2.2. Державне регулювання грошової пропозиції і його вплив на рівноважні ціни і рівноважні обсяги виробництва. Ефективність державного регулювання.
Більш поглиблений аналіз впливу політики “дорогих” та “дешевих” грошей на обсяги виробництва та рівень цін можна зробити аналізуючи криві сукупного попиту та сукупної пропозиції, так звану модель AD – AS. (Рисунок 2).
Розглядаючи політику “дорогих” та “дешевих” грошей ми побачили, що грошово-кредитна політика впливає перш за все на інвестиційні витрати і тим самим на реальні обсяги виробництва та рівень цін. Розглядаючи модель AD —AS ми можемо прослідкувати яким саме чином зміни в обсягах інвестицій впливають на зміни реального обсягу виробництва та ціни. Розглянемо криву AD - AS.
Крива сукупної пропозиції складається із трьох яскраво виражених відрізків: кейнсіанського (горизонтального), проміжкового (висхідного), та класичного ( вертикального ). Перетин кривої пропозиції з кривою попиту на кожному відрізку характеризує рівноважні обсяги виробництва та рівноважні ціни. Розглядаючи криву сукупного попиту ми виходили з того, що грошова пропозиція є сталою. Тому розширення грошової пропозиції викличе зміщення кривої сукупного попиту вправо. Збільшення грошової пропозиції дозволить економіці досягнути більшого реального обсягу виробництва при любому рівні цін і навпаки - скорочення грошової пропозиції змістить криву сукупного попиту вліво.
Якщо економіка знаходиться на горизонтальному відрізку, тобто характеризується спадом в економіці то проведення політики “дешевих” приведе до зміщення кривої сукупного попиту вправо до положення AD2. Нове положення кривої AD2 означає збільшення реальних обсягів виробництва і зайнятості, і ніяких змін у рівні цін.
Якщо ми розглянемо вертикальний відрізок сукупної пропозиції, коли економіка досягла повної зайнятості ресурсів і збільшення сукупного попиту, ми побачимо, що реальне збільшення обсягів виробництва уже неможливе, зайнятість є також повною, відбувається тільки різке зростання цін. Крива сукупного попиту зміститься з положення AD3 до AD4 на класичному (вертикальному) відрізку кривої сукупної пропозиції. В цій ситуації політика “дешевих” грошей є недоцільною і привела б до інфляції.
Ефективність грошово-кредитної політики можна оцінювати за ступенем впливу тих чи інших її інструментів на зростання обсягів виробництва, зменшення безробіття, відсутністю інфляції.
Порівняно з фіскальною політикою грошово-кредитна політика має певні переваги які полягають в наступному:
Швидкість та гнучкість.
Монетарну політику можна швидко змінити і реалізувати в життя за допомогою купівлі та продажу цінних паперів, які відразу впливають на пропозиції грошей і відсоткову ставку.
Захищеність від політичного тиску.
Національний банк як було сказано вище є відносно незалежною структурою і це дає йому право проводити в життя заходи, які пов’язані з оздоровленням економіки.
Монетарна політика є більш витонченішою і прийнятнішою для населення, ніж заходи, які проводить уряд (фіскальна політика)
В силу цих причин монетарна політика є основним знаряддям стабілізації економіки в більшості країні світу.
Але слід відзначити, що грошово-кредитна політика має пеані обмеження і в реальному житті стикається з багатьма проблемами.
До них в першу чергу належать надлишкові резерви, що виникають в процесі політики дешевих грошей і не можуть не використовуватися банками для розширення грошової пропозиції ; зміни грошової пропозиції які не викликають відчутних змін інвестицій; зміна швидкості обороту грошей яка також впливає на пропозицію грошей.
Більшість економістів вважають як фіскальну так і грошово-кредитну політику досить дієвою для стабілізації економіки. В наступній темі, ми більш детально розглянемо альтернативні точки зору на проблеми грошово-кредитного та фіскального регулювання економіки.