3. Організація та зміст поточного та підсумкового контролю знань студентів До основних завдань контролю знань студентів належать:

• Забезпечення об’єктивного оцінювання рівня засвоєння студентами програми курсу;

• інформування студентів про результативність вивчення дисципліни;

• мотивація студентів до систематичної активної роботи протягом семестру та підвищення рівня знань;

• стимулювання пошуково-познавальної діяльності студентів;

• контроль ефективності організації самостійної роботи студентів.

Контроль знань дозволяє оцінювати та вимірювати здобуті студентами в процесі навчання знання, уміння та навички, відіграє важливу роль у забезпеченні належного рівня підготовки фахівців.

В процесі вивчення дисципліни “Казначейська справа” застосовується поточний та підсумковий контроль знань студентів. Останній здійснюється у формі заліку. Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані та організуються таким чином, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу протягом семестру та забезпечити об’єктивне оцінювання їх знань. Для студентів заочної форми навчання поточний контроль і оцінювання знань здійснюються у формі виконання курсової чи контрольної робіт, а підсумковий контроль - у формі складання заліку.

Поточний контроль знань студентів.

У процесі поточного контролю здійснюється перевірка засвоєння студентами програмного матеріалу, набуття ними вмінь та навичок щодо володіння конкретними методичними підходами для здійснення відповідних розрахунків, здатності самостійного опрацювання окремих тем, публічного та письмового викладу конкретних питань дисципліни.

Поточний контроль здійснюється у двох формах:

• контроль систематичності та активності роботи студентів протягом семестру при вивченні програмного матеріалу дисципліни;

• проміжний контроль.

Систематичність та активність роботи студентів протягом семестру контролюється за такими напрямами:

• регулярність відвідування семінарських занять;

• виступи на семінарських заняттях;

• участь у обговоренні питань відповідної теми;

• відповіді на запитання викладача;

• результативність експрес-тестування та експрес-опитування;

• підготовка аналітичних оглядів та рефератів з окремих питань;

• участь у студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах за напрямами, що відповідають тематичній спрямованості дисципліни;

• участь у роботі студентської наукової секції кафедри фінансів УАБС.

Оцінювання зазначених видів поточної роботи студента здійснюється за п’ятибальною шкалою залежно від рівня знань.

Проміжний контроль здійснюється у формі контрольних робіт, колоквіумів та ректорської роботи за окремими темами дисципліни.

Завдання для проміжного контролю комплектуються з тестів та запитань відповідних тем, і є невід’ємними складовими методичного комплексу дисципліни. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право скласти їх індивідуально протягом періоду, що передує останньому практичному заняттю, з дозволу декана факультету.

Контроль самостійної роботи студентів з дисципліни передбачається на основі застосування таких основних напрямів контролю:

• опитування на практичних заняттях за основними темами курсу;

• перевірка конспектів лекційно-семінарських занять;

• проведення тестування, виконання розрахункових завдань та контрольних робіт за основними темами курсу;

• перевірка здатності самостійно працювати над засвоєнням основних тем в процесі виконання розрахунково-аналітичних завдань;

• перевірка здобутих студентами знань з дисципліни на основі складання заліку.

Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни «Казначейська справа» проводиться у формі заліку. Залік проводиться в усній формі по питаннях (білетах), складених на основі програми курсу і затверджених кафедрою. Допуск до заліку студент отримує від викладача, який протягом семестру проводив у групі практичні заняття з цієї дисципліни. Студенти, які мали заборгованість (пропуски занять, незадовільні оцінки) і не ліквідували її до початку сесії, до заліку не допускаються.

Питання для проміжного та підсумкового контролю знань

1. Історичні аспекти виникнення казначейства.

2. Основні етапи створення Державного казначейства України.

3. Сутність діяльності та функції Державного казначейства України.

4. Організаційна структура Державного казначейства України.

5. Бюджет як правова та економічна категорія.

6. Бюджетний процес та його учасники.

7. Бюджетне планування та прогнозування.

8. Бюджетні повноваження Державного казначейства України.

9. Сутність та призначення бюджетної класифікації.

10. Класифікація доходів бюджету.

11. Класифікація видатків бюджету.

12. Класифікація фінансування бюджету.

13. Класифікація державного боргу.

14. Сутність платіжної системи виконання бюджету.

15. Єдиний казначейський рахунок (ЄКР), його зміст та призначення.

16. Види та порядок відкриття рахунків через органи Державного казначейства.

17. Загальна характеристика державних доходів.

18. Поняття та особливості організації казначейського виконання Державного бюджету за доходами.

19. Характеристика операції за надходженнями до загального та спеціального фондів Державного бюджету.

20. Операції за платежами, що підлягають розподілу.

21. Характеристика видатків бюджету.

22. Організація роботи щодо казначейського виконання державного бюджету за видатками.

23. Особливості здійснення видатків із бюджетів.

24. Склад та структура місцевих бюджетів, їх роль у розвитку економічної та соціальної інфраструктури.

25. Загальні положення щодо переходу на казначейське виконання місцевих бюджетів.

26. Особливості касового обслуговування місцевих бюджетів за доходами.

27. Особливості касового обслуговування місцевих бюджетів за видатками.

28. Казначейське обслуговування позабюджетних фондів.

29. Облік та звітність у системі Державного казначейства.

30. Звіти про виконання Державного бюджету.

31. Звіти про виконання місцевих бюджетів.

32. Сутність фінансового контролю.

33. Принципи та методи організації контролю у системі казначейства.

34. Органи державного фінансового контролю, їх функції.

35. Зарубіжний досвід Державного фінансового контролю.

36. Економічна сутність, класифікація та причини виникнення державного боргу країни.

37. Загальна характеристика управління державним боргом.

38. Управління внутрішнім державним боргом.

39. Управління зовнішнім держаним боргом.

40. Інформаційно-технічне забезпечення Державного казначейства.