8. Скакун о.Ф. Теория государства и права: Учебник-х.,2000

9. Теорія держави і права: Навч.Посібник/ За заг ред. С.Л. Лисенкова; в.В. Копєйчикова,2004

Додаткова:

1. Аппарат государственного управления: интересы и деятельность -К., 1993– 132 с .

2. Бахрах Д.Н. Государственная служба: основные понятия, ее составляющие, содержание, принципы // Государство и право. 1996. №12– С. 20-29.

3. Богініч О. Реалізація принципу верховенства права у сучасній Україні // Право України.-2009.- №5.-С.99-107.

4. Бойко В. Нова Конституція і судова влада //Право України. 1997. №1– С. 6-8.

5. Борденюк В. Державний механізм держави як система органів державної влади та органів місцевого самоврядування та фактори його цілісності // Юридична Україна. – 2005. ‑ №3. – С.15-17.

6. Коваленко А. Місцеве самоврядування: природа, ознаки, межі //Право України, 1997, №2– С. 33-35.

7. Кривенко Л Світовий досвід і утвердження парламентаризму в Україні // Віче 1996., №2– С. 24-35.

8. Кучук А. Правоохоронна діяльність: стан наукової розробки проблеми // Підприємництво, господарство і право. – 2005. ‑ №2. ‑ С.68-71.

9. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления.— М.: Юрид. лит., 1972– С. 174-192.

10. Медведчук В. Соціальна злагода у суспільстві і державна влада //Право України, 1997. №7– С. 12-13.

11. Одінцова О. Лобізм в Україні: проблеми законодавчого регулювання // Юридична Україна. – 2005. ‑ №7. – С.15-18.

12. Петришин А В Государственная служба - Харьков, 1998 – 170 с.

13. Петришин О.В. Статус посадової особи: природа, структура, спеціалізація. К., 1990 – 184 с.

14. Титарчук В. Вдосконалення державного апарату (окремі питання) //Право України, 1999, №3– С. 110-112

15. Цвік М.В. Взаємодія законодавчої, виконавчої гілок влади та референдуму в системі народовладдя // Вісник Академії правових наук.— 1995.— №3– С. 24-30

16. Шаповал В. Виконавча влада: правовий статус і реалії // Урядовий кур’єр.— 1996, 6 грудня.

17. Шаповал В. Вищі органи сучасної держави. К., 1995 – 212 с.

18. Шаповал В. Феномен державного органу (органу держави) або органу державної влади: теоретико-правовий і конституційний аспект // право України. – 2003. ‑ №8. – С.25-28.

Тема 8. Загальне вчення про демократію.

1. Поняття і ознаки демократії.

2. Функції і принципи демократії.

3. Форми демократії.

Методичні рекомендації:

Розкриття першого питання потребує звернення до історичної генези демократії, а також роз’яснення термінологічної неоднозначності “демократії” у сучасній юридичній науці, яка визначає за допомогою цього поняття певну форму держави, різновид політичного режиму і один з принципів організації і діяльності державних органів.

Наступне питання передбачає аналіз зовнішніх виявлень демократії у суспільному житті і вихідних ідей, що формують механізм демократичного державного управління. Відповідь бажано проілюструвати конкретними прикладами реалізації функцій і принципів демократії.

Існуючі форми демократії мають розглядатися з врахуванням всього спектру функцій демократії, не обмежуючись лише безпосередньою або опосередкованою представниками участю народу в управлінні державою.

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

1. Що являє собою демократія?

2. Які ознаки притаманні демократії?

3. Охарактеризуйте функції демократії.

4. Висвітліть принципи демократії.

5. Які є форми демократії.

6. Що являє собою безпосередня демократія?

7. Дайте характеристику представницькій демократії.

Завдання 4. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

1. Історичний розвиток демократичної ідеї.

2. Основні інститути демократії в Україні: законодавче закріплення і практика реалізації.

3. Вибори і референдуми як інститути прямої демократії.

4. Представницька демократія: основні сучасні моделі.

