Індуктивність обмотки збудження від основного магнітного потоку

(16)

визначається перемноженням сталої за виразом (15) на кожний рядок графи 4 і занотовується у графу 5 табл. 1.1.

Значення індуктивності обмотки збудження

(17)

занотувати у графу 6. Ці індуктивності відповідають значенням результуючої МРС, записаним у графі 7. Їх визначення зрозуміло з табл. 1.1.

Таблиця 1.1

№ п/п
1	2	3	4	5	6	7
1			.	.
2			.	.
3			.	.
4			.	.	.	.
·	·	·	.	.	.	.
.	.	.	.	.	.	.
.	.	.	.	.
n			.	.

За даними табл. 1 побудувати залежність , як на рис. 1.2, а також визначити середнє значення індуктивності обмотки збудження

. (18)

Рис. 1.2

14. Оскільки на першому етапі пуску індуктивність обмотки збудження максимальна, тобто дорівнює , то електромагнітна стала часу обмотки збудження генератора для цього етапу

, (19)

де – опір обмотки збудження.

Для розрахунків під час реверсу і пуску (крім першого етапу) слід використовувати сталу часу за виразом (19), у котру в даному випадку підставляється значенняз виразу (18).

15. Гальмування двигуна гасінням поля генератора робиться з використанням розрядного резистора (на рис. 1.3), опір котрого попередньо визначається таким, щоб на обмотці збудження перенапруга не перевищувала максимально допустимої за ГОСТ 183 – 74, тобто

. (20)

При цьому стала часу

. (21)

16. Гальмування двигуна може бути проведено під час самогасіння поля генератора.

У цьому випадку опір додаткового резистора (на рис. 1.4) дорівнює

Рис. 1.3 Рис. 1.4

, (22)

де тавизначені відносно по (5) і (8) після коректування.

Стала часу при цьому

. (23)

17. Максимально допустимий струм системи Г-Д слід прийняти , де– струм якоря тої електричної машини, у котрої він менший.

18. Визначивши номінальний момент двигуна , обчислити момент статичного опору руху механізму(за завданням) і тоді відповідний йому струм статичного навантаження

. (24)

19. Повний опір якірного кола системи Г-Д з урахуванням опору з’єднуючих проводів (коеф. запасу 1,1)

. (25)

Тоді з урахуванням приведеного до вала двигуна моменту інерції привода і механізму J електромеханічна стала часу усього електропривода

. (26)

20. За приблизною емпіричною формулою для компенсованих машин слід визначити індуктивності якорів генератора та двигуна

, (27)

де – кількість пар полюсів,

а потім – електромагнітну сталу часу якірного кола системи Г-Д

. (28)

21. Значення максимально допустимого піка струму під час реверсу двигуна вхолосту приймається

(з п. 1.17).

Можливо прийняти , а струм короткого замикання системи Г-Д

. (29)

Оскільки

,

то коефіцієнт форсування збудження генератора

. (30)

22. Найдений за (20) опір повинен бути відкоректований так, щоб при гальмуванні двигуна струм якоря не перевищував. Для цього слід визначити максимум гальмівного струму

, (31)

котрий повинен бути близький за значенням до .

Якщо умова (31) не додержується, слід підібрати таке значення (за виразом (21)), при якому вираз (31) перетворюється у тотожність при від’ємному значенні максимально допустимого струму.

Потім для цього нового значення необхідно остаточно визначити

. (32)

Для перевірки правильності одержання нового значення за виразом (32) слід знову визначитиза виразом (21); воно повинно бути рівним тому значенню, котре перетворило вираз (31) у тотожність.

23. Резистор форсування необхідний для забезпечення пуску двигуна з коефіцієнтом(вираз (30)) і збереженням номінального струму збудженняу момент відсічки форсування збудження.

Оскільки цей струм

, то

. (33)

Додатковий резистор опором для нового значенняслід визначити за виразом (22).

24. Ідеальна кутова швидкість холостого ходу двигуна

. (34)

Усталене значення кутової швидкості

. (35)

Із виразів (34) і (35) слід визначити перепад швидкостей , а також частоту обертання.

