історія україни _ хронологічний довідник
.pdf
|
перетворювалося фактично на неофіційну академію наук. |
Липень 1907 р. |
Заснування М.Садовським в Києві першого стаціонарного |
|
українського театру. |
1 листопада |
Діяльність ІІІ Державної Думи, обраної на основі нового |
1907–9 червня |
виборчого закону (від 3 червня). Серед 111 депутаті від українських |
1912 рр. |
губерній 77 або 69 % були поміщиками і священниками. 37 |
|
депутатів-українців у березні 1908 р. внесли законопроект про дозвіл |
|
викладання «в початкових школах місцевостей з малоруським |
|
населенням» рідною для цього населення українською мовою. Але |
|
Дума не схвалила цього законопроекту, що було свідченням |
|
посилення національного гніту, розгулу великодержавного |
|
шовінізму. |
1908 р. Утворення Товариства Українських Поступовців (ТУП). В умовах політичних репресій та заборони на легальну діяльність багатьох партій було вирішено відмовитися від партійної діяльності та перейти до роботи у формі безпартійної організації. Так було утворено ТУП. Лідери: С.Єфремов, Є.Чикаленко, М.Грушевський. Програма:
1)парламентаризм – основа державного ладу; відстоювати права українців через трибуну Державної Думи;
2)перебудова Росії на засадах федералізму, як засіб забезпечення національно-територіальної автономії України;
3)українізація освіти, церкви тощо.
1908 р. Заснування в Києві шовіністичної організації «Клуб русских националистов». Її відділи при підтримці властей були відкриті у десятках міст України. Вони намагались переконати всіх, що українці лише гілка єдиної російської народності, і що ця спільність грунтується на єдиній православній релігії. Панівною у них була шовіністична теорія єдності «самодержавства, православ’я і народності». Таким чином вони вели боротьбу проти українського руху.
1909-1910 рр. Наступ російського самодержавства на український культурно-
освітній рух. Було заборонено викладання українською мовою в тих школах, де її ввели під час революції. Були закриті «Просвіти», які виникли за прикладом Галичини – до середини 1907р. їх було вже 45, та інші українські громадські установи. Було заборонено продавати українські книжки (навіть «Євангеліє» українською мовою),проводити концерти, вечори українською мовою, збирати кошти на спорудження пам’ятника на могилі Т. Шевченка у Каневі. У січні 1910р. міністр внутрішніх справ Росії П. Столипін у своєму циркулярі губернаторам українців разом з іншими пригнобленими народами оголосив «інородцями» й заборонив їм створювати будьякі товариства, клуби, видавати газети рідною мовою.
15 листопада Діяльність IV Державної Думи. Зміцнилися позиції ліберальної 1912р. – 25 частини в Думі, зросла її опозиційність до влади. Вони підтримали лютого 1917 р. культурницькі вимоги українців, зокрема в дебатах літом 1913 р.
щодо української мови. Проти утисків української мови виступили кадети (Мілюков,Шингареев) трудовики (Керенський, Дзюбинський) тощо.
1914 р. |
Уряд Росії заборонив святкування 100-річчя від дня народження Т. |
|
Шевченка, що викликало хвилю протестів в Україні і в Державній |
|
Думі. |
1 серпня |
Початок Першої світової війни, між двома воєнними блоками – |
1914 р. |
Антантою (Франція, Англія, Росія) та Троїстим союзом (Німеччина, |
|
Австро-Угорщина, Італія (пізніше Італія вийшла із союзу, але |
|
примкнули Туреччина і Болгарія)). Україна займала вагоме місце в |
|
планах воюючих держав: |
|
- Німеччина прагнула розгромити Росію, відірвати від неї Україну, |
|
Польщу, Прибалтику, Кавказ і встановити над ними свій |
|
протекторат; |
|
- Австро-Угорщина претендувала на Поділля і Волинь; |
|
- Росія хотіла захопити землі Галичини, Буковини, Закарпаття під |
|
гаслом «Об’єднання всіх руських земель». |
|
Із початком війни серед українських політиків відбувся розкол. |
|
Частина підтримала свої уряди (Росії, Австро-Угорщини), інші |
|
відкрито стали на протилежний бік, бажаючи поразки цим урядам. |
|
ПІДВЛАДОЮ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ |
1772 р. |
Після І поділу Речі Посполитої Галичина перейшла до складу |
|
Австрійської імперії, 1774р. під її владу перейшла Буковина, |
Закарпаття перебувало в складі Угорського королівства, яке в свою чергу з ХІV було під владою Австрії. Австрія утворила «Королівство Галіції та Лодомирії» з центром у м. Львові, сполучивши в межах одної адміністративної одиниці українські та польські землі. Головним питанням українського національного руху протягом цілого ХІХ і початку ХХ ст. була справа поділу Галичини на польську і українську частини з окремим управлінням.
1772-1790 рр. Реформи так званого «просвіченого абсолютизму» імператриці Марії-Терезії (1772-1780) та імператора Йосифа ІІ (1780-1790).
1. Аграрна:
-було проведено перепис, в ході якого складено”Інвентарі”, де записано кількість земель, якими володіли поміщики, і зафіксовано повинності селян, заборонено збільшувати свої земельні володіння поміщикам за рахунок селянських наділів;
-заборонялося примушувати селян відробляти панщину у неділю і релігійні свята;
-скасовувалася особиста залежність селянина від пана (1782), тепер селянин перестав бути безправним кріпаком і охоронявся державним
61 |
62 |
|
правом, він був лише зобов’язаний точно означену кількість днів |
1822 р. |
З’явилася перша граматика української мови І.Могильницького. |
||||||||
|
безоплатної роботи (панщини) на пана; |
|
Пізніше граматики укр.мови підготували Й.Лозинський (1833) та |
||||||||
|
- селянам надавалися мінімальні громадянські права: могли |
|
Й.Левицький (1834). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
одружуватися без згоди поміщика; могли звертатися зі скаргою на |
|
І.Могильницький написав наукову |
статтю |
польською |
мовою |
|||||
|
сваволю пана до суду;ліквідувалося право пана судити селянина; |
1829 р. |
|||||||||
|
воно передавалося державному суду; |
|
”Розвідка про укр. мову”. В якій доводив, що укр.мова не є |
||||||||
|
- указом обмежено панщину трьома днями на тиждень (1786). |
|
діалектом польської. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Релігійна: |
|
Надруковано першу граматику укр. мови на Закарпатті,яку |
||||||||
|
- ліквідовано орден єзуїтів та єзуїтстські навчальні заклади в |
1830 р. |
|||||||||
|
Галичині (1773); |
|
написав священник греко-католицької церкви-Л.Лучкай.Пізніше |
||||||||
|
- відкрито греко-католицьку семінарію святої Варвари у Відні (1774) |
|
священник |
О.Духневич |
написав |
і |
видав |
укр. |
|||
|
пізніше у Львові та Ужгороді; |
|
мовою”Буквар”,підручник географії та інші посібники. |
|
|
||||||
|
- заборонено примушувати греко-католиків переходити на |
|
”Холерні бунти” на |
Закарпатті. |
|
|
|
|
|
||
|
католицький обряд, та вживати термін ”уніат”, як образливий; |
1831 р. |
Приводом |
стали |
обмеження |
||||||
|
- зрівняно у правах католицька, греко-католицька, протестантська |
|
(заборони пересування, карантин) введені у звязку з епідемією |
||||||||
|
церкви (1781); |
|
холери. Але причини корінилися в системі існуючих земельних |
||||||||
|
- церква підпорядковувалася державі,а священики діставали статус |
|
відносин та важкому становищу селян. Регулярні війська придушили |
||||||||
|
державних службовців; |
|
повстання. Під впливом цих заворушень уряд скасував частину |
||||||||
|
- скасовано обмеження для некатоликів посідати державні посади, |
|
другорядних повинностей (закон 1836). |
|
|
|
|
||||
|
купувати землі. |
|
Діяльність |
“Руської |
трійці” |
|
|
|
|
|
|
|
