Глава 31. Адміністративне право окремих західноєвропейських країн

кретним законом. Традиційно трибунали поділяються на дві групи: трибунали у сфері управління економікою (податкові, промислові, земельні, транспортні, лісові тощо) та трибунали у сфері соціального управління (медичні, пенсійні, із соціального забезпечення тощо).

Трибуналами розглядаються адміністративні спори між державними органами, посадовими особами і громадянами в якості першої інстанції. На рішення трибуналу може бути подано скаргу в адміністративному порядку (міністру або до апеляційного трибуналу). Апеляцію на рішення трибуналу може бути подано у суд загальної юрисдикції, котрий, таким чином, здійснює наглядову функцію.

Незалежність трибуналів забезпечується тим, що, як правило, до їх складу не входять державні службовці. Але можуть бути винятки.

Справа у трибуналі розглядається колегією у складі головуючого та двох членів, які представляють різні інтереси. Процедура розгляду спорів не є надто формальною, відбувається з дотриманням таких традиційних засад, як змагальність, гласність, можливість оскарження прийнятого рішення тощо. Єдиного процесу не існує, однак всі скарги розглядаються у порядку позовного провадження, виокремлюються певні стадії, встановлюються процесуальні статуси учасників і терміни провадження. Участь адвоката не є обов'язковою, протоколи, як правило, не складаються.

Адміністративні трибунали, попри зазначене, мають такі переваги, як оперативність судового розгляду, спеціалізація за окремими видами справ, відсутність суворої уніфікованої процедури, невисока вартість, вільний доступ для осіб, що потребують захисту від неправомірних дій адміністрації.

Загалом же британське адміністративне право протягом останніх років зазнало помітних змін, воно стає ближчим до континентально-європейських уявлень про адміністративне право. Про це свідчить і створення у 60—70-і роки минулого століття адміністративних трибуналів, і вплив загальноєвропейських стандартів як на галузь адміністративного права у цілому, так і на окремі її частини. Принциповим для сучасного адміністративного права Великої Британії залишається контроль загального суду за адміністративними рішеннями з допомогою публічно-правових засобів захисту.

549

Додатки

У каз Президента України «Про систему центральних органів виконавчої

влади»

(із змінами і доповненнями, внесеними Указами Президента України

від 7 квітня 2000року № 572/2000, від 14 липня 2000року № 899/2000,

від 2 грудня 2000року № 1277/2000, від ЗО грудня 2000року № 1394/2000,

від 29 травня 2001 року № 345/2001, від 15 січня 2002 року № 22/2002,

від 14 квітня 2003 року № 324/2003, від 26 травня 2003 року № 434/2003,

від 3 червня 2003 року № 464/2003, від 19 червня 2003 року № 540/2003).

Виходячи з необхідності впорядкування системи центральних органів виконавчої влади та відсутності відповідного законодавчого регулювання, з метою поетапного здійснення адміністративної реформи в Україні, керуючись статтями 106 і 116 Конституції України, постановляю:

1. Відповідно до Конституції України вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри.

Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Програми діяльності Кабінету 550

Додатки

Міністрів України та інших завдань, покладених на Кабінет Міністрів України. Перший віце-прем'єр-міністр та віце-прем'єр-міністри згідно з розподілом повноважень забезпечують виконання Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, координують виконання заходів з відповідних питань міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, не здійснюючи при цьому безпосереднього керівництва їх роботою.

Посади Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів за характером повноважень, порядком призначення на посади та звільнення з посад належать до політичних і не відносяться до категорій посад державних службовців, визначених Законом України «Про державну службу».

(частину другу статті 1 замінено частинами другою—четвертою згідно з Указом Президента України від 29.05.2001 р. № 345/2001,

у зв'язку з цим частини третю—сьому вважати відповідно частинами п'ятою—дев'ятою)

До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Міністр як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розроблення і реалізацію державної політики, спрямовує і координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відання, приймає рішення щодо розподілу відповідних бюджетних коштів. Не допускається прийняття актів Кабінету Міністрів України та утворених ним органів, внесення проектів законів та актів Президента України з таких питань без погодження з відповідним міністром. Міністр на виконання вимог законодавства в межах наданих повноважень визначає політичні пріоритети та стратегічні напрями роботи міністерства та шляхи досягнення поставлених цілей.

(абзац перший частини шостої статті 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 26.05.2003р. № 434/2003)

Міністр має перших заступників та заступників, які належать до числа керівників відповідного міністерства. Порядок виконання

551

Додатки

обов'язків міністра в разі його тимчасової відсутності визначається Кабінетом Міністрів України.

(абзац другий частини шостої статті 1 в редакції Указу

Президента України від 26.05.2003р. № 434/2003)

(частина шоста статті 1 в редакції Указу

Президента України від 29.05.2001р. № 345/2001)

Державний комітет (державна служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один із віце-прем'єр-міністрів чи міністрів. Державний комітет (державна служба) вносить пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України та забезпечує її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання. Державний комітет (державну службу) очолює його голова.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження, щодо нього може встановлюватись спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолює його голова.

Установити, що Кабінет Міністрів України вносить подання стосовно створення центральних органів виконавчої влади за формою і статусом, визначеними цією статтею.

2. Центральні органи виконавчої влади діють на підставі положень, які затверджує Президент України.

Статус керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників встановлюється положеннями про ці органи. Не допускається прирівняння будь-яких посад в органах виконавчої влади за статусом до членів Кабінету Міністрів України.

Керівників центральних органів виконавчої влади в установленому порядку призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Повноваження керівників центральних органів виконавчої влади на цих посадах припиняє Президент України.

(частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 14.07.2000р. № 899/2000,

552

Додатки

від 02.12.2000р. № 1277/2000, від 30.12.2000р. № 1394/2000, в редакції Указу Президента України від 29.05.2001 р. № 345/2001)

3. Фінансування видатків на забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Гранична чисельність працівників центральних органів виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру міністерства затверджує міністр. Структуру іншого центрального органу виконавчої влади затверджує його керівник. Структура центральних органів виконавчої влади затверджується за погодженням з Прем'єр-міністром України, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами відповідно до розподілу їх функціональних повноважень.

(частина третя статті 3 в редакції Указу Президента України

від 29.05.2001 р. № 345/2001, із змінами, внесеними згідно з Указами

Президента України від 15.01.2002р. № 22/2002,

від 14.04.2003р. № 324/2003, від 26.05.2003р. № 434/2003)

Працівників центральних апаратів міністерств призначають на посади та звільняють з посад відповідні міністри, інших центральних органів виконавчої влади - їх керівники. Кандидатури на посади керівників структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади (крім Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства оборони України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Головного контрольно-ревізійного управління України, Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державного департаменту України з питань виконання покарань, Служби безпеки України, Управління державної охорони України) попередньо погоджуються з Прем'єр-міністром України, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами відповідно до розподілу їх функціональних повноважень, Міністром Кабінету Міністрів України.