2. ГРАФО-АНАЛІТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПЕРЕХІДНОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС ФОРСУВАННЯ ЗБУДЖЕННЯ (при ) ГЕНЕРАТОРА І БЕЗ НЬОГО (при)

1. Розрахунок форсованого перехідного процесу базується на рівнянні балансу напруг кола збудження генератора

. (36)

У цьому рівнянні безконечно малі прирощення струму збудження та часу змінюються кінцевими прирощеннями і.

За рівнянням (36) можливо знаходити значення , якщо прийняти величину.

Це дозволить провести розрахунок і побудувати залежності . Визначення значеньтреба виконувати за кривою, побудувати котру можливо за одержаною раніше залежністю, яка збудована за даними табл. 1.1 і наведена на рис. 1.2.

2. Очевидно, струм збудження генератора

. (37)

Порядок розрахунку ясний з табл. 2.1, у котру зручно занести усі визначені величини. Для побудови залежності необхідно використати магнітну характеристику, на якій задати 10 – 12 значень, а також криву.

У табл. 2.1 .

Таблиця 2.1

	А·вит	500	1000	3000	…	…	…	…
	Вб
	В
	А
	Гн

3. Побудовану за даними табл. 2.1 криву слід розподілити по осі абсцис на ділянки , для кожної з котрих знайти середнє значення струму:

, (38)

а також відповідне цьому струму середнє значення індуктивності на даній ділянці.

Із рівняння (36) випливає, що

. (39)

Розрахунок перехідного процесу необхідно вести до значення струму збудження, рівного . За цього струму відбувається відсічка форсування збудження, а ЕРС дорівнює. Розрахунки слід виконувати до значення, котре визначено з (30), а також для; їх зручно виконувати у формі табл. 2.2, з якої ясний порядок розрахунку.

Таблиця 2.2

№ п/п
1	2	3	4	5	6	7	8
1			.	.	.
2			.	.	.
3		.	.	.	.
.	.	.	.	.	.	.	.
.	.	.	.	.	.	.	.
12	.	.	.	.	.	.	.

У табл. 2.2:

• графа 6 – це знаменник рівняння (39), графа 7 – величина за рівнянням (39);

• час у графі 8 ;;і т.д.

4. За даними табл. 2.2 будується залежність . Потім, використовуючи магнітну характеристику, яка побудована за даними табл. 2.1, необхідно побудувати залежність.

Порядок побудови цієї залежності ясний з рис. 2.1, на котрому як приклад за вихідну прийнята точка А і побудована точка В.

Р

А

ис. 2.1

Зауваження. Побудувавши залежності для обох значень, слід зробити висновок про ефективність процесу форсування збудження, порівнявши час відсічки форсування з часом досягненняпри.

5. Розрахувати та побудувати зовнішню характеристику генератора за номінальним магнітним потоком, визначеним за виразом (12), а також природні електромеханічну і механічну характеристики двигуна.

3. РОЗРАХУНОК ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ ПІД ЧАС ПУСКУ ДВИГУНА З НАВАНТАЖЕННЯМ І ВХОЛОСТУ

1. Загальні положення. Якщо прийняти генератор ненасиченим, то його ЕРС при пропорційна струму збудження і у перехідних режимах визначається рівнянням

,

де визначено за виразом (11).

Для кола якоря двигуна, у котрому проходить струм і, під час пуску рівняння рівноваги має вигляд

, (40)

де – опір за рівнянням (25);

–ЕРС двигуна за сталим магнітним потоком;

–індуктивність кола якорів двигуна та генератора; якщо вона дуже мала, можливо прийняти .

Рівняння руху привода за сталим магнітним потоком

, (41)

де .

Для одержання залежностей, які визначають зміни ω, та М під час пуску двигуна необхідно вирішити систему рівнянь (40) і (41), у результаті чого одержимо:

, (42)

. (43)

Потрібно мати на увазі, що під час пуску двигуна вхолосту () у виразах (42) та (43)і. Слід зазначити, що у виразах (42) та (43)відповідає моменту початку рухуза рівнянням (44), а не моменту подачі напруги на обмотку збудження.

