3. Інтелектуальні (інноваційні) цінності

- права інтелектуальної власності;

- права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права.

У нерозвинених економіках основна частина інвестицій відноситься до реальних, тоді як у розвинутих економіках більша частина – фінансові інвестиції.

РЕАЛЬНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ

Форми реальних інвестиційних проектів

1. Нульового проекту - передбачає інвестиції у створення нового виробництва;

2. Проекту реконструкції — передбачає інвестиції у впровадження передових технологій на підприємстві (оновлення технологічних ліній) з метою підвищення ефективності виробництва

- в т.ч. інвестиції для задоволення вимог державних органів управ­ління. Цей різновид інвестицій стає необхідним у тому разі, коли фірма опиняється перед необхідністю задовольнити вимоги влади в частині або екологічних стандартів, або безпеки продукції, або інших умов діяльності, які не можуть бути забезпечені лише за рахунок удосконалення менеджменту.

3. Проекту розширення або перепрофілювання діючого підприємства - розширення можливостей випуску товарів.

Етапи реального інвестиційного проекту

Поділ 1.	Поділ 2.
1. Формулювання і розробка інвестиційного проекту – розробка плану проекту..	1. Передінвестиційна фаза - розробка і вибір інвестиційних концепцій
2. Експертиза та здійснення проекту. - незалежна оцінка проекту - кредитування проекту - введення проекту в експлуатацію	2. Інвестиційна фаза: - отримання фінансових ресурсів; - виконання основних робіт по інвестиційному проекту (будівництво, розширення виробництва, придбання нерухомості чи ЦП тощо)
3. Оцінка результатів: - в процесі реалізації проекту - після виконання проекту (порівняння планових і фактичних результатів)	3. Експлуатаційна (виробнича) фаза- експлуатації новостворених об’єктів та розрахунки з кредиторами

ФІНАНСОВИЙ ІНВЕСТИЦіЙНИЙ ПРОЕКТ

Портфельні інвестиції — операції, які передбачають вкладення коштів у придбання цінних паперів з метою приросту вартості вкладеного капіталу, отримання доходів та інших цілей.

Об’єкти інвестування – цінні папери. Вкладання кредитних коштів у придбання цінних паперів, або у фінансування портфельних інвестицій та управління портфелями цінних паперів професійними учасниками фінансових ринків.

Доход інвестора у фінансові активи – цінні папери

= приріст вартості ЦП + дивіденди, які нараховуються за цінними паперами інститутів спільного інвестування

ДОХІДНІСТЬє тим індикатором, що змушує інвестора переглядати портфель.

Компоненти доходу:

- поточний дохід у вигляді дивідендів чи відсотків;

- приріст капіталу у вигляді курсової різниці від перепродажу цінних паперів.

Доходність за період володіння активом (HPR)

HPR =

Основні типи портфелів цінних паперів

Портфель зростання – сформований з ЦП, які забезпечують високі темпи приросту капіталу ( акції успішно функціонуючих компаній; акції перспективних підприємств та венчурних (ризикових) компаній (за наявності звичайно певної ймовірності зростання їх курсових вартостей); довгострокові облігації з купонною ставкою, яка може забезпечити зростання ринкової ціни облігації в майбутньому за наявності ймовірності зниження відсоткових ставок).

Портфель доходу – сформований з цінних паперів, які забезпечують високий рівень поточного доходу за незначного зростання капіталу (прості та привілейовані акції підприємств, які виділяють на дивіденди значну частину свого чистого прибутку; облігації, векселі та депозитні ощадні сертифікати, які мають вищі відсоткові ставки порівняно із середньо ринковими).

Портфель зростання і доходу - одна частина ЦП, що входить до складу даного портфеля, приносить власнику зростання капітальної вартості, а інша — дохід. (Портфель подвійного призначення).

Інституційний та індивідуальний портфелі цінних паперів:

- інституційні інвестори-юридичні особи (Б, ІК, ПФ, СК);

- інвестори-фізичні особи.

Збалансований портфель характеризується повною реалізацією цілей його формування шляхом відбору фінансових інструментів, які найповніше відповідають даним цілям.

Незбалансований портфель характеризується невідповідністю складу його фінансових інструментів цілям його формування. Різновидом незбалансованого портфеля є розбалансований портфель, який був раніше оптимізований, але через суттєві зміни умов інвестиційної діяльності вже не задовольняє інвестора, тобто вже не відповідає цілям формування портфеля.