(статтю 3 доповнено новою частиною четвертою згідно

з Указом Президента України від 14.04.2003р. № 324/2003,

у зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою,

частина четверта статті 3 із змінами, внесеними згідно з

18 "-¹⁹⁸                                                                                                                                                           553

Додатки

Указами Президента України від 26.05.2003р. № 434/2003, від 03.06.2003р. № 464/2003, від 19.06.2003р. № 540/2003)

Штатний розпис, кошторис видатків міністерства затверджує відповідний міністр за погодженням з Міністерством фінансів України. Штатний розпис, кошторис видатків іншого центрального органу виконавчої влади затверджує керівник цього органу за погодженням з Міністерством фінансів України.

(частина п'ята статті 3 в редакції Указу Президента України

від 29.05.2002р. № 345/2001, із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України

від 26.05.2003р. № 434/2003)

4. Спрямування і координація діяльності інших центральних органів виконавчої влади реалізується міністром шляхом визначення у спеціальному директивному наказі стратегії діяльності та основних завдань цих органів, що випливають з Програми діяльності Кабінету Міністрів України, та одержання від них щорічних звітів щодо результатів їх діяльності в межах, визначених спеціальним директивним наказом міністра.

5.  Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

Керівників територіальних органів міністерства призначає на посади та звільняє з посад у встановленому порядку міністр, іншого центрального органу виконавчої влади - керівник цього органу.

(частина друга статті 5 із змінами,

внесеними згідно з Указом Президента України

від 29.05.2001р. № 345/2001,

в редакції Указу Президента України від 15.01.2002р. № 22/2002)

5^і. Для забезпечення реалізації державної політики в особливо важливих сферах діяльності та державного управління ними у складі окремих центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом у межах коштів, передбачених на їх утримання, можуть бути утворені відповідні департаменти (служби).

Утворення департаменту (служби), призначення на посаду і звільнення з посади його керівника та затвердження положення про департамент (службу) здійснює Президент України.

(Указ доповнено статтею 5^і згідно з Указом Президента України від 07.04.2000р. № 572/2000)

554

Додатки

6.  Установити, що Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади.

Урядові органи державного управління здійснюють:

управління окремими підгалузями або сферами діяльності;

контрольно-наглядові функції;

регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб.

Керівники урядових органів державного управління призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням керівника відповідного центрального органу виконавчої влади.

Положення про урядовий орган державного управління затверджується Кабінетом Міністрів України.

7.  Кабінету Міністрів України:

внести у двомісячний строк пропозиції щодо приведення актів Президента України у відповідність з цим Указом;

привести у тримісячний строк свої рішення у відповідність з цим Указом;

внести у двомісячний строк пропозиції щодо утворення при Президентові України єдиного органу (Управління справами) для вирішення питань матеріально-технічного та іншого забезпечення Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з метою значного скорочення коштів на користування транспортом, утримання будинків, іншого майна, управлінських витрат, зменшення апарату, що обслуговує відповідні структури, тощо.

Президент України                      Л. КУЧМА

м. Київ

15 грудня 1999 року

№ 1572/99

555

У каз Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади»

(із змінами і доповненнями, внесеними Указами Президента України

від З квітня 2000 року № 556/2000, від 25 травня 2000 року № 721/2000,

від 27 червня 2000року № 827/2000, від 14липня 2000року № 902/2000,

від 27серпня 2000року № 1031/2000, від 23 жовтня 2000року № 1159/2000,

від 5 грудня 2000 року № 1303/2000, від 5 квітня 2001 року № 233/2001,

від 5 червня 2001 року № 405/2001, від 11 липня 2001 року № 510/2001,

від 7 серпня 2001 року № 603/2001, від 21 серпня 2001 року № 724/2001,

від 13 вересня 2001 року № 836/2001, від 29 вересня 2001 року № 907/2001,

від 8 листопада 2001 року № 1056/2001,

від 22 листопада 2001 року № 1132/2001,

від 14 грудня 2001 року № 1213/2001, від 27грудня 2001 року № 1265/2001,

від 3 січня 2002 року № 10/2002,

від 5 березня 2002 року № 212/2002, від 16 березня 2002 року № 259/2002,

від 29 серпня 2002 року № 780/2002, від 18 вересня 2002 року № 834/2002,

від 1 жовтня 2002 року № 887/2002, від И грудня 2002 року № 1153/2002,

від 31 січня 2003 року № 54/2003, від 15 липня 2003 року № 700/2003,

від 31 липня 2003 року № 772/2003)

З метою вдосконалення структури органів виконавчої влади та підвищення ефективності державного управління, відповідно до пункту 15 статті 106 Конституції України постановляю:

1. Внести такі зміни до структури центральних органів виконавчої влади:

а) утворити:

Міністерство аграрної політики України - на базі Міністерства агропромислового комплексу України, Державного комітету рибного

556

Додатки

господарства України, Комітету з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості України та Комітету харчової промисловості України, що ліквідуються;

Міністерство екології та природних ресурсів України - на базі Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Комітету України з питань геології та використання надр, Комітету України з питань гідрометеорології, Державної адміністрації ядерного регулювання України, Головного управління геодезії, картографії та кадастру та Державної комісії у справах випробувань і реєстрації засобів захисту та регуляторів росту рослин і добрив, що ліквідуються;

Міністерство економіки України - на базі Міністерства економіки України, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Державного комітету України по матеріальних резервах, Державного інвестиційно-клірингового комітету, Національного агентства України з питань розвитку та європейської інтеграції, Державної служби експортного контролю та Агентства з питань спеціальних (вільних) економічних зон, що ліквідуються;

(абзац четвертий пункту «а» статті 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 27.06.2000р. № 827/2000)

Міністерство освіти і науки України - на базі Міністерства освіти України та Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності, що ліквідуються;

Міністерство палива та енергетики України - на базі Міністерства вугільної промисловості України, Міністерства енергетики України, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та Державного департаменту з питань ядерної енергетики України, що ліквідуються;

Державний комітет архівів України — на базі Головного архівного управління України, що ліквідується;

Державний комітет інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України — на базі Державного комітету інформаційної політики України та Державного комітету України по телебаченню і радіомовленню, що ліквідуються;

Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України — на базі Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Державного комітету України з фізичної культури і спорту та Державного комітету України по туризму, що ліквідуються;

557

Додатки

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва — на базі Державного комітету України з питань розвитку підприємництва, що ліквідується;

Державний комітет промислової політики України - на базі Міністерства промислової політики України, що ліквідується;

Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України — на базі Комітету України з питань стандартизації, метрології та сертифікації та Державного комітету України у справах захисту прав споживачів, що ліквідуються;

Державний комітет України у справах ветеранів - на базі Комітету України у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах, що ліквідується;

б) ліквідувати:

