Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сем.Ю.Д. студенти.doc
Скачиваний:
67
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
348 Кб
Скачать
☆

Тема № 3. Формування юриста як професіонала Професія юрист, її місце і соціальне призначення в сучасному суспільстві.

Розглядаючи це питання, треба спочатку дати визначення поняттю

„ юрист”. Поняття „юрист” трактується в двох аспектах: 1) як людина з юридичної освітою, правознавець; 2) як спеціаліст з теорії та практики юриспруденції, тобто знавець в певній галузі юридичної діяльності – суддя, прокурор, слідчий тощо.

Отже, юрист – це спеціаліст, який має фундаментальні і спеціалізовані юридичні знання та уміє застосовувати їх в практичній діяльності. 7

Далі треба розглянути основні риси, які притаманні професії юриста та

її соціальне призначення в сучасному суспільстві.

Юридична діяльність.

Юридична діяльність - це вид соціальної діяльності, який здійснюють юристи з використанням юридичних засобів, дотримуючись в установлених законом випадках юридичної форми з метою розв'язання різних юридичних проблем.

З точки зору інтелектуального змісту юридична діяльність ділиться на:

1. Пізнавально-пошукову, яка включає збирання повної інформації щодо юридичних явищ,

2. Реконструктивну, яка включає аналіз інформації, розробку версій, напрямку розв'язання юридичної проблеми.

3. Організаційну - впорядкування і координація дій різних суб'єктів При веденні юридичної справи.

4. Регістраційну - передача отриманої інформації в письмовій Правовій формі.

5. Комунікативну - спілкування юриста з іншими учасниками і суб'єктами юридичної справи в процесі її вирішення.

В залежності від реалізуючих норм права юридична діяльність поділяється на:

1. Регулятивну, зв'язану з правомірною поведінкою суб'єкта права.

2. Правоохоронну, зв'язану з неправомірною поведінкою (із здійсненням правопорушення).

Після характеристики регулятивної і правоохоронної діяльності, необхідно розглянути функції юридичної діяльності.

Функції юридичної діяльності - це відносно відособлені, однорідні дії, цілеспрямовані на ті чи інші сфери суспільного життя. Розрізняють дві групи функцій: загальносоціальні і спеціально юридичні.

Загальносоціальні функції юридичної діяльності діляться на:

  1. Економічні функції;

  2. Політичні;

  3. Ідеолого-виховні.

Спеціально юридичні функції діляться на:

  1. Регулятивну функцію;

  2. Правоохоронну.

Розгляд цього питання плану закінчується визначенням сучасних тенденцій розвитку юридичної діяльності.

Висновок:.

Таким чином, юридична професія потребує обов’язкової спеціалізації, що є важливою гарантією дотримання законності, вона створює можливість, по-перше, вірно і кваліфіковано вирішувати юридичні питання; по-друге, перевірити з різних сторін законність і обґрунтованість юридичних рішень.

Тема № 4: Професійна культура юриста

    1. Психологічна культура юриста.

Психологічна культура юриста – це органічна єдність психологічної освіченості, волі, відповідних професійно-психологічних якостей, які чинять ефективний вплив на розв’язання правових ситуацій.

Зрозуміло, що психологічна культура юриста не існує абстрактно. Якщо розглядати психологічну культуру за юридичними спеціальностями, то її можна поділити на: психологічну культуру судді, психологічну культуру прокурора, психологічну культуру адвоката тощо.

Психологічну культуру розглядають і з огляду особливостей темпераменту особистості юриста. В основу такого поділу психологічної культури кладуть відомі типи темпераментів: сангвінічний, холеричний, флегматичний, меланхолічний.

Стосовно роботи з людьми психологічна культура юриста виявля­ється на двох рівнях - експектації та емпатії.

Суть психологічної культури на рівні експектації полягає в оцінці здатностей юриста, які він виявляє у певній ситуації. На цьому рівні можна визначити соціальну роль юриста, його професійні можливості, передбачити наступні дії.

Другий рівень психологічної культури - емпатія визначає здатність юриста розуміти інших людей, їхній внутрішній стан, переживання, хвилювання тощо.

Отже, психологічна культура для юриста має велике практичне значення. Передусім вона впорядковує його мислення та ділове мовлення, що дає змогу зрозуміти своє місце в суспільстві та серед колег, де можливі зверхність, формальне ставлення до справи. Крім цьо­го, психологічна культура активізує свідомість, розви­ває почуття, забезпечує юристові розумну (обґрунтовану, виважену) дію його волі.