Коробкин

81

У першій колонці розміщено напрями базового стандарту, у другій – показники-запитання, які згруповані відповідно до певного напряму. Кількість показників-запитань та їх зміст визначаються районним управлінням освіти відповідно до мети та додаткових завдань оцінювання. По горизонталі – розташовано перелік ЗНЗ, діяльність керівників яких підлягає оцінюванню. Оскільки працівники районного управління освіти знають всіх керівників ЗНЗ району і номери їх навчальних закладів, то це певним чином спрощує форму анкети і надає можливості на мінімальній площі розмістити значну інформацію. Така форма анкети є зручною ще і тому, що можна одночасно бачити весь комплекс запитань і, оцінюючи, проводити порівняння діяльності керівників всіх ЗНЗ, що надає більшу об’єктивність результату анкетування.

На основі оцінок всіх експертів визначається середня арифметична оцінка з кожного напряму управлінської діяльності для кожного керівника ЗНЗ, яка заноситься в індивідуальний зведений висновок (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Зведений висновок результатів кадрового оцінювання П.І.Б _____________________, директора ЗНЗ № _________

Як бачимо на табл. 2.4, у першій колонці розміщено напрями діяльності, які оцінюються, у шапці таблиці – прізвища або номери (у разі анонімного оцінювання) державних експертів.

Середня оцінка за напрями управлінської діяльності керівника ЗНЗ

83

Технологія кваліфікаційного оцінювання передбачає оцінювання результативності управлінської діяльності керівника та його особистісноділових якостей. Для цього застосовуються методи вивчення документальної бази навчального закладу, проводиться порівняння досягнутих результатів з цілями, що були поставлені. Наприклад: вимірюється ступінь відповідності результатів навчально-виховного процесу очікуванням і потребам його учасників; потреба у необхідних ресурсах (кадрових, фінансових, матеріальних) і їх отримання та ефективність використання; динаміка зростання досягнень ЗНЗ і педагогічного колективу за декілька років та динаміка інноваційних процесів. Для оцінювання особистісно-ділових якостей керівника ЗНЗ проводиться опитування різних груп учасників навчально-виховного процесу, результат якого оцінювався двома оцінками – «високий» чи «низький» вплив на систему ЗНЗ.

У розробленій нами системі оцінювання містяться різноманітні методики: аналіз результатів праці керівника ЗНЗ; психолого-педагогічне діагностування діяльності керівників ЗНЗ; опитування педагогічних працівників, учнів, батьків щодо якості його діяльності та особистісно-ділових якостей; аналіз одержаної інформації та її оброблення. Узагальнюючою методикою нами визнана «оцінка на 360 градусів», як ефективний метод зворотного зв’язку, під час якого відбувається генерування інформації, що надходить з різних джерел, до яких належать люди, з якими керівник співпрацює.

Науковість, цілісність і прозорість процесу кваліфікаційного оцінювання закладена в його основних критеріях, які мають бути зрозумілими, коректними, виваженими у часі; вимоги, які висуваються до керівників, – реалістичними; опитування – анонімним, експертна оцінка – відомою; оцінювання – корисним для тих, хто атестує і кого атестують; оцінка – узагальненням багатьох точок зору.

В оцінюванні беруть участь громадські експерти, якими є досвідчені

84

керівники ЗНЗ, представники фахових організацій, учасники навчальновиховного процесу цього закладу. Для них розроблено спеціальні опитувальники, які за своєю структурою відповідають базовому стандарту професійної діяльності директора школи України, але відрізняють від тих, якими користуються державні експерти. Вони мають спрощений вигляд і складаються з критеріїв, які оцінюються за п’ятибальною шкалою; назви напрямів не прописуються, а нумеруються (стратегічний менеджмент – цифрою 1, управління навчально-виховним процесом – 2, менеджмент персоналу – 3, фінансово-господарський менеджмент – 4, внутрішні і зовнішні комунікації – 5).

Такі опитувальники насамперед розраховані на учасників навчальновиховного процесу – учнів, батьків, вчителів і тому розроблені окремо для кожної такої групи. До опитувальників включено лише ті блоки запитань, на які учасники цих груп можуть надати свідому відповідь.

Пояснимо це за допомогою табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Структура опитувальників для суб’єктів оцінювання

Як бачимо з табл. 2.5, в ній по горизонталі розміщено групи учасників, які підлягають опитуванню, по вертикалі – напрями оцінювання. Знаком «+»

85

позначено напрями оцінювання, які включено до змісту опитувальника вказаної групи суб’єктів. Працівники структурних підрозділів районного управління освіти та вчителі ЗНЗ відповідають на запитання з усіх напрямів, батьки - з чотирьох (управління НВП, фінансово-господарський менеджмент, внутрішня і зовнішня комунікація, особистісно-ділові якості); учні – з двох (управління НВП та особистісно-ділові якості керівника).

При підрахунку результатів опитування застосовується метод нормування сумарних оцінок – всі суб’єкти відповідають на запитання опитувальника, проставляючи в ньому одну оцінку (1,2,3,4,5).

Після цього по всіх опитувальниках підраховується кількість виставлених оцінок в 1 бал, 2 бали і т. ін. та заноситься у клітинки на перетині відповідних колонок і рядків. Пояснимо це на прикладі напряму «Управління навчальновиховним процесом», оціненим батьками (табл. 2.6), приймаючи, що N – кількість батьків, які оцінили роботу керівника ЗНЗ відповідною кількістю балів.