абзац другий пункту «б» статті 1 втратив чинність

(абзац другий пункту «б» статті 1 із змінами, внесеними згідно

з Указом Президента України від 05.04.2001р. № 233/2001,

втратив чинність згідно з Указом Президента України

від 03.01.2002р. № 10/2002)

абзац третій пункту «б» статті 1 виключено

(згідно з Указом Президента України від 27.06.2000р. № 827/2000)

Комітет України з монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, поклавши його функції на Міністерство фінансів України;

(абзац третій пункту «б» статті 1 втратив чинність у частині покладення на Міністерство фінансів України функцій Комітету України з монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів згідно з Указом Президента України від 11.07.2001р. № 510/2001)

Комітет медичної та мікробіологічної промисловості України, поклавши його функції на Міністерство охорони здоров'я України;

Комітет України у справах нагляду за страховою діяльністю, поклавши його функції на Міністерство фінансів України;

Комітет України по нагляду за охороною праці, поклавши його функції на Міністерство праці та соціальної політики України;

(абзац п'ятий пункту «б» статті 1 втратив чинність у частині

покладення на Міністерство праці та соціальної політики України функцій

Комітету України по нагляду за охороною праці згідно

з Указом Президента України від 18.09.2002р. № 834/2002)

558

Додатки

Державну адміністрацію морського та річкового транспорту України, поклавши її функції на Міністерство транспорту України;

Державну адміністрацію автомобільного транспорту України, поклавши її функції на Міністерство транспорту України;

Державну авіаційну адміністрацію України, поклавши її функції на Міністерство транспорту України;

Державний департамент тракторного та сільськогосподарського машинобудування України, поклавши його функції на Державний комітет промислової політики України;

Державний департамент України з виробництва та переробки дорогоцінних металів, поклавши його функції на Державний комітет промислової політики України;

Національну комісію з питань повернення в Україну культурних цінностей, поклавши її функції на Міністерство культури і мистецтв України;

Національне агентство України з управління державними корпоративними правами, поклавши його функції на Фонд державного майна України;

Національне агентство з контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів та виробів медичного призначення, поклавши його функції на Міністерство охорони здоров'я України;

Агентство з питань банкрутства;

Ліцензійну палату;

Державну пробірну палату;

Державний інноваційний фонд України;

Головне управління Командувача Національної гвардії України, поклавши відповідні його функції на Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство оборони України;

Національне бюро розслідувань України;

Державний центр страхового фонду документації України, поклавши його функції на Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

(абзац двадцять другий пункту «б» статті 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 03.04.2000р. № 556/2000)

Державну інвестиційно-клірингову компанію України.

2.  Затвердити Схему організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади (додається).

3.  Кабінету Міністрів України у тримісячний строк: а) вирішити питання щодо створення:

відповідних департаментів та інших структур (на базі ліквідованих центральних органів виконавчої влади) у складі новоутворених та

559

Додатки

діючих центральних органів виконавчої влади. Керівники таких структур на перехідний період прирівнюються за статусом до заступників міністрів;

абзац третій пункту «а» статті 3 виключено

(згідно з Указом Президента України від 27.06.2000р. № 827/2000)

державної госпрозрахункової установи (агентства) на базі ліквідованого Агентства з питань банкрутства, яка підпорядковується Міністерству економіки України;

державної небанківської фінансово-кредитної установи на базі ліквідованого Державного інноваційного фонду України, яка підпорядковується Міністерству освіти і науки України;

абзац сьомий статті 3 втратив чинність

(згідно з Указом Президента України від 25.05.2000р. № 721/2000)

казенного підприємства на базі ліквідованої Державної пробірної палати, яке підпорядковується Міністерству фінансів України;

б) привести свої рішення у відповідність з цим Указом;

в) подати в установленому порядку пропозиції про внесення змін до актів законодавства, що випливають з цього Указу;

г)  подати проекти положень про центральні органи виконавчої влади, утворені згідно з цим Указом.

До завершення реформування структури центральних органів виконавчої влади забезпечити належне виконання функцій центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються.

Внести у тримісячний строк пропозиції щодо впорядкування переліку центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові та воєнізовані формування.

4. Визнати такими, що втратили чинність, Указ Президента України від 13 березня 1999 року № 250 «Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади України» (зі змінами, внесеними Указами Президента України від 12 травня 1999 року № 500, від 16 червня 1999 року № 663, від 2 серпня 1999 року № 943 і № 945, від 24 вересня 1999 року № 1219, від 2 жовтня 1999 року № 1267, від 22 листопада 1999 року № 1474).

Президент України                      Л. КУЧМА

м. Київ

15 грудня 1999 року

№ 1573/99

560

Додаток до Указу Президента України

від 15 грудня 1999року № 1573/99

Схема організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади

І. Міністерства, керівники яких входять до складу Кабінету Міністрів України:

Міністерство аграрної політики України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України,

(абзац розділу І із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України

від 21.08.2001р. № 724/2001)

Міністерство палива та енергетики України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство культури і мистецтв України,

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерство оборони України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство промислової політики України,

(розділ І доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 05.06.2001р. № 405/2001)

Міністерство транспорту України, Міністерство фінансів України,

561

Додатки

Міністерство юстиції України.

II. Державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України:

Державний комітет архівів України,

Державний комітет України з будівництва та архітектури,

Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства,

(абзац розділу II замінено двома абзацами згідно з Указом Президента України від 16.03.2002р. № 259/2002)

Державний комітет України по водному господарству, Державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет зв'язку та інформатизації України, Державний комітет України з енергозбереження, Державний комітет України з нагляду за охороною праці,

(розділ II доповнено абзацом згідно з Указом Президента України від

18.09.2002р. № 834/2002)

Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту,

(розділ II доповнено абзацом згідно з Указом Президента України від 22.11.2001р. № 1132/2001)

Державний комітет України у справах релігій, Державний комітет телебачення і радіомовлення України,

(абзац розділу II із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 31.01.2003 р. № 54/2003)

Державний комітет лісового господарства України, Державний комітет України з державного матеріального резерву,

(розділ II доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 07.08.2001р. № 603/2001)

Державний комітет України у справах сім'ї та молоді,

(розділ II доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 22.11.2001р. № 1132/2001)

Абзац розділу II виключено

(згідно з Указом Президента України від 22.11.2001р. № 1132/2001)

Державний комітет України у справах національностей та міграції,

(розділ II доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 13.09.2001р. № 836/2001)

562

Додатки

Абзац розділу II виключено

(згідно з Указом Президента України від 05.06.2001р. № 405/2001)

Державний комітет України у справах ветеранів, Абзац розділу II виключено

(згідно з Указом Президента України від 31.07.2003 р. № 772/2003)

Абзац розділу II виключено

(згідно з Указом Президента України від 01.10.2002р. № 887/2002)

Державний комітет статистики України,

Вища атестаційна комісія України,

Національне космічне агентство України,

Пенсійний фонд України,

Головне контрольно-ревізійне управління України,

(абзац розділу II із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України

від 27.08.2000р. № 1031/2000)

Державне казначейство України,

Державна служба автомобільних доріг України;

(розділ II доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 08.11.2001 р. № 1056/2001)

Державна туристична адміністрація України.

