Підходи до організації навчально-виховного процесу

Особистісно-орієнтований підхід визначає вплив навчання на формування особистості, на його інтелектуальний розвиток. Основна функція освіти полягає у тому, щоб засобами розвитку особистості забезпечити саморозвиток освіти.

Діяльнісний підхід ґрунтується на тому, що людина виявляє зв'язки і властивості реального світу лише у процесі діяльності і на підставі різних її видів (предметної, розумової, індивідуальної, колективної тощо).

Комплексний підхід до навчального процесу полягає у дотриманні єдності таких параметрів: навчальний процес має бути єдністю соціального, психологічного та педагогічного; єдність усіх функцій навчання (освітньої, розвивальної. виховної); єдність у будь-якій методичній системі усіх компонентів навчального процесу: цілей, змісту, методів, форм і засобів навчання.

2. Форми організації навчання

Лекції

Лабораторні

заняття

Семінарські заняття

Курсове та дипломне проектування

Навчальні і виробничі практики

Екзамени

Заліки

Консультації

Практичні заняття

Модульний принцип навчальної діяльності студента передбачає модульну структуру навчальної дисципліни (курсу), а відповідно, і оцінку результатів виконання певного виду робіт, які складають зміст модуля.

Орієнтована схема модульної структури

навчальної діяльності студента.

Навчальна дисципліна (курс)

ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ I

ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ I

Модуль 1

Модуль 2

Змістовий модуль (ЗМ) (включає зміст та види виконуваних робіт)

ЗМ1

ЗМ1

ЗМ1

ЗМ1

ЗМ2

ЗМ2

ЗМ2

ЗМ2

ЗМ3

ЗМ3

Лекція – традиційно провідна форма організаційно-методичної основи усіх видів навчальних занять. її головна дидактична мета – формування орієнтовного підґрунтя наступного засвоєння студентами навчального матеріалу. Як головна ланка дидактичного циклу навчання, вона виконує наукові, гуманістичні, виховні, методологічні та фахові функції.

Структура лекції

• Вступна частина. Формується план лекції, її мета й завдання. Коротко характеризується змістовий модуль в цілому, його проблеми, стан, зв'язок з попередніми планами та дисциплінами. Надаються методичні поради щодо його самостійного вивчення, рекомендується доцільний список основної і допоміжної навчальної та наукової літератури, інших інформаційних джерел та ресурсів.

• Виклад змістового модуля. Наводиться стисла характеристика усіх питань, передбачених планом лекції, наводяться докази, факти, приклади, характеристики різних точок зору, визначення своєї позиції, зв'язок з вітчизняним та європейським досвідом та практикою.

• Заключна частина. Формуються основні висновки, додаються методичні поради щодо самостійної роботи над змістовим модулем, підготовки до тестового модульного контролю, поради та відповіді на запитання.