1. Класифікації методів навчання..

У дидактиці метод навчання (від гр. methodos – шлях до чогось) – певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети. Складовою частиною є методичний прийом (певний крок, окрема дія).

Методи - це впорядковані способи взаємозв'язаної діяльності педагога і учбово-пізнавальних цілей учнів по досягненню, спосіб взаємної діяльності викладача і учнів, направлений на вирішення комплексних завдань навчального процесу, єдність способів і форм навчання, направлених на досягнення мети навчання (вони відображає як способи, так і характер пізнавальної діяльності), послідовне чергування способів взаємодії педагога і учнів, направлене на досягнення певної мети.

Існують і визнані різні види класифікації методів навчання. Ю.К.Бабанський виділяє в діяльності навчання три найважливіші компоненти: організаційно-дієвий, стимулюючий і контрольно-оцінний. Звідси витікає, що в методах навчання можна виділити три великі групи:

· методи організації і здійснення учбово-пізнавальної діяльності (завдяки цим методам, забезпечується процес опосредования особою навчальної інформації);

· методи стимулювання і мотивації учбово - пізнавальній діяльності (завдяки ним забезпечуються найважливіші функції регулювання учбової діяльності, її пізнавальної, вольової і емоційної активізації). Це - методи формування інтересу до учення і методи розвитку відповідальності в учінні;

· методи контролю і самоконтролю ефективності учбово-пізнавальної діяльності (завдяки ним, педагоги і учні здійснюють функції контролю і самоконтролю в ході навчання). У цій групі виділені методи усного, письмового і лабораторно-практичного контролю і самоконтролю.

Кожна з трьох груп методів включає взаємодію педагога і учнів.

По мірі зростання активності і самостійності учнів виділяють п'ять методів навчання:

· пояснювально-ілюстративний метод. Учні отримують знання на лекції, з підручників або методичної літератури, через екранний посібник в «готовому» вигляді. Сприймаючи і осмислюючи факти, оцінки, виводи, вони залишаються в рамках репродуктивного (відтворюючого) мислення. Даний метод широко вживається в вузах для передачі великого масиву інформації;

· репродуктивний метод. До нього відносять вживання вивченого на основі правила або зразка. Діяльність учнів носить алгоритмічний характер, тобто виконується по інструкції, розпорядженням, правилам в аналогічних, схожих з показаним зразком, ситуаціях;

· метод проблемного викладу. Перш, ніж викладати матеріал, викладач ставить проблему, формулює пізнавальне завдання, а потім, розкриваючи систему доказів, порівнюючи точки зору, різні підходи, показує спосіб рішення поставленої задачі. Студенти як би стають свідками і співучасниками наукового пошуку:

· частково-пошуковий або евристичний метод. Він полягає в організації активного пошуку вирішення висунутих в навчанні (або самостійно сформульованих) пізнавальних завдань під керівництвом педагога або на основі евристичних програм і вказівок. Процес мислення набуває продуктивного характеру, але при цьому поетапно прямує і контролюється педагогом або самими учнями на основі роботи над програмами (у тому числі і комп'ютерними) і навчальними посібниками. Один з різновидів цього методу - евристична бесіда - спосіб активізації мислення, збудження інтересу до пізнання на семінарах і колоквіумах;

· дослідницький метод. Після аналізу матеріалу, постановки проблем і завдань і короткого усного або письмового інструктажу учні самостійно вивчають літературу, ведуть спостереження, виміри і виконують інші дії пошукового характеру. Ініціатива, самостійність, творчий пошук виявляються в дослідницькій діяльності якнайповніше. Методи учбової роботи поступово переростають в методи наукового дослідження.

За джерелами передачі змісту виділяють такі методи: словесні (розповідь, бесіда, інструктаж і ін.), практичні (вправи, тренування і ін.), наочні (ілюстрація, показ, пред'явлення матеріалу).

Виходячи з того, що методи виступають як способи організації впорядкованої учбової діяльності дидактичних цілей учнів по досягненню і вирішенню пізнавальних завдань, їх ділять на наступні групи:

· методи придбання нових знань,

· методи формування умінь і навиків з придбання знань з практики,

· методи перевірки і оцінки знань, умінь і навиків. По дидактичних цілях і завданнях виділяють методи формування нових знань, методи закріплення і перевірки.

Система методів навчання у вищій школі, може бути представлена в основних рисах так, як це показано на рисунку .

Засоби - це матеріальні і матеріалізовані об'єкти, що призначаються для організації і здійснення педагогічного процесу, а також засвоєні раніше знання і способи дій, якими володіє учень.