(розділ II доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 14.12.2001р. № 1213/2001)

III. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом: Антимонопольний комітет України, Державна податкова адміністрація України, Державна судова адміністрація України,

(розділ НІ доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 29.08.2002р. № 780/2002)

Державна митна служба України,

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва,

Державний комітет ядерного регулювання України,

(розділ НІ доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 05.12.2000р. № 1303/2000)

563

Додатки

Міністерство юстиції України.

II. Державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України:

Державний комітет архівів України,

Державний комітет України з будівництва та архітектури,

Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства,

(абзац розділу II замінено двома абзацами згідно з Указом Президента України від 16.03.2002р. № 259/2002)

Державний комітет України по водному господарству, Державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет зв'язку та інформатизації України, Державний комітет України з енергозбереження, Державний комітет України з нагляду за охороною праці,

(розділ II доповнено абзацом згідно з Указом Президента України від

18.09.2002р. № 834/2002)

Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту,

(розділ II доповнено абзацом згідно з Указом Президента України від 22.11.2001р. № 1132/2001)

Державний комітет України у справах релігій, Державний комітет телебачення і радіомовлення України,

(абзац розділу II із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 31.01.2003 р. № 54/2003)

Державний комітет лісового господарства України, Державний комітет України з державного матеріального резерву,

(розділ II доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 07.08.2001р. № 603/2001)

Державний комітет України у справах сім'ї та молоді,

(розділ II доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 22.11.2001р. № 1132/2001)

Абзац розділу II виключено

(згідно з Указом Президента України від 22.11.2001р. № 1132/2001)

Державний комітет України у справах національностей та міграції,

(розділ II доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 13.09.2001р. № 836/2001)

562

Додатки

Абзац розділу II виключено

(згідно з Указом Президента України від 05.06.2001р. № 405/2001)

Державний комітет України у справах ветеранів, Абзац розділу II виключено

(згідно з Указом Президента України від 31.07.2003 р. № 772/2003)

Абзац розділу II виключено

(згідно з Указом Президента України від 01.10.2002р. № 887/2002)

Державний комітет статистики України,

Вища атестаційна комісія України,

Національне космічне агентство України,

Пенсійний фонд України,

Головне контрольно-ревізійне управління України,

(абзац розділу II із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України

від 27.08.2000р. № 1031/2000)

Державне казначейство України,

Державна служба автомобільних доріг України;

(розділ II доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 08.11.2001 р. № 1056/2001)

Державна туристична адміністрація України.

(розділ II доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 14.12.2001р. № 1213/2001)

III. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом: Антимонопольний комітет України, Державна податкова адміністрація України, Державна судова адміністрація України,

(розділ НІ доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 29.08.2002р. № 780/2002)

Державна митна служба України,

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва,

Державний комітет ядерного регулювання України,

(розділ НІ доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 05.12.2000р. № 1303/2000)

563

Додатки

Національна комісія регулювання електроенергетики України,

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України,

Державний департамент України з питань виконання покарань,

Фонд державного майна України,

Служба безпеки України,

Управління державної охорони України,

Головне управління державної служби України,

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України,

(розділ III доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 23.10.2000р. № 1159/2000, абзац розділу III із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України

від 27.12.2001р. № 1265/2001)

Національний координаційний центр адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів,

(розділ НІ доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 29.09.2001р. № 907/2001)

Державна служба експортного контролю України,

(розділ III доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 27.12.2001 р. № 1265/2001)

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики,

(розділ НІ доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 01.10.2002р. № 887/2002)

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України,

(розділ НІ доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 11.12.2002р. № 1153/2002)

Національне космічне агентство України,

(розділ НІ доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 15.07.2003р. № 700/2003)

Адміністрація Державної прикордонної служби України.

(розділ III доповнено абзацом згідно з Указом Президента України

від 31.07.2003 р. № 772/2003)

564

Додатки

IV. Центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів:

підрозділ розділу IV виключено

(згідно з Указом Президента України від 05.03.2002р. № 212/2002)

через Міністра економіки та з питань європейської інтеграції України:

(назва підрозділу розділу IV в редакції Указу Президента України

від 27.12.2001р. № 1265/2001)

Абзац розділу IV виключено

(згідно з Указом Президента України від 16.03.2002р. № 259/2002)

Державний комітет України з енергозбереження, Абзац розділу IV втратив чинність

(згідно з Указом Президента України від 14.07.2000р. № 902/2000)

Абзац розділу IV виключено

(згідно з Указом Президента України від 01.10.2002р. № 887/2002)

через Міністра праці та соціальної політики України: Державний комітет України у справах ветеранів; через Міністра транспорту України: Державна служба автомобільних доріг України,

(розділ IV доповнено абзацами згідно з Указом Президента України

від 08.11.2001р. ЛС° 1056/2001)

через Міністра фінансів України:

Головне контрольно-ревізійне управління України,

(абзац розділу IV із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України

від 27.08.2000р. № 1031/2000)

Державне казначейство України;

через Міністра юстиції України:

Державний комітет України у справах релігій.

Глава Адміністрації

Президента України                       В. ЛИТВИН

565

У каз Президента України «Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні»

(із змінами і доповненнями, внесеними Указами Президента України від 15 січня 2002 року № 22/2002, від 3 червня 2003 року № 464/2003)

Указ втратив чинність у частині, що стосується посад державних секретарів міністерств, їх перших заступників та заступників

(згідно з Указом Президента України від 26 травня 2003 року № 434/2003)

На реалізацію основних положень Концепції адміністративної реформи в Україні та з метою вдосконалення системи державного управління, забезпечення ефективної діяльності Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів виконавчої влади, а також їх апаратів постановляю:

1. Стаття 1 втратила чинність

(згідно з Указом Президента України від 03.06.2003р. № 464/2003)

2.  Стаття 2 втратила чинність

(стаття 2 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України

від 15.01.2002р. № 22/2002, втратила чинність

згідно з Указом Президента України від 03.06.2003р. № 464/2003)

3.  Стаття 3 втратила чинність

(згідно з Указом Президента України від 03.06.2003р. № 464/2003)

4. Стаття 4 втратила чинність

(згідно з Указом Президента України від 03.06.2003р. № 464/2003) 566

Додатки

5. Стаття 5 втратила чинність

(згідно з Указом Президента України від 03.06.2003 р. № 464/2003)

6. Стаття 6 втратила чинність

(згідно з Указом Президента України від 03.06.2003 р. № 464/2003)

7. Стаття 7 втратила чинність

(згідно з Указом Президента України від 03.06.2003р. № 464/2003)

8. Стаття 8 втратила чинність

(згідно з Указом Президента України від 03.06.2003р. № 464/2003)

9.  Внести до Указів Президента України такі зміни:

1) в Указі Президента України від 15 грудня 1999 року № 1572 «Про систему центральних органів виконавчої влади»:

а) у статті 1:

частину другу замінити трьома новими частинами такого змісту:

«До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри.

Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України та інших завдань, покладених на Кабінет Міністрів України. Перший віце-прем'єр-міністр та віце-прем'єр-міністри згідно з розподілом повноважень забезпечують виконання Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, координують виконання заходів з відповідних питань міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, не здійснюючи при цьому безпосереднього керівництва їх роботою.

Посади Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів за характером повноважень, порядком призначення на посади та звільнення з посад належать до політичних і не відносяться до категорій посад державних службовців, визначених Законом України «Про державну службу».

У зв'язку з цим частини третю—сьому вважати відповідно частинами п'ятою-дев'ятою;

567

Додатки

частину шосту викласти в такій редакції:

«Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Міністр як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розроблення і реалізацію державної політики, спрямовує і координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відання, приймає рішення щодо розподілу відповідних бюджетних коштів за поданням державного секретаря міністерства. Не допускається прийняття актів Кабінету Міністрів України та утворених ним органів, внесення проектів законів та актів Президента України з таких питань без погодження з відповідним міністром. Міністр на виконання вимог законодавства в межах наданих повноважень визначає політичні пріоритети та стратегічні напрями роботи міністерства та шляхи досягнення поставлених цілей.

Порядок виконання обов'язків Міністра у разі його тимчасової відсутності визначається Кабінетом Міністрів України»:

б) у статті 2:

частину третю викласти в такій редакції:

«Керівників центральних органів виконавчої влади в установленому порядку призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Повноваження керівників центральних органів виконавчої влади на цих посадах припиняє Президент України»;

в) частини третю та четверту статті 3 викласти в такій редакції: «Структуру міністерства затверджує державний секретар міністерства за погодженням з міністром. Структуру іншого центрального органу виконавчої влади затверджує його керівник.

Штатний розпис, кошторис видатків міністерства затверджує державний секретар міністерства за погодженням з Міністерством фінансів України. Штатний розпис, кошторис видатків іншого центрального органу виконавчої влади затверджує керівник цього органу за погодженням з Міністерством фінансів України»;

г) частину другу статті 5 після слів «у встановленому порядку» доповнити словом «відповідний»;

2) частину першу статті 2 Указу Президента України від 15 грудня 1999 року № 1574 «Про склад Кабінету Міністрів України» викласти в такій редакції:

«Діяльність Кабінету Міністрів України забезпечується Секретаріатом Кабінету Міністрів України (далі — Секретаріат). Сек-

568

Додатки

ретаріат очолює Державний секретар Кабінету Міністрів України, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняє з посади Президент України».

10. Кабінету Міністрів України:

прискорити завершення функціональних обстежень відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, внесення за їх результатами пропозицій щодо дальшого проведення адміністративної реформи, які б передбачали, зокрема, спрощення системи державного управління, ліквідацію її неефективних ланок, запровадження уніфікованих структур апаратів центральних органів виконавчої влади, впорядкування та підвищення рівня заробітної плати державних службовців, маючи на меті створення реальних умов для здійснення відбору державних службовців на конкурсних засадах;

вжити відповідних заходів для забезпечення законодавчого врегулювання питань правового статусу членів Кабінету Міністрів України, прискорення узгодження проблемних позицій та прийняття законів «Про Кабінет Міністрів України», «Про адміністративно-територіальний устрій», а також про Раду міністрів Автономної Республіки Крим, про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб, про внесення змін до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації» тощо;

подати у двомісячний строк пропозиції щодо внесення до законів та актів Президента України змін, які випливають із цього Указу;

внести відповідно до порядку, передбаченого статтею 4 цього Указу, пропозиції щодо призначення на посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України, державних секретарів міністерств, їх перших заступників та заступників, а також звільнення з посад перших заступників та заступників міністрів;

внести пропозиції щодо приведення положень про міністерства у відповідність із цим Указом, визначивши, зокрема, повноваження державних секретарів міністерств з урахуванням особливостей відповідних міністерств;

привести свої рішення у відповідність із цим Указом.

Президент України                       Л. КУЧМА

м. Київ

29 травня 2001 року

№ 345/2001

569

У каз Президента України «Про деякі заходи щодо оптимізації керівництва в системі центральних органів виконавчої влади»

З метою забезпечення сприятливих умов для послідовного здійснення в Україні реформи політичної системи та зважаючи на тривале гальмування процесу прийняття законодавчих актів щодо порядку організації та діяльності центральних органів виконавчої влади та статусу їх керівників, постановляю:

1. Ліквідувати посади державних секретарів міністерств, їх перших заступників та заступників і ввести посади перших заступників та заступників міністрів. Перших заступників та заступників міністрів призначає на посади за поданням Прем'єр-міністра України та припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України. Кількість перших заступників та заступників міністрів визначає Президент України.

2. Установити, що державні секретарі міністерств, їх перші заступники та заступники, призначені на посади до набрання чинності цим Указом, продовжують виконувати свої обов'язки згідно з Примірним положенням про державного секретаря міністерства, затвердженим Указом Президента України від 14 липня 2001 року № 529, з іншими актами законодавства України до призначення відповідних перших заступників і заступників міністрів.

3.  Внести до Указу Президента України від 15 грудня 1999 року № 1572 «Про систему центральних органів виконавчої влади» (зі змінами, внесеними Указами від 7 квітня 2000 року № 572, від 14 липня 2000 року № 899, від 2 грудня 2000 року № 1277, від 30 грудня 2000 року № 1394, від 29 травня 2001 року № 345, від 15 січня 2002 року № 22, від 14 квітня 2003 року № 324) такі зміни:

а) у частині шостій статті 1:

570

Додатки

в абзаці першому слова «за поданням державного секретаря міністерства» виключити;

абзац другий викласти в такій редакції:

«Міністр має перших заступників та заступників, які належать до числа керівників відповідного міністерства. Порядок виконання обов'язків міністра в разі його тимчасової відсутності визначається Кабінетом Міністрів України»;

б) у статті 3:

у частині третій слова «за пропозицією державного секретаря міністерства» виключити;

у частині четвертій слова «державні секретарі міністерств за погодженням з відповідними міністрами» замінити словами «відповідні міністри»;

у частині п'ятій слова «державний секретар міністерства» замінити словами «відповідний міністр».

4.  Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 29 травня 2001 року № 345 «Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні» (зі змінами, внесеними Указом від 15 січня 2002 року № 22) у частині, що стосується посад державних секретарів міністерств, їх перших заступників та заступників.

5.  Прем'єр-міністрові України внести у двомісячний строк пропозиції щодо кандидатур на посади перших заступників і заступників міністрів.

6.  Кабінету Міністрів України:

подати у тримісячний строк пропозиції щодо приведення актів Президента України у відповідність із цим Указом; привести свої рішення у відповідність із цим Указом.

