Визначник магматичних гірських порід (класифікація)

Умови утворення	Колір	Світлі породи			Темні породи
		Кількість SiO2 (%)
	Хімічний склад	65% (кислі)	65 – 52% (середні)		52 – 40% (основні)	< 40% (ультраосновні)
	Мінеральний склад	Кварц, ортоклаз, кислі плагіоклази. Темні мінерали: біотит, амфібол.	Ортоклаз, середні та кислі плагіоклази. Темні мінерали: біотит, амфібол.	Середні плагіоклази. Темні мінерали: біотит, амфіболи	Основні плагіоклази (лабрадор). Темні мінерали: амфібол, піроксен, олівін	Олівін, піроксен, амфібол.
	Структура та текстура
Інтрузивні (глибинні)	Повнокристалічна. Масивна.	Граніт	Сієніт	Діорит	Габро	Дуніт Піроксеніт
Ефузивні (виливні)	Напівкристалічна. Прихованокристалічна. Масивна.	Кварцовий порфір	Безкварцовий порфір	Порфірит	Діабаз	-
	Напівкристалічна. Прихованокристалічна. Пориста.	Ліпарит	Трахіт	Андезит	Базальт	-
	Скловата. Масивна	Обсидіан

Опис та визначення осадових порід

Мета роботи– описати структуру, текстуру і склад осадових порід та визначити їх назву по визначнику осадових порід.

1. Теоретична частина

Загальні відомості про осадові породи.

Осадові гірські породи за умовами утворення поділяються на уламкові, хімічні та органогенні.

Уламкові породиутворились із продуктів вивітрю­вання, перенесених і відкладених у виглядіуламківрізноманіт­ної величини. Вони можуть бути пухкими і зцементованими різними природними цементами — глинястим, залізистим, вапнис­тим, кременистим тощо.

Кожна осадова порода являє собою результат дії закономірних фізико-механічних, фізико-хімічних чибіологічних процесів, що відбуваються в зоні опадоутворення, що містить у собі всю гідросферу Землі, нижню частину її атмосфери і верхню частину літосфери. Визначення назви уламкової гірської породи виконується за допомогою таблиці-визначника (табл. 4).

Хімічні породиутворилися в наслідок випадання в осад речовин з насичених розчинів при зміні їх па­раметрів. Ці породи утворюються головним чином у зоні мілкого моря. Визначення назви хімічної гірської породи виконується за допомогою таблиці-визначника (табл. 5).

Органогенні породиутворилися в результаті життєдіяль­ності організмів, більшість яких мешкають у воді і засвоюють з неї речовини для утворення черепашок або скелетів і, відми­раючи, утворюють товщу гірських порід. Деякі породи цього типу утворені рослинною речовиною як на суші, так і в воді. Визначення назви органогенної гірської породи виконується за допомогою таблиці-визначника (табл. 6).

Мінералогічний склад осадових гірських порід визначається умовами їх утворення. Наприклад, в уламкових породах він від­повідає мінералогічному складу тієї породи, з якої вони утвори­лись. Багато порід хімічного походження складаються з одного мінералу: гіпсу, ангідриту, кальциту, тощо.

Структура осадових порід дуже різноманітна: так, у пісків вона зерниста, у глини — глиняста, у вапняків — кристалічна.

Щодо текстури, то і більшість осадових порід має шаруватий склад. Шари осадових порід в умовах непорушного залягання горизон­тальні. Потужність товщі осадових гірських порід у земній корі досягає 15...20 км в геосинкліналях.

Зовнішні ознаки осадових порід.

Найголовнішими ознаками осадових порід є : структура, текстура, колір, склад, питома вага, наявність відбитків тваринних організмів або рослин.

Структура– властивість породи обумовлена розміром та формою частинок, що складають породу. При характеристиці структури уламкових та глинистих порід використовують поняття “фракція”.

Фракція – сукупність частинок (уламків) певного розміру. За розміром уламків виділяють такі основні фракції:

Грубоуламкова (псефіти), яка складається з уламків більше 2-х мм.

Піщана (псаміти) – з частинками розміром від 2 до 0,05 мм.

Пилувата (алеврити) – розмір частинок від 0,05 до 0,005 мм.

Глиниста (пеліти) розмір частинок менше 0,005 мм.

По перевазі тої чи іншої фракції виділяють наступні структури :

Крупнозерниста – більше 2 мм.

Середньозерниста – 2… 0,005 мм.

Дрібнозерниста – 0,5… 0,005 мм.

Тонкозерниста - < 0,005 мм.

Крупнозерниста структура визначається візуально, оскільки частинки більше 2 мм видимі неозброєним оком. Середно- дрібно- та тонкозернисті структури розпізнаються на дотик:

середньозерниста – сильно шорстка;

дрібнозерниста – пилувата, борошнувата;

тонкозерниста – гладка, масна.

Для порід хемогенних та деяких органогенних характерна кристалічна структура.

За розміром кристалів виділяють такі групи:

Крупнокристалічна.

Дрібнокристалічна.

Прихованокристалічна.

Оолітова – накопичення округлих зерен.

Якщо порода характеризується наявністю уламків і скелетів організмів, які з’єднані цементом, відбитків або рештків тваринних або рослинних організмів, структуру її називають органогенною або біоморфною.

Текстура– властивість породи, яка обумовлена характером розташування в ній частинок. Текстури осадових порід відрізняються за характером розташування частинок (зерен) та за ступенем їх компактності. Характер розташування складових частин породи (однорідність, шаруватість, сланцюватість) краще виявляється в природних відслоненнях. При вивченні ж окремих зразків оцінюють ступінь компактності породи. За цією ознакою в осадових породах відрізняють три основні види структур:

Щільна – пори в породі непомітні навіть через лупу.

Пориста – пори помітні неозброєним оком.

Шлакова (туфова) – розмір пор перевищує декілька міліметрів