§ 446. С передачей проданной вещи риск ее гибели или случайного ухудшения переходит на покупателя. Со времени передачи покупателю принадлежат все выгоды от вещи, и ложатся на него ее обременения...".

Під час здійснення угоди купівлі – продажу картини відомого художника, продавець, скориставшись недосвідченістю покупця, умовив його купити картину за ціною, значно вищою її дійсної вартості. Згодом покупець довідався про ринкову вартість картини і оспорив угоду.

Яким буде рішення суду за Цивільним уложення Германської імперії 1900 р.?

Семінарське заняття №10. Риси державного устрою країн Західної Європи в XX ст.

Заняття 1.

План.

1. Революція (листопад 1918 р.) в Німеччині. "Веймарська конституція” 1919 р.

2. Встановлення фашистської диктатури в Німеччині:

а) зміна конституційного ладу Німеччини;

б) механізм фашистської диктатури;

в) політика агресії.

3. Основний закон Федеративної республіки Німеччини 1949 р.

4. Об’єднання ФРН та НДР.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Якому органу належала виконавча та законодавча влади за Конституцією 1919 р.?

2. Назвіть причини встановлення фашистської диктатури в Німеччині?

3. Охарактеризуйте основні положення Конституції ФРН 1949 р.?

4. Коли відбулося об’єднання ФРН та НДР?

5. Яку форму держави має Німеччина на сучасному етапі?

Практичні завдання.

1. Чи закладена В конституції Німеччини 1919 р. система противаг гілок влади?

"Статья 25. Президент империи может распускать рейхстаг, но не более одного раза по данному поводу".

"Статья 33. Рейхстаг и его комиссии могут потребовать присутствия рейхсканцлера и каждого из имперских министров".

"Статья 43. До истечения срока президент империи может быть смещен народным голосованием по предложению рейхстага.

Отклонение народным голосованием предложения о смещении считается переизбранием и влечет за собою роспуск рейхстага.

Президент империи не может быть подвергнут уголовному преследованию без согласия рейхстага".

"Статья 54. Рейхсканцлер и имперские министры нуждаются для отправления своих должностей в доверии рейхстага. Каждый из них должен подать в отставку, если рейхстаг определенным постановлением лишает его доверия".

2. З'ясуйте, які зміни конституційного характеру відбулися в Германії в 30-х роках ХХ ст.?

"Должность президента империи объединяется с должностью рейхсканцлера".

"В Германии существует в качестве единственной политической партии Национал-социалистская германская рабочая партия".

"После победы национал-социалистской революции Национал-социалистская германская рабочая партия является носительницей германской государственной мысли и неразрывно связана с государством.

Она является корпорацией публичного права".

Семінарське заняття №10. Риси державного устрою країн Західної Європи в XX ст.

Заняття 2.

План.

1. Державно – владні відносини в США.

2. Еволюція двопалатної системи у Великобританії.

3. Четверта та П’ята республіки у Франції.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. В чому полягало протистояння президента Трумена і конгресу США?

2. Особливості зовнішньої політики США.

3. В чому полягали проблеми кольорового населення США?

4. Розкрийте зміст Програми великого суспільства Л. Джонсона.

5. Охарактеризуйте процес становлення двопартійної системи у Великобританії.

6. Коли встановилася Четверта республіка у Франції?

7. Державний устрій Франції періоду П’ятої республіки.

Практичні завдання.

1. Чи поділяєте ви точку зору автора документу (закон Вагнера) про причини та наслідки конфліктів між робітниками та роботодавцями: "Отказ работодателей признавать право работающих по найму лиц организовываться или заключать коллективные договоры ведет к возникновению стачек и других форм конфликтов и неспокойствия в промышленности, что затрудняет или прямо мешает деловой деятельности, так как все эти конфликты (а) нарушают эффективную работу деловых предприятий и их надежность, (б) затрудняют деловую деятельность, (в) ограничивают и затрудняют движение сырья, полуфабрикатов и готовой продукции и влияют на их стоимость, (г) снижают занятость населения и ведут к падению заработной платы в такой степени, что это существенно затрагивает или нарушает состояние рынка, определяющего размеры товарооборота".

Яку мету ставив автор закону?

2. Яка основна ідея пронизує державно-правові та законодавчі акти післявоєнної доби:

а) Конституція Франції 1946 р.:

"Закон гарантирует женщине во всех областях равные права с мужчиной.

Каждый обязан работать и имеет право на получение должности. Никто не может в своих занятиях быть притесняем по причине своего происхождения, своих взглядов или своего вероисповедания.

