Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KovalevskyMakroA5.doc
Скачиваний:
220
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Структура грошової маси в Україні

Грошові агрегати

Склад грошового агрегату

М0

Готівкові гроші поза банками

М1

М0 + кошти на розрахункових та поточних рахунках

М2

М1 + строкові депозити

М3

М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків (операції із цінними паперами клієнтів)

Отже, кожний наступний грошовий агрегат відрізняється від попереднього не лише за структурою, а й за величиною. Широкою грошовою масою є агрегат М3.

Грошова пропозиція (пропозиція грошей) контролюється центральним банком через окремі грошові агрегати. Здійснюючи контроль за грошовими агрегатами, центральний банк цілеспрямовано впливає на грошовий ринок.

Графічно пропозицію грошей зображено на рисунку 9.1.

Рис. 9.1.Пропозиція грошей

Грошова пропозиція (ГП), як ми розглянемо далі, залежить від грошово-кредитної політики центрального банку. Іншими словами, величина грошової пропозиції регулюється центральним банком і не залежить від процентної ставки (ПС).

Попит на гроші– це попит на реальну грошову масу. Він включає попит на гроші для угод і попит на гроші як активи.

ПГ = ПГу + ПГа (9.3), де:

ПГ – попит на гроші;

ПГу – попит на гроші для угод;

ПГа – попит на гроші як активи.

Попит на гроші для угодвідображає ту кількість грошей, яку економічні суб’єкти хотіли б мати для здійснення ділових угод.

Попит на гроші для угод випливає з їхньої функції як засобу обігу, тобто з їх використання для купівлі товарів і послуг.

Попит на гроші для угод перебуває в прямій залежності від номінального ВВП. Чим більша загальна грошова вартість товарів і послуг, що в обігу, тим більше потрібно грошей для угод. Обернено на цей попит впливає швидкість обігу грошей.

Рис. 9.2.Попит на гроші для угод

На даному графіку відображено співвідношення між попитом на гроші для угод (ПГу) і процентною ставкою. Оскільки попит на гроші для угод не залежить від процентної ставки, він має вигляд вертикальної прямої.

Кількість грошей у обігу при цьому визначається рівнянням обміну, відомим як формула Фішера:

ГМ х ШОГ = РЦ х О (9.4), де:

ГМ – грошова маса;

ШОГ – швидкість обігу грошей (кількість разів витрачання грошової одиниці протягом року в процесі економічного кругообігу);

РЦ – середній рівень цін;

О – кількість угод.

Цілком справедливо вважати, що немає таких угод, які не були б враховані у ВВП. Тоді:

ГМ х ШОГ = РЦ х ВВПр (9.5), де:

ВВПр – реальний ВВП.

Звідси попит на гроші для угод (ПГу) дорівнює:

ПГу =(9.6), де:

ВВПр – реальний ВВП;

ШОГ – швидкість обігу грошей.

Таким чином, із формули випливає, що попит на гроші для угод залежить від двох факторів: реального обсягу ВВП (з його зростанням збільшується й попит на гроші) та швидкості обігу грошей (чим вища швидкість обігу грошей, тим менша їх кількість, потрібна для обслуговування угод).

Зростання обсягу ВВП планується урядом, наприклад 5-7% на рік. Швидкість обігу грошей – це переважно постійна величина (пов’язана з постійною структурою ділових угод у національній економіці).

Реальний ВВП лежить в основі номінального ВВП:

РЦ х ВВПр = ВВПн (9.7), де:

РЦ – рівень цін;

ВВПр – реальний ВВП;

ВВПн – номінальний ВВП.

Тоді: ГМ =(9.8), де:

ГМ – грошова маса;

ВВПн – номінальний ВВП;

ШОГ – швидкість обігу грошей.

Формули 9.6 і 9.8 найбільш чітко показують взаємозв’язок грошової маси, що вимірюється як запас грошей у даний час, і ВВП як потоку грошей, що обертаються протягом року. Звідси випливає важливість такої категорії як швидкість обігу грошей, котрі обслуговують угоди (М1):

(9.9), де:

ШОГ – швидкість обігу грошей;

ВВПр – реальний ВВП;

ПГу – попит на гроші для угод;

ВВП – номінальний ВВП;

ГМ – грошова маса.

Розглянемо попит на гроші як активи. Попит на гроші як активи випливає з їхньої функції як засобу заощадження. В цьому випадку гроші розглядаються як засіб збереження вартості. Володіння грошима в цій якості перетворює їх на активи.

Гроші є одним із активів: разом із нерухомістю, акціями, облігаціями, цінностями з допомогою грошей люди хочуть заощадити, примножити, і головне, перемістити своє багатство з даного періоду в майбутній.

Вартість можна зберігати не тільки у формі грошей, а й у формі фінансових активів (наприклад облігацій). Кожна з цих форм має свої переваги й недоліки.

Перевага грошей – їх ліквідність (здатність будь-яких активів виступати засобом оплати угод або без втрат перетворюватися на цей засіб), недолік полягає в тому, що вони не приносять доходу своєму власнику.

Переваги володіння облігаціями полягають в тому, що вони приносять дохід у формі процента, їх недоліком є низька ліквідність.

Тому особи, які володіють вартістю, постійно вирішують проблему: зберігати вартість у формі грошей чи у формі фінансових активів. На її вирішення впливає процентна ставка, тобто рівень доходів від фінансових активів. Процентна ставка визначає попит на гроші як активи. Чим вона вища, тим більше альтернативна вартість грошей, тобто тим більше доходу втрачають власники грошей від їх зберігання. Тому при зростанні процентної ставки зростає попит на фінансові активи й падає попит на гроші як бездоходний актив.

Рис. 9.3.Попит на гроші як активи

З графіка видно, що при ставці 8% попит на гроші як активи (ПГа) дорівнює нулю. За умов зниження процентної ставки (ПС) попит на гроші як активи зростає від ГМ0 до ГМ3.

Таким чином, попит на гроші як активи змінюється обернено пропорційно процентній ставці і пов’язаний із теорією переваги ліквідності: що вища ставка процента, то менший попит на гроші як активи, тому що за збільшення ставки процента збільшується альтернативна вартість грошей.

Попит на гроші для угод і попит на гроші як активи визначає загальний попит на гроші:

ПГ = ПГу + ПГа (9.10), де:

ПГ – загальний попит на гроші;

ПГу – попит на гроші для угод;

ПГа – попит на гроші як активи.

Розглянемо рівновагу на грошовому ринку. Для визначення рівноваги на грошовому ринку треба визначити рівноважну ціну грошей – ПС (процентну ставку). Зміни рівноваги на грошовому ринку можливі внаслідок змін у пропозиції грошей і попиті на гроші.

Рис. 9.4.Рівновага на грошовому ринку

Оскільки реальна пропозиція грошей зафіксована на певному рівні (ГП), то крива сукупної пропозиції є вертикальною лінією.

Крива попиту на гроші (ПГ) є нахиленою вниз. Від’ємний нахил цієї кривої відображає обернену залежність між попитом на гроші й номінальною процентною ставкою для даного ВВП.

Вертикальна лінія (ГП1) – це початкова пропозиція грошей. Вона перетинає лінію загального попиту на гроші (ПГ1) у точці Т1 і означає, що початкова рівновага на грошовому ринку досягається за процентної ставки на рівні ПС1 (6,25%).

Розглянемо наслідки змін у пропозиції грошей. Припустимо, що Національний банк збільшив грошову пропозицію до ГП2. Лінія пропозиції зміщується праворуч. Але грошовий попит не змінився, тому рівновага порушується. Це призведе до надлишку грошей, появи зайвих грошей. За початкової ставки процента ПС1 (6,25%) суб’єкти ринку намагатимуться звільнитися від грошей, купуючи більше фінансових активів (наприклад облігацій). Але витрати грошей одними означає придбання їх іншими. Тому колективна спроба купити більше облігацій збільшує попит і ціни на них. Одночасно ціна грошей (процентна ставка) знижується. І навпаки. Це випливає із формули процентної ставки:

ПС = процентний дохід/ ціна облігації х 100% (9.11), де:

ПС – процентна ставка, процентний дохід – фіксована величина.

Тому при зростанні цін на облігації параметри грошової рівноваги змінюються. На графіку вона зміститься вправо і вниз, до точки Т2, внаслідок чого рівновага на грошовому ринку відновлюється при процентній ставці ПС2 (5%).

Звернемося тепер до змін у попиті на гроші. На графіку грошова пропозиція залишається на рівні ГП2, а попит на гроші зменшується в положенні лінії ПГ2. Знову з’являються зайві гроші, які піднімають ціну облігацій, знижують процентну ставку до ПС3 (3,125%), що відновлює рівновагу на грошовому ринку в точці Т3. І навпаки.

Можна зробити такий висновок: нерівновага на грошовому ринку викликає зміни в цінах на облігації, а через них – у процентних ставках. Ціни на облігації і процентні ставки є обернено залежними. Зміни процентних ставок впливають на готовність заощаджувати гроші, що відновлює рівновагу на ринку грошей. Рівноважна процентна ставка вирівнює кількість грошей, що пропонуються та потребуються.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]