3. «Ефект доходу» та «ефект заміни»

Зміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик. З одного боку, благо стає дешевшим або дорожчим відносно інших товарів, що стимулює зміну структури споживання: дорожчі блага замінюються дешевшими. Це – прояв ефекту заміни.

З іншого боку, одночасно відбувається зміна реального доходу споживача за незмінного номінального: якщо ціна одного з товарів знижується, то вивільняється частина доходу, котра може бути використана для купівлі додаткових одиниць даного блага або додаткових одиниць інших благ. Це – прояв ефекту доходу.

Концепцію розмежування ефектів заміни та доходу розробили український економіст і математик Євген Слуцький (1915 р.) та англійський економіст Джон Хікс (30-ті рр. ХХ ст.). Хоча модель Слуцького була розроблена раніше, в сучасній мікроекономіці більш поширений аналіз моделі Хікса.

Для визначення відокремленої дії кожного з ефектів спочатку припускають, що споживач після зміни ціни одного з благ зберігає незмінним свій рівень добробуту, умовно скоротивши свої видатки так, щоб реальний доход залишався на рівні початкового.

Це дає можливість проаналізувати зміну споживання, враховуючи лише зміну відносних цін, яку графічно показує зміна кута нахилу бюджетної лінії, тобто виділити ефект заміни.

Для розмежування дії ефектів графічно застосовується побудова допоміжної прямої – компенсуючої бюджетної лінії (Вк).

Економічна сутність добудови – визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінились лише відносні ціни благ.

Далі, залишаючи незмінними відносні ціни (новий кут нахилу бюджетної лінії незмінний), досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно відображається паралельним зміщенням бюджетної лінії (на рис. 4.14 у стан В₂).

Розглянемо графічну модель відокремленої дії ефектів за Хіксом для випадку зниження ціни товару (рис. 4.14).

Початковий оптимум споживача встановлюється у точці , де бюджетна лінія є дотичною до кривої байдужості. Зниження ціни товару змінює кут нахилу бюджетної лінії. При цьому бюджетна лінія, обертаючись, ковзає вздовж початкової кривої байдужостіі займає положення, яке показуєкомпенсуюча бюджетна лінія (пунктир). Оптимум переміщується в точку умовної рівноваги . Це означає, що, залишаючись на тому ж рівні корисності, споживач змінив би свій оптимальний вибір на користь відносно дешевшого блага .

Оскільки перехід від довідображає лише вплив нової ціни, то зміна обсягу споживання віддорозглядається якефект заміни.

Ситуація незмінного реального доходу в моделі Хікса є умовною.

В дійсності зі зниженням ціни одного з благ за того ж номінального доходу реальний доход зростає, що відображає паралельний зсув вгору в положення нової бюджетної лінії. Споживач досягає нового рівня добробуту на вищій кривій байдужості, в точці оптимуму.

Перехід від довідбувається за незмінних відносних цін товарів, тому зміну обсягу споживання від до трактують як ефект доходу.

Зміна рівноваги споживача від до характеризує загальний ефект зниження ціни товару , котрий складається з суми двох ефектів – заміни та доходу:

• ефект заміни (заміщення) – це

• ефект доходу – це

Зі зниженням ціни блага ефект заміни обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення.

На відміну від ефекту заміни, ефект доходу діє в різних напрямках, – в залежності від того, до якого типу належить товар.

Для нормальних благ ефект доходу діє в тому ж напрямку, що і ефект заміни, тобто є величиною додатною, і підсилює його (рис. 4.14).

Для нижчих благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від’ємне значення. Але, як правило, ефект заміни для нижчих товарів значно більший, ніж ефект доходу, тому зі зниженням ціни нижчого блага попит на нього зростає.

Нормальні блага, а також нижчі блага, для яких ефект заміни перевищує ефект доходу так, що зі зниженням ціни їх споживання збільшується, називаються звичайними благами. Для звичайних благ справджується закон попиту.

Винятком є товар Гіффена –

Приклад. Уперше на такі товари звернув увагу англійський економіст Роберт Гіффен (1837-1910). Вивчаючи ціноутворення в Ірландії, він помітив парадоксальне явище. Під час катастрофічного неврожаю картофеля, що був основним продуктом харчування ірландських бідняків, попит на нього мінявся незвичайним чином, а саме збільшувався при збільшенні ціні.

Причину цих явищ неважко пояснити: під час неврожаю біднякам довелося відмовитися від ряду інших, більш високоякісних товарів (м'ясо, олія, молоко й ін.), ціни на які виросли в ще більшій мірі, ніж на картоплю. Тим самим низькоякісний товар витиснув інші, високоякісні товари.

Якщо є низькоякісний товар, що займає в бюджеті споживача скромне місце, то позитивний ефект заміщення перекриває негативний ефект доходу (у випадку зниження цін).

Якщо низькоякісний товар займає велике місце в бюджеті споживача (як це було в Ірландії середини XІХ ст. з картоплею), то у випадку зниження ціни на нього негативний ефект доходу перекриває позитивний ефект заміщення, і загальний результат виражається в зниженні попиту на нього, незважаючи на зниження його ціни.

Ріст доходу звичайно супроводжується скороченням попиту на товари Гіффена, адже, ефект доходу має негативне значення. Оскільки від’ємний ефект доходу більше позитивного ефекту заміщення, то загальним результатом буде скорочення попиту на благо нижчого порядку.

Таблиця 4.2. – Ефект доходу й ефект заміни при зміні ціни

Самостійно: Ефект доходу та ефект заміни за Є. Слуцьким