Президент України                      Л. КУЧМА

м. Київ

26 травня 2003 року

№ 434/2003

571

рекомендована література

АВЕР'ЯНОВ В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. — К., 1997. —

48 с. АВЕР'ЯНОВ В. Б., АНДРІЙКО О. Ф. Виконавча влада і державний

контроль. - К., 1999. — 48 с Административное право зарубежных стран: Учебник / Под ред.

A. Н. Козырина, М. А. Штатиной. — М., 2003. — 464 с. Административное право: Учебник / Под общ. ред. Г. В. Атаманчу-

ка. - М., 2003. - 392 с. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С. В. Ківало-

ва. — Одеса, 2003. — 896 с. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. /

За ред. Ю. П. Битяка. — X., 2000. — 520 с. Адміністративна реформа для людини (науково-практичний нарис) /

За заг. ред. І. Б. Коліушка. — К., 2001. — 72 с. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник.

2-е видання / За заг. ред. А. Т. Комзюка. — X., 2001. — 112 с. Адміністративна реформа — історія, очікування та перспективи /

Упорядник В. П. Тимощук. — К., 2002. — 100 с АЛЕКСЕЕВ С. С. Право: азбука — теория — философия. Опыт комплексного исследования. — М., 1999. — 712 с. • АНДРІЙКО О. Ф. Державний контроль у сфері виконавчої влади. —

К., 1999. - 45 с. Антологія української юридичної думки. Том 5: Поліцейське та

адміністративне право / Відп. ред. Ю. І. Римаренко,

B. Б. Авер'янов. - К., 2003. - 600 с

БАНДУРКА О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. — X., 1996. — 398 с.

572

Рекомендована література

БАНДУРКА А. М., ТИЩЕНКО Н. М. Административний процесе: Учебник. - X., 2001. - 352 с.

ВАСИЛЬЕВ А. С. Административное право Украины (общая часть): Учебное пособие. — X., 2001. — 288 с.

Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. Б. Авер'яно-ва. - К., 2002. - 668 с

ГОЛОСНІЧЕНКО І. П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття): Навчальний посібник. — Ірпінь, 1998. — 108 с

ГОЛОСНІЧЕНКО І. П., СТАХУРСЬКИЙ М. Ф. Адміністративний процес: Навчальний посібник. — К., 2003 — 256 с

ДАВИД Р., ЖОФФРЕ-СПИНОЗИ К. Основные правовые системы современности / Пер. с фр. В. А. Туманова. — М., 1998. — 400 с.

Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. — К., 1999. — 272 с.

Державне управління в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. - К., 1999. - 266 с

Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навчальний посібник / За заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. — Львів, 2002. — 352 с

Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. — К., 2003. — 384 с

Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування / За заг. ред. В. Б. Авер'янова, І. Б. Коліушка. - К., 1999. - 50 с

Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. - К., 1998. - 432 с

ДОДИНЕ. В. Административная деликтология: Курс лекций. — Одесса, 1997.-116 с.

КИВАЛОВ С. В. Таможенное право (Административная ответственность за нарушение таможенных правил). — Одесса, 1996. — 147 с.

КІВАЛОВ С. В., БІЛА Л. Р. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. — Одеса, 2001. — 302 с

КІВАЛОВ С. В., БІЛА Л. Р. Організація державної служби в Україні: Навчально-методичний посібник. — Одеса, 2002. — 328 с

КОВАЛЬ Л. В. Адміністративне право України: Курс лекцій. — К., 1994.- 154 с.

КОЗЛОВ Ю. М. Административное право в вопросах и ответах: Учебное пособие. — М., 2000. — 237 с.

573

Рекомендована література

КОЛІУШКО І. Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. — К., 2002. — 260 с

КОЛПАКОВ В. К., КУЗЬМЕНКО О. В. Адміністративне право України: Підручник. — К., 2003. — 544 с.

КОМЗЮК А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації. — X., 2002. — 336 с

ЛУК'ЯНЕЦЬ Д. М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку. — К., 2001. — 220 с

Механізми координації європейської політики: практика країн-членів та країн-кандидатів / За заг. ред. Н. Гнидюк. — К., 2003. — 384 с

ОБОЛЕНСЬКИЙ О. Ю. Державне управління та державна служба: сучасні напрямки розвитку. — Одеса, 2003. — 320 с

ОПРИШКО В. Ф. Міжнародне економічне право: Підручник. Видання 2-е, перероблене і доповнене. — К., 2003. — 311 с

ПЕРЕПЕЛЮК В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навчальний посібник — Чернівці, 2001. — 367 с

ПЕТРИШИН А. В. Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки, сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ. - X., 1998. - 182 с.

Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика / Відп. ред. В. Ф. Погорілко. — К., 2003. — 652 с

РЯБЧЕНКО О. П. Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти взаємовідносин. — X., 1999. — 304 с

САНИАХМЕТОВА Н. А. Регулирование предпринимательской деятельности в Украине: организационно-правовые аспекты. — Одесса, 1998. - 232 с.

СЕЛІ ВАНОВ А. О. Адміністративній процес в Україні: реальність і перспективи розвитку правових доктрин. — К., 2000. — 68 с

СЕЛІВАНОВ В. М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти. — К., 2002. — 724 с

СИРЕНКО В. Ф. Интересы в системе основных институтов советского государственного управления. — К., 1982. — 214 с.

ТИЩЕНКО Н. М. Административно-процессуальный статус гражданина Украины: проблемы теории и пути совершенствования. — X., 1998. - 268 с.

ХАЙЕК Ф. А. Право, законодавство та свобода. Том 3. Політичний устрій вільного народу / Пер. з англ. — К., 2000. — 252 с.

574

Рекомендована література

ХАРИТОНОВА О. L, ХАРИТОНОВ Є. О. Порівняльне право Європи. Основи порівняльного правознавства. Європейські традиції. — X., 2002.-592 с.

ЦВЄТКОВ В. В., ГОРБАТЕНКО В. П. Демократія. Управління. Бюрократія. - К., 2001. — 248 с

ШАПОВАЛ В. М. Виконавча влада в розвинутих країнах (конституційно-правовий аспект). — К., 1996. — 60 с.

