10.Позакласна робота з хімії як засіб формування

ІНТЕРЕСУ ДО ХІМІЇ

Розвивати здібності дітей, виявляти обдарованих учнів,

стимулювати їх творче самовдосконалення, творчу активність, дати їм

ґрунтовні, міцні знання, озброїти їх практичним розумінням основ

наук, підвищити їх інтерес до хімії, допомогти у виборі професії – це

завдання, які дає можливість реалізувати позакласна робота з хімії.

Навчання та виховання складають єдиний педагогічний процес,

який забезпечує формування всебічно розвинутої особистості учня.

Педагогічні задачі вирішуються успішно лише при органічному

сполученні навчально-виховної роботи на уроці з цілеспрямованим

впливом на учня в позакласної роботі. Тому позакласна робота – це

важлива складача частина роботи учителя хімії.

Основна мета позакласної роботи з хімії: допомога учням в

формуванні стійкого інтересу до предмета, розширення світогляду та

знань, естетичного та трудового виховання.

Позакласна робота допомагає розвивати в учнів вміння

працювати з додатковою літературою, навички експериментальної

роботи.

В позакласній роботі з хімії велика увага належить

міжпредметним зв’язкам, це дуже важливо для профорієнтації учнів і

розуміння хімії у житті людини.

Практично кожний учитель хімії застосовує у своїй діяльності

різноманітні форми роботи – це олімпіади, конкурси – захисти,

інтелектуальні марафон, змагання, ігри. На мій погляд, саме гра

сприяє розвитку самостійної творчо-пошукової діяльності учнів.

Давно відомо, що гра займає в житті дитини значну частину життя.

Ще у ХVІІІ столітті Ж.Ж.. Русо писав про те, що для того щоб пізнати

та зрозуміти дитину, необхідно спостерігати за ії грою.

4

Крім того, гра створює особливі умови, за яких розвивається

творчість учнів. Сутність цих умов полягає у спілкуванні на рівних, де

виникає відчуття «я теж можу це».

В грі органічно закладені наступні задачі:

· пізнавальна,

· розважальна,

· комунікативна,

· самореалізації.

Під час гри учень повинен розуміти необхідність особистої

зацікавленості в здобутті знань, відчути свою компетентність.

Тому, на мою думку, позакласна _______робота повинна бути побудована

на сполученні організованої діяльності та звичайного

міжособистісного спілкування.

У своїй практичній роботі я часто використовую ігри, метою яких

є розвиток самостійності учнів, їх творчих можливостей. Якщо дитина

бодай раз у своєму житті зіграє якусь роль у грі, вона запам’ятає

хімічні поняття, які використовувались в ній, назавжди. Ігри можуть

об’єднувати різноманітні завдання: запитання на задану тему, які

вимагають від учнів спеціальної підготовки, завдання на кмітливість

та розширення кругозору.

Одна з цікавих на мою думку форм позакласної роботи – це

турніри, колективні змагання, які змушують учнів мислити швидко в

процесі бою, захищати свою думку, власні відповіді та аргументовано

критикувати відповіді суперників. Оскільки в змаганнях беруть участь

команди, а не окремі учасники, то учні вчаться працювати в колективі,

підпорядковуючи свою діяльність спільній меті. Це згуртовує дітей,

сприяє вихованню їхньої особистості. Змагання поєднують у собі

процес навчання, наукову діяльність та гру. Їм притаманній азарт, що

у свою чергу, стимулює інтерес до вивчення шкільних предметів.

5

Для досягнення максимального ефекту позакласного заходу

необхідно дотримуватися наступних принципів:

· видовищність,

· диференційований підхід,

· інтерактивність.

Для забезпечення масовості необхідно залучати більш учнів до

підготовки та участі в заході. Видовищність вимагає наявність

яскравих, цікавих і пізнавальних дослідів. Диференційований підхід

потребує участь в заходах учнів різних здібностей. Інтерактивність

передбачає творчі можливості не тільки учнів, але й учителя.

Найпершим завданням позакласного заходу є створення таких

умов, за яких дитина змогла б реалізувати хоча б мінімум своїх

здібностей. Учитель повинен допомогти учню знайти себе, навчити

вести діалог, творчо спілкуватися, слухати, навчити вмінню

працювати незалежно від інших.

