- •Розділ 5 Рішення з охорони праці в будівельних генеральних планах
- •5.1 Загальномайданчикові питання безпеки праці
- •5.1.1 Визначення та позначення небезпечних зон на будівельному майданчику
- •При падінні предметів з висоти
- •(Канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана
- •Буровибуховим способом на відкритій місцевості
- •В залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху
- •Ґрунтів накладними зарядами
- •Шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка; 4 - плита перекриття
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка;
- •Будівельної машини до площини проекції дроту
- •5.1.2 Забезпечення безпечного переміщення вантажів, конструкцій та людей у межах будівельного майданчика
- •Автомобільної дороги до будівель і споруд
- •Навантажувально-розвантажувальних фронтів, біля прохідних і в інших місцях в м
- •5.1.3 Забезпечення організації безпечного складування конструкцій, виробів та матеріалів на будівельному майданчику
- •Площ складів для будівництва
- •5.1.4 Вирішення загальномайданчикових питань електробезпеки
- •Вибір дротів і кабелів
- •Жил дротів і кабелів в електропроводках [15]
- •Потужності (cos φ), а також тривалість включення (тв)
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами [15]
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами [15]
- •Переносних шлангових легких і середніх, кабелів переносних шлангових важких, шахтних гнучких шлангових, прожекторних і дротів переносних з мідними жилами [15]
- •Розрахунок і вибір апаратів захисту
- •Напругою до 500 в змінного і постійного струму
- •Однофазного короткого замикання по відношенню до номінального струму спрацьовування апарату захисту к [15]
- •Розрахунок заземлювальних пристроїв
- •Визначення коефіцієнтів сезонності ψ [20]
- •Електричних опорів різних ґрунтів і води [20]
- •Смугового електроду, що з’єднує вертикальні електроди (кругла сталь, кутики і т. І.) групового заземлювача [20]
- •Електродів групового заземлювача (кругла сталь, кутики і т. І.) без врахування впливу смуги зв'язку [20]
- •Розрахунок занулення
- •Заземлюючого пристрою з опором 10 Ом
- •Порядок розрахунку:
- •Zт, Ом, масляних трансформаторів по гост 11920-85е
- •Сталевих провідників при змінному струмі (50 Гц). Ом/км [20]
- •Нульовий дріт чотирипровідних ліній, виконаних чотирижильними
- •Кабелями і дротами з гумовою і пластмасовою ізоляцією
- •З алюмінієвими жилами або одножильними алюмінієвими дротами
- •Прокладеними пучком, Ом/км. [15]
- •5.1.5 Загальномайданчикові питання охорони праці при експлуатації будівельних машин і механізмів
- •Підбір і прив'язка вантажопідйомного крана
- •Установка вантажопідйомних машин
- •Межі небезпечних зон
- •Обмеження небезпечних зон обслуговування кранами
- •Вимоги безпеки при установці два і більш за крани на одному шляху крана
- •Улаштування верхньої будови підкранового шляху
- •Улаштування заземлення підкранової колії
- •Обслуговування виносних вантажоприймальних площадок
- •5.2 Загально майданчикові питання виробничої санітарії та гігієни праці
- •5.2.1 Забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями
- •5.2.1.1 Класифікація тимчасових мобільних будівель
- •Побутових городків різної місткості
- •5.2.1.2 Розміщення тимчасових будівель на будівельному майданчику
- •5.2.1.3 Вимоги до складу санітарно-побутових приміщень
- •5.2.1.4 Вимоги до санітарно-побутових приміщень
- •5.2.1.5 Розрахунок санітарно-побутових приміщень
- •По галузях і видах будівництва
- •У тимчасових будівлях (приміщеннях)
- •5.2.1.6 Опалювання, вентиляція і кондиціонування повітря
- •В приміщеннях тимчасових будівель в холодний період року
- •5.2.2 Забезпечення працюючих питною водою
- •В санітарно-побутових приміщеннях
- •5.2.3 Забезпечення необхідної величини освітленості
- •5.3 Загально майданчикові питання пожежної безпеки
- •5.3.1 Забезпечення протипожежних розривів між тимчасовими і постійними будівлями
- •5.3.2 Забезпечення будівельного майданчика необхідними засобами пожежогасіння
- •5.3.2.1 Класифікація пожеж і вогнегасних речовин
- •5.3.2.2 Класифікація стаціонарних установок пожежогасіння
- •Вибір пристосувань і основних варіантів для пожежогасінні
- •Загальна класифікація
- •Класифікація установки водяного і пінного пожежогасіння
- •Класифікація установок порошкового пожежогасіння
- •Класифікація установок газового пожежогасіння
- •Класифікація установок аерозольного пожежогасіння
- •Вимоги до установок пожежогасіння Установки водяного та пінного пожежогасіння
