4.2.2. Параметричне задання кривої

Якщо криву задано рівняннями в параметричній формі

де x(t), y(t) є неперервно диференційованими функціями на відрізку , то довжина дуги кривої дорівнює

(4.10)

де – значення параметра, що відповідають кінцям дуги .

Приклад 4.11. Обчислити довжину дуги однієї арки циклоїди

Розв’язання. Циклоїду (рис. 12) задано в параметричній формі, тому скористаємось формулою (4.10). Продиференцюємо по параметричні рівняння циклоїди

і обчислимо підинтегральну функцію:

Одна арка утворюється при зміні параметра від 0 до. Отже. Маємо

Приклад 4.12. Знайти довжину дуги кривої

.

Розв’язання. Продиференцюємо по t параметричні рівняння кривої:

і обчислимо підинтегральну функцію:

Отже

4.2.3. Задання кривої в полярній системі координат

Якщо криву задано рівнянням в полярній системі координат, де функціяє неперервна диференційованою на відрізку, то довжина дуги кривої дорівнює

(4.11)

де є значеннями кута на кінцях дуги.

Приклад 4.13. Знайти довжину кардіоїди

Розв’язання. Побудуємо графік кривої, рівняння якої задано у полярних координатах. Зазначимо, що у разі заміни нарівняння не змінюється. Отже крива розташована симетрично відносно полярної осі. Якщозмінюється від 0 до, тоспадає від 6 до 0. Складемо таблицю значень аргументнаі функції:

	0
	6	3	0	3	6

Рис. 20

Для обчислення довжини дуги застосуємо формулу (4.11).

тому

Кардіоїда симетрична відносно полярної осі, тому знайдемо довжину її верхньої половини і помножимо на 2. Оскільки

Маємо

Приклад 4.14. Знайти довжину дуги кривої

Розв’язання.

Зауваження. Формули (4.9), (4.10)., (4.11) можна об’єднати в одну

де – диференціал дуги, причому

4.3. Обчислення об’ємів тіл обертання

4.3.1 Декартова система координат

Об’єм тіла, утвореного обертанням криволінійної трапеції, обмеженої кривою віссю Ох і прямими навколо осей Ох і Оy виражається відповідно, формулами

Рис. 21

(4.12)

х

х+dx

Рис. 22

(4.13)

Зауваження. На рис. 22 елемент тіла обертання утворюється обертанням навколо осі Оy прямокутника зі сторонами y і dx, що відстоїть від осі Оy на величину х. Тоді елемент об’єму

.

Приклад 4.15. Обчислити об’єми тіл, утворених обертанням фігури, обмеженої однією півхвилею синусоїди і відрізком

осі Ох навколо

а) осі Ох; б) осі Оy.

Розв’язання.

Якщо тіло утворюється обертанням фігури, обмеженої кри­вими і прямимивідповідно, навколо осей Ох і Оу, то об’єми тіл обертання вира­жаються формулами:

(4.14)

(4.15)

Приклад 4.16. Знайти об’єм тіла, утворенного обертанням фігури, обмеженої кривими , навколо осі Ох.

Розв’язання. Знайдемо абсциси точок, в яких перетинаються графіки функцій , розв’язуючи систему рівнянь.

Рис 23

Застосуємо формулу (4.14):

Приклад 4.17. Знайти об’єм тіла, утворенного обертанням фігури, обмеженої кривими xy = 4 i x + y = 5, навколо осі Oy.

Розв’зання.

Рис. 24

Знайдемо абсциси точок перетину гіперболи і прямої, розв’язуючи систему рівнянь,

Маємо

Застосуємо формулу (4.15):

Якщо тіло утворюється обертанням навколо осі Оy криво­лінійної трапеції, обмеженої кривою , віссю Оу і прямими у=с, у=d(c<d) то об’єм тіла обертання (рис. 25) вира­жається формулой (4.16)

Рис 25

. (4.16)

Приклад 4.18. Знайти об’єм тіла, утвореного обертанням навколо осі Оу фігури, обмеженої віссю Оу, кривою і прямою.

Розв’язання.

Рис 26

Якщо тіло утворюється обертанням навколо осі Оу фігури, обмеженої кривими і пря­мимито об’єм тіла обертання дорівнює

. (4.17)

Приклад 4.19. Знайти об’єм тіла, утвореного при обертанні навколо осі Оу фігури, обмеженої кривою

Рис. 27

Розв’язання. Виконаємо (рис. 27). Оскільки , маємо коло радіуса 1 с центром в точці (2;0). Об’єм тіла обертання (об’єм шини) є різницею об’ємів тіл, що утворюється обертанням двох криволінійних трапецій навколо осіОу. Одна з трапецій обмежена лініями х = 0, у = – 1, у =1, . Друга трапеція обмежена лініями –х = 0, у = – 1, у = 1,

Інакше кажучи, в данному прикладі тіло утворене обертанням навколо осі Оу фігури, обмеженої кривими і прямими,.

Тому за формулою (4.17) маємо

Інтеграл , оскільки він дорівнює площі півкола радіуса 1, тому

Зауваження.

1. Якщо тіло утворене обертанням навколо осі Ох або Оу кривої, заданої в параметричному вигляді, то в формулах (4.12) – (4.15) слід виконати відповідну заміну змінної.

2. Якщо тіло утворене обертанням навколо полярної осі криволінійного сектора, обмеженого кривою і проме­нями, то об’єм тіла

. (4.18)