6

Позакласна робота з хімії – це продовження навчально-виховного

процесу, започаткованого на уроці. Її різноманітні форми і види

доповнюють і поглиблюють знання учнів, а також сприяють

підтримці стійкого інтересу до вивчення хімії.

В позакласній роботі з хімії велика увага приділяється

міжпредметним зв’язкам, що особливо важливо в плані професійної

орієнтації учнів і розумінні ролі хімії у житті людини.

Позакласну роботу можна представити як систему, що складається з

окремих елементів. Як і у вивченні хімії, так і в цілому, в позакласній

роботі визначальним є зміст, який відбирається довільно. Тематика її

дуже різноманітна. Тим не менш зміст позакласної роботи з хімії

підпорядковується строго певним вимогам: науковість, доступність,

актуальність і практична значущість, цікавість та ін.

Залежно від змісту і адекватно йому слід вибирати форму і вид

позакласної роботи з хімії: масова – хімічний вечір, олімпіада, усний

журнал, тиждень (декада, місячник) з хімії, вікторина, годину хімії,

лекція-концерт, конференція, екскурсія, хімічні суспільства тощо;

групова – хімічний гурток, випуск стінної газети, виготовлення

стенду і т.д.; індивідуальна – робота з літературою, складання

доповідей, рефератів, невелике дослідження, виготовлення

обладнання для хімічного кабінету та ін.

При використанні індивідуальної та групової фом позакласної

роботи за інтересами можливо також проведення шефської роботи в

молодших класах, виготовлення моделей, таблиць, схем,

дидактичного матеріалу та інших посібників для хімічного кабінету,

підготовка демонстраційних дослідів для лекцій, до уроків, до

7

хімічного вечора, проведення спеціальних позапрограмних занять,

рішення ускладнених задач.

Таке розчленовування не форми і види позакласної роботи є

значною мірою умовним, так як підготовка, наприклад, хімічного

вечора або робота хімічного гуртка вимагає великої і копіткої

індивідуальної роботи кожного їх учасника, впливає на напрям і

характер їх роботи. Це свідчить про взаємну інтеграцію різних форм і

видів позакласної роботи, про те, що всі її елементи пов’язані між

собою, впливають один на одного.

Таким чином, позакласна робота з хімії – це особлива

організована форма занять з учнями, що володіє сильним емоційним

впливом. Вона розвиває кругозір і уяву учнів, стимулює їх до

самоосвіти, поповнення своїх знань, сприяє розвитку винахідливості і

творчості. Ця робота дуже різноманітна за видами і змістом, носить

відтінок цікавості, формує інтерес до предмету. Вона вимагає

ретельної організації.

У вчителя хімії є великі можливості для порушення інтересу до

предмета, розвитку пізнавальної активності учнів, здійснення

трудового виховання у процесі вивчення хімії.

При плануванні та проведенні індивідуальної позакласної роботи

вчителю необхідно враховувати деякі аспекти: психологічні

особливості учнів старших класів, можливість раціональної

організації навчально-виховного процесу, забезпечення

індивідуального підходу до учнів та ін.

Специфіка навчального закладу такого типу як ліцей визначає

зміст навчально-виховного процесу, а також робить істотний вплив на

інтереси учнів.

Одним з важливих загальнопсихологічних умов, необхідних для

успішної діяльності в галузі хімії, ми вважаємо наявність інтересу,

нахилів та здібностей до даної науки.

8

У комплекс хімічних здібностей входять дуже багато

компонентів. Це, перш за все, – логічне мислення, здатність до

абстрагування та узагальнення, асоціативне мислення, здатність до

запам’ятовування фактичного матеріалу, термінів та ін. Ці здібності

потрібні, ймовірно, і іншим фахівцям – фізикам, біологам, географам.

Хімічна ж спрямованість визначається особливою допитливістю, що

проявляється в пізнанні речовин, процесів їх перетворення. Хіміків

відрізняє прагнення працювати з речовинами, здійснювати

перетворення речовин, отримувати нові речовини і т.д.

