Економічні інтереси: сутність і класифікація
За Марксом,
економічні відносини кожного даного
суспільства визначаються насамперед
як інтереси. Тож, економічні
інтереси
являють собою об’єктивні, зумовлені
відносинами власності спонукальні
мотиви, стимули трудової діяльності,
спрямовані на задоволення потреб кожного
члена і суспільства в цілому. Економічні
інтереси виступають формою прояву і
реалізації економічних потреб. Інакше
кажучи, економічні інтереси — це
усвідомлені економічні потреби,
спонукальні сили. Взагалі інтерес —
ка-
тегорія об’єктивно-суб’єктивна.
За ознакою суб’єктивності інтереси
можна класифікувати як: особисті,
групові, колективні,
національні,
відомчі, регіональні, загальнолюдські,
суспільні.
З цього погляду економічні
інтереси являють собою господарську
мотивацію, у разі реалізації якої суб’єкт
відносин забезпечує самостійність
взагалі, самостійність спрямування,
самоствердження, саморозвиток.
У системі інтересів виокремлюють ключові (головні) і другорядні. З урахуванням об’єкта інтересів останні можна класифікувати як: морально-етичні, інтереси безпеки праці, інтереси умов праці, інтереси режиму праці і відпочинку, грошово-фінансові, майнові та ін.
З погляду часових аспектів інтереси розрізняють як поточ- ні і перспективні, з позиції усвідомлення вони бувають істин- ні, помилкові, неправильні, фальшиві. Носіями інтересів є індивіди, групи, класи, соціальні прошарки, господарюючі суб’єкти і т. д.
У реальному житті єдність інтересів досягається через реалізацію кожного з них у процесі взаємодії і взаємозв’язку. Так, особистий інтерес працівника не можна реалізувати, якщо не буде реалізований інтерес підприємства (підприємця), споживача продукції, суспільства в цілому.
