9.2. Система органів досудового слідства в Україні

Слідчий — це особа, яка здійснює досудове (попереднє) слідство у кримінальних справах. В Україні є слідчі прокуратури, органів внутрішніх справ, служби безпеки і податкової міліції. Компетенція між слідчими вказаних органів з розслідування кримінальних справ розмежовується на підставі правил про підслідність. Підслідність —це сукупність встановлених у законі ознак кримінальної справи,згідно з якими ця справа підлягає розслідуванню тим чи іншим органом досудового слідства.

Найбільша кількість кримінальних справ розслідується слідчими органів внутрішніх справ України і тому слідчий апарат цих органів є найчисленнішим і найрозгалуженішим.

Організація роботи і діяльність слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України визначаються Положенням про органи поперенього слідства в системі Міністерства внутрішніх справ України

Провадження досудового слідства в системі МВС України покладається на Департамент досудового слідства МВС України, який діє на правах Головного управління, слідчі управління (відділи) ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, УМВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті,слідчі відділи, відділення (групи) міських, районних, лінійних органів внутрішніх справ та підрозділи з розслідування злочинів, вчинених на закритих об’єктах.

Досудове слідство в межах своєї компетенції здійснюють слідчі органів внутрішніх справ, а також начальник Департаменту досудового слідства МВС України, начальники слідчих управлінь (відділів), відділень, їх заступники, які при цьому користуються всіма процесуальними правами слідчого.

Органи досудового слідства в системі МВС України очолюють заступник міністра внутрішніх справ України — начальник Департаменту досудового слідства МВС України, заступники начальників ГУМВС, УМВС України в Автономні Республіці Крим, областях,містах Києві та Севастополі, УМВС України на транспорті,міськрайлінорганів внутрішніх справ, які одночасно є начальниками відповідних структурних слідчих підрозділів.

Перевіряти стан справ та результати діяльності слідчих підрозділів мають право виключно співробітники вищестоящих слідчих апаратів у межах своїх повноважень. Ніхто інший, крім керівництва слідчими апаратами, прокурорів та суддів, не має права оцінювати процесуальні дії слідчих.

У Департаменті досудового слідства МВС України передбачені посади старших слідчих в особливо важливих справах, слідчих в особливо важливих справах, старших слідчих, помічників слідчих,технічного персоналу. До структури Департаменту входить слідча частина (на правах управління), яка розслідує найскладніші та багатоепізодні справи про тяжкі, міжрегіональні злочини.

Слідчі управління (відділи) ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, УМВС України на транспорті очолюють заступники начальників відповідних ГУМВС, УМВС, які є водночас начальниками відповідних слідчих підрозділів і, у свою чергу, мають заступників.Слідчі управління (відділи) мають у своєму складі спеціалізовані підрозділи, слідчі частини (на правах відділів, відділень), які розслі-дують кримінальні справи про злочини, що становлять підвищену суспільну небезпеку і є складними, а також організаційно-методич-ний відділ (відділення). До цих органів входять старші слідчі в особ-ливо важливих справах, слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі, слідчі, помічники слідчих і технічний персонал.

У слідчих відділах, відділеннях, групах міськрайлінорганів внутрішніх справ передбачені посади старших слідчих, слідчих, по-мічників слідчих, технічного персоналу. Очолюють ці слідчі підроз-діли начальники, які за посадою є також заступниками начальників відповідних міськрайлінорганів внутрішніх справ.На посади слідчих органів внутрішніх справ призначаються гро-мадяни України, які мають вищу юридичну освіту, пройшли стажу-вання і виявили при цьому професійну придатність до слідчої роботи.На посаду помічника слідчого призначаються повнолітні громадя-

ни України, які мають середню, середню спеціальну освіту і нахил до слідчої роботи. В обов’язки помічника слідчого входять поданнядопомоги слідчому і виконання його доручень, пов’язаних з розслі-дуванням кримінальних справ. Помічник слідчого бере участь у слідчих діях — огляді місця події, предметів, документів, місцевості,приміщень, освідуванні, виїмці, обшуку, відтворенні обстановки і обставин події, допитах потерпілих, свідків, пред’явленні предметів на осіб для впізнання; готує і складає процесуальні документи; вик-ликає для виконання слідчих дій свідків, потерпілих, підозрюваних (обвинувачених), спеціалістів, експертів та інших учасників проце-су; залучає понятих для участі у слідчих діях; упаковує вилучені у справі речові докази; бере участь в ознайомленні учасників кримі-нального процесу з матеріалами кримінальної справи, виконує тех-нічну роботу з оформлення матеріалів дослідчої перевірки і кримі-нальних справ.