До матеріальних засобів навчання відносять технічні засоби навчання (комп'ютери, проекційну апаратуру і ін.), лабораторне устаткування, учбові меблі. До матеріалізованих засобів навчання відносяться інформаційні матеріали, такі як навчальні книги, наукова література, програмне забезпечення, наочні посібники (плакати, макети, кодозаставки, моделі, і так далі), інші дидактичні матеріали.

МЕТОДИ

За джерелами і способами інформування

Залежно від суб'єкта діяльності

Словесні: джерело інформації - слово ( усне або письмове).

Наочні: джерело інформації - спостережувані предмети або явища.

Практичні: джерело інформації і знань - практичні дії.

Методи викладання

Методи учіння

Методи формування знань і ООД.

Методи контролю сфомованості знань, видів і способів діяльності

Методи формування видів і способів діяльності.

Методи опанування способів діяльності і їх вдосконалення

Методи придбання знань.

Методи самоконтролю і самокорекції

Ріс. . Класифікація методів навчального процесу.

Окрім матеріальних і матеріалізованих засобів навчальної діяльності, до них відносяться також вербальні засоби навчання, а також психологічні засоби - ті знання, якими володіє студент (фонові і базові), уміння і навики виконувати операції і дії, способи розумової і практичної діяльності, якими він володіє.

Щоб не плутати ці два поняття треба чітко засвоїти наступне:

1. прийом – є складовою частиною методу;

2. окремі прийоми можуть входити до складу різних методів;

3. метод може перейти в прийом, якщо він використовується в якості складової частини іншого метода;

4. прийом може перейти в метод, якщо домінує на занятті.

Засоби навчання – це різноманітні матеріали, предмети, знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш ефективно досягається мета навчального процесу.

Дидактичні засоби (за В Оконєм)
Прості	Складні
Словесні: підручники, посібники тощо. Прості візуальні: предмети, моделі, фото, картини тощо.	Механічні візуальні: кодоскоп, мікроскоп тощо. Аудіальні: програвач, магнітофон, радіо. Аудіовізуальні: відео, телебачення. Засоби, які автоматизують навчання: лінгвістичний кабінет, комп’ютер, телекомунікаційні мережі.

У практичних розробках найчастіше використовують поділ дидактичних засобів на аудіальні, візуальні. Аудіовізуальні, частково програмовані.

Як багатовимірне утворення метод має багато сторін. По кожній з них методи можна групувати або класифікувати за різними ознаками: за джерелом передачі інформації (С.И. Петровський, О.Я. Голант), за призначенням (М.О. Данилов, Б.П. Єсипов), по типу пізнавальної діяльності (І.Я. Лернер, М.М. Скаткін), за дидактичними цілями (Г.І. Щукіна, І.Т. Огородніков і інші), на основі поєднання методів викладання і методів навчання (М.І. Махмутов), на сонові цілісного діяльнісного підходу (Ю.К. Бабанський) і інші.

Основні класифікації методів навчання:

Ознаки	Назва методів
Традиційний, за джерелом знань	Словесні: Монологічні (лекція, розповідь, пояснення); Діалогічні (бесіда, диспут, конференція); Робота з книгою. Наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація, відеометод. Практичні: вправи (усні, письмові, тренувальні, контрольні, технічні, графічна робота, лабораторна, практична).
За характером пізнавальної діяльності учнів. Студентів (І.Я. Лернер)	Інфомаційно-репродуктивний; Репродуктивний; Проблемне викладення; Частково-пошуковий4 Дослідницький.
Бінарний (М.І. Махмутов)	Методи викладання: Інформаційно-повідомляючий; Пояснювальний; Інструктивно-практичний; Пояснювально-спонукальний. Методи учіння: Виконавчий; Репродуктивний (відтворюючий); Практичний; Частково-пошуковий; Пошуковий.
За логікою пізнання	Аналітичний, індуктивний, дедуктивний, метод аналогій, метод вивідних знань.
За дидактичною метою (І.Ф. Харламов)	а) методи усного викладання знань: розповідь, лекція, бесіда, метод ілюстрації і демонстрації; б) методи закріплення навчального матеріалу: бесіда, робота з підручником; в) методи самостійної роботи, спрямовані на осмислення і засвоєння нового матеріалу: робота з підручником, лабораторна робота; г) методи використання знань й вироблення умінь і навичок: вправи, лабораторні заняття; д) методи перевірки й оцінки знань, умінь, навичок: спостереження, усне опитування, контрольні роботи, програмований контроль, перевірка домашніх завдань.
Цілісний підхід (Ю.К. Бабанський)	методи організації навчально –пізнавальної діяльності: аспект передача і сприйняття навчальної інформації: словесні, наочні, практичні; логічний аспект: індуктивні, дедуктивні; аспект характеру пізнавальної діяльності: пояснювально-репродуктивні, інформаційно-пошукові; аспект управління навчанням: самостійна робота та робота під керівництвом викладача. Методи стимулювання та мотивації: методи стимулювання та мотивації інтересу до навчання (гра, диспут, зацікавленість); методи стимулювання та мотивації обов’язку і відповідальності (вимоги, переконання, заохочення, покарання). Методи контролю і самоконтролю у навчанні: усний, письмовий, лабораторний, програмований, машинний.