2. За рівняннями (42) і (43) слід виконати розрахунки під навантаженням та вхолосту з форсуванням збудження. За результатами розрахунків побудуйте графіки залежностей та. Порівняйте ці залежності та зробіть висновки.

Для розрахунку пуску двигуна у системі Г-Д під час форсування збудження слід мати на увазі, що пуск здійснюється у три етапи.

Перший етап відповідає часовому інтервалу від до, котрий називають часом запізнення. На цьому етапі струм починає рости, а ротор ще не обертається:

. (44)

Аналізуючи графіки залежностей та, треба визначити кількісні співвідношення індуктивності, струму та часу. Цей аналіз виявив, що у початковий момент пуску індуктивність обмотки збудження максимальна і у рівняння слід підставляти сталу часу, визначену за (19). Потім значеннязменшиться і буде відповідати.

Визначаючи струм з рівняння (40), слід пам’ятати, що на цьому етапі .

Другий етап відповідає часовому інтервалу від початку обертання ротора до часу відсічки форсування збудження, котре дорівнює

. (45)

Цей час можливо визначити за графіком залежності . Порівняйте ці значення.

Використовуючи рівняння (42) і (43), слід зважати на початкові умови:

значення струму та ЕРС у момент часу , тобто,та усталений перепад швидкостей

Тоді рівняння (42) і (43) перетворюються:

, (42, а)

. (43, а)

Диференціюючи рівняння струму (43а) та прирівнявши першу похідну до нуля, одержимо час, коли струм максимальний:

. (45, а)

Якщо , то

. (45, б)

Третій етап відповідає часу від початку відсічки (коли) до безконечності, тобто до моменту часу, коли настає сталий режим.

На цьому етапі вмикається резистор опором , значення котрого визначено за (33); через те стала часу

.

Рівняння для струму та кутової швидкості мають вигляд:

,

,

де і– відповідно значення струму та швидкості у момент часу відсічки.

Увага! У всі розрахункові формули слід підставляти час, відповідний своєму етапу.

3. У завершення розрахунку процесу пуску за навантаженням слід визначити значення максимуму пускового струму і час його досягнення. Зробіть висновок про припущення такого пуску, порівнявшиз за п.1.21.

4. Аналогічно слід провести розрахунок пуску з навантаженням, але без форсування збудження, тобто при.

Процестакого пуску, як і при, перебігає за три етапи. Розрахуйте і побудуйте залежності та, а також порівняйте їх з залежностями за п. 3.2. Зробіть висновок з такого порівняння.

5. Виконайте розрахунок пуску вхолосту, тобто без навантаження, але з використовуванням форсування збудження. Розрахуйте та побудуйте залежності та. Розрахунок також має три етапи. Вигляд кривих, котрі повинні бути одержані за результатами розрахунку, даний у [1, с. 319].

4. РОЗРАХУНОК ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ ПІД ЧАСНАКИДАННЯТА СКИДАННЯ НАВАНТАЖЕННЯ

1. Загальні положення. При розрахунку перехідних процесів слід мати на увазі, що обидва процеси – електромагнітний та електромеханічний – протікають сумісно, складаючи єдиний процес, котрий описується системою лінійних диференційних рівнянь другого порядку:

, (46)

. (47)

Із рівняння (47) випливає рішення рівняння для струму.

Рішення цих рівнянь має вигляд:

, (48)

, (49, a)

. (49, б)

У рівняннях (48) та (49) А і В – сталі інтегрування, котрі визначаються початковими умовами при накиданні та скиданні навантаження. Величини тає коренями характеристичного рівняння

тоді

. (50)

Розв’язок рівняння (50) залежить від індивідуальних параметрів електропривода:

• якщо відношення , то корені рівняннятамають дійсні від’ємні значення. Визначивши їх, запишіть диференційне рівняння та знайдіть сталі інтегрування, котрі необхідні для чисельного розв’язку. Скористуйтеся рівняннями [1, с. 274];

• якщо відношення , то корені рівняннятає комплексні числа

, (51)

де ;.