3. Освітні: |
1832-1837 рр. |
– |
громадянсько |
культурного |
||||||
|
- 1784 р. відновлена діяльність Львівського університету. |
|
об’єднання, що мало демократично-просвітницький характер. |
||||||||
|
Викладання велося латинською і польською мовами; |
|
Виникло близько 1832р. у м.Львові. |
|
|
|
|
|
|||
|
- при Львівському університеті діяв Руський інститут де на |
|
Засновники: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. |
||||||||
|
філософському і богославському факультетах навчалися на |
|
Гурток об’єднував біля 20 осіб. Члени гуртка проводили велику |
||||||||
|
українській мові галичани; |
|
фольклористично-збиральницьку роботу, записували народні пісні й |
||||||||
|
- прийнято закон про загальну освіту (1777), яким запроваджено |
|
перекази, слова і вирази. Підготували рукописні збірки ”Син |
||||||||
|
систему початкових і середніх шкіл 5 типів. В початкових школах |
|
Русі”(1833), ”Зоря”(1834), які не вдалося надрукувати. Вони |
||||||||
|
дозволено навчання рідною мовою (з 1818). |
|
намагалися за допомогою друкованого слова рідною мовою ”підняти |
||||||||
|
Було створено Галицьку митрополію греко-католицької церкви.До |
|
дух народний, просвітити народ”, допомогти народу усвідомити |
||||||||
1808 р. |
|
гідність свою і свою силу. 1836р І.Вагилевич переклав укр. мовою |
|||||||||
|
складу митрополії увійшли три єпископства:Львівське, Перемиське, |
|
”Слово о полку Ігоревім”. 1836р М.Шашкевич підготував “Читанку” |
||||||||
|
Холмське. |
|
для дітей, яка була надрукована пізніше в 1850р, вже після смерті |
||||||||
|
Рух опришків у Східній Галичині,Буковині і Закарпатті.Селяни |
|
автора. В 1837р. їм вдалося видати в Будапешті альманах “Русалка |
||||||||
1810-1825 рр. |
|
Дністровая”. Це була перша книга в Галичині надрукована |
|||||||||
|
озброювалися і тікали у важко доступні райони Карпат.Невеликі |
|
народною українською мовою. В ній засуджувалися іноземні |
||||||||
|
загони нападали на панські маєтки, розправлялися з поміщиками та |
|
поневолювачі українців та оспівувалася героїчна визвольна боротьба |
||||||||
|
адміністрацією. Відомі ватажки: Ю.Омелюк, Д.Марусяк, М.Штолюк. |
|
народу. Вона пробуджувала любов до рідної землі, піднімала |
||||||||
|
Для придушення руху австрійський уряд запровадив військово- |
|
національну свідомість західноукраїнського населення, почуття його |
||||||||
|
польові суди, використовував регулярні війська. Це привело до |
|
єдності з усім українським народом. Лише 200 екземплярів |
||||||||
|
поступового ослаблення руху, хоч окремі виступи тривали майже до |
|
альманаху потрапили до рук читачів, решта була конфіскована. |
||||||||
|
1848р. |
|
Члени “Руської трійці” зазнали переслідування світською і |
||||||||
1816 р. |
Єпископ греко-католицької церкви у Перемишлі М.Левицький та |
|
церковною владою, тому невдовзі товариство розпалося. |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
його помічник у шкільних справах І.Могильницький організували |
1843-1844 рр. |
Повстання селян Буковини під проводом Лук’яна Кобилиці. |
||||||||
|
”Товариство греко-католицьких священиків для поширення знань |
|
Жителі 22 буковинських сіл під проводом Л.Кобилиці захопили ліси |
||||||||
|
серед вірних”. Мало мету поширювати релігійну літературу |
|
й пасовиська, відмовилися виконувати повинності, вигнали |
||||||||
|
українською мовою. 1818 р. вони домоглися відкриття у Перемишлі |
|
чиновників і встановили самоуправління. Проти селян була |
||||||||
|
дяко-вчительської школи. |
|
застосована військова сила. Кілька сотень заарештовано і покарано. |
||||||||
63 |
64 |
1844 р. |
Відкриття технічної академії у Львові. |
|
Руська Рада. У першому номері було надруковано відозву ГРР в якій |
|||||||
|
Селянські повстання в Галичині. Польська шляхта намагалася |
|
вперше було заявлено, що українці Галичини і Наддніпрянщини – це |
|||||||
1846 р. |
|
єдиний народ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
підняти повстання проти Австрії і розраховувала на підтримку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
галицьких селян, обіцяючи їм звільнення від повинностей. Але |
23 травня |
Під впливом польської Центральної Ради Народової частина |
|||||||
|
селяни повернули зброю проти шляхти, ненависть до якої була |
1848 р. |
ополяченої української шляхти та інтелігенції, яка не бажала |
|||||||
|
досить велика. Вони грабували маєтки, знищували документи про |
|
відокремлюватися від вищих верств польського суспільства, |
|||||||
|
повинності, влаштовували жорстокі самосуди над поміщиками. Ці |
|
утворила власну організацію - Руський собор. Вона мала на меті |
|||||||
|
події ввійшли в історію як ”мазурська різня”. Побоюючись |
|
підпорядкувати український |
рух |
польському |
і |
відстоювала |
|||
|
розростання селянського повстання, австрійський уряд направив |
|
незалежність Польщі під верховенством Габсбургів. Почали |
|||||||
|
каральні військові загони більш як у 100 сіл. |
|
видавати газету ”Дневник руський” (редактор – І.Вагилевич). |
|||||||
Березень |
Буржуазно-демократична революція в Австрійській імперії. |
|
Очолював Руський Собор князь Лев Сапіга. |
|
|
|
|
|||
|
Слов’янський з’їзд у Празі. У роботі з’їзду від Галичини брали |
|||||||||
1848 р. |
Імператор Фердинанд І оголосив конституцію, яка передбачала |
червень |
||||||||
|
встановлення демократичних свобод (слова, друку, зборів), |
1848 р. |
участь представники Головної Руської Ради, Центральної Ради |
|||||||
|
скликання парламенту (рейхстагу). Революція принесла західним |
|
Народової і Руського Собору. З’їзд спробував примирити між собою |
|||||||
|
українцям цілу низку здобутків. |
|
ці три галицькі національні організації. Українці відстоювали ідею |
|||||||
|
Створення ”Центральної ради народової” (ЦРН) у Львові, |
|
поділу Галичини на Східну (українську) і Західну (польську), а |
|||||||
13 квітня |
|
поляки – єдину Галичину з польською автономією в складі |
||||||||
1848 р. |
польської шляхетської організації, яка ставила мету перетворити |
|
Австрійської монархії. Було |
вироблено |
програмний |
документ |
||||
|
Галичину на польську провінцію. |
|
”Вимоги українців Галичини”, який так і залишився на папері. |
|||||||
22 квітня |
Цісарський указ про скасування панщини в Галичині (з 15 |
липень |
Вибори до австрійського парламенту(рейхстагу). Внаслідок |
|||||||
1848 р. |
травня).Це відбувалося на 5 місяців раніше ніж у інших провінціях |
1848 р. |
революції 1848 українці Галичини і Буковини здобули право |
|||||||
|
імперії.За скасування панщини поміщики отримували певні грошові |
|
вперше взяти участь у виборах до рейхстагу. В результаті виборів на |
|||||||
|
відшкодування від держави і звільнення від деяких податків.Пізніше |
|
96 послів (депутатів) обраних від Галичини |
39 були українцями: 27 |
||||||
|
було схвалено,що 2/3 мав платити селянин,а 1/3держава.9 серпня |
|
селян, 9 священників, 3 інтелігенти; від Буковинни з 8 депутатів 5 |
|||||||
|
1848р австрійський уряд поширив дію указу про скасування |
|
були українцями (всі - селяни). Українські депутати запропонували |
|||||||
|
панщини на Буковину.Щодо Закарпаття то там рішенням угорського |
|
парламентові розглянути питання про територіально-національний |
|||||||
|
сейму панщина відмінялася з 27 березня 1848р. |
|
поділ Галичини про утворення у східній Галичині крайового сейму і |
|||||||
|
Заснування у Львові “Головної Руської Ради”(ГРР) – першої |
|