В практичних розробках занять часто використовують класифікацію методів навчання М. Скаткіна та І. Лернера , яка базується на характеристиці пізнавальної діяльності учнів і студентів.

Виділяють:

1. Пояснювально-ілюстративний метод
Викладач: повідомляє інформацію, розповідає, розказує.	Учні, студенти: слухають, дивляться, сприймають усвідомлюють, запам’ятовують.
2. Репродуктивний метод
Викладач: пояснює, пропонує завдання на відтворення знань, керує, контролює.	Учні, студенти: відтворюють знання та способи дій за зразком.
3. Метод проблемного викладу:
Викладач: ставить навчальну проблему й показує доказові шляхи її вирішення.	Учні, студенти: спостерігають за ходом міркувань, усвідомлюють знання.
4. Частково-пошуковий (евристичний) метод
Викладач: ставить проблему, дає завдання на розв’язання окремих етапів, планує і керує діяльністю.	Учні, студенти: осмислюють умови завдання, актуалізують отримані раніше знання та навички, самостійно вирішують окремі частини, аналізують, порівнюють, роблять висновки, узагальнюють, перевіряють результати роботи.
5. Дослідницький метод
Викладач: разом з учнями, студентами ставить проблемне запитання, контролює результати.	Учні, студенти: самостійно здобувають необхідні знання, визначають шляхи та засоби вирішення проблеми, здійснюють самоконтроль, обґрунтовують свою думку.

Кожний з цих методів має свої переваги і недоліки:

Метод	Переваги	Недоліки
пояснювально-ілюстративний та репродуктивний	Економить час; Забезпечує системність та логічність викладу; За багатократного повторення сприяє міцності знань.	Пасивність учнів, студентів; Не враховує індивідуальність учнів, студентів; Формує догматичність поглядів.
проблемного викладу	Засвоєння алгоритмів розмірковування; Перший крок від виконавчої до творчої діяльності.	Учні, студенти не учасники, а лише спостерігачі розумової діяльності;
частково-пошуковий та дослідницький	Творче та усвідомлене засвоєння знань, вміння їх використовувати; Розвиток творчих та пізнавальних здібностей.	Значні витрати часу та енергії викладача та учнів, студентів ; Вимагає високої кваліфікації та особистих якостей викладача.

Таким чином, кожен з методів ає свої переваги та недоліки, й тому успішність навчання залежить від правильного вибору т поєднання різноманітних методів навчання залежно від особливостей змісту, мети, особливостей колективу й кожного учня.

Методи навчання за (І.Я. Лернером і М.М. Скаткіним):

Метод	Вид діяльності	Рівні розумової діяльності учня	Рівні знань	Сутність	Удосконалення
Пояснювально-ілюстративний	За допомогою вчителя (репродуктивний)	I – впізнавання	I – знання-знайомства	Традиційне навчання – процес передачі готових відомих знань	Програмоване навчання
Репродуктивний	Сам учень (репродуктивний)	II - відтворення	II – знання-копії
Проблемне навчання	За допомогою викладача (продуктивний)	III –застосування	III – знання-уміння	Проблемне навчання – процес активного пошуку і відкриття тими, хто навчається нових знань	Ділові ігри

Щоб визначити доцільність тієї, чи іншої класифікації, треба порівняти її з практикою. Критеріями такого порівняння виступає узгодження класифікації з практикою і можливість класифікації удосконалювати процес навчання виходячи із сучасних тенденцій розвитку освітніх систем. До числа таких тенденцій сьогодні відносять спрямованість професійної освіти не стільки на міцне засвоєння студентами знань, умінь і навичок, скільки на становлення творчого потенціалу особистості спеціаліста: формування його професійного інтересу, пізнавальних здібностей, а найголовніше – креативного кола. Виходячи з цього всі методи можна поділити на дві групи: 1) репродуктивні; 2) продуктивні.