У ст. 121 Конституції України, яка визначає основні функції про-куратури, не передбачено надання органам прокуратури повнова-жень щодо здійснення досудового слідства, але згідно з п. 9 Пере-хідних положень Конституції прокуратура продовжує виконувати функцію досудового слідства до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Тому нині, здійснюючи досудове слідство у кримінальних справах,органи прокуратури керуються КПК України.Слідчими прокуратури можуть бути призначені громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові й моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціаль-ністю, проходять стажування строком до одного року. Не можуть бути прийняті на посаду слідчого прокуратури особи, які були за-суджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих. Ана-логічні вимоги висуваються і до слідчих органів внутрішніх справ,

служби безпеки і податкової міліції.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про прокуратуру” у Гене-ральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим передбачені посади старших слідчих і слідчих з особливо важ-ливих справ. У прокуратурах областей, міст та інших прирівняних до них можуть передбачатись посади слідчих в особливо важливих справах і старших слідчих, а в районних, міжрайонних, міських —старших слідчих і слідчих.

У системі Служби безпеки України є старші слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі та слідчі, а також старші слідчі —криміналісти з особливо важливих справ і старші слідчі криміналі-сти. Передбачено також посади помічників слідчих.Організація діяльності слідчих підрозділів податкової міліції виз-начається наказом ДПА України “Про слідчі підрозділи податкової міліції органів державної податкової служби”

Провадження досудового слідства в податковій міліції покла-дається на такі органи:

Слідче управління податкової міліції ДПА України;

слідчі відділи податкової міліції ДПА в Автономній Республіці

Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

слідчі відділення (групи) податкової міліції відповідних подат-кових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрай-онних та об’єднаних державних податкових інспекцій.

Зазначені слідчі підрозділи функціонують згідно з чинним зако-нодавством України, підзаконними актами і Положенням про слідчі підрозділи податкової міліції органів державної податкової служби.Усі слідчі підрозділи податкової міліції становлять єдиний цент-ралізований слідчий апарат з виключною процесуальною підлеглі-стю і підзвітністю нижчестоящих органів вищестоящим. Загальне ке-рівництво слідчим апаратом здійснює Голова ДПА України.Діяльність слідчих і оперативних підрозділів податкової міліції з ви-явлення, розкриття і попередження злочинів, розслідування кримі-нальних справ координує Перший заступник Голови ДПА Украї-ни — начальник податкової міліції.Слідчі підрозділи податкової міліції очолює начальник Слідчогоуправління податкової міліції ДПА України, який здійснює оператив-не та процесуальне керівництво слідчим апаратом як особисто, так і через своїх заступників, а також через начальників (заступників на-чальників) слідчих відділів, відділень (груп).

78. Слідчий апарат, його стукт в органах внутріш справ та прокуратурі

Слідство в органах прокуратури. Згідно з кримінально-процесуальним законодавством досудове слідство проводять слідчі прокуратури у справах про вбивства, зґвалтування, злочини у сфері службової діяльності, злочини проти правосуддя, довкілля та інші. Крім того, у всіх справах про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про державну службу” та особами, посади яких віднесено до 1-3 категорії посад, працівниками правоохоронних органів досудове слідство проводиться слідчими прокуратури. За постановою Генерального прокурора України,його заступників, прокурора області та прирівняних до них прокурорів слідчими прокуратури можуть розслідуватися й інші злочини (ст. 112 КПК України).