Всі ці побажання і враховуються при відборі учнів для

індивідуальної позакласної роботи з хімії.

Індивідуальну позакласну роботу з хімії можна вести в наступних

напрямках: практичному (включає в себе проведення хімічного

експерименту, цікаві досліди, творчу роботу з конструювання та

моделювання, виготовлення необхідних таблиць, макетів, приладів і

посібників для хімічного кабінету, дослідницьку діяльність (методи

хімічного аналізу), синтез речовин тощо) і теоретичному (включає

вивчення теоретичних питань та історії хімії, рішення ускладнених

розрахункових завдань з міжпредметних змістом, роботу з літературними

джерелами, підготовку і написання рефератів, творів і т.д.).

Обов’язково треба проводити періодично заняття контролюючого

характеру: узагальнюючі семінари, творчі звіти, конференції. У

заняттях такого плану приймають участь і оцінюють роботу один

одного всі учні, які займаються індивідуальною роботою. У

проміжках між такими заняттями вчитель проводить консультації і

направляє роботу учнів.

Підсумком всієї роботи за навчальний рік може бути організація

виставки робіт учнів або випуск журналу, що розповідає про творчість

учнів у процесі індивідуальної позакласної роботи з хімії.

18.Концепція хімічної освіти 12-річної школи Хімія як природнича наука вивчає та пояснює навколишній світ і водночас забезпечує задоволення практичних потреб суспільства, розв’язання сировинної, енергетичної, екологічної та інших глобаль- них проблем. Хімічні знання про речовини – їхній склад, будову, влас- тивості, закономірності перетворень, способи добування і використан - ня – дають змогу, з одного боку, керувати хімічними процесами і ство- рювати речовини і матеріали з наперед заданими властивостями, а з ін- шого – розкривати суть процесів у живій природі. Роль навчального предмета «Хімія» як одного з базових у системі за- гальної середньої освіти зумовлена значенням хімічної науки у пізнанні законів природи і розвитку виробничих сил суспільства. Хімічна освіта відіграє важливу роль у формуванні ключових ком- петентностей особистості. Нині дедалі ширше використовуються речо- вини, багато з яких, за умови невмілого поводження з ними, можуть завдати шкоди і користувачеві, і довкіллю. Тому знання хімії з їх еко- логічною складовою потрібні кожній людині. Вивчення хімії робить внесок у загальнокультурну підготовку ви- пускників школи незалежно від того, яку професію обиратимуть вони у майбутньому, оскільки хімія пов’язана з різними галузями науки і про- мисловості, сільським господарством, будівництвом, охороною здоров’я тощо. Зважаючи на те, що ці зв’язки розширюються і міцніють, значен- ня хімічної освіти у перспективі зростатиме. Хімічна компонента є обов’язковою складовою системи загальної природничо-наукової освіти, а навчальний предмет «Хімія» належить до інваріантної частини навчального плану основної і старшої школи. Разом з іншими природничими предметами хімія покликана реалізу- вати мету загальної середньої освіти, зробити внесок у формування ін- телекту, національної самосвідомості, загальної культури особистості, зорієнтованої на загальнолюдські моральні та матеріальні цінності.Мета і завдання шкільної хімічної освіти Метою навчання хімії є формування в учнів засобами навчального предмета системи знань про речовини, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості та створення уявлення про природ- ничо-наукову картину світу, інтелектуальний розвиток учнів, вироб- лення екологічного стилю мислення і поведінки, виховання громадяни- на демократичного суспільства. Вивчення курсу хімії в 12-річній школі зорієнтоване на розв’язування таких завдань:• розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, здатності до самоосвіти, формування ціннісних орієнтацій;• формування наукового світоглядушколяра на основі засвоєння сис- теми знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні зако- ни й теорії, методи наукового пізнання в хімії;• формування життєвої і соціальної компетентностей учня, його еко- логічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у повсякденному житті. 262

