12. Фактори регіонального розвитку. Типологія економічних регіонів.

Політика економічного розвитку області базується на врахуванні комплексу об’єктивних факторів сприятливого та лімітую чого характеру. До числа перших слід віднести такі фактори:

- географічний – вигідне географічне положення (область є воротами України в Західну Європу) створює їй певні переваги для прискорення інтеграції в європейські структури;

- історичний – своєрідність краю, де збереглась висока культура господарювання, традиції і навики місцевого населення, що в поєднанні з близькістю країн західної Європи створює передумови для швидкої адаптації населення до ринкових умов господарювання;

- економічний – досягнуті позитивні структурні зрушення служать вагомою передумовою для поступового економічного зростання;

- транспортний – розвинута мережа автомобільних доріг на залізниць з врахуванням зручного географічного положення може принести реальну вигоду області;

- природний – наявність унікальних природних ресурсів: мінеральних вод, лісів, значних запасів підземних і поверхневих вод, інших корисних копалин індустріального значення, ландшафно-кліматичних зон;

- рекреаційний – область володіє потужним природним потенціалом для санаторно-курортного лікування та оздоровлення людей, який може перетворити рекреаційну сферу в одну з провідних галузей економіки області;

- екологічний – порівняно низький рівень антропогенного забруднення довкілля та виняткова екологічна роль Карпат на континенті сприяють позитивному іміджу області.

Поряд з існуванням зазначених вище переваг треба враховувати реальні фактори лімітуючого характеру, які мають суттєвий вплив на соціально-економічні і екологічні процеси тепер і в перспективі. Серед них:

- відсутність необхідної нормативно-правової бази врегулювання взаємовідносин між центром і регіонами та ефективної державної регіональної політики;

- дефіцит сільськогосподарських угідь та низька врожайність багатьох сільськогосподарських культур ускладнюють можливості самозабезпечення продуктами харчування;

- надлишковість трудових ресурсів, що має соціально-небезпечний характер;

- високий ризик виникнення небезпечних природних стихійних явищ, що створює загрозу життєдіяльності населення;

- складні умови проживання і господарської діяльності в гірській місцевості;

- велика залежність області від поставок енергоносіїв;

- обмеженість внутрішніх фінансово-кредитних ресурсів.

Об’єктивна оцінка позитивних і негативних факторів вимагає їх всебічного врахування при визначенні пріоритетних завдань економічного розвитку області, реалізація яких залежить від цілого ряду чинників, в тому числі від можливостей реального фінансового забезпечення програм і проектів.

Райони поділяються на:

1) суспільно-географічні мезорайони- це цілісні в суспільно географічному розумінні утворення, що відповідають території адміністративноїсобласті, великі групи адмін.. районів.

2) суспільно-географічні мікрорайони- це території декількох адміністративних районів, окремих місцевостей. Саме на основі мікрорайонів створюється піраміда суспільно географічних районів.

Виділяються наступні мікрорайони:

• Низові мікрорайони, які відповідають території адмін. Району

• Місцеві мікрорайони, відповідають території декількох с/г підприємств

• Первинні мікрорайони- цілісність природних, господарських та соціально-демографічних об’єктів в меєах однієї території.