Омонімія

Завдання 3.11. Знайти зайве слово (полісемія, омонімія, синонімія, антонімія).

1. Клич, поле, біг, звір, ліг.

2. Радісний, веселий, гордий, сяючий, задоволений.

3. Сильний, хоробрий, слабкий, ворожий, дружній.

4. Лава, кран, такса, трактор, вид.

і

5. Піраміда, циліндр, трикутник, паралелограм, коло.

6. Вікно, дошка, стілець, кафедра, журнал.

7. Добрий, гарний, малий, злий, великий.

8. Іменник, прикметник, підмет, присудок, додаток.

9. Рід, вид, спосіб, дієслово, частка.

10. Хуга, завірюха, заметіль, ураган, хуртовина.

11. Яр, балка, байрак, рівнина, гора.

12. Лисичка, колонка, коник, зайчик, синичка.

13. Основний, ґрунтовний, головний, істотний, кардинальний.

14. Бал, байка, клуб, скеля, порох.

15. Великий, невеликий, малий, правильний, неправильний.

Завдання 3.12. Скласти речення з поданими нижче словами-омонімами та багатозначними словами. Визначити, які з них – слова-омоніми, а які – багатозначні.

Потяг, берег, скласти, лист, лящ, земля, лама.

Завдання 3.13. За допомогою тлумачного словника української мови до поданих слів, де можливо, дібрати омоніми.

Образ, ласка, бабка, вал, бунт, розвідка, ріг, диба, жати, запал, закладка, замок, захват, захід, знаки, дати, кілька, кредит, гурток, лак, лайка, магазин, накидка, натяжка, націнка, орган, пересипати, послатися, прийми, спасти, слід, старець, старшина, тик, усувати, самий, рибка, ручка, лист, діяння, листопад.

Завдання 3.14. Пояснити значення слів-омонімів у поданих словосполученнях.

Ручний годинник – ручний голуб, снігова баба – залізна баба, коні бігли риссю – мисливець гнався за риссю, бабка макаронна – бабка і внучка, доконаний вид – вид на врожай – красивий вид – види столиці, змовкає річ – в тому річ – це моя річ, доходить до села – доходить своїм розумом – м’ясо доходить у печі.

Завдання 3.15. Увести слова-омоніми в речення й пояснити, чому однакові за звучанням і написанням слова не заважають спілкуватися.

Орган, батарея, балка, туш, соляр, Сінгапур, частковий.

Завдання 3.16. Пояснити значення слів, скласти з ними речення.

Замок – замок, захід – захід, колос – колос, обід – обід, орган – орган, тріска – тріска.

Завдання 3.17. Списати речення, виділити омоніми, з’ясувати, якою частиною мови вони виражені. Пояснити значення кожного омоніма.

1. Несуть весь день дядьки зерно на муки. – Мука біліє меливом грузьким. (3. Гладка.) 2. Денис ...розіслав під гарбою фуфайку і вкладався спати. (Григорій Тютюнник.) 3. Розіслав скрізь листи, Щоб до нього нести Усі мали ікони, кадила. (І. Манжура.) 4. Мов рої ті гулкі, Де і брались полки, Уставала за лавою лава. (І. Манжура.) 5. Так вже й житиму довіку, Наче дерево старе. Хто ж мене, стару притику, Хоч на лаву прибере? (Г. Чупринка.) 6. Чайка квилить над морем І припада до хвилі. (М. Чернявський.) 7. А як зріс він, носив Під Стамбул і Козлів Дніпр чайки його утлі й ватагу. (І. Манжура.) 8. Стіна тріснула, розійшлася, балки підгнивали – падали. (Панас Мирний.) 9. Від балки обізвався паровоз. І захід сонця геть заколихався, розносячи свій деренчливий дзвін. (В. Стус.)

Завдання 3.18. Записати за зразком спочатку повні омоніми, а потім – неповні. Пояснити свій вибір.

Зразок. Газ¹ (фізичне тіло) і газ² (тканина) – повні, бо збігаються у всіх відмінкових формах: газ, газу, газу, газ, газом, газі; скат¹ (схил) і скат² (риба) – неповні, бо вже в род. відм. відрізняються формами: скату¹ і ската².

Звіробій¹ (мисливець) і звіробій² (рослина); кучер¹ (візник) і кучер² (завиток волосся) (пор. форми наз. відм. мн.); пал¹ (сильне тепло) і пал² (паля, до якої прив’язують канатами судно); парити¹ (прогрівати) і парити² (літати) (пор. наголошування); ключ¹ (у замку) і ключ² (журавлів); засипати¹ (від спати) і засипати² (землею); байка¹ (повчальний твір) і байка² (тканина); бакен¹ (поплавець) і бакен² (бакенбард); поле¹ (іменник) і поле² (дієслово), злити¹ (від зливати) і злити² (робити злим).

Завдання 3.19. Скласти речення, в яких би подані слова виступали омонімами.

На бéрезі, на берéзі; по гас, погас; край; мати; гриф; балка; під; протягом; лугом; тур; лайка; про те, проте; брак.