Вихідне з'єднання
Після набору номера регістр передає в МГШ одну, дві або три цифри, що визначають напрямок зовнішнього зв'язку. Установивши в обраному напрямку з'єднання регістра із РСЛІ, МГШ посилає регістру сигнал про те, яким способом варто передавати інформацію на іншу АТС, і після цього звільняється.
Якщо з'єднання встановлюється з однотипною станцією, то регістр передає на іншу АТС інформацію про номер абонента, якого викликали, таким самим кодом, а при з'єднанні з неоднотипною станцією інформація про номер абонента, якого викликають, передається батарейними імпульсами. Після цього регістр звільняється.
Вхідне з'єднання
У комплекти реле сполучних ліній РСЛВх включені сполучні лінії СЛ. У момент надходження по СЛ виклику від неоднотипної АТС і РСЛВх через ступінь РШ підключається вільний регістр аналогічно тому, як це відбувалося при внутрішньому з'єднанні. Регістр приймає інформацію про номер абонента,якого викликали. Потім регістр разом із МГШ і МАШ виконує з'єднання таким самим чином, як і при внутрішньому з'єднанні.
Вхідне з’єднання від однотипної координатної АТС встановлюється регістром вихідної АТС.
На функціональній схемі (рис.6) зазначене число проміжних ліній між ланками А і В, У і С ступенів АШ й ГШ, а також число входів на ступені ГШ і РШ для одного блоку.
3. Порядок виконання роботи
3.1. Ознайомитися з конструкцією АТСК.
3.2. Простежити за процесом установлення з'єднання між двома абонентами.
3.3. Простежити роботу регістра.
4. Зміст звіту
4.1. Функціональна схема АТСК.
4.2. Короткий опис процесу з'єднання в АТСК.
5. Контрольні питання
1. У чому полягає принцип пристрою БКЗ? Які різновиди МКС використовуються в АТСК ?
2. З якою метою використовуються маркери в АТСК?
3. Яке призначення ступеню РШ ?
4. Як збільшення ємності АТСК впливає на устаткування станції?
5. У яких випадках використовується ступінь I ГШ і II ГШ ?
6. Як відбувається з'єднання абонентів станції, включених в один і в різні блоки АШ ?
7. Як відбувається вихідне з'єднання ?
8. Як відбувається вхідне з'єднання ?
9. Як відбувається з'єднання у випадку зайнятості маркера на будь-якому ступені шуканні?
10. Як відбувається передача інформації про номер абонента, якого викликають, при встановленні з'єднання з однотипною й неоднотипною станціями ?
Лабораторна робота №3 Вивчення поїзного диспетчерського зв’язку
Мета роботи
Вивчити конструкцію апаратури поїзного диспетчерського зв’язку.
2. Теоретичні відомості
Поїзний диспечерський зв’язок (ПДЗ) призначений для переговорів поїзного диспечера (ДНЦ) з черговими по станціям або операторами пунктів, які входять до складу його дільниці. Довжина диспетчерської ділянки співпадає, як правило, з тяговим плечем, і в середньому складає близько 120 км. Схема організації ПДЗ показана на рис. 7. До складу ланцюга ПДЗ входять пристрої розподільної станції і проміжних пунктів. Розподільна станція ПДЗ розташована у дирекції дороги, а пристрої проміжних пунктів встановлюються у приміщеннях чергових по станціях, операторів, у чергових по локомотивним депо, підмінним пунктам, тяговим підстанціям, енергодиспетчерів і локомотивних диспетчерів. На ділянках доріг, де на станціях немає працівників служби перевезень або не передбачено їх цілодобове чергування, в ланцюг ПДЗ можуть можуть бути включені телефонні апарати ТАК, що встановлюються у квартирах начальників станцій, електромеханіків і монтерів СЦБ. На електрифікованих ділянках з телеуправлінням дозволяється включати в ланцюг ПДЗ квартирні телефонні апарати ТАК електромеханіків тягових підстанцій. Крім того, в ланцюг ПДЗ включаються спеціальні зовнішні телефонні апарати, які встановлюються в релейних шафах вхідних і вихідних сигналів. При наявності у чергового по станції комутатора станційного зв’язку ланцюг ПДЗ підключається в цього комутатора.
Допускається тимчасове підлючення до ланцюга ПДЗ переносних телефонних апаратів машиністів локомотивів при примусовій зупинці поїзда в дорозі, начальників відновлювальних та пожежних поїздів, електромеханіків СЦБ, керівників відновлювальних та колійних робіт і робіт по контактній мережі. Ніякі інші апарати включати в ланцюг поїзного диспетчерського зв’язку не дозволяється.