Недиверсифікований портфель ЦП - складається з певної кількості цінних паперів одного виду.

Диверсифікований портфель ЦП - складається з різних видів цінних паперів.

Фіксований портфель - сукупність цінних паперів, які залишаються на весь період існування портфеля незмінними. Як правило, цей портфель складається з державних цінних паперів. Термін існування фіксованого портфеля визначають останні дані погашення за цінними паперами портфеля. Цей вид портфеля може гарантувати відносно високу безпеку вкладання коштів у цінні папери для інвестора, але не здатний забезпечити високих доходів.

Гнучкий портфель передбачає управління даним портфелем упродовж усього періоду його існування згідно з інвестиційними цілями інвестора. Інвестори використовують такі стратегії активного управління портфелем, як перекидання коштів; пошук акцій недооцінених ринком компаній та підприємств, що реорганізуються; спекуляція новими випусками цінних паперів та ін.

Комбінований портфель – включає певну сукупність видів цінних паперів, які обертаються на ринку (може складатися з акцій, облігацій та інших видів цінних паперів)

Спеціалізований портфель – склад обмежується тільки одним видом фінансових інструментів (може бути у вигляді портфеля облігацій, портфеля акцій, портфеля опціонів тощо).

Дохідний портфель формують задля отримання доходу від цінних паперів чи у вигляді дивідендів, чи у вигляді приросту курсової вартості

Спеціальний портфель формується інвестором згідно з його специфічними цілями. У такому випадку існування специфічного портфеля приносить інвестору певні доходи, але не безпосередньо від цінних паперів, які входять до даного портфеля.

Класифікація інвесторів:

Консервативний інвестор– суб‘єкт господарювання, що вибирає об‘єкти інвестування за критерієм мінімізації рівня інвестиційних ризиків, незважаючи на відповідно низький рівень очікуваного за ними інвестиційного доходу. Такий інвестор піклується насамперед про забезпечення надійності інвестицій.

Поміркований (середьноризикований) інвестор– суб‘єкт господарювання, що вибирає такі об‘єкти інвестування, рівень прибутковості і ризику яких приблизно відповідають середньоринковим умовам.

Агресивний інвестор– суб‘єкт господарювання, що вибирає об‘єкти інвестування за критерієм максимізації потокового інвестиційного доходу, незважаючи на супутній їм високий рівень ризику.

Етапи фінансового інвестиційного проекту

= Складові процесу формування портфелів ЦП.

Інвестиційний процес являє собою прийняття інвестором рішення відносно цінних паперів, в які він вкладає інвестиції, стосовно об’ємів та строків інвестування.

Така процедура за У.Шарпом включає п’ять етапів:

1.ВИБІР ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ - включає визначення цілей інвестора та об’єму коштів, що будуть інвестовані.

Формування інвестиційних цілей (пріоритетів):

• забезпечення високих темпів зростання капіталу;

• забезпечення високих темпів збільшення доходу;

• мінімізацію інвестиційних ризиків;

• забезпечення достатньої ліквідності портфеля;

• участь в управлінні

Даний етап інвестиційного процесу завершується вибором потенційних видів фінансових активів для включення в портфель

2.АНАЛІЗ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ - включає вивчення окремих видів цінних паперів.

ТЕХНІЧНИЙ АНАЛІЗ - включає вивчення курсів на РЦП, з метою прогнозування динаміки курсів певних ЦП.

Спочатку проводиться дослідження курсів за минулий період з тим, щоб виявити тенденції та цикли в динаміці курсів. Потім аналізуються курси цінних паперів за останній період часу, щоб виявити поточні тенденції та порівняти їх з минулими.

ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ – визначення внутрішньої (дійсної, справедливої, економічно виправданої) ціни певного виду ЦП.

3. ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ - включає визначення конкретних активів для інвестування коштів, а також визначення пропорцій розподілення капіталу між окремими видами активів.

4.ПЕРЕГЛЯД ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ - періодичне повторення попередніх трьох етапів. Тобто через деякий проміжок часу цілі інвестування можуть змінюватися, і відбувається перегляд та пер форматування портфеля.

