4. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

• Ендоскопія показана:

1. При неефективності емпіричного лікування

2. При наявності тривожних симптомів

3. Хворим старшим за 40 років

4. При тривалому анамнезі хвороби (5 років та більше)

5. У випадку спірного діагнозу або при наявності атипових симптомів

6. У комплексі передопераційної підготовки.

• Хромоендоскопія з метиленовим синім:

Показана пацієнтам з анамнезом захворювання 5 років та більше для виявлення ділянок кишечної метаплазії (стравоходу Баррета), з подальшою біопсією цих ділянок.

• Біопсія:

1. Показана, якщо при верхній ендоскопії виникла підозра на кишечну метаплазію, незалежно від тривалості анамнезу хвороби

2. Повинна виконуватись у пацієнтів з виразковим ураженням стравоходу та/або його стенозом, а також у випадку підозри на нерефлюксну етіологію езофагіту

3. Не показана пацієнтам з ерозивним езофагітом при відсутності показань, що перераховані у пунктах 1 та 2.

• 24-годинний внутрішньостравохідний pH-моніторинг:

Основний метод підтвердження ГЕРХ, що дає змогу довести зв'язок симптомів (як типових, так і атипових) із шлунково-стравохідним рефлюксом.

• Рентгенологічне обстеження стравоходу (при підозрі на діафрагмальну килу)

• pH-моніторинг за допомогою радіотелеметричної системи "Bravo" має ряд переваг перед традиційним зондовим методом

• Тест на Helicobacter pylori (Hp) - одноразово

Виявлення та ерадикація Hp-інфекції показані у випадку необхідності тривалої терапії за допомогою ІПП.

• Загальний аналіз крові та біохімічні дослідження - одноразово

При неефективності лікування протягом 2-х тижнів необхідно проводити ЕГДС та pH-моніторинг. При підтвердженні діагнозу доза ІПП збільшується - призначається прийом їх стандартної дози два рази на добу з інтервалом в 12 годин, інколи додатково призначаються прокінетики. У випадках нічного "прориву" кислотності, підтвердженого даними pH-моніторингу, показано додаткове до подвійної дози ІПП застосування H₂-гістаміноблокаторів у стандартній дозі. При наявності жовчного рефлюксу показано застосування урсодезоксихолевої кислоти або цитопротекторів.

Ендоскопічне та хірургічне лікування ГЕРХ та стравоходу Баррета

Хірургічне або ендоскопічне лікування ГЕРХ може бути рекомендовано пацієнту у слідуючих випадках:

• Необхідність тривалої медикаментозної терапії

• Недостатній ефект медикаментозного лікування

• Діафрагмальна кела, великий об'єм рефлюксату

• Ускладнена ГЕРХ (кровотеча, стриктури, СБ, рак стравоходу)

• Повторні аспираційні пневмонії

• Особисте бажання пацієнта

6. Середня тривалість початкового лікування - 1 - 3 міс. (залежно від форми ГЕРХ та важкості езофагіту)

7. Критерії ефективності лікування, очікувані результати лікування

Основні критерії ефективності лікування - загоєння ерозивних уражень стравоходу, зникнення печії, поліпшення якості життя. Частота рецидивування протягом першого року після вдалого завершення лікування становить 39 - 65 % для ерозивної ГЕРХ та 78 - 91 % для неерозивної ГЕРХ, що обумовлює необхідність тривалої підтримуючої терапії.