Зміст шкільної хімічної освіти Принципово нові цілі загальної середньої хімічної освіти потребують для їх досягнення і нових засобів. Актуальною стає проблема перегляду змісту шкільної хімічної освіти відповідно до сучасного рівня розвитку науки, виробнитва та суспільних потреб.Методологічною основою визначення змісту є нова філософія освіти, яка сповідує ідею переходу від знання центричної до культуровідповідної школи як одну з центральних ідей культурно-освітнього і соціально-пе- дагогічного мислення. Згідно з цим зміст хімічної освіти 12-річної школи має розглядатися як галузь людської культури, національне і загально- людське надбання, оволодіти яким повинна кожна цивілізована людина. Спрямування змісту хімічної освіти на культуру є виявом важливої міжнародної тенденції гуманізації системи освіти, однією з найваж- ливіших граней нової моделі освіти. Важливими засадами побудови змісту хімічної освіти є йогофунда-менталізація, науковість і системність знань, їх цінність для соціально- го становлення людини, культуровідповідність, гуманізація та гумані- таризація, урахування українознавчого аспекту.Оновлення змісту шкільної хімічної освіти згідно з вимогами сучас- ного стану соціального розвитку і науково-технічного прогресу має від- буватися в таких напрямах:• генералізація та інтеграція знань на основі фундаментальних науко- вих ідей, понять, теорій, принципів;• розвиток творчих здібностей та ціннісних орієнтацій учнів, їх науко- вого мислення;• диференційований підхід до школярів з урахуванням їх інтересів, рівня інтелектуального і психічного розвитку, загальноосвітньої під- готовки, здібностей і задатків;• варіативність навчальних планів і програм залежно від змісту і структури профільного навчання хімії. У доборі оновленого змісту хімічної освіти виходимо з таких концеп- туальних позицій: по-перше, хімія, як природничо-наукова дисципліна, є похідною від науки і має включати систему знань, достатніх для формування науко- вої картини світу, і таких, що мають практичне значення в житті люди- ни й суспільства в цілому та слугують формуванню ключових компетен- тностей учня; по-друге, у 12-річній школі зміст курсу хімії мають становити основи загальної, неорганічної та органічної хімії, тобто система відомостей про матеріальні носії хімічної форми руху матерії; по-третє, з усієї сукупності сучасних хімічних знань відбираються найзагальніші й фундаментальні закони і теорії, наукові факти, які дають змогу виконати завдання шкільної хімічної освіти і забезпечи- ти можливість подальшого вивчення хімії. Виходячи з цього, у змісті хімічної освіти виокремлюєтьсябазове (інваріантне) ядро, яке виконує системотвірну роль під час конструювання змісту в цілому.Інваріантну складовухімічної освіти становлять знання про: основні поняття, закони і теорії хімії, деякі хімічні елементи та їхні прості і складні речовини; хімічні реакції, що відбуваються між речовинами; роль хімії в житті суспільства та розв’язуванні екологічної, енергетич- ної, сировинної проблем; основні методи хімічної науки; уявлення про розвиток хімічних знань та об’єктивну необхідність такого розвитку.

Кабінет хімії

Матеріально-технічне забезпечення кабінету хімії

Кабінет хімії має лабораторне приміщення, яке повинно мати вихід до кабінету та окремий вихід у коридор чи на подвір'я школи.

У кабінеті хімії встановлюються спеціальні двомісні лабораторні столи, прикріплені до підлоги (трьох розмірів за 4,5,6 ростовими групами).

Робоче місце вчителя хімії монтується на підвищенні, обладнується демонстраційним столом з препараторською частиною – висотою 75 см. Тумби стола оснащують спеціальними пристроями (ящиками) для зберігання інструментів, хімічного посуду, приладів, що використовуються для проведення дослідів. До демонстраційної частини стола, (висотою 90 см) підводять електричний струм, воду і каналізацію. Робочі площі столів повинні бути покриті спеціальними матеріалами, стійкими до механічних та термічних пошкоджень, хімічних реактивів. У кабінеті необхідно обладнати демонстраційний стіл ви­тяжною шафою (розміром 64x85x250 см) під кутом 45°, додатковим місцевим освітленням, підведенням гарячої та холодної проточної води відповідно до вимог ДСанПін 5.5.2.008-01.

У кабінеті розміщується класна (аудиторна) дошка на п'ять робочих площ у розгорнутому або складеному вигляді.

