18. Управління результативністю майнового потенціалу

В основі аналізу рівня ефективності розвитку майнового потенціалу підприємства повинні лежати співвідношення темпів зміни показників наявності активів, їх окремих елементів та результативних ознак господарювання. Процеси і явища, які формують розвиток майнового потенціалу підприємства і дають можливість оцінити його конкурентоспроможність, визначаються такою системою показників як середньорічна вартість: активів (ТА), основних засобів і нематеріальних активів (ТО) та власного капіталу (ТК), а також інтервальними річними показниками чистого доходу (ТЧ), доданої вартості (ТД) і чистого прибутку (ТП). Про ефективність розвитку потенціалу підприємства і його поліпшення може свідчити наступна пропорція:

100% < ТА < ТО < ТК < ТЧ < ТД < ТП.

Перша нерівність (100% < ТА) показує, що підприємство нарощує вкладення фінансових ресурсів і розміщення їх в активах з метою збільшення обсягів господарської діяльності та нарощення власного потенціалу.

Друга нерівність (ТА < ТО) характеризує оновлення технічної бази господарської діяльності і забезпеченість підприємства основними засобами та нематеріальними активами як найважливішими факторами господарювання.

Третя нерівність (ТО < ТК) формує оптимальну структуру джерел фінансових ресурсів, підприємства мають збільшувати власний капітал швидшими темпами, ніж приріст необоротних активів за рахунок чистого прибутку і амортизаційної політики.

Четверта нерівність (ТК < ТЧ) свідчить про те, що обсяги господарювання зростають швидше, ніж формування власних фінансових ресурсів і це забезпечується підвищенням інтенсивності використання ресурсів.

П’ята нерівність (ТЧ < ТД) свідчить про зменшення споживання виробничих запасів, робіт, послуг на одиницю створеного чистого доходу.

Шоста нерівність (ТД < ТП) означає, що у підприємства в структурі напрямів використання доданої вартості більшими темпами відбувається накопичення фінансових ресурсів у порівнянні з їх споживанням.

19. Управління результативністю господарського потенціалу підприємства

Результативними показниками господарського потенціалу підприємства є абсолютні величини чистого прибутку і власного капіталу та відносна величина їх співвідношення – прибутковість власного капіталу. Для дослідження формування цих показників в системі ресурсного та господарського потенціалу можна використати модель DuPont.

В моделі DuPont використовуються наступні показники:

1. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є результатом господарського потенціалу і визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків і зборів.

2. Витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів формуються від використання ресурсів на створення об’єктів діяльності підприємства, які забезпечують надходження чистого доходу.

3. Власний капітал є величиною, яка формує вартісний потенціал підприємства.

4. Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів і потенціалу підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

5. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна різниця між господарським потенціалом підприємства за чистим доходом і витратами ресурсів на його формування.

6. Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, формують майновий потенціал, використання якого, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

7. Прибутковість чистого доходу - це рівень генерування чистим доходом чистого прибутку. Цей показник визначається відношенням чистого прибутку до його чистого доходу.

8. Завантаженість активів - Він показує, наскільки ефективно використовуються активи або скільки разів сумарний капітал обертається на підприємстві. Оборотність активів визначається відношенням обсягу чистого доходу до середньорічної вартості (первісної, балансової) активів.

9. Прибутковість (рентабельність) активів характеризує узагальнений результат діяльності підприємства, показує частку відтворення, яка генерується середньорічною вартістю активів, що використовуються в господарській діяльності.

10. Загальна залежність активів (майнового потенціалу) – характеризується відношенням середньорічної вартості активів до середньорічної вартості власного капіталу. Показник визначає межу, до якої може бути покращена діяльність підприємства за рахунок залучених фінансових ресурсів.

11. Прибутковість (рентабельність) власного капіталу є характеризує частину чистого прибутку, яка припадає на середньорічну величину власного капіталу.

Показник рентабельності власного капіталу має свої особливості:

• по-перше, він визначається поточною результативністю господарського потенціалу, отже вірогідний ефект довгострокових інвестицій, що плануються не відображає;

• по-друге, він є індикатором ризикованості бізнесу, тобто його високе значення може триматися протягом тривалого періоду часу, але містити прихований ризик для власників і кредиторів;

• по-третє, чисельник показника (чистий прибуток) – динамічний, відображає результати діяльності і рівень цін, що склалися в минулому періоді, а знаменник (середньорічний власний капітал) - складався протягом ряду років, тобто його балансова оцінка може дуже відрізнятися від ринкової оцінки.

Таким чином, рентабельність власного капіталу значною мірою залежить від умілого ман

Рис. 2. Адаптована модель DuPont для ефективного управління потенціалом підприємства