fitsula

перешкоди. Засобами гальмування є критика недоліків, попередження учнів про можливі погані наслідки їх дій.

Ужитті кожної людини, в тому числі й педагогічно занедбаного підлітка, бувають світлі й приємні події. Спирання на ці моменти в процесі

перевиховання має особливе значення. Приємні спогади викликають бажання швидшеВзірецьвиправитися, позбутися неприємного становища в колективі; неприємні – збуджують почуття провини перед сім'єю, педагогами,

товаришами. Позитивний приклад захоплює вихованця, викликає бажання стати кращим, показує практичні шляхи досягнення бажаних результатів.

Поєднання високої вимогливості з повагою до підлітків у процесі перевиховання. Систему перевиховання має пронизувати розумне поєднання високої вимогливості до вихованця з повагою до його людської гідності. А.Макаренко так сформулював цей принцип: "Якомога більше вимоги до людини, але разом з тим і якомога більше поваги до неї”1.

Успіх перевиховання залежить від вимогливості всіх педагогів. Розумна вимогливість не допускає захоплення покараннями, але їй чужий і надмірний лібералізм.

Упроцесі перевиховання в міру виправлення вихованця доцільно підвищувати вимогливість до нього. Це забезпечує правильний розвиток особистості учня, створює умови й додаткові стимули в його становленні. На жаль, педагоги інколи вибачають такому учневі промахи в поведінці, надмірно захвалюють за незначні позитивні зміни, що шкодить процесу перевиховання.

Єдність, систематичність і послідовність педагогічних впливів у перевихованні. Процес перевиховання потребує систематичної і тривалої діяльності педагогічного колективу, сім'ї та громадськості, позашкільних закладів. Щоб реалізувати принцип систематичності в перевихованні, слід створити єдину систему виховних впливів. Навчання в школі, виховання в сім'ї – все спрямовується на вироблення позитивних поглядів та переконань,

151Див.: Макаренко А.С. Твори. – Т.5. – С.210.

навичок і звичок поведінки, на подолання негативних якостей особистості. Послідовність у перевихованні полягає в тому, що педагог намагається

насамперед установити рівень вихованості, ступінь сформованості тих чи інших якостей підлітка. Це дуже важливо й потрібно для того, щоб не повторюватися, щоб знати, з чого почати, на чому зосередити свої виховні зусилляВзірець, що підтримати, продовжити, розвинути. У забезпеченні єдності, систематичності, неперервності й послідовності у перевихованні важлива роль належить класному керівникові, який координує виховні впливи на підлітка інших учителів, батьків, шефів, членів учнівського колективу.

Індивідуальний підхід до педагогічно занедбаного підлітка в процесі перевиховання. К.Ушинський писав, що вихователь повинен знати людину, якою вона є насправді, з усіма її слабкостями і в усій її величі, розуміти її індивідуальні особливості і на основі цього визначити близькі й далекі завдання її перевиховання, вибрати правильну методику впливу на неї.

Індивідуальний підхід потребує правильного вибору засобів, методів і прийомів впливу на підлітка. Для одного досить натяку або просто зауваження, щоб він змінив поведінку, а іншому треба обґрунтовано пояснити, в чому його помилки.

Індивідуальний підхід передбачає і вплив колективу на підлітка. Навіть більше: індивідуальний підхід можливий тільки за умови добре згуртованого колективу учнів. А.Макаренко стверджував, що, виховуючи окрему особу, ми повинні думати про виховання всього колективу. Впливаючи на особистість, ми разом з тим впливаємо на весь учнівський колектив, і, навпаки, наш вплив на колектив певним чином позначається на вихованні кожного його члена.

Окремі педагоги під індивідуальним впливом розуміють проведення бесід з вихованцем наодинці, хоча, зрозуміло, що така бесіда не дасть бажаного ефекту, коли не будуть ураховані індивідуальні особливості особистості.

52

Охарактеризуємо суто специфічні для процесу перевиховання принципи.

Поєднання переконання з примусом у перевихованні. У цьому принципі виражається ідея про поєднання переконання з примусом у виховній роботі з людьми, у поведінці яких є відхилення від норм.

аморальних вчинків, поширення позитивного досвіду і т.п.

ЗмістВзірецьметоду переконання дуже багатий, він включає виховну, організаційну, агітаційну роботу школи, сім'ї та громадськості, критику

Застосування різноманітних форм переконання має вирішальне значення у боротьбі з антигромадською поведінкою людини. Переконання тут підвищує рівень правосвідомості, виховує повагу до законів і правил співжиття та нетерпимість до їх порушень.