Для здійснення поїзного диспетчерського зв’язку застосовуються двопровідні повітряні і кабельні ланцюги, а також телефонні канали тональної частоти ТЧ. В рамках окремої дороги організовують декілька кіл ПДЗ. Якщо диспетчерська ділянка розташована на великій відстані від місця розташування диспетчера, то ланцюг ПДЗ з’єднуться з розподільною станцією через обхідний канал. Обхідний канал організовується по телефонному каналу ТЧ, що включається в спеціальний перехідний прилад ПП. На залізничних станціях, які розділяють дві або декілька диспетчерських ділянок, встановлюються апарати проміжних пунктів кожної ділянки. З’єднання двох суміжних ланцюгів ПДЗ, які відносяться до різних відділень, здійснюється за допомогою з’єднуючого пристрою ЗП. Канал ПДЗ, який має загасання більше допустимого (19 дБ), оснащується проміжними підсилювачами П або розмежовується на ділянки за допомогою ПП.
Для забезпечення можливості зв’язку диспчера і чергового по станції з машиністами локомотивів поїздний диспетчерський зв'язок доповнюється приладами радіозв’язку, створюючи систему поїзного радіопровідного телефонного зв’язку. На всіх проміжних станціях диспетчерського кола встановлюють стаціонарні радіостанції СРС, які можуть підключатися до каналу ПДЗ диспетчером або машиністом локомотива шляхом посилки сигнала виклику. На локомотивах встановлюються локомотивні радіостанції.
Рис.7. Схема організації ПДЗ
Структурна схема кола диспетчерської поїзного зв’язку, обладнаного тональним вибірковим викликом, приведена на рис. 8. На ньому зображено з’єднуючий пристрій та пристрої, які встановлюються у диспетчера на проміжному пункті. До складу пристрою розподільної станції входять: кнопковий пульт на 40 кнопок виклику, електродинамічний мікрофон М з мікрофонним підсилювачем МП, гучномовець Г, ножна педаль Пед, датчик тонального вибіркового виклику ДТВ, підсилювач прийому П1, підсилювач передачі П2, а також реле управління РП, Р7 та ін .
Проміжний пункт складається з підсилювачів П1 та П2, приймача тонального вибіркового виклику ПТВВ і телефонного апарату. Для виклику чергового по станції диспетчер натискає відповідну кнопку виклику Кн. При цьому спрацьовує реле Р7 і ДТВ підключається до лінії. Сигнал виклику від генератора частот виклику ГВ підсилюється підсилювачем П і надходить до каналу ПДЗ; частина струму виклику розгалуджується через резистор R в гучномовець Г диспетчера для здійснення контролю надсилання виклику в лінію.
На проміжному пункті сигнал виклику підсилюється підсилювачем П2 і надходить до ПТВВ, де спрацьовує реле Р, внаслідок чого включається дзвінок Дз. При роботі дзвінка до лінії надходить сигнал контролю,що сприймається гучномовцем диспетчера. При відповіді на виклик диспетчера черговий по станції знімає мікротелефон і, натиснувши на клавішу Кл, говорить у мікрофон М. Розмовний струм підсилюється підсилювачем П1 проміжного пункту і надходить до каналу. На розпорядчій станції цей струм підсилюється підсилювачем П1 і надходить до гучномовця Г.
Під час розмови диспетчер натискає педаль, внаслідок чого спрацює реле РП і підключає розмовні пристрої диспетчера до каналу. Виклик диспетчера з проміжних пунктів здійснюється голосом.
З’єднання диспетчерів двох суміжних кіл, що відносяться до різних відділень залізниці, здійснюється з’єднуючим пристроєм ЗП, який складається з двох приймачів тонального вибіркового виклику ПТВВ1,ПТВВ2, реле Л та С, що з’єднують суміжні кола ПДЗ через дуплексний підсилювач.
Для включення з’єднуючого пристрою диспетчер надсилає виклик, на який налаштований ПТВВ. Реле Р цього ПТВВ спрацьовує і включає реле Л (150). Контактами л 12-13 замикається коло живлення реле С (150), що включене послідовно з обмоткою реле Л (150). Контактами л 2-3 та с 2-3 до ліній під’єднується підсилювач П, а контактом л 10-11 надходить живлення до схеми цього підсилювача. Підсилювач з’єднуючого пристою забезпечує двостороннє підсилення розмовних струмів, що надходять з одного кола ПДЗ в інше. Для роз’єднання кіл диспетчер надсилає повторно ту комбінацію, що надходила для встановлення з’єднання. При цьому знову спрацьовує ПТВВ і контактом р замикатиме коло струму через обмотки реле Л (500) та С (500), напрям витків відносно обмоток з опором 150 Ом яких є зустрічним. Реле Л і С відпускають якорі, з’єднуючий пристрій вимикається.