36. Орфограма: зміни приголосних при творенні слів
Г,
ж, з + -ств- -зтв- нога
Г,
ж, з + -ськ- -зьк-
К,
ч, ц + -ств- -цтв- рука
К,
ч, ц + -ськ- -цьк-
Х,
ш, с + -ств- -ств- вухо
Х,
ш, с +-ськ- -ськ-
ВИНЯТКИ: тюркський, казахський
-цьк-
+ -ин(а) -чч-
ВИНЯТОК: Галичина
-ськ-
+-ин(а)
-щ-
37. Орфограма: и та і в кінці прислівників у кінці прислівників пишемо
|
И |
І |
|
Після г, к, х: навкруги, залюбки, по-материнськи, по-людськи |
Після ж, ч, крім прислівників із префіксом по-: насторожі, уночі |
|
Після ж, ч, якщо прислівник утворено за допомогою префікса по-: по-заячи, по-ведмежи |
|
|
Після ч, якщо прислівник утворено від дієприслівника: стоячи, лежачи, нехотячи |
|
38. Орфограма: написання прислівників разом і через дефіс
|
Разом |
Через дефіс |
|
пишуться прислівники, утворені | |
|
1. Поєднанням прийменника з прислівником: позавчора, наскрізь |
1. Від прикметників і займенників на -ому, -єму, -и за допомогою по-: по-братньому, по-моєму, по-материнськи |
|
2. Поєднанням прийменника з іменником: уголос, навесні |
2. За допомогою по від порядкових числівників: по-перше, по-друге, по-п’яте |
|
3. Поєднанням прийменника з коротким прикметником: зрідка, нашвидку |
3. За допомогою часток будь-, -небудь, казна-, -то, хтозна-: будь-де, куди-будь, коли-небудь, казна-як, десь-то, хтозна-що |
|
4. Поєднанням прийменника з числівником: поодинці, удвоє |
4. З двох прислівників: десь-інде, десь-інколи, сяк-так |
|
5. Поєднанням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: попідвіконню, спідлоба |
5. Повторенням тих самих або синонімічних, антонімічних незмінюваних слів: ген-ген, зроду-віку, врешті-решт, пліч-о-пліч, віч-на-віч Примітка. Перша частина окремо, а дві наступні через дефіс пишуться у прислівниках не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен |
|
6. Поєднанням кількох основ: повсякчас, мимоволі |
|
|
7. За допомогою часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, -сь і будь-якої частини мови: абияк, анітрохи, декуди, чимало, щодня, якнайдовше, колись |
|
39. Орфограма: написання прислівникових сполучень типу: раз у раз, з дня на день і подібних
Окремо пишуться складні прислівники, утворені:
1. поєднанням прийменника з іменником, у яких іменник зберіг своє лексичне значення і граматичну форму, а між іменником і прийменником можна вставити означення: без жалю(без жодного жалю), з болю(із сильного болю);
2. поєднанням прийменника з повним прикметником чоловічого роду: в основному, в цілому;
3. поєднанням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє;
4. повторенням змінюваного слова в різних відмінках із прийменником і без: одним одно, з кінця в кінець.