1.2.3.6. Помилки при визначенні групової приналежності крові

Технічні помилки при визначенні групової приналежності крові

• Неправильне розташування сироваток на планшеті.

• Неправильні кількісні співвідношення сироваток і еритроцитів.

• Застосування недостатньо чистих планшетів та інших предметів, що стикаються із кров'ю:

• для кожної сироватки повинна бути окрема піпетка;

• для промивання піпеток слід застосовувати тільки 0,9% розчин хлориду натрію.

• Неправильний запис досліджуваної крові.

• Недотримання необхідного для реакції аглютинації часу:

• коли реакцію враховують до закінчення 5 хв., вона не встигне відбутися, якщо в досліджуваній крові є слабкі аглютиногени;

• при передержаній більше 5 хв. реакції може відбутися підсихання крапель, що симулює аглютинацію, і це також приведе до помилкового висновку.

• Відсутність аглютинації через високу (вище 25°С) температуру навколишнього повітря.

• Помилки, що залежать від застосування неповноцінних сироваток

• Слабкі стандартні сироватки з титром нижче 1:32, або прострочені можуть викликати слабку або пізню аглютинацію.

• Застосування стандартних сироваток, які були приготовлені нестерильно і недостатньо законсервовані, веде до виникнення неспецифічної "бактеріальної" аглютинації.

3. Поняття про характер

Характер – це сукупність індивідуальних психічних властивостей, які характеризують людину в засобах роботи і формах поведінки.

Головна особливість характеру як психічного феномена у тому, що характер завжди проявляється у діяльності. Проте характерними вважатимуться лише суттєві і стійкі особливості людини.

Характер є прижиттєвим утворенням і може трансформуватися на протязі всього життя. Формується характер безпосередньо з думками, почуттями і спонуканнями людини. Отже, спосіб життя, громадські умови, що виробляють конкретні життєві обставини, відіграють істотне значення у формуванні характеру.

Існує досить багато класифікацій рис характеру. Всі риси характеру пов'язують із психічними процесами, а тому виділяють вольові, емоційні і інтелектуальні риси. До вольових рис характеру відносять рішучість, наполегливість, самовладання, самостійність, активність, організованість. До емоційних рис характеру відносять поривчастість, вразливість, інертність, байдужість, чуйність. До інтелектуальних рис відносять глибокодумність, кмітливість, винахідливість, допитливість.

Іншим проявом характеру людини є її ставлення до інших людей. У цьому випадку виділяють такі риси характеру, як чесність, правдивість, справедливість, товариськість, ввічливість, чуйність.

Варто наголосити, що характер одна із основних проявів особистості. Тому риси особистості цілком можуть розглядатися як і риси характеру. До таких рис у першу чергу, необхідно віднести ті властивості особистості, які визначають вибір цілей діяльності. Тут фокусуються раціональність, розважливість чи протилежні їм якості. По-друге, до структури характеру включають риси, що виявляються у діях, вкладених у досягнення поставленої мети: наполегливість, цілеспрямованість, послідовність та інших. І тут характер зближується з волею людини. По-третє, до складу характеру входять інструментальні риси, безпосередньо пов'язані з темпераментом, наприклад екстраверсія, інтроверсія та інші.