Каждый человек может защищать свои права и свои интересы с помощью профсоюзной организации и присоединяться к профсоюзу по своему выбору.

Право стачек осуществляется в рамках законов, которые его регламентируют.

Каждый трудящийся через своих делегатов принимает участие в коллективном определении условий работы так же, как и в руководстве предприятиями.

Она (нація) гарантирует всем, в частности ребенку, матери и престарелым труженикам, охрану здоровья, материальное обеспечение, отдых и досуг".

б) закон Вагнера (США):

"Соединенные Штаты будут проводить политику, направленную на уничтожение причин, ведущих к возникновению препятствий, которые мешают свободному развитию бизнеса, поощряя практику и процедуру заключения коллективных договоров, а также защищая право рабочих на полную свободу ассоциации, самоорганизации и выбора своих представителей для ведения переговоров об условиях найма и труда или для -достижения других целей взаимопомощи и защиты...".

3. Конституція Франції періоду Четвертої республіки проголосила:

"Национальный суверенитет принадлежит французскому народу.

Никакая часть народа, никакая отдельная личность, не мажет присвоить себе его осуществление".

Чи можете ви навести приклади країни, в яких даний принцип був порушений?

Семінарське заняття №11. Еволюція права західноєвропейських країн в XX ст.

План.

1. Формування сучасних правових систем.

2. Англосаксонська правова система.

3. Романо-германська правова система.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Що є джерелом англосаксонської система права?

2. Які специфічні риси має англосаксонська система права?

3. Що є джерелом романо-германської правової системи.

4. Чим відрізняється романо-германська правова система від англосаксонської?

Література:

Александров А.В. Социальные права в конституционном праве Германии: история и современность // История государства и права. – 2012. - №8. – С. 20-22.

Аннерс Э. История европейского права: пер. с швед. – М.: Наука, 1999. – 395 с.

Бикова Я.А. Історичний підхід у сучасних процесах пізнання права // Актуальні проблеми політики. Зб. наукових праць. – Одеса: Національний університет « Одеська юридична академія » : Південно – український центр гендерних проблем, 2012. – Вип. 42 – С. 95 – 102.

Девид Р. Основные правовые системы современности: Пер. с фр. – М.: Прогресс, 1988. – 496 с.

Мушимский В.О. Современные правовые системы // Преподавание истории и обществоведения. – 2006. - №2. – С. 3 – 13.

Петрова Е.А. Основные исторические этапы развития американского права: ( история государства и права зарубежных стран ) // История государства и права. – 2006. - №5. – С. 35 – 38.

Романов А.К. Правовая система Англии: Учеб. Пособие. – 2-е узд., испр. и доп. – М.: Дело, 2002. – 343 с.

Федущак – Пасловська Г. Суб’єкти права у правовій доктрині та кодифікаціях приватного права ХVІІІ – ХІХ ст. у країнах романо – германського типу правової системи // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2009. – Вип. 49. – С. 60 – 67.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

Самостійна робота студента є однією з основних форм організації навчання, важливим засобом оволодіння знаннями з навчальної дисципліни.

Мета самостійної роботи: сприяти закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, одержаних студентами за час навчання, виробленню навичок їхнього застосування для вирішення конкретного завдання. Під час виконання такої роботи у студентів виробляються навички і вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, використовуючи сучасні інформаційні засоби і технології.

Зміст самостійної роботи визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями, вказівками і рекомендаціями викладача.

Забезпечення самостійної роботи здійснюється системою навчально-методичних засобів, які передбачені для вивчення навчальної дисципліни: підручники, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій, робочі зошити, рекомендована наукова та фахова монографічна і періодична література, історичні та нормативні матеріали. На самостійну роботу студентам виділяється значна частина часу відведеного на вивчення навчальної дисципліни. Вона передбачає самоорганізацію з боку студента і виконання багатьох дій, спрямованих на один результат. Самостійно ознайомлюючись із новим матеріалом студент фактично виконує декілька задач: визначає мету своєї праці, виділяє невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює взаємозв'язки між комплексами знань.

На якість самостійної роботи впливають:міцне свідоме володіння знаннями, на яких ґрунтується новий матеріал; можливість актуалізації опорних знань; доступність, чіткість викладу навчального матеріалу у використаних джерелах; рівень сформованості вмінь працювати з літературою.

При самостійній роботі найбільші затрати праці припадають на читання і конспектування першоджерел. Процес вивчення першоджерел, як і іншої літератури, здійснюється поетапно: сприйняття матеріалу, його усвідомлення, осмислення навчального матеріалу, його запам’ятання, узагальнення.