Поєднання переконання з примусом у діяльності педагогічного колективу стосовно до педагогічно занедбаних учнів залежить від ступеня їх педагогічної занедбаності, рівня розумового розвитку. З виправленням учнів до них дедалі рідше застосовуються методи примусу.

Гуманне ставлення до учнів у процесі перевиховання. Сам процес перевиховання є гуманним актом стосовно до педагогічно занедбаного учня. Жорстокість глибоко суперечить процесу перевиховання, оскільки вона не виправляє людину, а озлоблює її, викликає зневіру в справедливість. Вихованець при цьому не засуджує своєї поганої поведінки, а переймається почуттям жалю до себе й собі подібних.

Педагогічно занедбані учні не зможуть пізнати моралі гуманізму, якщо не відчувають гуманного ставлення до себе з боку дорослих і ровесників. Допомогти у навчанні, залучити до громадського життя, налагодити зв'язок з батьками, своєчасно помітити позитивні зміни в поведінці, реагувати на прохання – в таких та інших формах має виявлятися піклування про важковиховуваних з боку вчителів та колективу.

На жаль, педагогам не завжди стає такої гуманності стосовно цієї

53

категорії учнів. "У нашому класі, – згадує студентка педуніверситету Лілія С., – починаючи з шостого, вчився Гена К. До нас він був переведений з іншої школи. Ніхто спочатку не знав справжньої причини цього переводу. Потім вияснилось, що батька його було засуджено за тяжкий злочин. Спочатку хлопець вчився добре, але коли правда про його батька дійшла до

школи,Взірецьі діти, і педагоги не давали йому проходу і тикали батьком в очі. Душевний стан Гени відповідав тому знущанню, яке він зазнавав. Тому його

шкільні успіхи підупали, а він обізлився на весь білий світ.

Ми, учні класу, ніколи не зачіпали цієї болючої теми. А ось педагоги...

Якщо хлопець щось не вивчив або розмовляв на уроці, йому робили зауваження: "Яблуко від яблуні далеко не падає", "Який батько, такий і син", "Будеш так поводитись, потрапиш туди, куди потрапив твій батько". Було помітно, що це завдавало йому болю. І він ставав ще озлобленішим.

Але найбільшим ударом для хлопця була спеціальна класна година на тему "Правопорушення", яку вирішила провести класний керівник Тамара Харитонівна. Після вступної бесіди вчителька звернулась до Гени, щоб він розповів, як "його батько дійшов до такого і як це вплинуло на його сина". Гена мовчав... Класний керівник сама розповіла про все таким тоном, що нам ставало недобре. Хлопець зі сльозами на очах просив педагога припинити все це і не "лізти йому в душу". Але до вчительки це прохання не дійшло, він схопив свої книжки і хотів вийти з класу. Але наставниця зупинила його словами: "Що, правда очі коле?". Хлопець відштовхнув її і з вигуком "Геть з дороги!" вибіг з класу. В класі запанувала тиша. Вчителька завершила класну годину тирадою: "Він цей випадок запам'ятає на все життя!". Справді, було що запам'ятати! Тому вже кілька років свердлить мою пам'ять ота педагогічна бідність, ота відсутність гуманізму".

Реалізація цього принципу потребує встановлення особливого мікроклімату в учнівському колективі. Важко сформувати у підлітка гуманні якості, коли він перебуває в середовищі грубих, недоброзичливих

54

ровесників.

Взаєморозуміння між вихованцем і педагогом виникає тільки в тому разі, коли учень бачить, що ставлення до нього доброзичливе, що його гідність поважають.

Об'єктивне ставлення до підлітка в процесі перевиховання. Важливо

себе спеціально відокремленими від загальної маси школярів. А.Макаренко слушно підкреслював необхідність приховання позиції вихователя від учня, тому що останньому не хочеться бути в ролі виховуваного1. Оскільки таким учням недосвідчені педагоги постійно читають нотації, нагадують, що вони "невиправні", ганьблять школу, останні від цього озлоблюються, замикаються в собі, виникає так званий "смисловий бар'єр" між учнями і педагогами.

У класі не слід підкреслювати, що педагогічно занедбаний підліток неповноцінний член колективу, бо це протиставляє його товаришам, він навмисне продовжує поводитись погано. Неправильно також часто "проробляти" підлітка на зборах і засіданнях. Це тільки травмує психіку учня, робить його байдужим до таких виховних заходів, викликає протест і бажання мститися. Підліток швидше виправиться, відчувши доброзичливість і теплоту у ставленні до себе колективу.

Педагогічний вплив на підлітка в неафектному стані. У роботі з учнями вчителі і батьки намагаються впливати на них негайно, " по гарячих слідах". Як правило, підліток у стані збудження чи конфліктної ситуації психологічно неготовий позитивно сприймати виховні сентенції. Не випадково А. Макаренко в подібних випадках використовував так звані "відстрочені" бесіди, коли вихованець вже "охолонув", обдумав свій вчинок.