Підставивши (51) у (48) та (49) і виконавши перетворення за допомогою формули Ейлера (), а також знайшовши сталі інтегрування, одержимо рівняння для кутової швидкості та струму:

, (52)

. (53)

Рівняння для моменту аналогічно (53).

Для знаходження сталих інтегрування скористуйтеся [2, с. 195-196].

2. Початкові умови при такі:,. Тоді

. (54)

Далі слід скористуватися рівняннями (48) та (49), і диференціюючи їх за часом, визначити сталі А та В для кутової швидкості, струму і моменту. Очевидно, якщо , то.

3. За початкові умови у разі накидання навантаження слід прийняти: ,, котра відповідає струмуза електромеханічною характеристикою; сталі значення,.

Перепади швидкостей:

,,

.

Жорсткість характеристики

.

4. За початкові умови у разі скидання навантаження слід прийняти: ,,,,,;

.

5. Результати усіх розрахунків звести у таблиці, приймаючи значення часу від 0,001 до 1,0 с. За результатами розрахунків накидання та скидання навантаження побудувати залежності ,,.

Зробити висновки про характер перехідних процесів, наявність або відсутність коливань. Орієнтовний вигляд цих графіків наведений у [1, с. 227] та [2, с. 194-195].

5. ПОБУДОВА НАВАНТАЖУВАЛЬНОЇ ДІАГРАМИ

1. Навантажувальна діаграма будується у координатах І-t з використанням результатів розрахунків перехідних режимів. Прийняти, що двигун навантажений реактивним моментом опору. За побудованою навантажувальною діаграмою визначить фактичний час роботи двигуна (час циклу) та режим навантаження.

2. Побудуйте навантажувальну діаграму, котра містить такі ділянки:

1 – пуск двигуна та вихід на номінальне навантаження;

2 – робота з номінальним струмом у перебігу 4…7 с (за завданням);

3 – скидання навантаження до струму холостого ходу;

4 – робота за струмом у перебігу 2 с.

5 – накидання навантаження від струму до струму;

6 – робота за струмом у перебігу 3…5 с (за завданням);

7 – скидання навантаження до струму і вимикання двигуна (струм); на цій ділянці можливо використати режим гальмування, розрахуйте його;

8 – пауза (струм) у перебігу с, після чого цикл повторюється.

6. ПЕРЕВІРКА ДВИГУНА ЗА НАГРІВОМ

1. Оскільки навантажувальна діаграма побудована у координатах І-t, перевірку двигуна за нагрівом слід виконувати методом еквівалентного струму. Використаний двигун має самовентиляцію, тому слід ураховувати погіршення умов охолоджування, прийнявши коефіцієнт за час паузи, пуску та гальмування, а також визначити коефіцієнт втрат(– сталі витрати у номінальному режимі;– зміни втрати у номінальному режимі, пропорційні квадрату струму).

2. Одержане значення еквівалентного струму слід порівняти з номінальним струмом: .

Оскільки, як видно з навантажувальної діаграми, двигун працює у режимі повторного вмикання – ПВ, слід урахувати і цю обставину.

Зробити висновок про придатність двигуна для завданого режиму; якщо потрібно, відкоригуйте режим.

7. РОЗРАХУНОК ДОПУЩУВАНОЇ КІЛЬКОСТІ ВМИКАНЬ ДВИГУНА ЗА ГОДИНУ

1. Кількість допущуваних вмикань за годину

, (55)

де – кількість вмикань двигуна за один цикл;

ξ – відносна тривалість вмикань двигуна;

–час вмикання за один цикл.

Можливо приблизно рахувати, що при :

або (56,а)

. (56,б)

Якщо , то

. (56,в)

2. У вираз (56-58) підставляйте такі значення та ξ , за котрими двигун працює (за завданою навантажувальною діаграмою) з максимально допущуваним перегрівом. Для цього знайдіть таке значення ξ , за котрим вирази (56) перетворюються у рівності.