Методичні рекомендації для написання письмової роботи (реферату, контрольної роботи) та самостійного опрацювання фахової літератури.

Згідно з навчальними планами студенти виконують письмові роботи (реферати, контрольні роботи).

Основні вимоги до письмової роботи:

1. Актуальність тематики, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням фахової підготовки.

2. Вивчення та конструктивний критичний аналіз відповідних нормативних джерел, матеріалів юридичної практики, монографічної і пepіoдичної літератури.

3. Дослідження та характеристика історичних аспектів, сучасного стану, перспектив розвитку проблеми.

4. Використання власного досвіду автора.

5. Узагальнення та обґрунтування результатів, висновки та практичні рекомендації.

Літературу для вивчення проблематики студент підбирає самостійно. Основу інформації змісту теоретичних положень теми письмової роботи (або навчальних проблем, що його цікавлять) складають положення навчальних посібників, монографічних видань.

Різноманітна юридична наукова-теоретична та науково-практична проблематика розглядається на сторінках таких вітчизняних юридичних видань: “Вісник Конституційного Суду України”, “Людина і влада”, “Економічний часопис”, “Право України”, “Офіційний вісник України" та інші.

Студент має показати своє вміння науково-теоретичного аналізу проблеми на основі вивчення рекомендованої літератури, а також зробити висновки що нового отримав особисто він для себе при вивченні даної проблеми як майбутній фахівець, правознавець галузі агропромислового комплексу України.

Етапи підготовки та виконання письмової роботи:

1. Вибір теми роботи.

2. Підбір літератури.

3. Опрацювання літератури.

4. Складання плану роботи.

5. Написання чорнового варіанту роботи. (При необхідності можна порадитися з викладачем).

6. Доопрацювання роботи.

7. Підготовка чистового варіанту роботи.

8. Оформлення роботи, передача викладачу для перевірки, отримання рецензії на роботу.

9. Підготовка до захисту та захист контрольної роботи.

Загальноприйняті правила бібліографічного опису використаної літератури вимагають щоб про кожний документ (книгу) подавалися такі відомості:

• прізвище та ініціали автора; якщо книга написана декількома авторами, то перераховуються або всі прізвища (за таким порядком, в якому вони вказані в книзі), або лише прізвище та ініціали першого автора, після чого роблять приписку “та ін.”;

• повна і точна назва книги, яка не береться в лапки; підзаголовок, який уточнює назву (якщо він вказаний на титульному листу); дані про повторне видання;

• назва міста видання книжки в називному відмінку (для міст Києва, Харкова, Москви, Санкт-Петербурга вживаються скорочення: К., X., М., СПб.);

• назва видавництва (без лапок); рік видання (без слів “рік” або скорочення “р”); кількість сторінок із скороченням “с”.

• Кожна група відомостей відокремлюється одна від одної знаком крапка і тире (. - ).

Бібліографічний опис здійснюється мовою документа. 3 метою компактності бібліографічного опису при його складанні слова і словосполучення скорочують, окрім назви документа.

Необхідно підкреслити, що робота студента з джерелами не закінчується їх вивченням за складеним з самого початку списком, а продовжується протягом всього періоду підготовки роботи (вивчення проблеми) з урахуванням змін у змісті дослідження та появою нових джерел.

Структура письмової роботи

За структурою письмова робота складається з титульного аркушу; змісту; переліку умовних позначень (при необхідності); вступу; основної частини; висновків; списку використаних джерел; додатків (при необхідності).

Титульний аркуш письмової роботи повинен містити:

• назва вищого навчального закладу, факультету, кафедри, на яких виконана письмова робота;

• прізвище, ім’я, по батькові студента, індекс навчальної групи та номер залікової книжки;

• назва навчальної дисципліни, з якої виконується письмова робота;

• вид та назву (тему) письмової роботи (за необхідністю - шифр і найменування спеціальності чи спеціалізації підготовки);

• науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по-батькові наукового керівника;

• місто і рік.

3міст - містить найменування та номери початкових сторінок ycіx розділів, підрозділів та пунктів, що мають заголовок, зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

Вступна частина дослідження має віддзеркалювати теоретичну роботу, яку провів автор. У вступі розкривається сутність і стан розробки наукової проблеми (задачі), її теоретична і практична значущість, підстави і вихідні дані для теми, теоретичний аналіз проблеми і попереднього досвіду її вивчення, здійснюється логіко-історичний аналіз проблеми.