ШЛЬОЕР Б., СОЙКО І. Німецько-українсько-російський коментований словник з адміністративного права / За заг. ред. Б. Шльоера та Ю. Зайцева. — К., 2003. — 464 с

575

Зміст

Слово до читача....................................................................................5

Вступ до академічного курсу.................................................................7

РОЗДІЛІ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ

АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

ГЛАВА 1. Основні етапи історичного розвитку

адміністративного права.....................................................15

§ 1. Виникнення засад адміністративного права:

від поліцейського до адміністративного права.....................15

§ 2. Формування науки адміністративного права

в європейських країнах..........................................................19

§ 3. Ознаки рецепції римського публічного права

у становленні сучасного адміністративного права...............24

ГЛАВА 2. Становлення і розвиток українського

адміністративного права.....................................................28

§ 1. Правове регулювання управління

на теренах України в період середньовіччя

і Нового часу...........................................................................28

§ 2. Зародження і становлення наукових

засад поліцейського та адміністративного права..................32

§ 3. Українська адміністративно-правова наука

і практика на початку XX ст...................................................38

§ 4. Українська наука адміністративного права

радянського періоду...............................................................40

§ 5. Формування адміністративно-правової науки

у незалежній Україні..............................................................43

РОЗДІЛИ. ВИКОНАВЧА ВЛАДА, ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО

ГЛАВА 3. Виконавча влада і державне управління...............................49

§ 1. Виконавча влада як гілка державної влади

та її управлінська спрямованість...........................................49

§ 2. Управління: загальне поняття і соціальна природа..............53

576

§ 3. Поняття державного управління у широкому

і вузькому розумінні...............................................................56

§ 4. Співвідношення державного управління

і виконавчої влади..................................................................61

§ 5. Державне регулювання і державне управління:

співвідношення понять..........................................................63

ГЛАВА 4. Предмет, метод і принципи

адміністративного права.....................................................67

§ 1. Необхідність уточнення традиційного

погляду на предмет адміністративного права.......................67

§ 2. Предмет адміністративного права:

сучасне визначення................................................................70

§ 3. Метод адміністративного права.............................................73

§ 4. Сучасна трансформація методу

адміністративного права........................................................77

§ 5. Принципи адміністративного права.....................................80

ГЛАВА 5. Адміністративно-правова наука

і науки про управління..........................................................85

§ 1. Українська наука адміністративного права

на сучасному етапі..................................................................85

§ 2. Науки про управління та організаційна наука......................90

§ 3. Порівняльно-правовий метод

у науці адміністративного права............................................96

§ 4. Навчальний курс адміністративного права.........................104

РОЗДІЛ III. НОРМИ, СИСТЕМА

І ДЖЕРЕЛА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

ГЛАВА 6. Норми адміністративного права.......................................109

§ 1. Поняття і структура норм адміністративного права...........109

§ 2. Зростання ролі адміністративно-правових норм

у регулюванні управлінських відносин................................115

§ 3. Дія адміністративно-правових норм....................................117

§4. Види адміністративно-правових норм................................119

ГЛАВА 7. Система адміністративного права та його місце

в українській правовій системі...........................................125

§ 1. Система адміністративного права: поняття і зміст.............125

§ 2. Підгалузі та інститути в системі

адміністративного права......................................................128

577

Зміст

§ 3. Адміністративне право — галузь публічного права.............131

§ 4. Зв'язки адміністративного права з іншими галузями

українського права...............................................................135

ГЛАВА 8. Джерела адміністративного права

та адміністративне законодавство..................................139

§ 1. Поняття джерел адміністративного права...........................139

§ 2. Види джерел адміністративного права................................141

§ 3. Адміністративне законодавство

і форми його систематизації................................................147

§ 4. Кодифікація як провідна форма систематизації

адміністративного законодавства........................................150

§ 5. Адміністративний кодекс УРСР 1927 p.:

з досвіду створення і реалізації............................................155

РОЗДІЛIV. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ АДМІНІСТРАТИВНОЮ ПРАВА ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ

ГЛАВА 9. Реалізація адміністративно-правових норм.......................167

§ 1. Поняття і форми реалізації

адміністративно-правових норм..........................................167

§ 2. Застосування адміністративно-правових

норм як особлива форма їх реалізації..................................170

§ 3. Основні риси правозастосовчої діяльності.........................172

ГЛАВА 10. Адміністративно-правові відносини.................................175

§ 1. Категорія «адміністративно-правові відносини»

у науці адміністративного права..........................................175

§ 2. Поняття і зміст адміністративно-правових відносин.........177

§ 3. Адміністративно-правові відносини

і юридичні факти..................................................................179

§ 4. Види адміністративно-правових відносин..........................182

§ 5. Державно-управлінські відносини у складі

адміністративних правовідносин.........................................185

РОЗДІЛ V. СУБ'ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

ГЛАВА 11. Загальна характеристика суб'єктів

адміністративного права.................................................189

§ 1. Поняття і види суб'єктів адміністративного права.............189

578

§ 2. Поняття адміністративної правосуб'єктності

та адміністративно-правового статусу.................................191

ГЛАВА 12. Фізичні особи: адміністративно-правовий

статус............................ .................................................195

§ 1. Фізична особа як суб'єкт адміністративного права:

співвідношення дефініцій....................................................195

§ 2. Адміністративно-правовий статус громадян

та інших фізичних осіб.........................................................198

§ 3. Врахування вимог Європейської конвенції

з прав людини.......................................................................203

ГЛАВА 13. Органи виконавчої влади: поняття, система,

адміністративно-правовий статус.................................206

§ 1. Поняття і види органів виконавчої влади...........................206

§ 2. Система органів виконавчої влади та основні засади її

структурної побудови...........................................................211

§ 3. Президент України і система органів

виконавчої влади..................................................................216

§ 4. Кабінет Міністрів України...................................................218

§ 5. Центральні органи виконавчої влади..................................222

§ 6. Місцеві органи виконавчої влади........................................227

§ 7. Органи виконавчої влади у світлі

адміністративної реформи в Україні....................................231

ГЛАВА 14. Адміністративно-правовий статус інших державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій та підприємств.............................................235

§ 1. Адміністративно-правовий статус інших

(крім органів виконавчої влади) державних органів...........235

§ 2. Адміністративно-правовий статус органів місцевого

самоврядування....................................................................242

§ 3. Адміністративно-правовий статус службовців

державних органів і органів

місцевого самоврядування...................................................245

§ 4. Об'єднання громадян

та їх адміністративно-правовий статус................................248

§ 5. Основні риси адміністративно-правового

статусу підприємств, установ, організацій..........................253

579

Зміст

РОЗДІЛ VI. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

ГЛАВА 15. Функції, компетенція і режими діяльності

органів виконавчої влади...................................................259

§ 1. Діяльність органів виконавчої влади:

загальна характеристика змісту і форм................................259

§ 2. Функції і компетенція органів виконавчої влади...............262

§ 3. Адміністративний розсуд у діяльності

органів виконавчої влади.....................................................265

§ 4. Адміністративно-правові режими.......................................269

ГЛАВА 16. Форми державного управління..........................................276

§ 1. Поняття і види форм державного управління.....................276

§ 2. Поняття і види правових актів управління;

вимоги, що ставляться до них..............................................280

§ 3. Порядок прийняття та чинність

правових актів управління...................................................287

§ 4. Адміністративні договори....................................................290

ГЛАВА 17. Методи державного управління.......................................296

§ 1. Поняття методів державного управління............................296

§ 2. Види методів державного управління..................................299

§ 3. Правова форма методів державного управління.................302

РОЗДІЛ VII. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ТА ЇЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ГЛАВА 18. Організаційно-правові засади державної служби.............307