уряду. Значного розголосу набув виступ селянина - депутата Івана |
|||||||
2 травня |
|
Капущака (родом із с.Ляховець Станіславського округу) про те, що |
||||||||
1848 р. |
української політичної організації, яка перебрала на себе роль |
|
поміщики немають права на викуп за звільнення селян, |
бо ‘‘биті |
||||||
|
представника українців перед центральним урядом. Голова - єпископ |
|
їхніми канчуками спини українських селян то і є їхній викуп’’. Було |
|||||||
|
Г.Яхимович, пізніше священник М.Куземський. Програма - |
|
зібрано 200 тис. підписів на підтримку поділу Галичини, але |
|||||||
|
ліквідація феодальних пережитків, скасування станової нерівності, |
|
Австрійський уряд |
не виконав цієї вимоги, а в березні |
1849 взагалі |
|||||
|
надання українцям права доступу до всіх державних установ, |
|
розпустив парламент. |
|
|
|
|
|
|
|
|
навчання у всіх навчальних закладах рідною мовою, зрівняння у |
|
Відкриття у львівському університеті кафедри української мови, |
|||||||
|
правах духовенства всіх віросповідань, а головне поділити Галичину |
13 вересня |
||||||||
|
на 2 адміністративні одиниці: Східну – українську, Західну – |
1848 р. |
яку очолив Я.Головацький. |
|
|
|
|
|
|
|
|
польську з окремими адміністраціями. Було утворено відділи ГРР, |
|
Відбувся перший з’їзд діячів української культури і науки – ‘‘Собор |
|||||||
|
які займалися освітою, фінансами, селянськими справами тощо. На |
19 жовтня |
||||||||
|
місцях було створено осередки ГРР (близько 50 місцевих рад, в тому |
1848 р. |
руських вчених’’. Учасники з’їзду (119 осіб) підтримали |
|||||||
|
числі 12 окружних). Рада почала формувати загони національної |
|
необхідність широкого впровадження в культурне і освітнє життя |
|||||||
|
гвардії Австрійці відмовилися задовольняти політичні вимоги ГРР, |
|
Західної України української мови. Українська мова стала мовою |
|||||||
|
обмеживши її діяльність культурно-освітніми функціями. |
|
навчання в народних школах і як навчальний предмет у гімназіях. |
|||||||
15 травня |
Вийшов перший номер першої української газети ”Зоря галицька” |
25 жовтня |
Заснування Головною Руською Радою у Львові культурно- |
|||||||
1848 р. |
у Львові. Редактор А.Павенецький. Ініціатор видання Головна |
1848 р. |
просвітницького |
товариства |
«Галицько-Руської |
|
Матиці». |
|||
65 |
66 |
|
Основне завдання видання популярних недорогих книг для народу, |
|
|
підручників |
українською мовою. Перший голова - священник |
|
М.Куземський. |
|
1-2 листопада |
Збройне повстання у Львові, яке організувало Польське |
|
1848 р. |
демократичне твариство.У відповідь на стрільбу урядових військ по |
|
|
цивільному населенню робітники та студенти звели на вулицях |
|
|
Львова 23 барикади.Відбувалися сутички між військами й |
|
|
повстанцями, |
в лавах яких вели бої спільно поляки,українці,євреї та |
|
ін. 2 листопада урядові війська протягм 2,5 год. вели артилерійський |
|
|
обстріл міста,було випущено близько 650 снарядів.Було вбито 55 |
|
|
осіб,поранено75. У місті почалися пожежі,внаслідок яких |
|
|
згоріли:будинок університету, цінна університетська бібліотека, |
|
|
театр, політехнічна академія, міська ратуша тощо.О 15-й годині |
|
|
повстанці капітулювали,бо сили були нерівні. 3-го литопада у Львові |
|
|
було запроваджено стан облоги.(10 січня 1849 – всю Галичину було |
|
|
оголошено в стані облоги). Почалися репресії. |
|
1 листопада |
У Чернівцях відбулися збори представників сільських громад усієї |
|
1848 р. |
Буковини /з ініціативи Л.Кобилиці/. Учасники зборів виступали |
|
|
проти наміру австрійського уряду адміністративно відокремити |
|
|
Буковину від Галичини. |
|
16 листопада |
Депутат рейхстагу Л.Кобилиця у Вижниці на зборах 2600 селян |
|
1848 р. |
закликав їх до боротьби з панами.Повстання охопило гірські села |
|
|
Вижницького і Сторожинецького округів.Кінний загін Л.Кобилиці |
|
|
вів боротьбу проти урядових військ до літа 1849р. Ватажка |
|
|
повсталих було схоплено в 1850 р, після жорстоких катувань він |
|
|
помер у жовтні 1851р. |
|
1848 р. |
Відкрито в Коломиї першу в Галичині українську читальню. |
|
1849 р. «Бахівська реакція» (від прізвища мініста внутрішніх справ О.Баха) в Галичині. Після поразки революції, новий імператор Франц-Йосиф (Фердинанд І під тиском реакціонерів, які його вважали занадто ліберальним відрікся від влади) відмовився практично від всіх декларованих в 1848 р. свобод. Було розпущено парламент (березень 1849 р) і скасована Конституція. Для галицьких українців ситуація ускладнювалася ще і тим, що провідником «бахівської політики» у Галичні став поляк намісник граф Агенор Голуховський. Він за час свого 10-літнього правління (1849-1859 рр.) в Галичині звів на нівець майже всі здобутки українців:
-1851 р. припинила своє існування Головна Руська Рада;
-1857 р. перестала виходити «Зоря Галицька»;
-1857 р. українська мова перестала бути обов’язковим предметом для вивчення в гімназіях; 1859 р. спроба перевести українську мову на латинську абетку – так
звана «азбучна війна», яка мала на меті прискорити полонізацію українського населення.
1859 р. Австрія зазнає поразки у війні з італйським королівством П’ємонтом, яке підтримала Франція.І це підштовхнуло імператора до певних реформ. 1860 р. було проголошено Конституцію, згідно з якою всі коронні краї з 1861 р. ставали автономними із власними крайовими сеймами, а серед них і Галичина та Буковина.
1861 р. Відкрито залізничну лінію Львів-Перемишль,яка зв’язала Львів із Краковом і Віднем.1866 р. збудовано залізницю Львів-Станіслав- Чернівці; 1873 р. почала працювати залізниця Львів-Тернопіль- Підволочинськ,яка з’єднала Західну Україну з Наддніпрянською.
Початок 60-их |
Зародження руху народовців, який був реакцією на поширенння так |
||||||||
років 19 ст. |
званого |
«москвофільства». |
Москофіли стояли |
на |
позиціях |
||||
|
великодержавного російського шовінізму, стверджуючи, що від |
||||||||
|
Карпат до Камчатки |
живе |
єдиний «руський» народ |
з єдиною |
|||||
|
«панруською» мовою і культурою. На їх думку, окремого |
||||||||
|
українського народу не було і нема, а тому заперечували право на |
||||||||
|
існування української мови і писали свої праці «язичієм» - сумішшю |
||||||||
|
російської, української, польської,старослов’янської мов. |
Їх |
|||||||
|
ідеологами були – Д.Зубрицький, А.Добрянський. Вони видавали |
||||||||
|
газету «Слово», журнали «Галичанин» і «Лада».На позиції |
||||||||
|
москвофільства |
перейшов і |
Яків |
Головацький, |
колишній |
діяч |
|||
|
«Руської трійці».В 1867 р. він емігрував до Росії, де обійняв посаду |
||||||||
|
голови Археографічної комісії у Вільні. |
|
|
|
|||||
|
Народовці – суспільно політичний рух молодої західноукраїнської |
||||||||
|
інтелігенції, які були прихильниками розвитку на |
народній |
|||||||
|
основі.Орієнтуючись на український народ вони присвятили |
себе |
|||||||
|
служінню |
йому.Представники – |
Володимир Шашкевич |
(син |
|||||
|
М.Шашкевича), Федір Заревич та інші.1862 р. у Львові вони |
||||||||
|
заснували студентську громаду – один із перших осередків |
||||||||
|
українофільства |
в |
краї. |
Було |
відкрито часописи |
«Мета», |
|||
|
«Вечорниці», «Нива», «Русалка» та народні бібліотеки. Народовство |
||||||||
|
мало багато спільного з українофільством на східно-українських |
||||||||
|
землях. |
|
|
|
|
|
|
|
|
1864 р. У Львові товариство «Руська бесіда» (засноване народовцями) на гроші зібрані серед народу, заснувало український професійний театр.
