- •II. 1.8. Особистість у логотерапії в. Франкла
- •II. 1.9. Особистість у теорії с. Л. Рубинштейна
- •II. Їло.Теорія діяльності о. М. Леонтьева та поняття особистості
- •II. 1.11. Погляди б. Г. Ананьева на особистість
- •II.2.1. Індивід, людина, особистість, індивідуальність, суб'єкт
- •11.2.4. Діяльність та особистість
- •II.2.7. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість особистості
- •II.3.1. Загальна характеристика онтогенезу психічного розвитку особистості
- •II.3.2. Соціальні та біологічні умови психічного розвитку індивіда
- •II.3.3. Рушійні сили розвитку особистості
- •11.3.5» Розвиток самосвідомості в онтогенезі
- •III. 1.1. Поняття про відчуття та сприймання як початкові ланки пізнавального процесу
- •111.1.4. Відчуття та сприймання як активні процеси пошуку й обробки інформації
- •III,2.2. Види пам'яті
- •Iil2.4. Мнемічні властивості особистості
- •III.2.5. Вивчення пам'яті
- •III.2.6. Розвиток пам'яті
- •Iil2.7. Виховання пам'яті
- •16. Норман д. Память и научение / Пер. С англ. Москва, 1985.
- •19. Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти / Под ред. Ю. Г. Гиппенрейтер, в. Я. Романова. Москва, 1979.
- •20. Шабанов п. Д., Бородкина ю. С. Нарушения памяти и их коррекция. Ленинград, 1989
- •21. Шадриков в. Д., Черемошкина л. И. Мнемические способ ности: развитие и диагностика. Москва, 1990.
- •II 1.3.6. Вивчення властивостей уваги
- •III.4.L Поняття про мислення. Мислення як процес
- •Iil4.2. Класифікація видів мислення
- •Iil4.4. Проблемна ситуація і задача. Проблемне навчання
- •III.4.6. Особистісна зумовленість мислення. Інтелектуальні властивості особистості
- •111.51 Уява і творчість
- •111.5.1. Поняття про уяву. Види і прийоми уяви
- •Iil5.2. Фізіологічні основи уяви. Уява та органічні процеси
- •III.5.3. Уява й фантазія. Розвиток уяви
- •III.5.4. Поняття про творчість. Творчість як розв'язування творчих задач
- •IV.2.2. Емоції й почуття
- •IV.2.3. Воля
- •IV.3.2. Регулятивне значення емоцій і волі в самотворенш особистості
- •V.I.I. Активність особистості та її джерела
- •V.I.3. Потреби й мотиви
- •V.L.4. Мотиви та цілі діяльності
- •V.L.5. Класифікація мотивів поведінки, діяльності особистості
- •V.L.6. Спрямованість особистості
- •V.L.9. Воля і мотив
- •V.L. 10. Мотиви і навички
- •V.2.I. Основні положення психологічної теорії діяльності
- •V.2.2. Психомоторика в складі діяльності
- •V.2.3. Формування сенсомоторних навичок
- •V.2.4. Зумовленість дій головними ознаками праці
- •V.3.I. Інформаційна основа діяльності
- •V.3.2. Психологічні аспекти прийняття рішень
- •V.3.3. Обробка інформації в процесі прийняття рішень
- •V.4.I. Загальна характеристика регуляторних процесів
- •V.4.2. Склад саморегуляції діяльності, поведінки
- •V.4.3. Слово у складі саморегуляції
- •V.5.2. Загальні ознаки ісд
- •V.5.3. Визначальні ознаки ісд
- •VI. 1 соціалізація особистості
- •VI. 1.1. Загальна характеристика процесу соціалізації
- •VI.1.2. Ефекти соціалізації
- •VI. 1.3. Соціальні атитюди та диспозиції
- •VI.2.1. Основні параметри групи
- •VI.2.3. Закономірності функціонування малих груп
- •VI.3.1. Привабливість і взаємовплив
- •VI.3.2. Механізми взаємовпливу
- •VI.3,3. Типи міжособистісних стосунків
- •VI.4.4. Вербальна комунікація
- •VI.5.1. Види взаємозв'язку в спільній діяльності
- •Vl5.2. Сумісність та спрацьованість
- •VI.5.3. Соціально-психологічний клімат
- •VI.6.1. Стадії міжособистісного розуміння
- •VI.6.2. Адекватність розуміння поведінки інших людей
- •VI.6.3. Феномени ідентифікації, рефлексії та емпатії
- •VI. 7.1. Структура конфлікту
- •VI. 7.2. Динаміка конфлікту
- •VI.7.3. Функції та типологія конфліктів
- •VI. 7.4. Основні стилі поведінки при розв'язанні конфліктів
- •VII. 1.1. Структура ергономічних властивостей і загальних ергономічних вимог
- •VI 1.1.2. Упровадження ергономічних знань
- •9 Сталин в. В. Психологические проблемы основы семейной терапии // Вопр. Психологии 1982. № 4.