організуватиВзірецьвиховну роботу таким чином, щоб такі підлітки не відчували

Одна із студенток, яка проходила педагогічну практику в одній із бережанських шкіл, описала випадок розумного підходу до педагогічно занедбаних учнів класного керівника Галини Степанівни 3. "... В суботу

155Див.: Макаренко А.С. Твори. – Т.5. – С.85.

перед уроками я зібрала в учнів щоденники, перевірила їх і виставила оцінки за тиждень. Ми з Галиною Степанівною наприкінці шостого уроку принесли їх учням. У класі застали картину: вчителька хімії кричала на Ігоря і Володю, а вони зухвало усміхалися у відповідь. Вона почала записувати у щоденники зауваження. Учні мовчали. Ігор сказав: "Яке маєте право без мого дозволу

не сказала: "Ігоре, ти можеш йти, а в понеділок ми про все поговоримо".

У понеділок у класі провели бесіду "Розкажіть мені про мене", під час якої учні відверто висловили свою думку про Ігоря. Потім Галина Степанівна поговорила з хлопцем наодинці. Все це примусило його переглянути свою поведінку, він став стриманішим. Коли я запитала класного керівника, чому вона не з’ясовувала причину конфлікту відразу, вона відповіла: "Коли б я тут же почала з’ясовувати причину непорозумінь, Ігор зопалу наговорив би багато зайвого. Йому потрібно було заспокоїтись, подумати про все на самоті. Тому я й відпустила його, а в понеділок ми все з’ясували в спокійній обстановці. Не завжди варто йти "по гарячих слідах..."

Випереджаюче виховання позитивних якостей у підлітка. На базі позитивних якостей ефективніше долаються негативні риси характеру. Тому в перевихованні важливо формувати в учня позитивні якості, а не тільки боротися з недоліками. Сформовані позитивні якості самі "витіснять" недоліки.

В індивідуальному плані роботи класного керівника з перевиховання підлітка на перше місце повинні ставитися виховні заходи, спрямовані на формування позитивних сторін особистості вихованця.

брати могоВзірецьщоденника? З вашого боку – це велика нетактовність!". Конфлікт розпалювався. Не знаю, чим це закінчилось би, якби Галина Степанівна тихо

Провідна роль наставника у перевихованні. Досвід роботи з підлітками переконує, що процес їх виправлення здійснюється успішніше, коли в них є старші товариші, друзі, наставники. Адже такі підлітки, як правило, самостійно, без допомоги збоку дорослих не знаходять прямої

56

дороги в житті. І чим цікавішу для себе людину вони зустрінуть на своєму шляху, тим сприятливіше складається процес їхнього перевиховання.

Однак наставник не повинен надокучати вихованцеві своїми моралізаторськими повчаннями. Нехай підліток при цьому залишається самим собою, звіряючи свої дії і вчинки за старшим другом.

2.5.ВзірецьЗавдання основних напрямків змісту процесу перевиховання

Вивчення виховної роботи з педагогічно занедбаними учнями дає можливість виділити головні напрямки змісту перевиховання і конкретні завдання цих напрямків. Викладемо їх стисло.

Моральне виховання: засвоєння такими учнями правил людського спілкування і норм моралі, подолання помилкового розуміння ними моральних норм, виховання прагнення дотримуватись правил поведінки; формування важливих для цієї категорії учнів моральних почуттів: честі, обов'язку, відповідальності, гуманізму, совісті, сорому, доброти і подолання індивідуалізму, егоїзму, грубості, жорстокості та інших негативних якостей; вироблення умінь і навичок поведінки у відповідності з нормами загальнолюдської моралі, подолання негативних звичок поведінки; виховання активного неприйняття всього того, що суперечить етичним нормам. У процесі перевиховання особливо важливо розкривати зміст таких моральних понять:

Добро і зло. Що таке добро? Що таке зло? Добро і зло як моральні антиподи. Чи можна допускати "маленьке" зло заради "великого добра"? Боротьба зі злом – моральний обов'язок кожної людини. Поняття "добра" і "зла" в учнівському середовищі.

Справедливість і несправедливість. Поняття справедливості і несправедливості як найбільш загальні оцінки моральності. Справедливість і несправедливість у покаранні порушників правил поведінки. Справедливість

57

інесправедливість у шкільному житті: у стосунках між учнями, у ставленні до вихованців колективу, органів його самоврядування, педагогів та інших працівників школи. Як боротися з несправедливістю?