- •За ступенем небезпеки розвитку пожежі в залежності від їх функціонального призначення і пожежного навантаження горючих матеріалів [54]
- •Для приміщень висотою до 10 м
- •Для приміщень 5-7 груп висотою до 10 м
- •Для приміщень висотою від 10 до 20 м
- •5.3.2.3 Протипожежне водопостачання
- •Мережі зовнішнього водопроводу і споруди на них
- •Житлових і суспільних будівель
- •Внутрішній протипожежний водопровід
- •Внутрішній протипожежний водогін
- •5.3.2.4 Первинні засоби пожежогасіння
- •Вогнегасники
- •Позначення вогнегасників
- •Класифікація вогнегасників
- •Вогнегасна здатність вогнегасників
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класу а
- •Вогнегасників за гасінням модельних вогнищ пожежі класу в
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класів а і (або) в
- •Загальні відомості про будову та принципи роботи вогнегасників
- •Водяні вогнегасники
- •Водяного вогнегасника фірми ansul
- •Повітряно-пінні вогнегасники
- •Порошкові вогнегасники
- •Вуглекислотні вогнегасники
- •Хладонові вогнегасники
- •Вогнегасники аерозольні
- •Самоспрацьовуючі вогнегасники
- •Визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасінні Оснащення пожежними щитами
- •Немеханізованим інструментом і інвентарем
- •Оснащення вогнегасниками
- •Переносними вогнегасниками
- •Пересувними вогнегасниками
- •Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Різних класів та діапазони температур їх експлуатації
- •Ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожежі класів а та в
- •Повинні бути оснащені переносними вогнегасниками
- •Повинні які повинні бути оснащені пересувними вогнегасниками
- •Належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вуглекислотних вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вогнегасників для гаражів та автомайстерень
- •Вимоги до розміщення вогнегасників
- •Рекомендації по використанню вогнегасників
- •Вогнегасників залежно від класу пожежі
- •Техніка безпеки при експлуатації вогнегасників
- •Пожежні щити
- •Умовні графічні позначення вогнегасників, установок пожежогасінні і пожежної сигналізації
- •5.3.3 Забезпечення під’їзду пожежних автомобілів на будівельний майданчик
- •5.3.4 Забезпечення протипожежних заходів при складуванні та збереженні горючих та важко горючих речовин, матеріалів та конструкцій
- •5.3.4.1 Матеріальні склади і бази загального призначення
- •5.3.4.2 Вимоги до зберігання і транспортування матеріалів на будівельному майданчику
- •5.3.4.3 Склади лзр та гр
- •5.3.4.4 Склади балонів з газами
- •5.3.4.5 Склади хімічних речовин
- •5.3.4.6 Склади лісопиломатеріалів
- •5.3.5 Забезпечення пожежної безпеки при виконанні газонебезпечних та вогненебезпечних робіт
- •Вогневих робіт від горючих речовин
- •Вимоги при роботі з пожежовибухонебезпечними матеріалами
- •Покрівельні роботи
- •Улаштування утеплювача
- •Робота з тепловипромінюючими установками
- •Зварювальні та різальні роботи
- •Паяльні роботи.
- •Розігрівання (варіння) бітумів та смол
- •Фарбувальні роботи.
- •Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами.
- •Інші будівельно-монтажні роботи
- •Сушка приміщень газовими пальниками інфрачервоного випромінювання і повітронагрівачами.
- •5.3.6 Забезпечення безпечної евакуації працюючих на випадок пожежі Основні положення
- •Евакуація з виробничих будівель.
- •5.3.7 Блискавкозахист будівель і споруд, що зводяться
- •5.3.7.1 Загальні пололження
- •Блискавкозахисту об’єкта від пуб і його рбз
- •5.3.7.2 Зовнішня блискавкозахисна система
- •Блискавкоприймачі
- •Виконуючих функції природного блискавкоприймача
- •Струмовідводи
- •Залежно від рівня захищеності
- •Заземлювачі
- •Вибір блискавковідводів Загальні вимоги
- •Зони захисту одиничних стрижньових блискавковідводів
- •Зони захисту одиничних тросових блискавковідводів
- •Зони захисту подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Зона захисту подвійного тросового блискавковідводу
- •Подвійного тросового блискавковідводу
- •5.3.7.3 Захист від вторинних дій блискавки
- •Зони захисту від дії блискавки
- •Екранування
- •З'єднання
- •Більша частина струму блискавки
- •Протікає незначна частина струму блискавки
- •Заземлення
5.1.3 Забезпечення організації безпечного складування конструкцій, виробів та матеріалів на будівельному майданчику
Для своєчасного обслуговування будівельного майданчика необхідними конструкціями, матеріалами та устаткуванням в необхідній кількості і по повній номенклатурі, при проектуванні будівельного генерального плану необхідно передбачити склади і розрахувати їх площу.