1867р. Внаслідок австро-угорського компромісу (цьому передувала програна Австрією війна Прусії)Австрійська монархія була перетворена на дуалістичну Австро-Угорську. Галичина і Буковина увійшли до складу Австрійської частини держави, а Закарпаття – до Угорської.Нова Конституція Австро-Угорщини 1867 р. декларувала рівноправність усіх народів «всі народи в державі є рівноправні і кожний народ має непорушне право зберігати і плекати свою національність і мову». Але в Галичині де всевладною була польська адміністрація, конституційні права українців часто брутально порушувалися:
67 |
68 |
|
- українські посли (депутати) до крайового сейму мали лише 15% |
1875 р. |
Заснування Чернівецького університету з німецькою мовою |
||||||||||||
|
місць і тому не могли |
едиктивно протистояти полонізації краю; |
|
викладання. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
- 1866 р. урядовою мовою всіх установ краю стала польська мова; |
|
Перший судовий процес проти І.Франка, М.Павлика, О.Терлецького |
||||||||||||
|
- намісником в Галичині обов’язково був поляк; |
|
1877-1878 рр. |
||||||||||||
|
- у Відні «міністром у справах Галичини» був поляк. |
|
|
у Львові, що ознаменував появу на політичній арені Галичини нової |
|||||||||||
|
Народовці заснували культурно-освітнє товариство «Просвіта» |
|
течії – радикальної. |
Українські радикали |
видавали |
журнали |
|||||||||
1868 р. |
|
«Громадський друг», «Дзвін», «Молот» (1878), «Світ» (1881 – 1882 |
|||||||||||||
|
статут якого чітко фіксував його мету – «Спомагати народну |
|
рр.), вели пропагандистську роботу серед селян і робітників. Вони |
||||||||||||
|
просвіту в напрямках моральнім, матеріальнім і політичнім». |
|
закликали народ до повалення старого експлуататорського ладу |
||||||||||||
|
Першим головою «Просвіти» був обраний А.Вахнянин, педагог, |
|
шляхом революції, в якій основною рушійною силою мало стати |
||||||||||||
|
журналіст, композитор. По всіх повітових містах організовувались |
|
селянство. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
філії товариства «Просвіта», які займалися організацією народних |
|
За редакцією В.Барвінського у Львові починає виходити щоденна |
||||||||||||
|
читалень та виданням |
популярних книжок з різних ділянок |
1870 р. |
||||||||||||
|
народного господарства, шкільних підручників творів красного |
|
українська газета «Діло» (сама назва газети свідчить про її опозицію |
||||||||||||
|
письменства. |
|
|
|
|
до москвофільського «Слова»), а з 1883р. літературно науковий |
|||||||||
1873 р. |
Засновано Літературне Товариство ім. Т.Шевченка у Львові, |
яке |
|
журнал «Зоря». |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Судовий |
процес |
проти |
лідерів |
москвофілів |
|
|
||||||||
|
мало мету – сприяти розвитку укркаїнської мови і літератури. |
1882 р. |
І.Наумовича, |
||||||||||||
|
Головою став педагог та історик О.Барвінський, палкий противник |
|
В.Плащанського |
та |
інших звинувачених |
у |
державній |
зраді на |
|||||||
|
москвофільства. Товариство |
виникло з ініціативи надніпрянців |
|
користь Росії. Це привело до дискридетації москвофільського руху |
|||||||||||
|
О.Кониського, М.Драгоманова, Д.Пильчивика на гроші полтавської |
|
та його дезорганізації і поступового занепаду. |
|
|
|
|||||||||
|
поміщиці Єлизавети Милорадович, оскільки розвиток, української |
|
Утворення у Львові першої політичної народовської організації – |
||||||||||||
|
культури і мови був значно ускладнений Валуєвським указом 1863 |
1885 р. |
|||||||||||||
|
р.Після реорганізації в 1892 р. воно стало Науковим товариством |
|
«Народна Рада». Вона поставила перед собою завдання |
||||||||||||
|
ім. Т. Шевченка (НТШ). З |
1897 р. і по 1913 р. НТШ очолював |
|
продовжувати справу Головної Руської Ради 1848 р. |
|
|
|||||||||
|
М.Грушевський. Товариство стало фактично неофіційною |
|
Письменник Ю.Федькович розпочав видання газети «Буковина». |
||||||||||||
|
українською академією наук, яка складалася з трьох секцій: |
1885 р. |
|||||||||||||
|
історико-філософської, філологічної та метематично-природничо- |
|
Виникла перша українська політична партія у Львові – «Русько – |
||||||||||||
|
медичної. Діяло до 1939 р. з приходом на Західну Українурадянської |
1890 р. |
|||||||||||||
|
влади було закрито. Відновило свою роботу у жовтні 1989 р. |
|
|
українська |
радикальна |
партія» |
(РУРП). |
Лідери |
І.Франко, |
||||||
|
Дозволено навчання українською мовою у середніх навчальних |
|
М.Павлик, С.Данилович. Партія намагалася поєднати таоретичні |
||||||||||||
1874 р. |
|
положення соціалізму з захистом соціальних інтересів |
українських |
||||||||||||
|
закладах. Але для відкриття школи з українською мовою навчання |
|
селян та національних прагнень українців Галичини. Радикали |
||||||||||||
|
обов’язково вимагалося ухвала крайового сейму, тоді як для |
|
приділяли велику увагу вихованню у народних масах національної |
||||||||||||
|
відкриття польської – вистачало розпорядження Крайової Шкільної |
|
самосвідомості і єдності всіх частин української нації. Вони |
||||||||||||
|
Ради. Тому не дивно, |
що за 40 років конституційного ряду |
в |
|
першими |
стали називати свою партію українською. В 1895 р. на |
|||||||||
|
Галичині українцям було дозволено організувати лише 5 державних |
|
з’їзді було прийняти |
важливе доповнення |
до програми партії: |
||||||||||
|
гімназій: 1867 р. – Львівську, 1887 р. – Перемишлянську, 1892 р. – |
|
«…Здійснення усіх її |
соціалістичних |
ідеалі можливе при повній |
||||||||||
|
Коломийську, 1898 р. – Тернопільську, 1905 р. – Станіславівську, |
|
політичній самостійності українського народу». |
|
|
||||||||||
|
тоді як поляки мали 96 гуманістичних і 14 реальних гімназій тощо. |
1890-1899 рр. |
Політика |
«Нової |
ери» у |
стосунках |
народовців з |
австрійським |
|||||||
|
Австрійська влада скасувала в Галичині право «пропінації, яке |
||||||||||||||
1875 р. |
|
урядом та поляками в Галичині. Щоб |
заспокоїти |
українців |
|||||||||||
|
закріпляло за поміщиками монопольний привілей виробляти і |
|
австрійський уряд |
пішов на поступки |
українцям |
і одночасно |
|||||||||
|
продавати горілку і пиво». Ця монополія привела до того, що в |
|
натиснув на поляків, щоб вони сіли за стіл переговорів та проводили |
||||||||||||
|
галицьких селах працювала широка мережа шинків, що приносили |
|
більш помірковану політику в Галичині. З українського боку |
||||||||||||
|
великі прибутки поміщикам (1860 – 5 млн. римських). Згідно |
|
переговори вели О.Барвінський та В.Антонович. Внаслідок політики |
||||||||||||
|
обчислення українського вченого В.Навроцького, що працював |
|
нової ери було відкрито гімназію в Коломиї, та кафедру історії |
||||||||||||
|
державним скарбовим комісаром, кожний відкритий шинок відбирав |
|
східних слов’ян у Львівському університеті, куди було запрошено |
||||||||||||
|
можливість шкільної освіти майже сотні селянських дітей. |
|
|
М.Грушевського з |
Києва та ін.Але |
невдовзі |
(1894) |
ця |
політика |
||||||
69 |
70 |
|
зазнала краху. |
|
|
|
|
1894 р. |
Створення в Галичині перших руханково – спортивних товариств |
||||
|
”Сокіл”. Першим головою був інженер В.Нагірний,потім педагог |
||||
|
І.Боберський.Поступово товариство розширило свою діяльніть на |
||||
|
всю Галичину. |
|
|
|
|
1895 р. |
Вперше в українській політичній думці Юліан Бачинський |
||||
|
висунув і аргументував ідею незалежності України, у праці |
||||
|
”Ukraina irredentna” (”Україна уярмлена”) надрукованій у |
||||
|
львівському журналі ”Життє і слово”. |
|
|
|
|
1896 р. |
Після краху політики “нової ери”,частина |
народовців |
на |
чолі з |
|
|
О.Барвінським разом з |
галицьким |
митрополитом |
УГКЦ |
|
|
С.Сембратовичем заснували партію клерикального спрямування - |
||||
|
Русько-український християнський союз. |
