1. Сутність векселі та його функції.

Згідно Закону України „Про обіг векселів в Україні ” від 5.04.2004 р. векселем є цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Вексель взагалі є унікальним інструментом, який поєднує у собі функції боргового зобов’язання, цінного папера та платіжного інструменту.

Вексель в обороті виконує такі функції:

• вексель використається як засіб платежу за товари , роботи, послуги. Операції з векселями, пов’язані з їх видачею та погашенням, характеризують його як платіжний інструмент. Кожен суб'єкт господарського життя, приймаючи век­селі від споживачів, фактично надає їм комерційний кре­дит.

• засіб забезпечення – вексель може використовуватися як засіб застави.

Вексель (простий і переказний) як цінний папір має підвищену оборотоздатність і тому широко використовується як фінансовий інструмент. У торгівельному обороті „солідні” векселі досить легко приймаються у сплату боргу не лише тому, що таким векселем він має змогу, у свою чергу , розраховуватися за своїми власними зобов’язаннями, а у разі потреби – щляхом врахування у банку отримати гроші до настання терміну платежу.

Одним із способів забезпечення зо­бов'язань боржників і отримання банківського кредиту є застава. Застава – це забезпечення поворотності кредиту у випадку невиконання своїх зобов'язань боржником щодо повернення кредиту і (або) несплати процентів за ними шляхом обертання вимог банку-кредитора на стягнення вартості заставленого майна.

У заставу можуть передаватися будь-які речі, цінності, папери, інше рухоме й нерухоме майно та майнові права. Серед розмаїття заставного кредиту для учасників госпо­дарського життя особливо важливою є застава векселів.

Механізм заставних операцій з векселями передбачає такі дії: банк відкриває спеціальний позичковий рахунок і відо­бражає в ньому суму наданої позички під забезпечення прийнятих векселів; позичка оформлюється без зазначення терміну або до на­стання строку погашення векселів; позички надаються шляхом видачі клієнтові чекової книжки; співвідношення вартості прийнятих у заставу векселів і наданих кредитів визначається банком кожному конкрет­ному клієнтові залежно від його кредитоспроможності та надійності пред'явлених ним векселів.

• засіб взаєморозрахунків у замкнутому ланцюги підприємств, що обмініються між собою товарами, послугами, роботами.

Один і той самий вексель у процесі обігу здатний погасити цілу низку грошових зобов’язань. Саме ця його особливість й використовується від час проведення заліків взаємної заборгованості .

2. Простий та переказний вексель та їх учасники

При цьому Закон розрізняє два види векселів:

а) простий;

б) переказний (тратта).

Простий вексель містить безумовне зобов'язання або обіцянку однієї особи (векселедавця) сплатити визначену суму певній особі (векселеодержувачю).

Виходячи із визначення первинними сторонами простого векселя виступають:

- векселедавець - особа, що виписує вексель, яка одночасно є і платником за векселем;

- ремітент - перший отримувач за векселем або перший векселедержатель, перед яким платник приймає зобов'язання про платіж.

Отже, простий вексель видається векселедавцем на ім'я векселетримача або, як прийнято казати, наказу векселетримача. Платником по такому векселі є самий векселедавець, він особисто зобов'язується сплатити вексельну суму першому отримачу і його векселеприємникам.