Складське господарство призначене для забезпечення приймання матеріалів з визначенням їх якості і кількості; раціонального розміщення і укладання матеріалів з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей; механізації навантажувально-розвантажувальних робіт; удосконалення техніки зберігання матеріалів, конструкцій і виробів; організації відпуску матеріалів та обліку матеріальних цінностей.
При проектуванні складського господарства необхідно керуватися ДБН Г.1-4-95 [13].
За експлуатаційним призначенням склади підрозділяються на такі види.
Базисні (центральні) склади створюються як складові баз виробничих комплектувань УВТК і призначаються для централізованого обслуговування об'єктів, що споруджуються однією будівельною організацією. Ці склади розташовуються на території найбільшого будівельного майданчика або за її межами. Матеріали, вироби і конструкції у подальшому прямують на дільничні і приоб'єктні склади, а також у цехи для переробки і комплектації.
Приоб'єктні склади влаштовують в безпосередній близькості до об'єктів, що будуються (робочих зон). У більшості випадків - це відкриті майданчики, які призначені для тимчасового складування збірних залізобетонних виробів, стінових матеріалів, віконних і дверних блоків, а також для розміщення піддонів і контейнерів з цеглою і т.і. Для зберігання інструмента, спецодягу, опоряджувальних, електротехнічних і інших матеріалів створюють закриті матеріальні склади, а також невеликі пересувні або збірно-розбірні склади-контейнери. Стенди для укрупнювального збирання будівельних конструкцій, як правило, розміщують на майданчику приоб'єктного складу в зоні дії монтажного крана. Для тимчасового зберігання матеріалів доцільно використовувати постійні будівлі і споруди.
Склади сировини і готової продукції підсобних підприємств, майстерень ділянок комплектування розташовуються безпосередньо в місцях розміщення підприємств, майстерень або пересувних установок.
Перевантажувальні склади призначені для тимчасового зберігання матеріалів і виробів при перевантаженні їх з одного виду транспорту на інший. Для зниження витрат, організації чіткої системи зберігання і відпуску будівельних матеріалів слід прагнути до максимального скорочення числа їх перевантажень при транспортуванні.
За конструктивною ознакою і способом зберігання матеріалів і виробів склади підрозділяються на такі види:
відкриті ‑ для зберігання матеріалів і виробів, що не піддаються псуванню під впливом атмосферних і температурних дій (пісок, щебінь, збірні залізобетонні й металеві конструкції, цегла і т.і.);
напівзакриті ‑ для зберігання матеріалів, що піддаються псуванню від безпосередньої дії атмосферних опадів і сонячних променів (рулонні покрівельні матеріали, столярні вироби і ін.);
закриті ‑ для зберігання цінних матеріалів, а також цементу, вапна, фарбників, метизів, скла, приладів, електроустаткування, інструмента і т.і.;
спеціальні - для зберігання горючих і легкозаймистих рідин, вибухових речовин, хімічних матеріалів і т.і.
Розрізняють тимчасові склади: неінвентарні, які призначені для одноразового використання, і інвентарні, які розраховані на багаторазове перебазування для використання на інших об'єктах.
Залежно від ступеня мобільності і конструктивних рішень розрізняють тимчасові складські приміщення: збірно-розбірні, контейнерні і пересувні.
Вибір способу зберігання, видів складів і місць їх розташування проводять за результатами техніко-економічних розрахунків, що виконуються у складі проектів організації будівництва і проектів виконання робіт.