|
|
|
|
1899 р. |
Частина народовців, невдоволена політикою компромісів своїх |
||||
|
однопартійців та ліве крило РУРП заснували Українську націонал- |
||||
|
демократичну партію (УНДП). Лідери - І.Франко, К.Левицький, |
||||
|
М.Грушевський. Керівний орган - Народний Комітет,- закликав |
||||
|
боротися за незалежну, соборну Україну, а також зміцнювати |
||||
|
почуття єдності із українцями Наддніпрянської України. Швидко |
||||
|
стала найчисленнішою партією у Західній Україні. |
|
|
||
1898 р. |
Вихід у світ першого тому «Історії України-Руси» М.Грушевського. |
||||
1899 р. |
Створення в Галичині Української соціал-демократичної партії |
||||
|
(УСДП). Лідери - М.Ганкевич, С.Вітик, Ю.Бачинський. Прагнули |
||||
|
досягти соціалізму через реформи.Виступали із захистом класових |
||||
|
інтересів робітників, за легальні парламентські засоби боротьби. |
||||
|
Партія була нечисельною. |
|
|
|
|
Др. пол. 19 ст. |
Масова еміграція західноукраїнського населення до інших |
країн |
|||
поч. 20 ст. |
(Америка, Канада, Бразилія та ін). Масова еміграція до США була |
||||
|
започаткована 1877р виїздом групи селян Закарпаття до шахт |
||||
|
Пенсильванії. До 1914р. в США зосередилось біля 700 тис. |
||||
|
емігрантів-українців. 1891р розпочалася еміграція до Канади (двоє |
||||
|
селян І.Пилипів та В.Єлиняк із с.Небилів на Станіславщині, |
||||
|
першими прибули до Канади). До 1914р кількість укранців, що |
||||
|
емігрували до Канади зросла до 170 тис. чол, а 1897р – до |
||||
|
Аргентини. |
|
|
|
|
1900 р. |
В селі Завалля Снятинського повіту засновано перший гурток |
||||
|
руханково-протипожежного |
товариства |
«Січ».Її |
засновник |
|
адвокат-К.Трильовський. Ця молодіжна організація поширила діяльність на всю Галичину. Організація приділяла велику увагу вихованню молоді на українських традиціях культури, освіти, військової справи. 1912р було утворено Український Січовий Союз
для керівництва локальними організаціями.
Січень 1907 р. Арешт 99 студентів-українців Львівського університету («справа
100»), які страйкували із вимогою утворення окремого українського університету (вперше в 1899р студенти-українці провели свій з’їзд на якому утворення українського університету було головним питанням). Заарештовані студенти оголосили безстрокову голодівку і суд випустив їх 27 лютого на волю, відклавши розгляд справи на пізніше.
Квітень 1908р. Студент Львівського університету Мирослав Січинський, протестуючи проти колонізаторської політики поляків, вбив з
револьвера губернатора Галичини графа Потоцького, за що був засуджений до смертної кари, заміненої під тиском громадськості на 20 років ув’язнення.Січинському вдалося втекти із в’язниці м.Станіславова і емігрувати до США.
Липень 1910 р. У конфронтації студентів-пояків з студентами-українцями вбито лідера української судентської громади Адама Коцка.
1911 р. |
Учні львівських середніх шкіл,щоб проводити військове навчання |
||||
|
створили таємне товариство «Пласт». |
|
|
||
1913 р. |
Клопотаннями митрополита Андрея Шептицького(очолив УГКЦ в |
||||
|
1900 р. відкрито у Львові УкраїнськийНаціональний Музей. |
||||
28 червня |
У Львові відбувся Шевченківський здвиг (на честь 100-річчя з дня |
||||
1914 р. |
народження Т.Шевченка) – |
масовий |
огляд |
формувань ”Січі”, |
|
|
”Сокола”, ”Пласту” та ін. організацій, які морально та фізично |
||||
|
готували юнацтво до майбутніх битв за відродження української |
||||
|
держави. |
|
|
|
|
1 липня |
Створення у Львові Головної Української Ради (ГУР) - |
||||
1914 р. |
міжпартійного блоку РУРП, УСДП та УНДП. Голова – К.Левицький: |
||||
|
3 серпня зі сторінок |
газети ”Діло”. ГУР звернулася до населення з |
|||
|
маніфестом. У ньому заявлялося, що Росія є ”історичним ворогом |
||||
|
України” і війна “кличе український нарід стати однодушно проти |
||||
|
царської імперії… Нехай на руїнах царськох імперії зійде сонце |
||||
|
вільної України”. |
|
|
|
|
4 серпня |
Соціалісти-емігранти |
із |
Наддніпрянщини |
- В.Дорошенко, |
|
1914 р. |
Д.Донцов,А.Жук, О.Скоропис-Йолтуховський та інші утворили у |
||||
|
Львові позапартійну |
організацію – «Союз визволення України» |
|||
|
(СВУ). Вони надрукували відозву ”до українського народу в Росії”, в |
||||
|
якій виступали за поразку Росії у війні, |
а австрійська та німецька |
|||
армія допоможе нам ”розвалити ту прокляту тюрму народів, що зветься імперією царя”. Тоді ж було опубліковано звернення: ”До громадської думки Європи”, в якому СВУ доводив, що незалежна Україна могла б слугувати твердинею Європи проти експансії Росії.
71 |
72 |
З наближенням російських військ до Львова, СВУ переніс свою діяльність до Відня.
Серпень |
Утворення легіону Українських Січових Стрільців. ГУР створила |
||||
1914 р. |
Центральну Бойову Управу,яка звернулася до Австро-Угорщини з |
||||
|
проханням |
дозволити |
сформувати |
українське |
військове |
|
формування.Невдовзі згоду було отримано.Усього до УСС |
||||
|
зголосилося 28 тис.чол.,але уряд обмежив чисельність легіону до 2 |
||||
|
тис.,згодом збільшив до 2,5 тис.Рішенням Бойової управи |
||||
|
командиром було призначено директора Рогатинської приватної |
||||
|
української гімназії М.Галущинського,а потім Г.Коссака.3 вересня |
||||
|
бійці УСС прийняли присягу у Стрию(Львів був уже окупований) і |
||||
|
відбули на докомплектування на Закарпаття. |
|
|||
Серпень- |
Галицька битва, внаслідок якої російські війська зайняли всю |
||||
вересень |
Східну Галичину, частину Західної (вийшли на р.Віслока, яка за 80 |
||||
1914 р. |
км від Кракова) і майже всю Буковину. Австрійська армія втратила |
||||
|
400 тис. чол. в тому числі 100 тис. полонених. Після захоплення |
||||
|
західноукраїнських земель російською армією, на них було |
||||
|
влаштовано генерал-губернаторство на чолі з графом Бобринським. |
||||
|
За наказом царського уряду було закрито всі українські культурні |
||||
|
установи, заборонено українські газети, журнали.Багато людей було |
||||
|
заарештовано, в тому числі і митрополит А.Шептицький. Така |
||||
|
відкрита шовіністична політика окупаційної влади в Галичині |
||||
|
шокувала широкі кола демократичної громадськості як в Україні так |
||||
|
і в Росії. |
|
|
|
|
Травень |
Створення у Відні Загальної Української Ради (ЗУР) в результаті |
||||
1915р. |
об’єднання ГУР (25 осіб) та СВУ (3 особи) та представників із |
||||
|
Буковини (6 осіб). Голова – К.Левицький. Мета – боротьба за |
||||
|
надання самостійності українським землям, як окремого краю в |
||||
|
складі Австро-Угорщини. |
|
|
|
|
Весна-літо |
Відступ російських військ із Галичини і Польщі внаслідок |
||||
1915 р. |
контрнаступу німецьких та австрійських військ. З 22 березня по 3 |
||||
|
травня тривала битва легіону УСС за гору Маківка, яка була |
||||
|
ключовим пунктом оборони австрійської Південної армії. У цій битві |
||||
|
січовики проявили мужність і героїзм, 42 воїни загинули. Українська |
||||
|
громадськість високо оцінила цей подвиг галицького стрілецтва. |
||||
Червень- |
“Брусиловський прорив” російської армії,внаслідок якого вона |
||||
вересень |
зайняла всю Південну Галичину та Буковину.Австрійська армія |
||||
1916р. |
втратила півмільйона солдат і офіцерів.133 старшин і стрільців УСС |
||||
|
полягли на пагорбах Лисоні біля Бережан.Нині на Лисоні височить |
||||
|
Хрест скорботи і слави в пам’ять про героїзм і болючі втрати УСС. |
||||
5 листопада |
Проголошення Німеччиною та Австро-Угорщиною самостійності |
||||
1916р. |
польського королівства,з польських земель російської імперії.Плани |
||||
|
українців |
Галичини домогтися поділу |
краю на східну |
і західну |
|
частини рухнули.Це завдало удару по українському рухові,оскільки Галичина підпадала під польський вплив.Для українців це означало неможливість створення власної держави.