Тоді, наприклад, з (56, б)

. (57)

Підставивши (57) у (55), одержимо:

. (58)

Якщо визначити ξ з виразів (56, а) або (56, в), рівняння (57) та відповідно (58) будуть іншими.

Значення необхідно відкоригувати з урахування умов погіршення охолодження, тобто

.

Відкоригуйте (за необхідності) час паузи так, щоб двигун повністю використовувався за нагрівом.

8. РОЗРАХУНОК ПОТУЖНОСТЕЙ ПРИВІДНОГО ДВИГУНА ДЛЯ ГЕНЕРАТОРА, ЗБУДЖУВАЧІВ ГОЛОВНОГО ДВИГУНА І ГЕНЕРАТОРА ТА ВИБІР ЇХ ТИПІВ

1. Частота обертання привідного двигуна для генератора повинна відповідати номінальній частоті обертання генератора, а його потужність з 10% запасу

, (59)

де – номінальне значення ККД генератора, котре можливо прийняти однаковим з ККД головного двигуна за виразом (1).

Тип приводного двигуна (синхронного або асинхронного), його номінальні параметри і конструктивне виконання обґрунтуйте у розрахунково-пояснювальній записці.

2. Потужність збудника генератора

. (60)

Його номінальні параметри повинні забезпечити форсування збудження у перехідних режимах.

Також обґрунтуйте прийнятий тип збудника. Якщо збудник приводиться в обертання від гуртового приводного двигуна, скоректуйте вираз (59) з урахуванням (60).

Привод збудника, якщо неможливе сполучення з гуртовим валом, здійснюйте за допомогою редуктора або клиноремінної передачі. Обґрунтуйте цей вибір і зробіть спрощений розрахунок передачі з вибором її основних елементів та визначенням головних розмірів.

3. Вибір збудника головного двигуна робиться аналогічно; урахуйте його потужність у п. 8.1.

9. ВИСНОВКИ

У кінцевий розділ включіть такі запитання:

• ступінь завантаження двигуна струмом та рекомендації до зміни режиму роботи (за необхідністю);

• висновки про роботу двигуна і описання фізичних явищ у перехідних режимах;

• висновок про придатність двигуна з завданою номінальною тривалою потужністю для роботи у режимі ПВ;

• обґрунтування та пояснення вибору машин у розділі 8.

10. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

Ця частина містить у собі компоновку усіх електричних машин на фундаментній плиті з усіма габаритними та монтажними розмірами у двох проекціях. На кресленні повинні бути пророблені вузли кріплення електричних машин на плиті. Можливо установлення збудників за типом «наїзник».

Приводяться основні конструктивні матеріали, з котрих виготовлена фундаментна плита, для цього роблять відповідні вириви і зноски на кресленні.

Зауваження. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки та креслення повинні відповідати вимогам ЄСКД.