У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим є старші слідчі в особливо важливих справах; у прокуратурах областей, міст та інших прирівняних до них прокуратурах працюють слідчі в особливо важливих справах і старші слідчі; у районних, міжрайонних, міських - старші слідчі і слідчі. Усі рішення про спрямування слідства і провадження слідчих дій слідчий прокуратури приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди, затвердження __________чи санкції прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення. Законом встановлено вичерпний перелік випадків, коли для прийняття й реалізації рішень слідчому необхідно одержати санкцію чи згоду про-курора.

Правові підстави, форми й методи здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів слідчими прокуратури ідентичні тим, які прокуратура застосовує, реалізуючи свої повноваження, щодо слідчих служби безпеки, органів внутрішніх справ та податкової міліції. Однак оскільки прокурор організаційно несе відповідальність за роботу слідчих (як керівник структурного підрозділу), то іноді складається враження, що він є “начальником” слідчого, особою, яка керує розслідуванням. Тому важливо розрізняти процесуальну діяльність прокурора та слідчого, що базується на кримінально-процесуальному законодавстві, і трудові відносини органу прокуратури і слідчого, які мають ґрунтуватися виключно на основі трудового законодавства, наказів та інструкцій Генерального прокурора України (наприклад забезпечення прокурором району робочого місця слідчого, забезпечення телефоном, канцелярським приладдям, доручення розслідування конкретної кримінальної справи, виклик на місце події та інше).

Крім вище перелічених функцій прокуратури, на неї покладено координацію діяльності по боротьбі зі злочинністю. Генеральний прокурор України та підпорядкування йому прокурори координують діяльність по боротьбі зі злочинністю органів внутрішніх справ, органів служби безпеки, органів податкової міліції, органів митної служби та інших правоохоронних органів. Щоб забезпечити координацію цих органів, прокурор скликає координаційні наради, організує робочі групи, витребує статистику та іншу необхідну інформацію, а також бере участь в організації нарад

Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією при Президентові України.

79. Поняття адвокатури, її завд. Право на заняття адвокатською діяльністю

Стаття 1. Адвокатура України та її завдання

Адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України ( 254к/96-ВР ) сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Стаття 2. Адвокат

Адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Стаття 3. Правове регулювання діяльності адвокатури

Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами України і статутами адвокатських об'єднань.

80. Принципи діяльності прокуратури

Діяльність прокуратури будується на певних принци-пах. Стосовно прокуратури принципи її організації та ді-яльності — це закріплені в Конституції та інших законахУкраїни основоположні вимоги, що виражають призна-чення прокуратури у державі та суспільстві, визначають завдання і повноваження прокурорів, а також зміст та ха-рактер правових заходів і засобів здійснення нагляду за точним і однаковим виконанням законів у державі, а та-кож містять ознаки та якості, які допомагають відокреми-ти органи прокуратури від інших державних органів, у тому числі від правоохоронних.Додержання встановлених законодавцем принципів дозволяє прокуратурі успішно виконувати поставлені пе-ред нею завдання.Необхідно підкреслити, що закріплені в Конституції,Законі «Про прокуратуру», а також в інших законах Укра-їни принципи регулюють не тільки порядок організації органів прокуратури, а й діяльність прокурорів щодо ви-явлення і усунення порушень закону.Встановлені в законах принципи організації та діяль-ності органів прокуратури носять загальнообов'язковий Організація судових та правоохоронних органів характер, тобто їх додержання — це вимога, яка ставить-ся не тільки до прокурорів, а й до всіх органів державної влади і управління, політичних партій і громадських ру-хів, посадових осіб, за законністю діяльності яких здійс-нюють нагляд прокурори. Ці принципи обов'язкові і для громадян, за додержанням законів якими прокурори здій-снюють нагляд.До числа принципів прокурорського нагляду належать положення, засновані на Конституції України. Вони зводять органи прокуратури до рангу незалежного державного орга-ну з наданням йому необхідних повноважень для успішно-го усунення порушень закону, від кого б вони не виходили.

Принципи єдності та централізації органів прокурату-ри. Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 6 Закону «Про прокуратуру» органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищим.Названі принципи полягають в тому, що органи про-куратури являють собою єдину систему, очолювану Гене-ральним прокурором України. Це означає єдність мети і завдань, що стоять перед прокуратурами всіх ланок, і ви-значається спільністю форм і методів, засобів здійснення нагляду за виконанням законів, єдністю засобів проку-рорського реагування на виявлені порушення закону, атакож вжиттям заходів щодо запобігання порушенням закону. Принцип єдності визначає те становище, відповід-но до якого вищий прокурор має право передати свої по-вноваження нижчестоящому прокурору, а також прий-няти на себе повноваження нижчестоящих прокурорів.Принцип незалежності прокуратури від будь-яких-орга-нів державної влади, посадових осіб, а також рішень громад-ських об'єднань або їх органів означає здійснення прокура-турою своїх повноважень на підставі додержання Консти-туції України та чинних на території держави законів, не-залежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань або їх органів,незважаючи ні на які місцеві відмінності і всупереч яким би не було місцевим впливам. Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій і рухів.Принцип рівного захисту прав і свобод громадян озна-чає, що органи прокуратури у межах своєї компетенції захищають права і свободи громадян на засадах їх рівно-сті перед законом, незалежно від національного і соціаль-ного походження, мови, освіти, ставлення до релігії, по-літичних переконань, службового або майнового стану та інших ознак.

Принципом діяльності органів прокуратури є також принцип, який зобов'язує прокурорів вживати заходів щодо усунення порушень закону, від кого б вони не вихо-дили, поновлення порушених прав і притягнення в уста-новленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.Принцип гласності, що лежить в основі демократії, сто-совно діяльності роботи органів прокуратури припускає відкритість, повноту і достовірність інформації про фун-кціонування прокуратури, а також поінформованість держав-них органів влади і населення через засоби масової інфор-мації про дійсні цілі, характер роботи органів прокуратури,про стан законності та заходи щодо її зміцнення.При цьому органи прокуратури діють гласно в тій мірі, що не суперечить вимогам закону про охорону праві свобод громадян, а так само й про державну та іншу таєм-ницю.Крім названих, прокуратура у своїй діяльності керу-ється такими принципами: 1) пріоритетність прав люди-ни і громадянина; 2) верховенство права; 3) законність.

Діяльність прокуратури відповідно до Закону «Про про-куратуру» підконтрольна Верховній Раді України, утворюва-ним нею для цієї мети органам. Проте таке становище невідповідає Конституції України, оскільки Закон «Про про-куратуру» було прийнято до введення інституту президент-ської влади. Згідно з Конституцією України Генеральний прокурор України призначається на посаду Президентом України, і тому, на наш погляд, він має бути підзвітним і під-контрольним не Верховній Раді України, а Президенту Організація судових та правоохоронних органівУкраїни. У той же час було б доцільним покласти на Генера-льного прокурора України обов'язок інформувати Верхов-ну Раду України про свою діяльність.При розгляді конкретних справ кожний прокурор приймає рішення самостійно і одноособове на підставі свого переконання та закону, дотримуючись рівності всіх громадян перед законом і судом, презумпції невинності,справедливості, законності.Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ст. 7 Закону «Про прокуратуру»). Вимоги прокурора, що відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів,підприємств, установ, організацій, посадових осіб та гро-мадян і виконуються невідкладно або у передбачені зако-ном чи визначені прокурором строки (ст. 8 Закону).

81. Організаційні форми діяльності адвокатури. Принципи діяльності адвокат обєднань

Стаття 4. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.

Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.

82. Види діяльності адвокатів

Стаття 5. Види адвокатської діяльності

Адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами

та юридичними особами; подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та

попереднього слідства.

Адвокат може здійснювати й інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством.

83. Права і обов’язки адвоката. Гарантії адвокатської діяльності.

Стаття 6. Професійні права адвоката

представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;

збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема:

запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою;

ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опитувати громадян; ( Абзац шостий статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом

застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;

доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

виконувати інші дії, передбачені законодавством.