Листопад Криза національного руху на західноукраїнських землях.На знак 1916 р. протесту проти політики Австро-Угорщини ЗУР на чолі з К.Левицьким склала свої повноваження, а керівництво
національним рухом перейшло до Є.Петрушевича.
РОЗДІЛ IV. НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Т.УКРАЇНСЬКАНАЦІОНАЛЬНАРЕВОЛЮЦІЯ
(1917-1920 РР).
23 лютого Буржуазно-демократична революція в Росії. Революція почалася в
(8 березня) столиці – Петрограді з масових мітингів, страйків які переросли в 1917р. заворушення. Наслідок – було повалено монархію, цар Микола II зрікся влади. 27 лютого утворено перехідний орган влади – Тимчасовий комітет Державної Думи на чолі з М.Радзянко. Тоді ж була створена Петроградська Рада робітничих та солдатських
депутатів. Фактично утворилося двовладдя.
2(15) березня Створення Тимчасового уряду (Т.У.), як виконавчого органу влади.
1917 р. Очолив князь Г.Львов. Цей уряд був тимчасовим, бо його головне завдання було підготувати і провести демократичні вибори до Установчих зборів, які мали ухвалити Конституцію, сформувати постійний уряд і розв’язати головні соціальні та економічні проблеми.
4 (17) березня Створення Ради об’єднаних громадських організацій у Києві. До її
1917 р. складу увійшли представники губернської, міської і повітових управ, Земського союзу, Союзу міст тощо. Виконавчий Комітет цієї Ради у перші післяреволюційні місяці вважалися найвищою владою у місті. Громадські ради та їх комітети виникли у всіх губерніях.
4(17) березня Утворення Центральної Ради (Ц.Р.). Ініціатором створення
1917р. виступило «Товариство українських поступовців» (ТУП). До неї ще увійшли представники українських партій (саме в цей час вони відроджуються) представники культурно-освітніх, військових та інших організацій, громад та гуртків. УЦР виникала як громадська організація, як координуючий центр українського національного руху. Головою Ц.Р. заочно обрали М.Грушевського. Ц.Р. не обирали на всенародних виборах, а формувалася вона шляхом кооптації, її ряди поповнювалися представниками різних партій, різних соціальних верств населення делегуванням їх до Центральної Ради. До осені 1917р. Ц.Р. налічувала 822 члени.
Березень – Відбулися установчі з’їзди українських політичних партій. 25
квітень березня (7квітня) – з’їзд ТУП перетворив його на «Союз
73 |
74 |
1917р. |
українських автономістів-федералістів, який невдовзі став Партією |
1917р. |
вимоги: |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
(УПСФ). Лідери: Д.Дорошенко, С.Єфремов, А.Ніковський. |
|
|
1. щоб Тимчасовий Уряд виявив в тому чи іншому акті своє |
||||||||||||
|
Виступала за широку автономію України в складі Росії. 4 (17) |
|
|
прихильне відношення до автономії України; |
|
|
||||||||||
|
квітня |
– з’їзд |
української партії соціалістів-революціонерів |
|
|
2. щоб на майбутній м/н конференції були допущені представники |
||||||||||
|
(УПСР). Лідери: М.Ковалевський, О.Севрюк, П.Христюк, пізніше і |
|
|
українського |
народу – |
тому |
що |
на |
цій |
конференції |
||||||
|
М.Грушевський. Мета: глибокі аграрні перетворення, ліквідація |
|
|
вирішуватиметься доля Галичини і західноукраїнських земель; |
||||||||||||
|
поміщицького землеволодіння, за національно-територіальну |
|
|
3. щоб було призначено спеціального Комісара по справах України |
||||||||||||
|
автономію України в складі російської держави. Одна з |
|
|
при Т.У; |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
наймасовіших партій; 4(17)квітня – конференція Української соціал- |
|
|
4. щоб солдатів – українців виділено було в особливі частини , як в |
||||||||||||
|
демократичної робітничої партії (УСДРП). Лідери: В.Винниченко, |
|
|
тилу так і по можливості на фронті ; |
|
|
|
|
||||||||
|
С.Петлюра, М.Порш. Мета: демократичний розвиток України з |
|
|
5. українізацію школи, причім не тільки народної, а й середньої та |
||||||||||||
|
соціалістичною перспективою, за її автономію у складі федеративної |
|
|
вищої; |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Росії. |
|
|
|
|
|
|
|
|
6. звільнити і пустити додому полонених галицьких українців; |
||||||
|
Проведення в Києві Всеукраїнського Національного Конгресу. |
|
|
Т.У. відхилив вимоги, мотивуючи відмову тим що: |
|
|||||||||||
6-8(19-21) |
|
|
1) Ц.Р. не обрана шляхом всеукраїнського голосування і тому не |
|||||||||||||
квітня |
Узяло участь понад 900 представників укр. політичних партій і |
|
|
може висловлювати волю всього українського народу; |
|
|||||||||||
1917р. |
громадських організацій, від усіх верств населення і регіонів |
|
|
2) проголошення автономії може спричинити цілу низку |
||||||||||||
|
України, та українців із-за меж України. Конгрес проголосив Ц.Р. |
|
|
територіальних та інших непорозумінь; |
|
|
|
|||||||||
|
верховною національною владою, представником українського |
|
|
3) питання про майбутній адміністративний устрій Російської |
||||||||||||
|
народу і делегував її право говорити від імені народу. Було обрано |
|
|
республіки мають вирішити тільки скликані в кінці року Установчі |
||||||||||||
|
новий склад Ц.Р. (118чол.). З’їзд підтвердив основну політичну |
|
|
збори тощо. |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
мету(програму) |
– |
здобуття |
національно-територіальної |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
автономії. Головою обрано М.Грушевського, а його заступниками – |
28 |
травня – |
Перший Всеукраїнський селянський з’їзд. В ньому взяли участь |
||||||||||||
|
С.Єфремова і В.Винниченка. Для поточної роботи обрано Малу Раду |
2 |
червня |
майже 2200 делегатів, які представляли всі 9 укр. губерній. |
||||||||||||
|
(20 чол.). |
|
|
|
|
|
(10-15 червня) |
Головним питанням з’їзду було питання про землю та |
||||||||
|
Початок творення українських військових частин. Було створено |
1917 р. |
самоврядування на селі. Програмова мета передбачала скасування |
|||||||||||||
18 квітня |
|
|
приватної власності на землю і всю передачу її в Український |
|||||||||||||
1917 р. |
першу українську військову частину – полк ім. Б.Хмельницького |
|
|
земельний фонд. Користуватися землею мали ті , хто її обробляв, за |
||||||||||||
|
чисельністю 3 тис. солдат – українців, які зібралися на київському |
|
|
встановленими земельними нормами, |
які мали бути не меншими від |
|||||||||||
|
збірному етапному пункті і запропонували направити їх на фронт, як |
|
|
споживчих. Було обрано Раду селянських депутатів у кількості 134 |
||||||||||||
|
окрему українську частину. Значну організуючу роль тут відіграла |
|
|
чол. від 73 повітів та виконавчий орган ради – Центральний комітет |
||||||||||||
|
група офіцерів – представників „Українського військового клубу |
|
|
Селянської спілки. Ухвалено рішення про включення Ради |
||||||||||||
|
імені П.Полуботка”, який очолював поручик М.Міхновський. |