Завдання 5. Проробити наступні тестові завдання:

1. В якому значенні не вживається поняття “демократія”:

А. Як форма держави.

Б. Як політичний режим.

В. Як принцип організації та діяльності державних органів і громадських організацій.

Г. Як форма державного устрою.

2. Яка ознака не притаманна “демократії”:

А. Визнання народу вищим джерелом влади.

Б. Виборність основних органів держави.

В. Рівноправність громадян і насамперед рівність їх виборчих прав.

Г. Підкорення більшості меншості при прийнятті рішень.

3. Демократія має політичний характер:

А. Виражається в делегуванні народом своїх повноважень державним органам.

Б. Грунтується па політичній рівноправності громадян на участь в управлінні справами суспільства і держави і, насамперед, рівності виборчих прав.

В. Забезпечується виборністю органів держави, тобто демократичною процедурою організації органів держави в результаті конкурентних, вільних і чесних виборів.

Г. Проявляється в спроможності державної влади впливати на поведінку та діяльність людей, підкоряти їх собі з метою управління суспільними справами.

4. Функції демократії – це:

А. Основні напрямки її впливу на суспільні відносини.

Б. Незаперечні вихідні вимоги, які висуваються до всіх учасників політичної діяльності.

В. Зовнішнє вираження демократії

Г. Легітимні та легальні елементи політичної системи суспільства, які безпосередньо створюють демократичний режим у державі.

5. До функцій демократії належать:

А. Законодавчу.

Б. Виконавчу.

В. Судову.

Г. Установчу.

6. Принципи демократії – це:

А. Основні напрямки її впливу на суспільні відносини.

Б. Незаперечні вихідні вимоги, які висуваються до всіх учасників політичної діяльності.

В. Зовнішнє вираження демократії

Г. Легітимні та легальні елементи політичної системи суспільства, які безпосередньо створюють демократичний режим у державі.

7. До принципів демократії належать:

А. Єдність ідеології.

Б. Прийняття рішень з волі меншості.

В. Призначаємість усіх органів держави.

Г. Рівноправність громадян.

8. Форма демократії – це:

А. Основні напрямки її впливу на суспільні відносини.

Б. Незаперечні вихідні вимоги, які висуваються до всіх учасників політичної діяльності.

В. Зовнішнє вираження демократії

Г. Легітимні та легальні елементи політичної системи суспільства, які безпосередньо створюють демократичний режим у державі.

9. Що не належить до форм демократії:

А. Участь народу в управлінні державними і суспільними справами.

Б. Формування та функціонування системи органів держави на основі демократичних принципів.

В. Юридичне закріплення системи прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх охорона і захист відповідно до міжнародних стандартів.

Г. Прийняття рішенняь виходячі із волі меншості.

10. Які інститути демократії належать до прямої демократії:

А. Сесії парламенту.

Б. Депутатські комісії.

В. Депутатські запити.

Г. Запити виборців.

Завдання 6.

Занотувати до термінологічного словника поняття: “демократія”, “функції демократії”, “принципи демократії”, “форми демократії”, “інститути демократії”, “вибори”, “референдум”, “пряма демократія”, “представницька демократія”.

Додаткова література:

1. Бабкін В.Д. Соціальна демократія: проблеми і перспективи. - К.: Київський інститут туризму, економіки і права, 2000- 112 с.

2. Бей О. Ідеологема „третього шляху". Модель європейської соціал-демократії та її відношення до України // Політика і час. - 2002. - №2.- С. 8-10

3. Берлін І. Дві концепції свободи // Сучасна політична філософія: Антологія / Пер. з англ. - Упоряд. Я. Кіш. - К.: Основи, 1998. - С.56-113.

4. Бульбенюк С.С. Соціал-демократія // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.:Ю С Шемчушенко (голова редкол.) та ін. - К.: Укр. енцикл., 2003. - Т. 5. С.549-550.

5. Цветков В.В. Суперечливість сучасної класичної демократії // Правова держава. - К., 2000.-ВИП.11. - С.8-17.

6. Майер Т. Демократический социализм - социальная демократия. Введение. - К., 2000- 214 с.