5.ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ - включає постійну оцінку як отриманої дохідності, так і показників ризику з якими зіштовхується інвестор. При цьому слід використовувати стандарти (своєрідні «еталонні» значення) для порівняння

Суб’єкти (учасники) інвестиційного кредитування

Прямі - безпосередньо беруть участь у процесі інвестиційного кредитування, і від них залежить можливість сплати позички кредитору своєчасно та з відсотками

Непрямі - створюють сприятливі умови для залучення, використання та погашення позичок, які йдуть на фінансування інвестиційної діяльності

- кредитори — суб’єкти, які надають кошти на фінансування інвестиційної діяльності на певний строк та за певну плату (комер­ційні банки, кредитні спілки, консорціуми, фінансово-промисло­ві групи, лізингові компанії та ін., в т.ч. МФО); - інвестори — юридичні або фізичні особи, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових або залучених коштів у формі капітальних вкладень в об’єкти будівництва; - страхові компанії — суб’єкти, які беруть участь в інвестиційному кредитуванні для страхування можливих ризиків при реалізації інвестиційного проекту; - інженерні та консультаційні фірми — розробляють для інвестора інформаційну, науково-технічну, проектно-кошторисну та іншу документацію для реалізації проекту та одер­жання інвестиційного кредиту; - замовники — юридичні або фізичні особи, які формують інвестиційне замовлення, контролюють хід виконання інвестиційного проекту та приймають закінчені роботи

- Органи державної влади

ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КРЕДИТУВАННЯ

1.Об’єкт кредитування – це не позичальник, а його цілі (інвестиційний проект)

Наявність конкретного проекту !!!!!!!!! (об’єкт), на реалізацію якого спрямовуються кредитні кошти (бізнес-план).

- Детальний аналіз кредитором інвестиційного проекту (об’єкту кредитування)

2. Строк інвестиційного кредиту прив’язаний к строку окупності інвестицій

3. Відсоток з інвестиційного кредиту не повинен перевищувати рівень дохідності за інвестиціями

4. Можливість пільгових умов повернення : інвестиційна позичка може бути видана з пільговим терміном відшкодування (на строк реалізації інвестицій), впродовж якого сплачуються лише відсотки за кредит, а основна сума відшкодовується у наступні періоди часу.

Переваги інвестиційного кредитування порівняно з акціонерним (пайовим) фінансуванням:

1.При пайовому (акціонерному) фінансування є питання втрати частини власності, а при борговому фінансуванні ця проблема знімається;

2.Інвестори-акціонери є останніми у переліку погашення боргів при банкротстві та ліквідації компанії. А кредити, забезпечені заставою, відшкодовуються у другу чергу.

3.У випадку боргового фінансування - відсотки постачальнику капіталу (кредитору) нараховуються незалежно від прибутковості чи збитковості бізнесу. А дивіденди при наявності збитків можна не виплачувати.

4. Основна різниця між власними та позичковими коштами полягає в тому, що відсоткові платежі нараховуються до податків, тобто включаються у валові витрати, а дивіденди нараховуються з прибутку, який залишається на підприємстві. Це є джерелом додаткової вигоди для підприємства.

Приклад 1.1. Підприємство, що має інвестиційну потребу в 2500 тис.грн. розробило два альтернативні плани фінансування:

- випуск простих акцій

- одержання кредиту.

Вартість обох альтернатив становить 18 %.

Інвестиційний проект строком на один рік незалежно від джерела фінансування інвестицій приносить дохід у розмірі 9200 тис.грн.

Собівартість продукції (без відсоткових платежів) становить 5900 тис.грн .

(тис.грн)

	Показник	Пайове фінансування	Кредитне фінансування
1	Виручка від реалізації	9200	9200
2	Собівартість продукції	5900	5900
3	Виплата відсотків (2500 * 0,18)	0	450
4	ПДВ (17% від виручки)	1533	1533
5	Валовий прибуток (гр. 1—2—3—4)	1767	1317
6	Податок на прибуток (25%)	441	329,25
7	Дивіденди	450	0
8	Чистий прибуток (гр. 5—6—7)	876	987,75

З прикладу видно, що позичкові кошти залучати вигідніше — економія становить

(987,75– 876 ) = 111,75 тис.грн.

Однак кредитне фінансування для підприємства є більш ризикованим, бо відсотки за кредит та основну частину боргу треба повертати незалежно від прибутковості інвестиційного проекту.