення власної армії, що виявилося великою і

Генерального військового комітету, обрано Раду військових

трагічною помилкою.

депутатів і ухвалено рішення про включення цієї Ради (понад 100

5-8 (18-21)

І Український військовий з'їзд у Києві. Близько 700 делегатів,

чол.) до складу Ц.Р.

І Універсал Центральної ради. Спираючись на рішення селянського

травня

ухвалили рішення добиватися миру без анексій і контрибуцій.

10 (23) червня

1917р.

Підтримали вимогу автономії України. Виступали за українізацію

1917 р.

і військового з’їздів Ц.Р. проголосила свій Перший універсал, в

армії. Обрали Генеральний український військовий комітет із 18 осіб

якому декларувала автономію України («однині самі будемо

на чолі із С.Петлюрою.

творити наше життя « ). Окрім цього в Першому універсалі було:

для

переговорів

1) заклик до всіх українців у тяжкий час вседержавного безладдя

середина

Ц.Р.

надіслала

із

Тимчасовим

урядом і

самостійно організовуватись і приступити до негайного закладання

(кінець)

Петроградською Радою делегацію на чолі з В.Винниченком для

підвалин автономного ладу;

травня

представленням Декларації Центральної

Ради в якій

містилися

2) у стислій

формі викладалися вимоги

Ц.Р.

до Т.У.

Особливий

75

76

акцент робився на сподіваннях, що по всій Росії будуть відібрані

подав у відставку. Уряд очолив О. Керенський. Більшовицька партія

поміщицькі, казенні, царські, монастирські та інші землі у власність

на чолі з В. Леніним зробила спробу збройного перевороту, який

народу;

було придушено.

3) Ц.Р проголошувала себе виразником всенародної волі і брала на

Збройний виступ самостійників на чолі з М. Міхновським (полк ім.

себе весь тягар відповідальності;

4-7 (17-20)

4) закликала укр. громадян до злагоди і порозуміння з демократіями

липня 1917 р.

П. Полуботка) з метою примушення Ц.Р. проголосити негайно

інших національностей, усунення на місцях осіб і органів «ворожих

самостійність України. Спроба закінчилась невдало, полк було

до українства», але не насильницькими методами, а шляхом їх

роззброєно і разом з М. Міхновським вислано на фронт.

переобрання тощо.

16 (29) липня

Ухвала Ц.Р. “Статуту вищого управління Україною”, який іноді

Створення Центральною Радою Генерального секретаріату –

15 (28) червня

1917 р.

називають “конституцією автономного устрою України”. В цьому

1917р.

першого крайового уряду на чолі з В.Винниченком. До нього

документі, який складався з 21 пункту, передусім окреслювався

увійшло

8

секретарів (міністрів). Генеральним

писарем

став

статус виконавчої влади:

П.Христюк, секретарем військових справ – С.Петлюра, міжнародних

1)

Ген. Секретаріат оголошувався найвищим крайовим органом

справ –

С.Єфремов, земельних справ – Б.Мартос, фінансів –

влади в Україні;

Х.Барановський, судових справ – В.Садовський, продовольчих справ

2)

Ген.Секретаріат формується Центр. Радою і відповідає перед нею,

– М.Стасюк, народної освіти – І.Стешенко. У першому складі уряду

а Т.У. лише затверджує його;

переважали соціал-демократи.

3)

всі урядові посади в Україні, якщо вони не вибрані, заміщуються

Приїзд

до

Києва Міністрів Тимчасового уряду

О.Керенського,

Ген. Секретаріатом;

29червня

4)

при Т.У. має бути статс – секретар для справ України, якого

(2 липня)

І.Церетелі, М.Терещенка. У результаті переговорів між Ц.Р. і Т.У.

призначає Т.У. при згоді з Ц.Р.;

1917р.

було досягнуто компромісу, який було оформлено як проект

5)

всі закони Т.У. мають силу в Україні з дня друку їх у “Краєвому

постанови Т.У «Про національно – політичне становище України», а

урядовому віснику” на українській мові тощо.

Ц.Р. його представила як другий універсал.

4 (17) серпня

“Тимчасова інституція для Генерального Секретаріату”, видана

ІІ Універсал Центральної Ради. В ньому Тимчасовий уряд:

3 (16) липня

1917 р.

Тимчасовим Урядом, яка була прямим запереченням “Статуту…” і

1917 р.

1) визнає Генеральний Секретаріат як носія найвищої краєвої влади в

суттєво обмежувала права України:

Україні, склад якого затверджується Т.У. за погодженням з Ц.Р.

1)

Г.С. мав стати місцевим органом Т.У., проміжною ланкою між

2) допускає представників Ц.Р. до кабінету військового міністра, до

Петроградом та місцевими органами;

Генерального штабу, з тим щоб вони брали участь у справі

2)

Ц.Р. позбавлялась законодавчих прав;

українізації війська без порушення боєздатності армії.

3)

всі урядові посади затверджував не Г.С., а Т.У.;

3) заявив про своє прихильне ставлення до розроблення проекту

4)

до складу Г.С. мали входити не 14, а лише 9 секретарів, до того ж

національно – політичного статусу України, а також проекту про

4 з них мали бути представниками нац. меншин;

вирішення земельної справи для їх винесення на Всеросійські

5)

територія компетенції Г.С. зменшувалась з 9 губерній до 5 (під

Установчі збори;

владу безпосередньо Росії мала перейти велика частина укр. земель:

Центральна Рада з свого боку:

Харківська, Катеринославська, Херсонська і Таврійська губернії);

1) відкладає здійснення автономії України до Всеросійських

6)

навіть не згадувалось про автономію України і про те, що це

Установчих зборів і рішуче відкидає будь – які самовільні кроки для

питання буде розглядатися Всеросійськими Установчими зборами.

її здійснення.

Ц.Р. і Г.С. лише прийняли “Інституцію” до відома і не збиралися її

2) Ц.Р. і Ген. Секретаріат поповнювалась на справедливих основах

виконувати. Таким чином між Ц.Р. та Т.У. загострилися

представниками інших народів, що живуть в Україні (слід

суперечності, назрівав конфлікт.

зауважити, що відсоток наданих їм місць – 30% перевищував їх

З’їзд народів Росії у Києві. Було засуджено надмірну централізацію

процентну частку серед жителів України – 20%) до складу Ген. Сек.

8-15 (21-28)

було введено 2 росіянина, 2 євреї і 1 поляк тощо.

вересня

влади в Росії та ухвалено основні принципи перебудови російської

Досягнення компромісу (ІІ універсал) не привело до стабілізації

1917 р.

держави на федеративних засадах, а також що скликання

політичної ситуації, навпаки воно започаткувало чергову кризу.

Всеросійських Установчих зборів не повинно перешкоджати

Липень

Політична

урядова криза в Росії. На знак

протесту

проти

скликанню крайових установчих зборів.

Ухвала Ц.Р. рішення про підготовку скликання Українських

1917р.

домовленостей в Києві із Т.У. вийшли 3 міністри – кадети. Г. Львов

22 вересня

77

78

79

80