Додаток 1 Технічні дані компенсованих електродвигунів єдиної серії П 13, 14 та 15 габаритів; Іmax/Iн = 2,5; а3 = 2; U3 = 110 В		Jд=GD/4 кг·м2				18,25	18,5			21,5	21,75		21,5	23		37,5	38,75		37,5		38,75	37,5		48,75	43,75		46,25	43,75
		Номер додатка за магн. харак.				3,2	“			“	“		“	“		“	“		“		“	“		“	“		“	“
		Обмотка збудження		rз при 20ºСОм		4,59	3,64			4,08	“		3,38	4,08		2,62	3,07		3,65		“	3,07		“	2,92		3,48	3,9
				wз на полюс		760	677			“	“		639	677		641	660		695		“	660		“	614		660	650
		rдп при 20ºС Ом				0,00835	0,00208			0,0103	0,00258		0,00535	0,00133		0,0088	0,00216		0,00485		0,0012	0,00362		0,000905	0,00594		0,00148	0,00443
		rко при 20ºС Ом				0,019	0,00474			0,0212	0,00535		0,0127	0,00318		0,0268	0,0067		0,0178		0,00665	0,01543		0,00385	0,0197		0,0071	0,0166
		Обмотка якоря		rя при 20ºСОм		0,045	0,011			0,0494	0,0121		0,0279	0,0071		0,06	0,0151		0,0359		0,00895	0,02545		0,00636	0,0391		0,00973	0,0276
				N=2wя		378	372			378	372		270	276		462	464		342		348	592		296	342		348	592
				2а		2	4			2	4		2	4		2	4		2		4	“		“	2		4	“
		2р				4	“			“	“		“	“		“	“		“		“	“		“	“		“	“
		nн хв-1				500	“			400	“		500	“		300	“		400		“	500		“	300		“	400
		Ін А				310	624			313	630		393	795		318	640		398		815	495		1000	402		820	497
		Uн В				440	220			440	220		440	220		440	220		440		220	440		220	440		220	440
		РН кВт				125	“			“	“		160	“		125	“		160		“	200		“	160		“	200
		Тип двигуна				П132-4К	П132-6К			П133-4К	П133-6К		П133-4К	П133-8К		П142-4К	П142-6К		П142-4К		П142-6К	П142-4К		П142-9К	П143-4К		П143-6К	П143-4К
		№ пор.				1	2			3	4		5	6		7	8		9		10	11		12	13		14	15
Продовження додатка 1		Jд=GD/4 кг·м2				56,25	46,25			56,25	88,75		95,75	88,75		95,75	88,75		95,75		101,25	105,5		101,25	105,5		120,75	125,5
		Номер додатка за магн. харак				3,2	“			“	3,3		“	“		“	“		“		“	“		“	“		“	“
		Обмотка збудження	rз при 20ºСОм			3,9	3,48			3,9	2,88		“	2,39		3,0	1,86		“		1,7	2,34		2,1	“		1,475	“
			wз на полюс			650	660			650	528		“	497		494	460		“		450	440		460	“		360	“
		rдп при 20ºС Ом				0,0011069	0,00274			0,000634	0,00586		0,00163	0,00293		0,000835	0,00197		0,000511		0,00346	0,000985		0,00241	0,000603		0,00298	0,000745
		rко при 20ºС Ом				0,00415	0,0075			0,00291	0,0197		0,00487	0,01128		0,00377	0,0067		0,00163		0,0121	0,00404		0,00731	0,00173		0,00769	0,00193
		Обмотка якоря	rя при 20ºСОм			0,00696	0,01642			0,0041	0,0318		0,00795	0,0176		0,00508	0,0122		0,00307		0,0192	0,00552		0,0133	0,00334		0,01495	0,00374
			N=2Wя			296	464			232	392		660	592		486	696		348		592	486		696	348		696	348
			2а			4	4			4	2		6	4		6	“		“		4	6		“	“		“	“
		2р				4	“			“	6		“	4		6	“		“		4	6		“	“		“	“
		nн хв-1				400	500			“	300		“	400		“	500		“		300	“		400	“		300	“
		Ін А				1000	612			1240	506		1020	622		1270	788		1580		622	1270		790	1587		794	1592
		Uн В				220	440			220	440		220	440		220	440		220		440	220		440	220		440	220
		РН кВт				200	250			“	200		“	250		“	320		“		250	“		320	“		“	“
		Тип двигуна				П143-9К	П143-6К			П143-9К	П151-5К		П151-8К	П151-5К		П151-8К	П151-5К		П151-8К		П152-5К	П152-8К		П152-5К	П152-8К		П153-5К	П153-8К
		№ пор.				16	17			18	19		20	21		22	23		24		25	26		27	28		29	30
	Додаток 2 Технічні дані компенсованих генераторів єдиної серії П 13 та 14 габаритів; n =1000 об/хв; Іmax/Iн = 2,5; 2р = 4; Uз = 110 В; а3 = 2. Магнітні характеристики генераторів дані у дод. 3.1.				Обмотка збудження			rз при 20ºСОм				4,15			“			4,04		4,56			4,2			“
								wз на полюс				730			“			728		730			660			“
					rдп при 20ºС Ом							0,0036			0,000896			0,001905		0,0043			0,001197			0,0003
					rко при 20ºС Ом							0,0153			0,00257			0,00619		0,00263			0,00665			0,00166
					Обмотка якоря				rя при 20ºСОм			0,0234			0,00593			0,0141		0,0034			0,00895			0,00223
									N=2 wя			270			276			464		232			348			“
									2а			2			4			“		“			“			8
					Ін А							435			870			652		1304			870			1740
					Uн В							460			230			460		230			460			230
					РН кВт							200			“			300		“			400			“
					Тип генератора							П131-4К			П131-8К			П141-6К		П141-8К			П142-6К			П142-12К