При цьому основними принципами розміщення складів при проектуванні будгенплану являються:
раціональне розміщення складів матеріалів і конструкцій, а також майданчиків укрупнювального збирання конструкцій і технологічного устаткування для їх подачі в монтажні зони кранів;
раціональне розміщення розвантажувальних майданчиків укрупнювального збирання конструкцій і технологічного устаткування з урахуванням безперебійного постачання різних будівельних матеріалів і устаткування;
централізоване за межами будівельного майданчика виконання всіх заготівельних операцій (приготування бетону і розчину, виготовлення металоконструкцій опалубки і т.і.);
дотримання вимог техніки безпеки і правил пожежної безпеки;
прив'язка складів і відкритих майданчиків для складування будівельних конструкцій, виробів і технологічного устаткування приводиться з урахуванням:
розташування постійних (таких що існують, реконструюються, зносяться, зводяться) будівель і споруд з виділенням об'єктів, які використовуються в різні періоди для потреб будівництва (будівлі, дороги, інженерні мережі з вказівкою місць підключення, розподільні пристрої і тому подібне);
проходження трас тимчасових інженерних мереж з устаткуванням і елементами їх оснащення, прожекторних щогл і світильників, водоймищ і ємностей, водознижуючих пристроїв;
розміщення будівельних і монтажних машин, установок і механізмів;
розмірів прив'язки майданчиків і місць прийому і розвантаження будівельних конструкцій, виробів деталей матеріалів і технологічного устаткування;
розміщення інвентарних (мобільних) виробничих, складських, допоміжних і суспільних будівель;
місцезнаходження зон для тимчасового складування знятого родючого ґрунту;
розташування пожежних гідрантів і інших засобів пожежогасіння;
проходження трас автомобільних і залізничних тимчасових доріг з майданчиками для стоянки.
Складування матеріалів, конструкцій і устаткування повинно здійснюватися відповідно до вимог стандартів або технічних умов на матеріали, вироби і устаткування.
Матеріали (конструкції, устаткування) слід розміщувати на вирівняних майданчиках, приймаючи заходи проти мимовільного зсуву, просідання, осипання і розкочування складованих матеріалів.
Між стосами (стелажами) на складах мають бути передбачені проходи шириною не менше 1 м і проїзди, ширина яких залежить від габаритів транспортних засобів і навантажувально-розвантажувальних механізмів, які обслуговують склад.
Щоб уникнути пошкодження складованих вантажів, між штабелями передбачається просвіт не менше 200 мм.
Укладання елементів конструкцій в стоси на будівельному майданчику повинно проводитися з дотриманням наступних правил:
укладання в стос повинне забезпечувати можливість захвату і вільного підйому кожного елемента;
між стосами (стелажами) на складах мають бути передбачені проходи шириною не менше 1 м і проїзди, ширина яких залежить від габаритів транспортних засобів і навантажувально-розвантажувальних механізмів, які обслуговують склад;
проходи між стосами повинні влаштовуватися за вказівками до проекту, але не рідше, ніж через кожні два штабелі в подовжньому напрямі, і не рідше, ніж через 25 м, - у поперечному напрямі;
забороняється складувати елементи конструкцій і деталі на шляхах кранів, а також між стінами споруд і шляхами.
Притуляти (опирати) матеріали і вироби до огорож і елементів тимчасових і капітальних споруд не допускається.
Складські приміщення мають бути захищені від поверхневих вод. Майданчики під відкриті склади мають бути рівними з ухилом 2 – 5о для водовідводу з ущільненою і зміцненою щебенем, гравієм, або шлаком основі. На недренуючих ґрунтах, окрім планування, слід зробити невелику підсипку з щебеня або піску (5 - 10 см). При проектуванні складського майданчика слід зробити розкладку збірних конструкцій за типами і марками, точно показати місце, відведене під матеріали, тару, оснащення і інвентар.
Відкриті склади на будівельному майданчику розташовують в зоні дії монтажного крана, обслуговуючого об'єкт. Ділянки складського майданчика, де розвантажуються безпосередньо з транспортних засобів розчин і бетон, повинні виконуватися з тих же конструкцій що й тимчасові дороги.
При розкладці збірних елементів на приоб'єктному складі необхідно дотримуватися таких вимог:
стійкості стосів, пакетів і вантажів, що знаходяться в них;
механізованого розбирання стосу і підйому вантажу навісними захватами підйомно-транспортного устаткування;
безпеки працюючих на стосі або біля нього;
можливості застосування і нормального функціонування засобів захисту працюючих і пожежної техніки;
забезпечення необхідних відстаней до охоронних зон ліній електропередач, вузлів інженерних комунікацій і електропостачання.
Для розміщення окремо кожного виду і номенклатури виробів територію під склад зберігання збірних залізобетонних конструкцій потрібно розділяти вздовж на окремі зони та частини. В зоні, яка розміщена поблизу будівельного об'єкта, слід розміщувати вироби, що мають найбільшу вагу, з розрахунком коротшого шляху подачі до місця монтажу на кожній захватці з урахуванням вантажопідйомності кранів.
Вироби, що мають меншу вагу, розташовують у зонах, що знаходяться далі від будівлі. Між зонами в поздовжньому та поперечному напрямках передбачаються проходи завширшки 1 м.
Для раціонального розташування збірних залізобетонних конструкцій на складі будівельного майданчика потрібно дотримуватись таких вимог:
залізобетонні конструкції та вироби слід зберігати в проектному положенні, за винятком колон, сходових маршів, паль, сміттєпроводів;
стоси слід маркувати або навішувати на них таблички, в яких вказують кількість та тип складених конструкцій;
залізобетонні конструкції слід розміщувати так, щоб заводське маркування зручно було читати з боку проходу або проїзду, а монтажні петлі виробів, складених у стоси, були повернуті догори;
збірні конструкції слід складувати в стоси так, щоб було зручно виконувати їх стропування при підйомі та переміщенні;
до місць складування будівельних конструкцій слід залишати зручні під'їзди та підходи;
при розміщенні матеріалів біля огорож або тимчасових споруд відстань між ними та стосами приймати не менше 1 м;
розміри стосів встановлювати в залежності від габаритів будівельних конструкцій, а їх об'єм - від якості основи (земля, ущільнений ґрунт, бетонна основа).
При зберіганні на складах конструкції повинні опиратись тими площинами, як при роботі в споруді, що не викликатиме перенапруження в бетоні і пошкодження виробів.
У зимовий період не допускається складати конструкції на підкладки і прокладки, які покриті льодом. Наскрізні отвори в блоках і плитах закривають толем або фанерою для запобігання утворенню інею і попаданню снігу. Конструкції необхідно періодично очищати від снігу, накривати їх толем або щитами.
Проектування складів рекомендується вести в наступній послідовності.
визначають необхідний запас матеріалів і конструкцій, що зберігаються;
призначають спосіб зберігання (відкритий, закритий, під навісом);
розраховують площі складів за видами зберігання матеріалів і конструкцій;
визначають місце складування на будівельному майданчику;
проводять розміщення матеріалів і конструкцій на відкритих складах.
Запас матеріалів на будівельному майданчику повинен забезпечити безперебійне постачання будівельних робіт. Чим більше запас, тим надійніше гарантується ритмічність будівництва. Проте об'єм запасу залежить від рівня витрат на улаштування і вміст складу. Тому запас на складі має бути мінімальним, але достатнім для забезпечення безперебійного виконання робіт.
Запас зберігання для будівельного майданчика на стадії ПОБ визначається виходячи з прийнятого темпу робіт і може бути визначений за формулами (3.4), (3.5).
На стадії ПВР запас зберігання для конкретного об'єкта визначають виходячи з прийнятого темпу робіт. З технологічних міркувань запас приймають на визначену конструктивно-технологічну частину будівель (захватку, ділянку, проліт, ярус, поверх і т.п.).
Рівень запасу матеріалів залежить від прийнятої організації робіт (монтаж «з коліс» або «зі складу» і місця будівництва.
Площа складу залежить від кількості матеріалів, що підлягають зберіганню, і від способу укладання матеріалів, що визначає норму їх зберігання на 1 м2 складської площі.
Для попередніх розрахунків необхідну площу складу можна визначити за формулою
Sскл = Qскл/(qxKскл) (5.23)
де q - кількість матеріалу складу, що укладається на 1м2 корисної площі (норма складування);
Кскл - коефіцієнт використання площі складу, що враховує наявність проходів або проїздів між стелажами або штабелями матеріалів, площі для сортування, комплектації, затарювання, зважування матеріалів і визначається відношенням корисної площі складу до загальної (таблиця. 5.15). Значення q залежить від виду складованого матеріалу, способу виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, а також від типа складу (табл. 5.16).
Таблиця 5.15 ‑ Коефіцієнт використання площі складу
|
Вид складу |
Кскл |
|
Закритий: |
|
|
універсальний, обладнаний стелажами з проходами між рядами (при головному проході шириною 2,5...3 м) |
0,25...0,4 |
|
опалювальний |
0,6...0,7 |
|
неопалювальний |
0,5...0,7 |
|
при штабельном зберіганні матеріалу |
0,4...0,6 |
|
Відкритий для зберігання |
|
|
лісоматеріалів |
0,4...0,5 |
|
металу |
0,5...0,6 |
|
нерудних будівельних матеріалів |
0,6...0,7 |
|
Навісний |
0,5...0,6 |
Таблиця 5.16 - Показники для визначення
