- •1. Структурна схема каналу передачі даних
- •2. Джерело повідомлень
- •3. Дослідження лінії передачі
- •3.1 Визначення передатної функції неперервної моделі лінії
- •3.2 Розрахунок частотних характеристик лінії
- •3.3 Розрахунок перехідної характеристики лінії
- •4. Розрахунок енергетичного спектру
- •6. Дослідження перешкодостійкості методів реєстрації дискретних повідомлень
- •6.1 Методи прийому і оцінка їх стійкості до перешкод
- •5. Дослідження інтерференційних скривлень сигналу в лінії на еом
- •Кількісно скривлення оцінюють величиною крайових скривлень
- •6.2 Дослідження перешкодостійкості методів реєстрації на еом
- •7. Дослідження і вибір циклічного коду
- •Список літератури
5. Дослідження інтерференційних скривлень сигналу в лінії на еом
Під
скривленням сигналу розумію зміну форми
сигналу на виході неперервної частини
каналу у порівнянні з формою на вході.
Інтерференційні скривлення є результатом
накладання попередніх імпульсів на
наступні. Вони появляються тоді, коли
довжина сигнальних імпульсів
менша практичної тривалості перехідного
процесу
,
тобто, коли фактична швидкість передачі
імпульсів перевищує захищену швидкість.
Інтерференційні скривлення стають
помітними при лінійній швидкості
передачі приблизно на 30% більшою від
захищеної швидкості.
Скривлення, незалежно від причин їх появи, ділимо на амплітудні і крайові. Інтерференційну осцилограму одержують шляхом примусової синхронізації осцилографа частотою, яка в k разів (де k – ціле число) менша частоти сигнальних елементів, тобто тактової частоти.
Кількісно скривлення оцінюють величиною крайових скривлень

і величиною амплітудних скривлень
,
де
– ширина інтервалу переходів сигналу
через нуль;
–не скривлена
тривалість імпульсу, яка дорівнює
тактовому інтервалу;
–ширина інтервалу
максимальних значень сигналу;
–не викривлена
амплітуда імпульсу.
Назва «крайові скривлення» пов’язана з тим, що нульові значення сигналу як границі між сигнальними елементами різної полярності, називають краями імпульсів.


Вікно програми для визначення проектної швидкості сигналу
Методом підбору визначимо Вv, так щоб крайові скривлення відповідали заданим. При цьому встановимо Вv =2,6 так крайові скривлення будуть дорівнювати 9%, а амплітудні 31%. Допустимі крайові скривлення – 10%.
Розраховуємо
абсолютне значення лінійної швидкості
В, яка
дорівнює добутку
.
Швидкість округляють до величини кратної
10000 Бод

де
-резонансна частота,
обчислюється F1=1/2*П*T=4,9*10^4
B=2,6*4,9*10^4=127400 БОД.
Отриману величину округляють до величини, кратної 10000 Бод.
Отже В=120000 Бод.
6. Дослідження перешкодостійкості методів реєстрації дискретних повідомлень
6.1 Методи прийому і оцінка їх стійкості до перешкод
Методи прийому дискретних повідомлень також називають методами реєстрації. Під реєстрацією розуміють винесення приймачем рішення про прийняте повідомлення («1» чи «0») на основі аналізу прийнятого сигнального елемента. Елементами сигналу є відрізки постійного струму. Оскільки в приймач поступають викривлені сигнали, то завжди існує ймовірність неправильного рішення, яке називають помилкою. Чим менша ймовірність неправильного рішення, тим досконалішим вважається метод прийому. Найбільш поширеними методами реєстрації є метод короткого контакту та інтегральний.
Метод прийому
біполярних сигналів методом короткого
контакту можна сформулювати так:
реєструється «1», якщо на короткому
інтервалі часу
в середній частині сигнального елемента
напруга сигналу додатна. При від’ємній
напрузі в цій частині сигналу приймач
розпізнає «0».
Метод прийому біполярних сигналів інтегральним методом можна сформулювати так: реєструється «1», якщо в кінці тактового інтервалу напруга на виході інтегратора, на вхід якого подається сигнальний елемент, має додатне значення. При від’ємному значенні напруги на виході інтегратора в кінці тактового інтервалу реєструється «0». Схема інтегрального приймача біполярного сигналу реалізує класичний оптимальний кореляційний прийом.
Стійкість сигналу до перешкод суттєво залежить від попередньої обробки сигналу. Найчастіше таку обробку виконують за допомогою порогового пристрою, який повертає сигналу прямокутну форму.
Ймовірність
таких рішень 

де р(1) і р(0) – ймовірності передачі «1» і «0»;
–випадкова напруга
перешкоди;
–амплітуда
сигналу.
При рівно ймовірних повідомленнях і центрованій перешкоді ймовірність помилки прийому методом короткого контакту
.
Із
відношення сигнал/перешкода
при потужності перешкоди
знаходимо
.
Тоді оцінку ймовірності помилки елемента
біполярного сигналу при прийомі методом
короткого контакту маємо
,
де
– інтеграл ймовірності у формі функції
Крампа.
Для оцінки ймовірності помилки елемента коду при інтегральному прийомі відеосигналів з протилежними сигнальними елементами скористаємось формулою для потенційної стійкості до перешкод при фазовій модуляції :
,
де
– відношення енергії сигнального
елемента
до спектральної щільності перешкоди
.
Виразимо величину
через величину
,
де
– потужність сигналу,
–потужність
перешкоди:
,
де
– тактовий інтервал і тривалість
сигнального елемента,
–фактична лінійна
швидкість передачі сигналів,
–ширина ефективної
смуги частот лінії.
Формулу для оцінки ймовірності помилки інтегрального методу прийому біполярного сигналу перепишемо у вигляді
.
Зробимо розрахунки до даного підрозділу курсової роботи:

![]()

![]()
Методом
короткого контакту:
=0,5(1-0,801)=0,099
При
інтегральному методі:
=0,5(1-0,777)=0,111