Додаток 3.1

Магнітні характеристики компенсованих генераторів єдиної серії П 13 та 14 габаритів

	Fрез×103 А·вит	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
ФX10-2 В·с	П131	1	2,1	3,15	4,2	4,8	5,25	5,6	5,8	6,1	-	-	-	-	-
	П141-6К	1,14	2,3	3,6	4,68	5,46	6,05	6,4	6,65	6,83	6,95	7,05	7,15	7,25	7,35
	П141-9К	1,49	2,9	4,2	5,2	5,9	6,3	6,7	6,85	7,0	7,1	7,15	7,2	-	-
	П142	2	3,9	5,8	7,05	8,0	8,6	9,0	9,2	9,25	9,3	9,35	9,4	-	-

Зауваження. розмірність 1 Вб = 1 В·с.

Додаток 3.2

Магнітні характеристики компенсованих електродвигунів єдиної серії П 13 та 14 габаритів

	Fрез×103 А·вит	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
ФX10-2 В·с	П132	1,16	2,25	3,52	4,75	5,6	6,25	6,78	7,15	7,5	7,6	7,8	-
	П133	1,5	2,9	4,52	6,1	7,2	8,05	8,7	9,2	9,65	9,75	10,0	-
	П142	1,32	2,63	3,97	5,32	6,57	7,42	7,95	8,3	8,42	8,85	9,0	9,1
	П143	1,75	3,5	5,3	7,1	8,75	9,9	10,6	11,1	11,5	11,8	12,0	12,1

Додаток 3.3

Магнітні характеристики компенсованих електродвигунів єдиної серії П 15 габариту

	Fрез×103 А·вит	1,5	3	4,5	6	7,5	9	10,5	12	13,5	15	16,5
ФX10-2 В·с	П151	1,7	3,6	5,2	6,14	6,68	7,1	7,35	7,55	7,7	7,8	7,85
	П152	2,12	4,5	6,5	7,65	8,35	8,85	9,15	9,4	9,6	9,75	9,8
	П153	2,85	6,0	8,7	10,15	11,5	11,85	12,3	12,6	12,83	13,0	13,1

Бібліографічний список

1. Чиликин, М. Г. Общий курс электропривода [Текст] / М. Г. Чиликин, А. С. Сандлер. – М.: Энергоиздат, 1981.

2. Теорія електропривода [Текст] / за ред. М. Г. Поповича. – К.: Вища шк.,1993.

3. Соколов, Н. Г. Основы конструирования электроприводов [Текст] / Н. Г. Соколов. – М.: Энергия, 1971.

4. Справочник по электрическим машинам в 2Т [Текст]: том 1 / за ред. И. П. Копылова, Б. К. Клокова. – М.: Энергоатомиздат, 1988.

Навчальне видання

Безрученко Валеріан Миколайович

Устименко Дмитро Володимирович

ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОПРИВОДА

Методичні вказівки до виконання курсового проекту на тему «Проектування системи Г-Д»

Редактор Т. В. Мацкевич

Комп’ютерна верстка Т. В. Шевченко

Формат 60х84 1/16. Ум. друк. арк. 1,04. Обл.-вид. арк. 1,25. Тираж 30 пр. Зам. № . Вид. № .

Видавництво Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

ДК № 1315 від 31.03.2003

Адреса видавництва та дільниці оперативної поліграфії: