ТЕМА 7

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ

Лекція 6

7.1Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних програм і проектів.

7.2Особливості обґрунтування реальних і фінансових інвестиційних проектів.

7.1 Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних програм і проектів

Державні інвестиційні програми обґрунтовуються в схемах розвитку та розміщення галузей економіки і регіонів. Указані схеми донедавна розроблялися не менш ніж на 15 років (за п'ятирічками). Через кожні 5 років до цих схем повинні вноситися необхідні уточнення.

Усхемах визначаються задачі й основні показники розвитку галузей і регіонів, які передбачають комплексне використання природних ресурсів і найбільш раціональне поєднання галузевого і територіального розвитку. У цих схемах повинні розроблятися техніко-економічні обґрунтування доцільності проектування, будівництва, розширення або реконструкції виробництв, підприємств і їхніх комплексів, розраховуватися терміни й орієнтовні розміри інвестицій на ці цілі. За цими даними формуються конкретні інвестиційні програми, визначається коло інвесторів та інших учасників інвестиційних процесів, визначаються заходи і пільги з залучення іноземних і приватних інвесторів як безпосередньо, так і через створення інвестиційних компаній і випуск цінних паперів.

Звикористанням балансового методу встановлюються перспективні пропорції розвитку галузей економіки, які, в свою чергу, стають основою для розробки довгострокових цільових комплексних програм спрямування інвестицій.

Довгострокові програми служать основою для розробки середньострокових програм і проектів, що конкретизують задачі інвестування, кошти і джерела їх надходження, очікувані результати від реалізації намічених програм, визначають головні етапи досягнення мети. Середньострокові програми служать базою для розробки п’яти і дворічних, а також річних індикативних планів.

Удержавних індикативних планах встановлюються державні замовлення з введення в дію основних фондів, виробничих потужностей, визначаються джерела фінансування програм і проектів.

За ступенем розробки інвестиційні проекти розрізнюються:

— ідея в "зародку" — тільки задум, без підприємства та керівництва;

— нове підприємство (підприємство, яке готове почати роботу, оскільки зорієнтована група менеджменту і вивчений ринок збуту);

— функціонуюче підприємство — підприємство з проробленою ідеєю, яка ще не забезпечує прибутку;

68

—розширення функціонуючого прибуткового підприємства;

—реорганізація підприємства без заміни менеджерів;

—реорганізація підприємства з частковою або повною заміною менеджерів;

—інвестиції в підприємство з метою перетворення його із збиткового в прибуткове.

Вивчення й аналіз інвестиційних проектів передбачають наступні стадії проведення передінвестиційних досліджень:

—виявлення інвестиційних можливостей здійснення проекту (експресоцінка), вивчення можливості інвестування на основі всіх доступних даних і чинників;

—попереднє техніко-економічне дослідження проекту (оцінка можливості і доцільність реалізації задуму проекту), залучення додаткових фактичних даних;

—техніко-економічне обґрунтування проекту — обґрунтування здійснення проекту і його ефективності з залученням усіх доступних даних і з урахуванням усіх чинників;

—висновок за оцінкою проекту і прийняття рішення про інвестування. Експрес-оцінка проекту здійснюється з метою попереднього виявлення умов і

передумов реалізації та визначення його рентабельності на основі збільшених оцінок. Оцінки витрат звичайно приймаються на основі проектів-аналогів, рідше

— на основі фактичних матеріалів. Дослідження, спрямоване на виявлення передумов, на вивчення можливостей реалізації конкретного проекту, або ці ж питання вивчаються одночасно в рамках єдиного комплексного дослідження.

Дослідження загальних можливостей — це загальні відомості про район реалізації проекту: його географічне положення, економічна характеристика, оцінка зайнятості та рівня прибутків з розрахунку на душу населення, освоєних і потенційних чинників виробництва, природних ресурсів, можливостей їхнього використання і витрат на освоєння, наявності інфраструктури, експорту й імпорту даного району, можливостей будівельних організацій і матеріальної бази будівництва.

Дослідження можливостей здійснення окремих проектів проводяться на основі виявлення передумов інвестування і ретельного аналізу загальних умов інвестиційного проекту, з урахуванням попиту на конкретну продукцію на внутрішньому і зовнішньому ринках, наявності сировинних джерел, характеру технологічних процесів, потреби в кваліфікованих кадрах, термінів реалізації проекту, рівня виробничих витрат.

За результатами виявлення можливостей інвестування складається підсумковий висновок, але остаточне рішення про доцільність інвестування в більшості випадків приймається лише після поглибленого техніко-економічного обґрунтування проекту.

На етапі попереднього техніко-економічного обґрунтування досліджуються різні економічні чинники: ринки і потужності підприємства, попит, маркетинг і збут, виробнича програма, матеріальні витрати технологічної частини проекту, економічної частини, включаючи розрахунки комерційної ефективності.

За підсумками попереднього техніко-економічного дослідження роблять наступні висновки:

69

—інвестування настільки ефективне, що остаточне рішення про його доцільність може бути прийняте вже на даному етапі;

—інформації досить для висновку про те, що задум проекту нежиттєздатний;

—концепція реалізації проекту свідчить про необхідність проведення більш поглибленого аналізу та подальшої розробки техніко-економічного обґрунтування.

Дослідження може бути проведене багато разів, повторене з введенням додаткових змінних параметрів. Якщо отримані результати свідчать про недостатню ефективність проекту, доцільно здійснити подальше коригування окремих параметрів, особливо в частині виробничої програми, а також матеріальних чинників виробництва, внести зміни в проект з метою підвищення його ефективності. Якщо під час повторного аналізу проект залишається нерентабельним, робиться остаточний висновок про недоцільність його реалізації.

У підсумковому висновку зазвичай освітлюються наступні параметри проекту:

—загальна характеристика підприємства, його активи й основний капітал, період освоєння інвестицій, міра економічної й юридичної самостійності, наявність філій і дочірніх підрозділів, номенклатура й асортимент продукції;

—виробнича потужність підприємства, характеристика технологічних процесів і обладнання;

—характеристика допоміжних і обслуговуючих виробництв, складського господарства, інженерних комунікацій;

—сировинна база, постачальники основних і допоміжних матеріалів, передбачувані форми матеріально-технічного забезпечення;

—екологічна характеристика, дані про техніку безпеки, сейсмічність, вітрове навантаження і т.ін.;

—організація управління, кадровий склад підприємства, накладні витрати;

—фінансове забезпечення оцінки результатів діяльності, у тому числі зовнішньоекономічної, за минулі періоди (для проектів реконструкції і технічного переозброєння);

—економічна частина проекту;

—обсяг інвестицій за роками реалізації проекту і за джерелами фінансування, витрати з відведення земельної дільниці під будівельно-монтажні роботи, придбання технологічного обладнання, інші витрати; етапи реалізації проекту, прибуток, передбачувані інвестори й учасники проекту;

—оцінка ринку збуту продукції, наміченої до випуску, її основні споживачі, конкуренти, ціновий прогноз;

—можливість фінансування проекту за рахунок випуску акцій;

—загальні висновки про переваги й недоліки проекту в порівнянні з аналогами вітчизняної і зарубіжної практики.

Передінвестиційні дослідження проектів здійснюються різними проектнодослідницькими, інжиніринговими, консалтинговими фірмами (державними і приватними). Тривалість дослідження від декількох місяців до 1-2-х років залежно від складності, вартості та новизни проекту.

70

Існують деякі орієнтири в світовій практиці, згідно з якими витрати на передінвестиційні дослідження проектів коливаються:

—на дослідження можливостей — від 0,2 до 1% загальної вартості проекту;

—на попереднє техніко-економічне дослідження — 0,25-1,5%;

—на техніко-економічне обґрунтування — від 0,2 до 3%.

ВУкраїні в зв'язку з відсутністю нормативної бази з багатьох параметрів проектів ці витрати можуть бути вищими.

7.2 Особливості обґрунтування реальних і фінансових інвестиційних проектів

Як правило, обґрунтування реального інвестиційного проекту будівництва нового підприємства здійснюється в п'ять етапів:

1.Розробка структури джерел фінансування;

2.Визначення можливих учасників проекту;

3.Визначення початкового обсягу інвестицій;

4.Визначення життєвого циклу інвестицій;

5.Оцінка економічної ефективності варіанта інвестиційного проекту.

Для поєднання дослідницьких робіт на кожному етапі можливе застосування мережаного планування і управління процесом техніко-економічного обґрунтування.

Загалом такий підхід сприяє уніфікації методів дослідження проектів, скорочує терміни його проведення.

Оцінка інвестиційних процесів на мікрорівні здійснюється інакше, з використанням складного математичного апарату і моделювання.

Спочатку розраховують тривалість (час) обороту капіталу (інвестиційний лаг). Це усереднений показник, що не дає уявлення про матеріалізацію інвестицій. Лагові моделі дають загальний опис процесу розподілу інвестицій за роками і періодами інвестування.

В останні роки все більш широке застосування для обґрунтування рішень відносно великих інвестиційних програм і проектів знаходить демонстраційний метод. Цей метод застосовується в західних країнах для випробування національних програм розміщення об'єктів енергетики, транспорту, екології і т. ін. шляхом широкого поширення відомостей про проект через засоби масової інформації. Демонстраційний метод дозволяє, з одного боку, сформувати позитивну думку про проект у населення району розміщення, а з іншого — дає можливість залучити до участі в проекті зацікавлені фірми й інвестиційний капітал. Цей метод дозволяє також через широку дискусію визначити вузькі місця під час реалізації проекту, групи і верстви населення, які можуть перешкоджати здійсненню проекту, передбачити відповідні рішення щодо підвищення інвестиційної привабливості проекту, залученню незайнятого працездатного населення району в здійснення проекту.

Фінансовий інвестиційний проект вимагає також значних економічних обґрунтувань. Для обґрунтування купівлі цінних паперів використовується бухгалтерська, фінансова і статистична звітність підприємства-емітента. У

71

більшості розвинених країн ця звітність стандартизована за системою ІАЗС (міжнародного комітету зі стандартів бухгалтерського обліку).

Економічне обґрунтування фінансового інвестиційного проекту відповідно до методики IASC проводиться за даними балансового звіту компанії, звіту про прибутки і збитки та звіту про стан і використання фондів, що регулярно публікуються у відкритому друку. На основі аналізу цих документів складається економічне обґрунтування проекту придбання цінних паперів, де всебічно характеризується об'єкт інвестування, його платоспроможність, очікувані прибутки від фінансових інвестицій.

Закінчується розробка техніко-економічного обґрунтування підготовкою початкової документації для проектування.

Основним передпроектним документом є завдання на проектування, яке складає інвестор (замовник). У його розробці бере безпосередню участь генеральний проектувальник, а в необхідних випадках — субпідрядні спеціалізовані проектні організації.

Узавданні на проектування передбачається реалізація досягнень науковотехнічного прогресу, високий рівень архітектурних містобудівних рішень, раціональне використання земель, охорона навколишнього середовища, сейсмостійкість, вибухо-пожежна безпека об'єктів, кооперування і централізація об'єктів виробничої і соціальної інфраструктури (під час розміщення підприємства в складі промислового вузла), раціональне використання природних, паливно-енергетичних і сировинних ресурсів, високий рівень автоматизації управління підприємством і технологічними процесами.

Узавданні на проектування промислового підприємства інвестор викладає всі основні вимоги з номенклатури, якості, асортименту, обсягам продукції, які повинні бути відображені в проекті. Він встановлює порядок здійснення будівництва і введення в експлуатацію потужностей за чергами і пусковими комплексами, термінами будівництва.

Контрольні запитання

1.Визначте сутність державних інвестиційних програм.

2.Охарактеризуйте стадії проведення передінвестиційних досліджень.

3.Назвіть чинники, які досліджуються на етапі попереднього технікоекономічного обґрунтування.

4.Які параметри проекту висвітлюються у підсумковому висновку за проектами?

5.Охарактеризуйте етапи обґрунтування реального інвестиційного проекту нового підприємства.

6.Як здійснюється обґрунтування фінансових інвестиційних проектів?

Рекомендована література для вивчення теми: 5, 12, 16 (стор. 203-234), 17 (стор 93-102).

72