II. 1.9. Особистість у теорії с. Л. Рубинштейна
Відомий' вітчизняний психолог С. Л. Рубінштейн (1889—1960) розглядав особистість у контексті розроблюваних ним принципів детермінізму і єдності свідомості та діяльності. На його думку, особистість у з'ясуванні психічних процесів виступає як взаємопов'язана сукупність внутрішніх умов, через які заломлюються усі зовнішні діяння. До цих внутрішніх умов належать і психічні явища — психічні властивості та стани особистості.
Особистість зумовлена історично — еволюцією живих істот, історією становлення людства і особистою історією розвитку людини. Тому в структурі особистості можна виявляти компоненти різного рівня узагальнення p стійкості, які змінюються різними темпами.
Особистість є тим більш значущою, чим більше в індивідуальному заломленні в ній представлене загальне, суспільне. Як власне особистісні серед усього розмаїтгя властивостей С. Л. Рубінштейн виділяє ті, що спричиняють суспільне значущу поведінку або діяльність людини. Тому основне місце серед них мають займати система мотивів і завдань, які людина ставить перед собою, а також властивості характеру, що зумовлюють вчинки людини, здібності, роблять її здатною до виконання історично сформованих видів суспільне корисної діяльності.
Особистість визначається своїм ставленням до навюь яишнього світу, до суспільного оточення, до інших людей. Це відношення реалізується в діяльності людини. Завдяки діяльності люди пізнають і змінюють світ, природу^ суспільство. Не можна відокремити особистість від тієї реальної ролі, яку вона відіграє в житті. Однак значущість особистості зумовлена не лише самими її властивостями, а й значущістю тих суспільно-історичних сил, які вона представляє.
Особистість виявляється і формується у взаємодії з навколишнім .середовищем, тому таке велике значення для розуміння особистості має діяльність. Особистість — це реальний індивід, жива, діюча людина, яка є носієм суспільних стосунків. Особистість неможлива без психіки, без свідомості. Усі психічні явища і процеси органічно вплітаються в цілісне життя особистості, оскільки основна їхня життєва функція полягає в регуляції діяльності людей. Обу-
мовлені зовнішніми впливами, психічні процеси особистості самі опосередковують поведінку і діяльність, залежність суб'єкта від об'єктивних умов.
Фундаментальне значення має положення С. Л. Рубін -штейна про багатоплановість психічного, багаторівневість перебігу психічних процесів. Структура особистості складається з різноманітних компонентів.
Будь-яка особистість включає в себе «Я» як суб'єкт довільної діяльності, якому властиві мотиви свідомої поведінки. Поняття особистості у психології не зводиться до поняття суб'єкта у вузькому розумінні. Психічний зміст людської особистості не вичерпується лише мотивами свідомої діяльності — існує також розмаїття інших, зокрема неусві-домлених, тенденцій.
Характеристика особистості включає також її ідеї, принципи, на основі яких здійснюється оцінка власних та чужих учинків. До структури особистості звичайно входять і пізнавальні процеси, без яких неможливі діяльність і поведінка людини. Багатоплановість, цілісність психічного устрою особистості зберігаються завдяки взаємозв'язку всіх його властивостей і тенденцій.