Основнa частина письмової роботи, як правило, складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Для рефератів та контрольних робот доцільно використовувати спрощену форму викладення матеріалу. Тобто використовуються пункти і підпункти роботи, які мають свою назву, котра обов'язково визначається перед началом її викладення в тексті роботи. Кожний пункт (плану) роботи починається з нової сторінки його назвою.

Кожен пункт (плану) роботи завершується формулюванням висновків за проблемою, що розглядається. Висновки викладаються у стислій формі. Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, на яке дано посилання в роботі.

Висновки. У висновках описуються найбільш важливі наукові та практичні результати дослідження, значення розгляду проблеми (реферату, контрольної роботи) для юридичної науки та практики. А також власні думки і висновки автора роботи.

Список використаних джерел. Список використаних джерел розміщується в порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією. Список літератури розміщується після основного тексту роботи. В цей список рекомендується включати основну та спеціальну літературу з теми, яка досліджується i на яку в роботі є посилання або з якою автор ознайомився. Розміщувати матеріали бібліографічного опису в списку літератури рекомендується в такій послідовності

1. Державні документи і матеріали:

• Конституція України;

• законодавчі акти Верховної Ради України;

• укази Президента України;

• постанови і розпорядження Кабінету міністрів України;

• тематичні збірники державних документів України.

2. Документи і матеріали міністерств та відомств, місцевих органів державного управління та самоврядування.

3. Джерела: неопубліковані (групуються за архівами) та опубліковані (документи, літописи, спогади, листи, щоденники, статистика).

4. Література: вітчизняні видання (книги, статті), в тому числі переклади, в алфавітному порядку; зарубіжні видання (книги_, статті на іноземних мовах).

5. Використані періодичні видання.

6. Використані бібліографічні довідники.

Список літератури в письмової роботи свідчить про обсяг використаних автором джерел, про рівень вивчення стану досліджуваної проблеми і навичок роботи з літературою.

Письмова робота виконується рукописним способом або за допомогою комп’ютера, друкують машинописним способом на одній стороні аркуша білого паперу формату А 4 ( 210 х 297 мм ), через два або півтора інтервали до тридцяти рядків на сторінці.

Обсяг письмової роботи (без додатків):

• реферат - 8-10 аркушів;

• контрольна робота - 15-20 друкованих сторінок;

• курсових робіт - 20-25 друкованих сторінок.

Текст письмової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля наступних розмірів: лівий край - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, мінімальна висота шрифту 1,8 мм, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту письмової роботи повинна бути однаковою.

Окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки вписуються в текст письмової роботи чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору.

Нумерація сторінок, розділів, пунктів, підпунктів, таблиць здійснюється арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою письмової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки не ставлять.

Критерії підсумкової оцінки знань

86-100 балів (“відмінно”) Студент узагальнює знання навчального матеріалу в повному обсязі та здатний їх ефективно використовувати для виконання всіх передбачених навчальною програмою практичних завдань. Відповідь студента повна, правильна, логічна і містить аналіз, систематизацію, узагальнення навчального матеріалу. Вміє самостійно знаходити і користуватися історико-правовою інформацією, оцінювати отриману інформацію. Встановлює причинно-наслідкові та міжпредметні зв’язки. Робить аргументовані висновки. Правильно і усвідомлено застосовує довідкову історико-правову інформацію При відповіді можливо припускання неточностей, які самостійно виявляє та виправляє. Виказує пізнавально-творчий інтерес до обраної спеціальності.

71-85 балів (“добре”) Студент розкриває суть основних положень навчального матеріалу та застосовує їх при виконанні практичних завдань в типових умовах. Відтворює основні поняття, аналізує, порівнює, робить висновки. Його відповідь поєднується з елементами аналізу, хоч і має певні неточності в її обґрунтуванні. Використовує довідники та іншу історико-правову інформацію. При відповіді та виконанні практичних завдань припускається несуттєвих помилок, які частково виправляє.

60-70 балів (“задовільно”) Студент на рівні запам’ятовування відтворює окремі частини навчального матеріалу та виконує практичні завдання за участю викладача. Дає визначення окремим основним поняттям та категоріям. Зустрічається з труднощами при аналізі та порівнянні історико-правових явищ та інститутів. При відповіді та виконанні практичних завдань припускається значної кількості помилок, які самостійно виправити не може.

До 60 балів („незадовільно”) Студент не володіє навчальним матеріалом на елементарному рівні пізнання та відтворення окремих фактів, явищ та правових інститутів, що вивчаються по даній дисципліні.