3.6.2. Ригель р1 (переріз 0)

Розрахунок виконуємо так само, як і для перерізу 5 зліва.

Вихідні дані: Максимальна поперечна сила . Інші вихідні дані, а також значення п.п. 1...5 такі самі, як і в попередньому розрахунку.

6. .

7. .

8. . Умова міцності виконується і тому поперечну арматуру встановлюємо конструктивно (дод. 8). При висоті балкина приопорній ділянці (1/4 прольоту) крок поперечних стержнів приймаємо. В середній частині прольоту крок прийнятий раніше – 450мм.

Далі виконуємо перевірку міцності стиснутої зони по смузі між нахиленими тріщинами при (див попередній розрахунок).

4. Коефіцієнт армування:

.

5. Відношення модулів пружності: .

6. Коефіцієнт .

7. .

9. Поперечна сила, яку може витримати бетон стиснутої зони нахиленої смуги між нахиленими тріщинами:

10. Умова виконується. Міцність забезпечена.

3.6.3. Ригелі р2 та р3 (перерізи 5 справа та переріз 10 зліва і справа)

Розрахунок виконуємо так само, як і попередні два розрахунки на максимальну поперечну силу .

6. .

7. .

8. . Умова міцності не виконується і тому необхідно розраховувати поперечну арматуру.

9. .

10. . Так.

11. .

12.

13. .

14. .

15'. .

17. .

20.

21. .

23..

Розрахунок продовжуємо за схемою алгоритму 8 [2] з п.16. Поперечна арматура прийнята з 26А-І, ,.

16. Крок поперечної арматури:

.

17. Максимальний крок поперечної арматури:

.

18. Повна висота ригеля .

19. .

Приймаємо крок поперечної арматури (дод. 8) на приопорній ділянці (1/4 прольоту) ; в середній частині прольоту крок поперечної арматуримає бути не більшим за; приймаємо(крок поперечної арматури треба призначати кратним 50мм з заокругленням у меншу сторону).

Перевірку міцності стиснутої зони по смузі між нахиленими тріщинами при робити немає потреби, оскільки така перевірка зроблена вище на більшу поперечну силу при кроці поперечних стержнів 100мм у ригелі Р1 (переріз 5, зліва).

3.7. Побудова епюри матеріалів

З метою економії сталі частину арматури в прольотах і на опорах ригеля обриваємо.

3.7.1. Ригель р1

У масштабі викреслюємо обриси ригеля і епюру моментів (рис. 3.5). Показуємо поздовжню арматуру, підібрану у першому прольоті (п. 3.5.1) та на першій проміжній опорі зліва (п. 3.5.3).

Рис. 3.5. До побудови епюри матеріалів у ригелі Р1 – крок перший

Визначаємо момент, який може витримати переріз А-А у прольоті, заармований 422А-ІІІ з площею .

Висота стиснутої зони .

Робоча висота перерізу А-А при армуванні його 422А-ІІІ (див. дод. 14) .

Момент, що може витримати переріз:

Цей момент відкладаємо у першому прольоті (лінія 1-1 на рис.3.6).

Тепер визначаємо момент, який може витримати переріз після того, як два стержні будуть обірвані.

Площа стержнів, що залишилися (222А-ІІІ), становить 760мм².

Висота стиснутої зони .

Робоча висота перерізу А-А при армуванні його 222А-ІІІ (див. дод. 14) .

Момент, що може витримати переріз:

Цей момент також відкладаємо у прольоті (лінія 2-2 на рис. 3.6). Лінія 2-2 пересікає епюру моментів в точках a₁ та а₂. Це і є точки теоретичного обриву стержнів. Від точок теоретичного обриву стержнів відкладаємо відрізки довжиною 20 діаметрів арматури, що обривається, тобто . Отримаємо точкиb₁ та b₂. Отримані точки фактичного обриву стержнів проектуємо на ригель (точки с₁ та с₂). Оскільки всі побудови виконано в масштабі, то, замірявши відстані від краю ригеля до точок с₁ та с₂, можна визначити положення обірваного стержня по довжині ригеля.

Рис. 3.6. До побудови епюри матеріалів в ригелі Р1 – крок 2

Визначаємо момент, який може витримати переріз Б-Б на опорі, заармований 418А-ІІІ з площею .

Висота стиснутої зони .

Робоча висота перерізу Б-Б при армуванні його 418А-ІІІ (див. дод. 14) .

Момент, що може витримати переріз

Отриманий момент відкладаємо над опорою (лінія 3-3 на рис.3.6).

Тепер визначаємо момент, який може витримати переріз після того, як два стержні будуть обірвані.

Площа стержнів, що залишилися (218А-ІІІ) становить 509мм².

Висота стиснутої зони .

Робоча висота перерізу Б-Б при армуванні його 218А-ІІІ (див. дод. 14) .

Момент, що може витримати переріз

Цей момент також відкладаємо над опорою (лінія 4-4 на рис. 3.6). Лінія 4-4 пересікає епюру моментів у точці d. Це і є точка теоретичного обриву стержня. Від точки теоретичного обриву стержня відкладаємо відрізок довжиною 20 діаметрів арматури, що обривається, тобто . Отримаємо точкуe. Отриману точку фактичного обриву стержнів проектуємо на ригель (точка f). Оскільки всі побудови виконано в масштабі, то, замірявши відстань від краю ригеля до точки f, можна визначити положення обірваного стержня по довжині ригеля.

Розрахунки виконано як для елементів прямокутного профілю, оскільки у нашому випадку ригель має прямокутний поперечний переріз. Для ригелів, що мають тавровий поперечний переріз, розрахунок треба виконувати у прольоті (переріз А-А) як для елементів таврового профілю.

Висота стиснутої зони .

Робочу висоту перерізу визначають, як і в попередніх розрахунках.

Якщо виявиться, що , то несучу здатність перерізу визначають за формулою

.

У протилежному випадку уточнюємо

і несучу здатність перерізу визначаємо за формулою:

.

На опорі розрахунок виконують як для елементів прямокутного профілю з шириною і висотою.