Методи навчання і форми їх реалізації:

Метод навчання

Форми реалізації методу

Репродуктивний інформаційно-рецептивний: розповідь пояснювально-ілюстративне викладання образно-асоціативне-викладання демонстративний та ілюстративний методи читання інформаційних текстів інструктивно-репродуктивний: 1) вправа 2) типова виробнича ситуація 3) інструктаж 4)репродуктивний діалог 5) лабораторно-практичний метод 2. Продуктивний: Проблемне викладання Діалогічне викладання Персоніфіковане викладання Контрольне викладання Евристичний діалог Дослідницький метод Аналіз виробничих ситуацій Розвиток творчих здібностей (методи прямого і зворотного мозкового штурму)

Пояснювально-ілюстративна лекція Лекція візуалізація Дослідна установка, модель, прилад, навчальний фільм, плакати, схеми, картини і т.д. Самостійна робота з підручником Самостійна практична робота Виробниче завдання Карти (технологічні, інструктивно-технологічні, інструкційні, операційні), алгоритми, рецепти, правила Бесіда продуктивного характеру Лабораторна робота, практикум Лекція проблемного характеру Лекція вдвох Лекція-пресконференція Лекція з помилками Евристична бесіда Практичне та теоретичне знання проблемного характеру Виробниче завдання проблемного характеру Евристична бесіда, дискусія, творчі самостійні роботи, практичні і теоретичні завдання проблемного характеру

Репродуктивні методи діляться на дві групи: інформаційно-рецептивні й інструктивно- репродуктивні.

Ціль педагога, що застосовує інформаційно-рецептивні методи - сформувати певне коло уявлень про світ, при цьому його діяльність полягає в організації сприйняття готової інформації відповідно до провідних принципів доступності, наочності, систематичності й послідовності. Засоби, необхідні для цієї діяльності, включають макети, моделі, плакати, схеми, таблиці, підручники, кінофільми, діафільми реальні об'єкти й т.д.

Ціль того, хто навчається - первинне засвоєння знань; його діяльність включає сприйняття, усвідомлення й запам'ятовування сприйнятого. Як засоби можуть виступати лекційні записи, конспекти, тези, підручники й навчальні посібники й т.д.

Механізм зміни особистості припускає наявність у неї певних орієнтирів.

Результатом навчання при використанні інформаційно-рецептивних методів є сформованість у кола, що навчається, знань і подань про світ, що дозволяють орієнтуватися в подальшій діяльності.

У рамках інструктивно-репродуктивних методів метою викладача є формування умінь, в тих, хто навчається, і навичок, спрямованість їх на способи діяльності репродуктивного характеру. Навчальна діяльність викладача полягає в інструктуванні студента про способи будь-якої діяльності.

Ціль студента - уміти виконувати певний вид діяльності, попередньо опанувавши окремими діями й операціями. Пізнавальна діяльність тих, хто навчається полягає у виконанні прикладів дій, операцій певного виду. У результаті репродукування досвід здійснення способів діяльності стає в тих, хто навчають, навичками й уміннями. Засобами тут виступають різні завдання на відтворення.

Зміни особистості полягають у її готовності до діяльності Результатом навчання є оволодіння тих, хто навчається різноманітними способами, , діяльності, що забезпечує відтворення вже існуючої культури.

Таким чином, ведучою, домінуючою функцією репродуктивних методів є навчальна функція, у той час як розвиваюча й виховуюча функції носять опосередкований характер.

Продуктивні методи. При використанні продуктивних методів змінюються мети педагога й студента.

Педагог ставить своєю метою активне формування пізнавальних здатностей, професійного інтересу й світогляду, досвіду творчої діяльності, які забезпечують успішну професіоналізацію й соціалізацію студентів. Відомо, що досвід творчої діяльності засвоюється тільки в ході й у результаті рішення проблем і проблемних завдань, тому діяльність викладача полягає в організації ситуацій, під якими ми розуміємо психічний стан студента, що складається із трьох позицій: усвідомлення протиріч, сприйняття їх як труднощів, бажання вирішити їх. Засобами, що допомагають викладачеві ефективно організовувати даний метод навчання, можуть бути проблемні тексти, додаткова література, що відбиває ряд точок зору на той самий предмет, наявний у тій або іншій науці, парадокси, звертання до реального життя й співвіднесення його з науковими фактами, проблемні досвіди й т.д.

Метою студента є активне творче пізнання, механізм якого відповідає науковому дослідженню (проблема, гіпотеза, докази, висновки) Засоби того, хто навчається в даному випадку частково або повністю збігаються із засобами викладача.

Досвід творчої діяльності, будучи засвоєним особистістю, підготовляє її до участі у творчому перетворенні культури. Саме в цьому ми вбачаємо якісну зміну особистості.

Результатом навчання тут є наявність структур , творчого мислення у тих, хто навчається.

Таким чином, знання в рамках продуктивних методів виступають як засіб розвитку студентів, а це значить, що провідною тут є розвиваюча функція.