Обов'язок. Поняття обов'язку як усвідомлення людиною системи

моральних і громадських вимог суспільства, що диктуються соціальними потребамиВзірецьі конкретними цілями та завданнями певного історичного етапу розвитку суспільства. Моральний обов'язок як вираження єдності суспільних

іособистих інтересів людини. Обов'язок і бажання.неповнолітніх.усвідомленнячестіоцінка яка

Товаришування, дружба, любов. Поняття товаришування. Характерні риси справжнього товаришування. Основні форми міжособистісних

58

стосунків.

Поняття дружби як прояву близьких стосунків між людьми, які ґрунтуються на взаємній повазі, спільності інтересів. Кругова порука як прояв неправильного розуміння дружби. Дружба між хлопцями і дівчатами.

Враховуючи особливості особистості педагогічно занедбаних школярів

у моральномуВзірецьплані, варто таким же чином розкрити й інші моральні якості

людини з її антиподами: щирість - лукавство, милосердя – байдужість, прощення – злопам'ятність, краса - потворність, непримиримість до зла – пристосовництво, великодушність – бездушність, благородство – підлість і ін.

У моральному перевихованні педагогічно занедбаних учнів дуже важливо джерело моральності відшукувати у них самих. Адже серед усіх живих істот тільки в людини від природи існує почуття моральності, прагнення до ідеалу Добра. "На честь людській природі, – писав К.Ушинський, – слід сказати, що немає такого серця, в якому не було б безкорисливо добрих поривань..."1.

Відомий педагог-письменник С.Соловейчик припускає, що людині властиве вроджене прагнення до добра, правди, краси. "Саме від цього люди переважно помірковано добрі, правдиві і гарні, – пише він, – що в душі людини, на "кухні бажань" постійно горить світло – живе дух, живе бажання добра, правди і краси..."2.

Як зауважує О.Вишневський, "феномен тяжіння до добра помітив ще Арістотель. Віра у схильність людини до "невигідного" їй добра є точкою, у якій християнсько-демократичне виховання відділяється від виховання авторитарного: не у пригніченні бажань чинити зло, а в розвитку бажань творити добро – такою є його стратегія. Людина не повинна керуватися страхом і тому поводитись морально, вона керується тільки власним

1 Див.: Ушинський К.Д. Теоретичні проблеми виховання і освіти. Вибрані педагогічні твори: у 2

Т.-К., 1983. – Т.1. – С.99.

259Див.: Соловейчик С. Педагогика для всех. – М., 1989. – С.225.

бажанням, яке провадить її до добра"1.

Сила моральних законів настільки велика, що навіть працівники сталінських концтаборів не могли абсолютно звільнитися від неї. "Вся безбожна система в найчорніші дні агонії зовні дотримувалася Божих понять,

– писав Євген Сверстюк, – лише намагалися наповнити їх іншим змістом.

За визначенням Г.Ващенка, мораль – "це є, перш за все, голос совісті, свідомість свого морального обов'язку і пов'язана з нею оцінка своїх і чужих вчинків. Моральна оцінка часто не співпадає і навіть у багатьох випадках розходиться з оцінкою утилітарною. Шахрайство може бути корисним за своїми наслідками, але совість засуджує його. Голос совісти може бути заглушений і навіть перекручений, але це не означає, що його нема. Він може навіть прокинутись, як це нерідко буває зі злочинцями, що під впливом тих чи інших причин усвідомлюють злочинність своєї поведінки"3.

Яка моральнаВзірецьсила панує над людьми, якщо їй підлягають також ті запеклі, які відвернулися від моралі в ім'я абсолютної влади..."2.

На думку Г.Ващенка, моральність людини тримається на інтелектуальних, вольових і чуттєвих чинниках. Інтелект забезпечує усвідомлення своїх обов'язків, воля допомагає людині дотримуватись моральних засад, а чуттєвість забезпечує оцінку і переживання (задоволення

– незадоволення) з приводу своїх і чужих вчинків. "Чуттєве" тут зближується з поняттям "сумління", яке забезпечує людині здатність контролювати свою поведінку4.

Розумове виховання: формування уявлення про користь знань, розуміння їх значення для вдосконалення своєї особистості і прагнення оволодіти ними; виховання інтересу до навчальних предметів, вироблення умінь і навичок самостійної навчальної роботи; виховання прагнення

1 Див.: Вишневський О. Сучасне українське виховання: Педагогічні нариси. – Львів, 1998. –

С.237.

2 Див.: Сверстюк Є. Блудні сини України. – К., 1993. – С.103-105.

3 Див.: Ващенко Г. Виховний ідеал. Підручник для виховників, учителів і українських родин: 2-е видання. – Брюсель, Торонто, Нью-Йорк, Лондон, Мюнхен, 1976. – С.37.

4 Див.: Ващенко Г. Там само, С.63. 60