|
|
селянських депутатів /134 чол./ до складу Ц.Р. |
|
|
||||||||||
|
Командиром полку обрано кавалера ордену св. Георгія штабс- |
|
|
Другий військовий з’їзд. Він був скликаний не дивлячись на |
||||||||||||
|
капітана |
Д. Путника - |
Гребенюка. |
Згодом було сформовано ще |
5-10 (18-23) |
|||||||||||
|
декілька військових частин, але на жаль керівники Ц. Р. зробили |
червня |
заборону Тимчасового уряду. З’їзд запропонував Ц.Р. негайно |
|||||||||||||
|
ставку на міліційні формування у вигляді Вільного козацтва і |
1917 р. |
приступити до втілення ідей |
автономії України. Затверджено статут |
||||||||||||
|
відкидали потребу творення власної армії, що виявилося великою і |
|
|
Генерального військового комітету, обрано Раду військових |
||||||||||||
|
трагічною помилкою. |
|
|
|
|
|
|
депутатів і ухвалено рішення про включення цієї Ради (понад 100 |
||||||||
5-8 (18-21) |
І Український військовий з'їзд у Києві. Близько 700 делегатів, |
|
|
чол.) до складу Ц.Р. |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
І Універсал Центральної ради. Спираючись на рішення селянського |
||||||||||||||
травня |
ухвалили рішення добиватися миру без анексій і контрибуцій. |
10 (23) червня |
||||||||||||||
1917р. |
Підтримали вимогу автономії України. Виступали за українізацію |
1917 р. |
і військового з’їздів Ц.Р. проголосила свій Перший універсал, в |
|||||||||||||
|
армії. Обрали Генеральний український військовий комітет із 18 осіб |
|
|
якому декларувала автономію України («однині самі будемо |
||||||||||||
|
на чолі із С.Петлюрою. |
|
|
|
|
|
|
творити наше життя « ). Окрім цього в Першому універсалі було: |
||||||||
|
|
|
для |
переговорів |
|
|
|
|
|
1) заклик до всіх українців у тяжкий час вседержавного безладдя |
||||||
середина |
Ц.Р. |
надіслала |
із |
Тимчасовим |
урядом і |
|
|
самостійно організовуватись і приступити до негайного закладання |
||||||||
(кінець) |
Петроградською Радою делегацію на чолі з В.Винниченком для |
|
|
підвалин автономного ладу; |
|
|
|
|
|
|||||||
травня |
представленням Декларації Центральної |
Ради в якій |
містилися |
|
|
2) у стислій |
формі викладалися вимоги |
Ц.Р. |
до Т.У. |
Особливий |
||||||
75 |
76 |
|
акцент робився на сподіваннях, що по всій Росії будуть відібрані |
|
подав у відставку. Уряд очолив О. Керенський. Більшовицька партія |
|||||
|
поміщицькі, казенні, царські, монастирські та інші землі у власність |
|
на чолі з В. Леніним зробила спробу збройного перевороту, який |
|||||
|
народу; |
|
|
|
|
|
було придушено. |
|
|
3) Ц.Р проголошувала себе виразником всенародної волі і брала на |
|
Збройний виступ самостійників на чолі з М. Міхновським (полк ім. |
|||||
|
себе весь тягар відповідальності; |
|
|
4-7 (17-20) |
||||
|
4) закликала укр. громадян до злагоди і порозуміння з демократіями |
липня 1917 р. |
П. Полуботка) з метою примушення Ц.Р. проголосити негайно |
|||||
|
інших національностей, усунення на місцях осіб і органів «ворожих |
|
самостійність України. Спроба закінчилась невдало, полк було |
|||||
|
до українства», але не насильницькими методами, а шляхом їх |
|
роззброєно і разом з М. Міхновським вислано на фронт. |
|||||
|
переобрання тощо. |
|
|
16 (29) липня |
Ухвала Ц.Р. “Статуту вищого управління Україною”, який іноді |
|||
|
Створення Центральною Радою Генерального секретаріату – |
|||||||
15 (28) червня |
1917 р. |
називають “конституцією автономного устрою України”. В цьому |
||||||
1917р. |
першого крайового уряду на чолі з В.Винниченком. До нього |
|
документі, який складався з 21 пункту, передусім окреслювався |
|||||
|
увійшло |
8 |
секретарів (міністрів). Генеральним |
писарем |
став |
|
статус виконавчої влади: |
|
|
П.Христюк, секретарем військових справ – С.Петлюра, міжнародних |
|
1) |
Ген. Секретаріат оголошувався найвищим крайовим органом |
||||
|
справ – |
С.Єфремов, земельних справ – Б.Мартос, фінансів – |
|
влади в Україні; |
||||
|
Х.Барановський, судових справ – В.Садовський, продовольчих справ |
|
2) |
Ген.Секретаріат формується Центр. Радою і відповідає перед нею, |
||||
|
– М.Стасюк, народної освіти – І.Стешенко. У першому складі уряду |
|
а Т.У. лише затверджує його; |
|||||
|
переважали соціал-демократи. |
|
|
|
3) |
всі урядові посади в Україні, якщо вони не вибрані, заміщуються |
||
|
Приїзд |
до |
Києва Міністрів Тимчасового уряду |
О.Керенського, |
|
Ген. Секретаріатом; |
||
29червня |
|
4) |
при Т.У. має бути статс – секретар для справ України, якого |
|||||
(2 липня) |
І.Церетелі, М.Терещенка. У результаті переговорів між Ц.Р. і Т.У. |
|
призначає Т.У. при згоді з Ц.Р.; |
|||||
1917р. |
було досягнуто компромісу, який було оформлено як проект |
|
5) |
всі закони Т.У. мають силу в Україні з дня друку їх у “Краєвому |
||||
|
постанови Т.У «Про національно – політичне становище України», а |
|
урядовому віснику” на українській мові тощо. |
|||||
|
Ц.Р. його представила як другий універсал. |
|
|
4 (17) серпня |
“Тимчасова інституція для Генерального Секретаріату”, видана |
|||
|
ІІ Універсал Центральної Ради. В ньому Тимчасовий уряд: |
|
||||||
3 (16) липня |
|
1917 р. |
Тимчасовим Урядом, яка була прямим запереченням “Статуту…” і |
|||||
1917 р. |
1) визнає Генеральний Секретаріат як носія найвищої краєвої влади в |
|
суттєво обмежувала права України: |
|||||
|
Україні, склад якого затверджується Т.У. за погодженням з Ц.Р. |
|
1) |
Г.С. мав стати місцевим органом Т.У., проміжною ланкою між |
||||
|
2) допускає представників Ц.Р. до кабінету військового міністра, до |
|
Петроградом та місцевими органами; |
|||||
|
Генерального штабу, з тим щоб вони брали участь у справі |
|
2) |
Ц.Р. позбавлялась законодавчих прав; |
||||
|
українізації війська без порушення боєздатності армії. |
|
|
3) |
всі урядові посади затверджував не Г.С., а Т.У.; |
|||
|
3) заявив про своє прихильне ставлення до розроблення проекту |
|
4) |
до складу Г.С. мали входити не 14, а лише 9 секретарів, до того ж |
||||
|
національно – політичного статусу України, а також проекту про |
|
4 з них мали бути представниками нац. меншин; |
|||||
|
вирішення земельної справи для їх винесення на Всеросійські |
|
5) |
територія компетенції Г.С. зменшувалась з 9 губерній до 5 (під |
||||
|
Установчі збори; |
|
|
|
владу безпосередньо Росії мала перейти велика частина укр. земель: |
|||
|
Центральна Рада з свого боку: |
|
|
|
Харківська, Катеринославська, Херсонська і Таврійська губернії); |
|||
|
1) відкладає здійснення автономії України до Всеросійських |
|
6) |
навіть не згадувалось про автономію України і про те, що це |
||||
|
Установчих зборів і рішуче відкидає будь – які самовільні кроки для |
|
питання буде розглядатися Всеросійськими Установчими зборами. |
|||||
|
її здійснення. |
|
|
|
Ц.Р. і Г.С. лише прийняли “Інституцію” до відома і не збиралися її |
|||
|
