6. Зазначте основні ознаки та підстилі із жанрами текстів офіційно-ділового стилю.

Офіційно-діловий стиль — це різновид літературної мови, який обслуговує сферу офіційно-ділових стосунків.

Офіційно-діловий стиль обслуговує офіційні й надзвичайно важливі сфери людських взаємин: відносини між державною владою і населенням, між країнами, між підприємствами, установами й організаціями, між особистістю і суспільством. Фактично від народження і до смерті людин знаходиться в сфері дії офіційно-ділової мови.

Офіційно-діловому стилю властиві такі ознаки:

1) офіційність - строгість викладу; слова вживаються звичайно у своїх прямих значеннях; образність, як правило, відсутня, тропи використовуються дуже рідко;

2) точність (однозначність) - зміст, що виражається офіційно-діловим стилем, з огляду на його величезну важливість, повинний виключати всяку двозначність, усякі різночитання;

3) ясність (доступність),

4) лаконічність,

5) конкретність,

6) чіткість,

7) змістова повнота й об'єктивність викладу,

8) стандартизація, наприклад, у розмові можна сказати: "Із сьогоднішнього дня я у відпустці". У заяві ж потрібно написати: "Прошу вважати мене таким, що перебуває у відпустці з такого числа".

9) безособовістю (офіційно-ділова мова уникає конкретного й особистого).

Підстилі офіційно-ділового стилю

Адміністративно-канцелярський підстиль обслуговує професійно-виробничу сферу та правові взаємини. Цей підстиль реалізується в наказах, розпорядженнях, службових листах, інструкціях, актах, протоколах, заявах тощо.

1. Норма цього підстилю - стислість і точність. Багатослівність, мовні надмірності - найбільший стилістичний недолік мови ділових паперів.

2. Ділові папери складають за визначеною схемою.

3. Кожну нову думку варто починати з абзацу.

4. Усі слова пишуться повністю, за винятком прийнятих скорочень.

5. Складнопідрядні речення з великою кількістю підрядних у документі недоречні, потрібно користуватися короткими, як правило, безсполучниковими реченнями.

Дипломатичний підстиль обслуговує сферу стосунків між державами у галузі політики, економіки і культури. Дипломатичний підстиль втілюється в міжнародних угодах і зверненнях – деклараціях, комюніке, заявах (заявах уряду, міністерства закордонних справ, спільних заявах), конвенціях, нотах (вербальних, особистих), ультиматумах тощо.

Мовні особливості:

1) має свою систему термінів (міжнародні терміни);

2) Правила дипломатичної ввічливості виробили певні форми початку й особливо кінцівок різних дипломатичних документів. Так, особиста нота пишеться від першої особи, яка підписує ноту. Використовуються звертання, звичайно з додаванням слова "шановний" (але воно факультативне), і закінчується перед підписом так називаним "компліментом": "Прошу Вас, пане Посол, прийняти запевнення в моїй глибокій повазі".

3) Для синтаксису мови дипломатії характерні довгі речення, розгорнуті періоди з розгалуженим сполучниковим зв'язком, із дієприкметниковими і дієприкметниковими зворотами, інфінітивними конструкціями, вставними і відокремленими конструкціями. Нерідко речення складається з частин, кожна з яких передає закінчену думку, оформлена як абзац, але не відділена від інших крапкою, а входить формально до структури одного речення. Таку синтаксична будова має, наприклад, преамбула (вступна частина) Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Юридичний підстиль використовується в юриспруденції: судочинстві, досудовому слідстві, дізнанні, судовому розгляді, при складанні різноманітних господарських і цивільних договорів тощо; реалізується в позовних заявах; договорах; протоколах і постановах слідчого й особи, що проводить дізнання; постановах (ухвалах) судді; вказівках і постановах прокурора; нотаріальних документах.

Законодавчий підстиль - це офіційна мова, мова державної влади, на якій вона говорить з населенням. Він реалізується в таких жанрах, як: конституція, закони, укази, постанови, статути. Мова законодавства включає в себе лексику і фразеологію цивільного, кримінального, адміністративного права тощо. Тексти законодавчого підстилю складають основу Кодексу законів про працю, Кодексу про адміністративні правопорушення, Кодексу законів про шлюб і сім’ю, Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу, Цивільного кодексу, Цивільно-процесуального кодексу тощо.