86

Як бачимо з табл. 2.6, N1 батьків поставило керівнику ЗНЗ за діяльність по цьому напряму 1 бал, N2 – 2 бали, N3 – 3 бали, N4 – 4 бали, N5 – 5 балів. Маючи цю інформацію, знаходимо Хб2 – узагальнюючу оцінку, виставлену усіма батьками за цей напрям базового стандарту, за такою формулою (2.2):

X1N1 2N2 3N3 4N4 5N5

б2 N N NN1 N 5432

(2.2)

Узагальнена оцінка, виміряна у балах, переводиться у відносні одиниці за формулою:

де, Хб2 – узагальнююча оцінка, виставлена батьками за результативність діяльності керівника ЗНЗ з напряму «Управління НВП»,

5 – максимальна оцінка у балах, яку може отримати керівник. Опрацювання результатів оцінювання з усіх інших напрямів для інших

суб’єктів, які його здійснюють, проводиться аналогічно. Звичайно, кількість відповідей (N1, N2, N3, N4, N5) для кожного напряму буде різною.

діяльності керівника ЗНЗ за відповідним напрямом Разом з оцінюванням, яке проводить громадськість, відбувається вивчення

діяльності керівника ЗНЗ державними експертами. Система критеріїв, за якої працюють експерти, відрізняється від тих, з якими працювали представники громадськості. Розглянемо на рис. 2.6 схему формування системи критеріїв і показників оцінювання управлінської діяльності керівника ЗНЗ на прикладі одного напряму базового стандарту.

Кожен напрям оцінювання поєднує у собі декілька критеріїв, які деталізуються показниками, кожен з яких оцінюється певною сумою балів.

Напрям представлено сукупністю критеріїв від першого до n-ного, де n – порядковий номер критерію; показниками від першого до m-ного, де m – порядковий номер показника; балами, якими оцінюється рівень складності і результативності робіт, які виконав керівник: А (0-3 бали), Б (4-6 балів), В (7-9 балів), Г (10-12 балів). Факторами складності ми вважаємо: ступінь ініціативи і творчості керівника, його самостійність і відповідальність, рівень його особистісного впливу на роботу педагогічного, учнівського та батьківського колективів.

89

Як бачимо з табл. 2.7, Хе1 - Х е5 – узагальнюючі оцінки по першій групі експертів, Х п1 - Х п5 – по групі працівників районного управління освіти, Х в1 - Хв5 – по групі вчителів, Х б1 - Х б5 – по групі батьків, Х у1 - Х у5 – по групі учнів, Хк1 - Хк5 – самооцінка керівника ЗНЗ, діяльність якого оцінювалася. На їх основі знаходиться показник управлінської діяльності (Q1) з напряму стратегічний менеджмент за допомогою такої формули (2.4):

(2.4)

Так само знаходяться показники управлінської діяльності керівника ЗНЗ за іншими напрямами базового стандарту (Q2, Q3, Q4, Q5).

Маючи показники, знаходимо кваліфікаційний показник управлінської діяльності керівника ЗНЗ (R) за формулою (2.5):

R Q1 Q2 Q3 Q4 Q5 ,

5

(2.5)

де 5 – кількість напрямів базового стандарту.

Кваліфікаційний показник управлінської діяльності керівника ЗНЗ (R) дає можливість встановити рівні його кваліфікації: творчо-інноваційний (високий); технологічний (достатній); перетворювальний (середній); нормативнорепродуктивний (низький) та присвоїти відповідну кваліфікаційну категорію (керівник-наставник, керівник вищої категорії, керівник І категорії, керівник).

За допомогою опитування оцінюються особистісно-ділові якості керівника ЗНЗ, за результатами якого виставляється дві оцінки: високий рівень якостей, низький рівень якостей, який визначається впливом особистості керівника на навчально-виховний процес.

За розробленою нами системою особистісно-ділові якості оцінювали чотири групи експертів - батьки, учні, вчителі і працівники районного

90

управління освіти. Для цього в їх опитувальниках був блок питань, який стосувався типових для керівників особистісно-ділових якостей. Серед них ми виділили такі:

-ініціативність, активність, самостійність, спрямованість на інших (визнання значущості інших, їх розуміння, бажання допомогти, а не засудити, прагнення підтримати колегу, виявити повагу до його бажання бути вільним у виборі стратегії власного життя і професійної діяльності), стриманість, уміння володіти собою у конфліктних ситуаціях, мобільність (здатність під час організації та планування діяльності враховувати свій робочий ритм та особливості діяльності), впевненість у собі;

-уміння працювати якісно і з повною віддачею сил, чітко ставити завдання і контролювати їх виконання, кваліфіковано оцінити результат і не забути похвалити працівника, прислухатися до зауважень, не мстити за критику, підтримувати у колектив бадьорий настрій, раціонально організувати роботу (здатність з мінімальними витратами часу і сил досягти максимального результату), берегти свій час і час інших людей, не ділити людей на «своїх» і «чужих», швидше бачити позитивне, ніж недоліки, впливати на людей з метою формування колективу однодумців, прислухатися до зауважень;

-володіння презентаційними вміннями (здатність схиляти інших до своєї точки зору за допомогою вибору технологій спілкування, стилю поведінки), прагнення до систематичного підвищення свого професійного рівня.

Для кожної групи експертів перелік цих якостей мав незначні відмінності, що викликано їх віковими особливостями, рівнем підготовленості до оцінювання, обсягом спілкування з керівником ЗНЗ.

Остаточне рішення щодо встановлення кваліфікаційного рівня і кваліфікаційної категорії приймається на основі двох оцінок – кваліфікаційного показника управлінської діяльності та особистісно-ділових якостей. У табл. 2.8. розкрито принцип присвоєння кваліфікаційної категорії (див. табл. 2.8).