Висновки:

Війна, яка почалася у 1648 році мала яскраво виражений характер,але її особливістю будо переплетіння національно-визвольної боротьби з соціальною боротьбою,тобто це була боротьба не тільки за національне,а й за соціальне визволення.Починалося це як велике козацьке повстання,але не як звичайне.Лідером була видатна особистість,до тогож слід враховувати міжнародний резонанс повстання,яке вийшло за межі внутрішніх справ Речі Посполитої(союз,з Кримським ханством та відносини)Влітку 1648 р. розгортається широкомасштабна війна українського народу за національне і соціальне визволення під політичним проводом,козацтва. Війна призвела до досить глибоких змін в розвитку українських земель:утворилася Українська держава і встановлювалася нова модель соціально-економічних відносин.Це досить серйозні зміни,тому частина сучасних українських істориків,виходячи з того,що до корінних змін призводять революції,вважають події середини XVII ст. в Україні національною,революцією. Проаналізуємо названі наслідки війни. До початку 1649 року основу політичної програми керівників повстання становила ідея політичної автономії для козацького регіону,тобто ідея козацького автономізму.Але вже взимку 1649 р.висловлюється ідея незалежної української соборної державності,тим більше,що держава вже утворюється.Утворення її починається вже влітку 1648 року.Юридично фактичне існування Української держави визначається Зборівським договором.Були визначені територія держави,її кордони,адміністративно-територіальний поділ на полки і сотні.Формується апаратуправління.За зразок було взято організаційни устрій Запорожської Січі та реєстрового козацтва.Вищим органом влади стала військова козацька рада,яка вирішувала найважливіші питання(вибори гетьмана та інші.).Зростає значення старшинської ради.На чолі виконавчої влади був гетьман,в руках якого зосереджувалися найважливіші владні функції:він скликав ради,видава закони(універсали та інші),роздавав землі,затверджував старшину,очолював апарат управління,відав фінансами,мав право помилування,очолював збройні сили,керував зовнішньою політикою.Апарат управління був кількох рівнів.Центральний апарат представляли гетьман та генеральна старшина,які становили,гетьманський,уряд(обозний,суддя,підскарбій,писар,осавули,хорунжий,бунчужний). Вищим судовим органом був Генеральний військовий суд. Полковий рівень становили полковник і полкова старшина (обозний, суддя, писар, осавул, хорунжий). Сотенний рівень становили сотник і сотенна старшина (осавул, писар, хорунжий). Селяни та міщани мали свої органи управління, але зверхніми над ними були козацькі органи. Тобто була територія, кордони, адміністративно-територіальний поділ (на початку 1657 р. - 18 полків), правитель - гетьман та центральний уряд, місцева адміністрація, своя судова система і закони, система оподаткування, військо, дипломатичні відносини з іншими державами, своя символіка. За Б. Хмельницького держава виступала як суб'єкт міжнародних відносин. Окрім цього глибокі зміни відбулися в соціально-економічній сфері, де встановлювалася нова модель соціально-економічних відносин. Так, було ліквідоване магнатсько-шляхетське землеволодіння, особливо велике та середнє. Знищені фільварково-панщинна система господарювання і кріпацтво. Більшість земель перейшла у власність держави - Війська Запорізького. Затверджується козацька земельна власність, за природою -фермерського типу. Селяни, становище яких різко покращилося, дістають (обмежені) права власності на землю. Разом з тим збереглася база для відродження феодальних відносин. Зростало землеволодіння православних монастирів та церкви, частково збереглося землеволодіння шляхти, починає складатися гетьманське та старшинське землеволодіння. Також відбулися зміни і в соціальній структурі населення. Клас феодалів (світських землевласників - магнатів та шляхти) в Україні фактично було ліквідовано, дрібна шляхта залишилася, але її кількість різко зменшилася. Провідна роль у суспільстві перейшла до козацтва, особливо до козацької старшини, з якої формується нова політична еліта, новий панівний стан. Становище селян істотно поліпшилося, вони стали особисто вільними, дістали право вступу до козацького стану, а також право власності на землю. Зміцнився статус православного духовенства. В містах провідна роль перейшла до українського міщанства. Тобто зміни були досить суттєві, але чи можна ці події вважати революцією. Соціальна революція призводить до зміни суспільного ладу, або сприяє цьому. В України ж внаслідок подій середини XVII ст. зміни суспільного ладу не відбулося. Проте потенційно визначилися тенденції до появи та розвитку капіталістичних відносин. Але останнє переважно було гіпотетичним, хоча за певних обставин могло б реалізуватися, але за тих реальних обставин навряд чи. У цілому ж взимку - навесні 1648 р. все починалося як велике козацьке повстання, яке швидко переростає у широкомасштабну визвольну війну,в яку втягуються широкі верстви українського народу(особливо селяни) під політичним проводом козацтва.Але в цих подіях війни виявляється певні ознаки та риси національно-визвольної революції,суть якої в звільненні від національного та іншого гніту та створенні самостійної держави.До того ж будь-яка національно-визвольна революція має метою звільнення від іноземного панування,завоювання національної незалежності,ліквідацію національно-колоніального гніту,створення національної держави.Соціально-економічні завдання і класовий зміст національно-визвольної революції визначаються як внутрішніми умовами країни,так і характером тієї доби,під час якої вона відбувається.