3.Гіповітаміноз в2 у свиней: клініка та диференціальна діагностика

Гіповітамміноз В2 - хронічне захворювання, яке характеризується затримкою росту, уражен­ням шкіри, очей, алопеціями, анемією, нервовими розладами.Симптоми. До загальних симптомів - відносять уповільнення росту, випадання волосся, дерматити, розвиток анемії, прогресуюче схуднення. Віки опухають, васкуляризація і запалення рогівки, гострий авітаміноз призводить до парезу кінцівок.У молодняку свиней спостерігають алопеції, відсутність апетиту, блювота, діарея, деформація передніх кінцівок, кон'юнктивіти, набряки повік, катаракти. У свиноматок знижується заплідненість і підвищується ембріональна смертність. Диференціальна діагностика.У свиней – нестача пантотенової кислоти ("святковий крок"), дерматит, зменшення мієліну у периферичних нервах.Гіповітаміноз А - висока ембріональна смертність, але при зменшенні вітаміну А у крові, отит.Набрякова хвороба - виявлені гемолітичні штами Е. соlі при тканинній культивації.

4.Гіпокобальтоз: діагностика та лікування

Характеризується анемією, спо­творенням смаку, анорексією, прогресуючим виснаженням, порушен­ням еритроцитопоезу, білкового й вуглеводного обмінів, остеодис­трофією. Хворіють частіше жуйні — вівці, кози, велика рогата худоба, рідше — свині, коні, птиця, кролі. Діагноз:Враховують біогеохімічні зони, клінічні симптоми, вміст кобальту у кормах та крові тварин (мкг/100 мл) у великої рогатої худоби—3—5; овець і свиней—2,5—5; коней—2—5. Підраховують кількість еритроцитів і визначають вміст гемоглобіну та насиченість ним еритроцитів (колірний показник, ВГЕ). Лікування:До раціону хворих включають корми, багаті на кобальт, у премікси додають солі кобальту. Хворим внутрішньом'язово вво­дять залізодекстранові препарати у поєднанні з вітаміном B. Застосо­вують також вітогепат, муковіт Віг, камполон, антианемін, ДІФ-3, сирепар.

5.Диференціальна діагностика ендемічного зобу у худоби

Хронічне захворювання, спричинене нестачею йоду в грунті, воді та кормах, характеризується збільшенням щитоподібної залози (зоб), порушенням її функцій, обміну речовин, розладами нервової та серцево-судинної систем. За ха­рактером збільшення щитоподібної залози, наявністю або відсутністю вузлів розрізняють дифузний, вузловий і змішаний, за функціональ­ним станом — еутиреоїдний, гіпер- та гіпотиреоїдний зоб. Еутиреоїдний зоб не супроводжується зміною функціонального стану залози, гіпотиреоїдний характеризується зниженням її функції. Ендемічний зоб слід диференціювати від гіпотиреозу і тиреотоксикозу іншого походження, запалення (тиреоїдит), пухлин щитовидної залози.

6.К-гіповітамінозу тварин: опишіть симптоми та патогенез

К-гіповітаміноз- захворювання, яке характеризується зниженням згортання крові і крововиливами.Симптоми:У птиці спостерігають жовтяницю та сухість шкіри сережок гребеня, крововиливи у ділянці грудей, крил. У новонароджених щенят хутрових звірів (лисиці, песці), тварин інших видів виявляють кровотечу з пуповини, множинні крововиливи у підшкірній клітко­вині, м'язах, слизовій оболонці шлунка та кишечнику. Незначні по­шкодження шкіри призводять до тяжких, а інколи й смертельних кровотеч. Патогенез. Вітамін К сприяє синтезу протромбіну у печінці тварин, який необхідний для утворення тромбіну, який бере участь у згортанні крові. Протромбін під дією тромбокінази сполучається з кальцієм, перетворюючись у тромбін, який діє на фібриноген, завдяки чому утворюється згусток фібрину і припиняється кровотеча.