Одна з робочих площ може мати магнітну основу з кріпленнями для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо). Робочі площі на звороті дошки можуть бути покриті білим кольо­ром для нанесення написів за допомогою спеціальних фломастерів.

Лабораторне приміщення обладнується витяжною шафою, секційними шафами для збереження приладів та лабораторного посуду, металевою шафою або сейфом для збереження хімічних реактивів, рукомийником, столом для підготовки дослідів, приладів і навчально-наочних посібників для занять, однотумбовим столом для роботи вчителя та лаборанта, столом із пристроями для зберігання матеріалів та інструментів для ремонту приладів, пристроями для миття і сушіння посуду та дистилятором, які монтуються на стіні.

Хімічний посуд зберігається у лабораторних приміщеннях, розташовується окремо у залежності від розміру, виду і матеріалу (пластмаса, скло, метал), з якого він виготовлений.

Посуд для збереження реактивів повинен мати етикетки з чітким і яскравим написом їх назви. Усі шафи для зберігання хімічних реа­ктивів повинні замикатися.

Хімічні реактиви зберігаються та розміщуються залежно від їх властивостей – по групам (Додаток).

На посуді з отруйними речовинами має бути етикетка з написом "Отрута", з горючими – етикетка з написом червоного кольору та знаком оклику – "Вогненебезпечної".

Місця зберігання засобів навчання нумеруються і позначаються назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги.

Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентар­ній книзі встановленого зразка, яка повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою.

Матеріальні об’єкти (предмети) і матеріали, що витрачаються в процесі роботи (хім. реактиви, посуд, міндобрива тощо) заносяться до матеріальної книги.

Кабінет має бути забезпечений аптечкою з набором медикаментів для надання першої медичної допомоги (Додаток); первинними засобами пожежегасіння відповідно до Правил пожеж­ної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України.

Навчально-методичне забезпечення кабінету хімії

1. Навчально-методичне забезпечення кабінету складається з навчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників (не менше одного примірника кожної назви) з хімії, обладнання загального призначення, зразків навчально-наочних посібників, навчального обладнання у кількості відповідно до вимог зазначених переліків.

2. Розподіл та збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з вимогами навчальних програм за розділами, темами і класами відповідно до класифікаційних груп, у кабіне­ті, лабораторних приміщеннях по секціях меблів спеціального призначення.

3. У кабінеті створюється тематична картотека дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-наочних посібників, навчального обладнання, розподілених за темами та розділами навчальних програм. Картки розміщуються в алфавітному порядку.

4. У кабінеті має бути інструкція і журнали вхідного та періодичного інструктажу з техніки безпеки, пожежної безпеки.

5. Додатково кабінет може бути оснащений:

• підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;

• фаховими журналами;

• інформаційними збірниками Міністерства освіти і науки України;

• бібліотечкою науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури;

• матеріалами перспективного педагогічного досвіду;

• розробками відкритих уроків та виховних заходів;

• інструкціями для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень, практикуму тощо;

• краєзнавчими матеріалами;

• інструментами і матеріалами для відновлення і виготовлення са­моробних засобів навчання.

Оформлення кабінету хімії

На вхідних дверях повинна бути табличка з написом « Кабінет хімії».

Постійні експозиції кабінету:

• державна символіка;

• інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила роботи в кабінеті;

• портрети видатних учених-хіміків;

• таблиці сталих величин, основних формул;

• таблиця періодичної системи хімічних елементів Д.І. Менделєєва;

• елект­рохімічний ряд напруг металів;

• таблиця розчинності солей, основ і кислот;

• критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії.

Експозиції змінного характеру:

• виставка кращих робіт учнів;

• матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання темати­чного оцінювання, державної атестації;

• додаткова інформація відповідно до навчальної програми;

• стенд з профорієнтації;

• матеріали краєзнавчого характеру;

• результати експериментальної та дослідницької роботи учнів;

• завдання та результати учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо.

Матеріали експозицій оновлюються при переході до вивчення нової теми.

У секційних шафах кабінетів демонструються прилади, колекції, муляжі тощо.

Кабінет має бути забезпечений настінними термометрами або психрометрами.