2) Ц.Р. і Ген. Секретаріат поповнювалась на справедливих основах |
|
виконувати. Таким чином між Ц.Р. та Т.У. загострилися |
|||||
|
представниками інших народів, що живуть в Україні (слід |
|
суперечності, назрівав конфлікт. |
|||||
|
зауважити, що відсоток наданих їм місць – 30% перевищував їх |
|
З’їзд народів Росії у Києві. Було засуджено надмірну централізацію |
|||||
|
процентну частку серед жителів України – 20%) до складу Ген. Сек. |
8-15 (21-28) |
||||||
|
було введено 2 росіянина, 2 євреї і 1 поляк тощо. |
|
|
вересня |
влади в Росії та ухвалено основні принципи перебудови російської |
|||
|
Досягнення компромісу (ІІ універсал) не привело до стабілізації |
1917 р. |
держави на федеративних засадах, а також що скликання |
|||||
|
політичної ситуації, навпаки воно започаткувало чергову кризу. |
|
Всеросійських Установчих зборів не повинно перешкоджати |
|||||
Липень |
Політична |
урядова криза в Росії. На знак |
протесту |
проти |
|
скликанню крайових установчих зборів. |
||
|
Ухвала Ц.Р. рішення про підготовку скликання Українських |
|||||||
1917р. |
домовленостей в Києві із Т.У. вийшли 3 міністри – кадети. Г. Львов |
22 вересня |
||||||
77 |
78 |
(15 жовтня) |
Установчих зборів. Це привело до конфлікту Ц.Р. із Т.У. Міністр |
|||||
1917 р. |
юстиції Росії видав наказ прокуророві київської судової палати |
|||||
|
розпочати судовий процес проти Г.С. |
|
|
|
|
|
3-7 (16-20) |
Всеукраїнський з’їзд вільного козацтва в Чигирині. Отаманом |
|||||
жовтня 1917 р. вільного козацтва обрано генерала Павла Скоропадського. |
|
|||||
25 жовтня |
Перемога збройного повстання у Петрограді, Т.У. повалено, влада |
|||||
(7 листопада) |
перейшла до більшовицької партії на чолі з В.Леніним. |
|
||||
1917 р. |
|
|
|
|
|
|
25 жовтня |
Створення Ц.Р. разом з представниками інших організацій |
|||||
(7 листопада) |
Крайового комітету для охорони революції – надзвичайного |
|||||
1917 р. |
|
|
|
|||
органу виконавчої влади. Його влада поширювалась на 9 укр. |
||||||
|
губерній. Але на другий день єдиний фронт демократії розвалився, у |
|||||
|
зв’язку з неоднозначною оцінкою подій у Петрограді. |
|
||||
1(14)листопад |
Перехід влади у Києві до Ц.Р. Більшовики, в результаті успішних |
|||||
а |
боїв з військами київського військового округу, при нейтралітеті |
|||||
1917р. |
Ц.Р., домоглися виводу цих військ з Києва, розформування |
|||||
|
офіцерських дружин. Але вони не мали достатньої підтримки в Києві |
|||||
|
і тому війська Ц.Р. встановили контроль над містом для забезпечення |
|||||
|
порядку. |
|
|
|
|
|
7 (20) |
ІІІ Універсал Ц.Р. проголошував утворення Української Народної |
|||||
листопада |
Республіки (УНР) в межах всіх 9 губерній, але в складі майбутньої |
|||||
1917р. |
федеративної демократичної російської республіки. |
|
|
|||
|
Окрім цього ІІІ універсал заявляв: |
|
|
|
|
|
|
1) до Українських Установчих зборів вся влада в Україні належала |
|||||
|
Ц.Р. та її Г.С. (універсал призначив вибори до них 27 грудня, а |
|||||
|
скликання 9 січня); |
|
|
|
|
|
|
2) скасовувалась приватна власність на поміщицькі, монастирські, |
|||||
|
кабінетські та церковні землі і проголошувалась їх власність всього |
|||||
|
трудового народу; |
|
|
|
|
|
|
3) встановлювався 8-ми годинний робочий день; |
|
|
|||
|
4) запроваджувався |
державний |
контроль |
на |
продукцію |
|
|
промисловості; |
|
|
|
|
|
5) домагатися якнайшвидшого досягнення миру;
6) скасовувалась смертна кара та проголошувалась амністія політичним арештантом; 7) закріплювались загальнолюдські демократичні свободи: слова,
друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторканості особи і помешкання, можливості вживання місцевих мов у стосунках з усіма державними установами; надання росіянам, євреям, полякам права на національно –
персональну автономію та вільний розвиток всім іншим народам, які мешкали в Україні; зобов’язання врятувати від голоду не лише український народ, а й фронт та великі частини російської республіки тощо.
4 (17) |
Ультиматум Ради |
Народних Комісарів на чолі з |
В.Леніним. |
|
грудня |
Раднарком прислав |
“Маніфест до українського |
народу” з |
|
1917 р. |
ультимативними вимогами до Ц.Р. Ультиматум містив 4 вимоги до |
|||
|
УНР: |
|
|
|
|
1) |
відмовитись від дезорганізації фронту, що виявилось у |
||
|
відкликанні та передислокації частин, руйнуванні фронту без |
|||
|
порозуміння з Росією; |
|
|
|
|
2) |
припинити роззброєння більшовицьких частин в Україні; |
||
|
3) |
не пропускати через Україну формування донських козаків |
||
|
додому на Дон (отаман Каледін не визнав Ленінський Раднарком); |
|||
|
4) |
пропустити через територію України більшовицькі війська на |
||
|
південний фронт. |
|
|
|
У разі невиконання цих вимог протягом 48 годин Раднарком вважав Ц.Р. у стані війни з Росією. Ц.Р. отримавши підтримку з’їзду Рад в Києві, який кваліфікував ультиматум як агресію проти УНР, відкинула домагання Росії. Таким чином з 5 грудня 1917р. УНР фактично перебувала в стані війни з Радянською Росією.
4 (17) грудня Відкриття І Всеукраїнського з’їзду Рад робітничих, солдатських і
1917 р. селянських депутатів у Києві. На з’їзді, скликаному під тиском більшовиків, які планували здобути більшість шляхом голосування і встановити Радянську владу в Україні, вони опинились у меншості, оскільки основну масу депутатів складали селяни, що підтримали Ц.Р. З понад 2500 депутатів комуністів (більшовиків) підтримали лише 124. Вони демонстративно залишили з’їзд і переїхали в Харків.
12 (25) грудня Проголошення Радянської влади в Харкові. 9-10 грудня владу в
1917 р. Харкові захопили червоногвардійці за допомогою прибулих з Росії військових частин. В Харкові 5-6 грудня проходив з’їзд Рад Донецького та Криворізького басейнів. До делегатів цього з'їзду приєдналися 124 делегати, які прибули з Києва після невдачі на з’їзді Рад. З’зд у Харкові за більшовицьким сценарієм 12 (25) грудня ухвалив такі рішення:
1)схвалив жовтневе збройне повстання в Петрограді та політику Ради Народних Комісарів;
2)проголосив встановлення Радянської влади в Україні;
3)обрав Центральний виконавчий комітет Рад в Україні в складі 41 члена на чолі з Є. Медвєдєвим;
4)ЦВК утворив Народний Секретаріат – уряд радянської України. Рада Народних Комісарів Росії визнала Народний секретаріат єдиним законним урядом України. Отже проголошення Радянської влади в Україні не дивлячись на його не легітимність (понад 80% населення України селяни, а жодного представника від села на з’їзді в Харкові не було і т.п.) дало можливість Радянській Росії прикрити агресивні воєнні виступи проти УНР, як допомогу у боротьбі Харківського Народного Секретаріату з Центральною Радою.
Кін. грудня |
Загальний |
наступ більшовицьких |
військ під |
командуванням |
1917 – |
В.Антонова |
– Овсієнка на Україну. |
В результаті |
у січні 1918р. |
79 |
80 |