§ 1. Служба у суспільстві та державна служба............................307

§ 2. Поняття посади і посадової особи,

класифікація посад...............................................................313

§ 3. Управління державною службою.........................................318

§ 4. Служба в органах місцевого

самоврядування: загальна характеристика..........................323

ГЛАВА 19. Складові елементи інституту

державної служби............................................................327

§ 1. Проходження державної служби: загальне поняття...........327

§ 2. Стадії проходження державної служби...............................329

§ 3. Соціальне забезпечення державних службовців.................334

580

§ 4. Дисциплінарна відповідальність

державних службовців..........................................................335

§ 5. Особливості дисциплінарної відповідальності

окремих видів державних службовців.................................338

РОЗДІЛ VIII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ У ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

ГЛАВА 20. Контроль у системі засобів забезпечення законності

у державному управлінні.............................................................345

§ 1. Поняття і система засобів забезпечення законності

у державному управлінні......................................................345

§ 2. Державний контроль: поняття і роль

у державному управлінні......................................................348

§ 3. Класифікація видів державного контролю.........................351

§ 4. Контроль з боку органів місцевого самоврядування..........355

§ 5. Контроль з боку громадських організацій...........................357

ГЛАВА 21. Види державного контролю.............................................360

§ 1. Внутрішній адміністративний контроль.............................360

§ 2. Контроль з боку Президента України.................................363

§ 3. Парламентський контроль...................................................365

§ 4. Здійснення парламентського контролю

через Уповноваженого Верховної Ради України

з прав людини і Рахункову палату.......................................368

§ 5. Судовий контроль.................................................................373

§ 6. Прокурорський нагляд.........................................................376

ГЛАВА 22. Засоби захисту прав громадян у державному управлінні........378

§ 1. Право громадян на звернення.............................................378

§ 2. Оскарження в адміністративному порядку та його

особливості в окремих сферах державного управління......382

§ 3. Порядок судового захисту прав громадян

у державному управлінні......................................................388

ГЛАВА 23. Адміністративна юстиція — провідний засіб судового захисту прав громадян

у державному управлінні..................................................393

§ 1. Створення системи адміністративних судів в Україні........393

§ 2. Забезпечення доступності правосуддя

в адміністративному судочинстві.........................................397

581

Зміст

§ 3. Принципи адміністративного судочинства.........................402

§ 4. Адміністративна юстиція у зарубіжних країнах..................404

РОЗДІЛ IX. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС

І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ГЛАВА 24. Адміністративний примус................................................411

§ 1. Поняття адміністративного примусу...................................411

§ 2. Класифікація заходів адміністративного примусу..............415

§ 3. Адміністративно-запобіжні заходи......................................416

§ 4. Заходи адміністративного припинення...............................421

ГЛАВА 25. Загальні засади адміністративної

відповідальності...............................................................429

§ 1. Поняття адміністративної відповідальності

та її законодавче регулювання.............................................430

§ 2. Адміністративний проступок

як підстава адміністративної відповідальності....................432

§ 3. Адміністративні стягнення:

поняття, перелік і накладення.............................................441

§ 4. Особливості адміністративної

відповідальності спеціальних суб'єктів...............................452

§ 5. Інші види юридичної відповідальності,

що регулюються адміністративним правом........................458

ГЛАВА 26. Особливості адміністративної

відповідальності юридичних осіб......................................464

§ 1. Адміністративна відповідальність юридичних осіб

за українським законодавством ..........................................464

§ 2. Поняття вини юридичної особи..........................................467

§ 3. Особливості підстав адміністративної

відповідальності юридичних осіб........................................470

РОЗДІЛX. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС

І АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОВАДЖЕННЯ

ГЛАВА 27. Адміністративний процес................................................477

§ 1. Поняття адміністративного процесу...................................477

§ 2. Принципи адміністративного процесу................................479

§ 3. Правові презумпції

адміністративного процесу..................................................482

582

ГЛАВА 28. Адміністративні провадження та адміністративно-процесуальний статус громадянина.................................487

§ 1. Адміністративні провадження:

поняття, класифікація, стадії...............................................487

§ 2. Неюрисдикційні адміністративні провадження.................489

§ 3. Юрисдикційні адміністративні провадження.....................492

§ 4. Адміністративно-процесуальний статус громадянина.......495

ГЛАВА 29. Окремі види неюрисдикційних проваджень.......................500

§ 1. Реєстраційні провадження...................................................500

§ 2. Дозвільні провадження........................................................505

§ 3. Контрольні провадження.....................................................509

ГЛАВА ЗО. Провадження у справах про адміністративні

правопорушення ...............................................................515

§ 1. Суб'єкти, уповноважені розглядати справи

про адміністративні правопорушення.................................515

§ 2. Стадії провадження у справах про адміністративні

правопорушення...................................................................518

ЮЗДІЛХІ. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО У СУЧАСНІЙ ЄВРОПІ

ГЛАВА 31. Адміністративне право окремих

західноєвропейських країн................................................533

§ 1. Адміністративне право Франції...........................................533

§ 2. Адміністративне право Німеччини......................................538

§ 3. Адміністративне право Великої Британії............................544

ДОДАТКИ..........................................................................................550

Указ Президента України від 15.12.1999 р.

«Про систему центральних органів виконавчої влади»

№ 1572.................................................................................550

Указ Президента від 15.12.1999 р.

«Про зміни у структурі центральних органів

виконавчої влади» № 1573..................................................556

Указ Президента України від 29.05.2001 р.

«Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні» № 345.....................566

Указ Президента України від 26.05.2003 р.

«Про деякі заходи щодо оптимізації керівництва в системі центральних органів виконавчої влади»

№434...................................................................................570

Рекомендована література...............................................................572

Навчальне видання

Авер'янов Вадим Борисович, Андрійко Ольга Федорівна,

Битяк Юрій Прокопович, Голосніченко Іван Пантелійович,

Ківалов Сергій Васильович, Колпаков Валерій Костянтинович,

Кубко Євген Борисович, Комзюк Анатолій Трохимович,

Лук'янець Дмитро Миколайович, Тищенко Микола Маркович,

Фрицький Олег Федорович, Цветков Віктор Васильович та ін.

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

АКАДЕМІЧНИЙ КУРС у двох томах

ТОМ 1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Підручник

Ред. колегія: В. Б. Авер'янов (голова) та інші

Науковий редактор /. О. Кресіна Обкладинка художника В. С. Жиборовського

Підп. до друку 18.05.2004. Формат 60 х 84/^. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 33,95. Обл.-вид. арк. 28,46. Зам. № 4-138

ТОВ «Видавництво «Юридична думка»

Україна, 01015, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а.

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи

до Державного реєстру видавців, виготівників

і розповсюджувачів видавничої продукції.

Серія ДК, № 1742 від 06.04.2004 р.

Віддруковано на ВАТ "Білоцерківська книжкова фабрика", 09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.