3.5. Випробування в будівництві. Методи контролю якості

Випробування – це експериментальне визначення параметрів і показників якості продукції в процесі функціонування або при імітації умов експлуатації.

[10, с. 12]

Об’єкти випробувань:

матеріали

вузли

конструкції

будівлі і споруди

Крім натурних виробів випробуванням часто піддають їхні макети, які виготовляються з тих самих або інших спеціальних матеріалів в натуральну величину або в масштабі із застосуванням теорії подібності.

В процесі випробувань виріб піддають одному або кільком зовнішнім впливам (силовим, вібраційним, тепловим, радіаційним, хімічним і т.д.). Визначають: властивості, характеристики, параметри виробів (показники якості).

Випробування:

матеріалів – на міцність, твердість, морозостійкість, термостійкість, стійкість до впливів агресивних середовищ, ударну в’язкість, утому, стираність

будівельних конструкцій, деталей, будівель та споруд – на міцність, тріщиностійкість, звуко-, тепло-, повітронепроникність

Для більшості видів випробувань існують стандарти, які встановлюють методи і умови випробувань, режими, форму і розміри зразків та ін.

Випробування

контрольні дослідницькі

мета: контроль якості продукції мета: вивчення параметрів

(тільки на натурних зразках) продукції, збір інформації про

властивості матеріалів та виробів

для її застосування в наступних

наукових розробках

проводять майстри і виконроби проводять науково-дослідні

і будівельні лабораторії

Контроль якості

р

без руйнування

недолік: не завжди дає повний обсяг потрібної інформації (особливо для досліджень)

перевага: контроль якості всіх виробів

уйнівний неруйнівний

повне руйнування або пошкодження (метод місцевих руйнувань) об’єкта

недолік: здійснюється вибірково

перевага: дає безпосередню оцінку міцності, жорсткості тріщиностійкості

Методи неруйнівного контролю:

• склерометричні (грец. sklērós – твердий, жорсткий)

визначення поверхневої міцності матеріалу шляхом нанесення фіксованого силового впливу

Визначають міцність (в залежності від діаметра відбитка, глибини лунки, висоти відскоку ударника)

Молотки Кашкарова, Шмідта, сучасний прилад «Онікс» (метод пружного відскоку)

• акустичні

реєстрація параметрів пружних коливань в контрольованій конструкції

В залежності від частотного діапазону розрізняють:

ультразвукові (прилад «Пульсар»)

звукові

Контроль суцільності (включення, раковини, тріщини), товщини, структури, фізико-механічних властивостей (міцність, густина, модуль пружності, модуль зсуву, коефіцієнт Пуассона), вивчення кінетики руйнування

• радіаційні

застосування проникаючих випромінень

• магнітні

реєстрація розсіяння магнітних полів дефектів намагніченого матеріалу, визначення магнітних властивостейматеріалу

та інші фізичні методи

Метод місцевих руйнувань:

(вилучення зразків з тіла конструкції для подальших лабораторних випробувань)

іноді цей метод відносять до неруйнівних [8, с. 94]

1. вилучення зразків

МК – вогнева різка

ЗБК – алмазні диски

2. Відбір зразків необхідно проводити з найменш напружених елементів конструкцій

3. Місце вирізання зразка необхідно підсилити

Зважаючи на недоліки та переваги обох методів (с. 43) необхідне їх комплексне застосування

[7, с. 87]

26