Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка курсовой по информатике.pdf
Скачиваний:
15
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

РОЗРАХУНКОВЕ ЗАВДАННЯ 3. МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДІВ

БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Короткі теоретичні відомості

ОРТОГОНАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ

При описанні області, близької до екстремуму, частіше за інших застосовують поліноми другого порядку, що пов'язано в першу чергу з тим, що поліноми другого порядку легко піддаються систематизації і дослідженню на екстремум. При цьому число дослідів N має бути не менше числа визначуваних коефіцієнтів в рівнянні регресії другого порядку для k чинників:

k

k

k

 

y x1 ,..., xk b0 bi xi

bij xi x j

bij xi2

(8)

i 1

i , j 1

i 1

 

 

i j

 

 

Для опису поверхні відклику поліномами другого порядку незалежні параметри мають набувати не менше трьох різних значень.

З метою скорочення числа дослідів використовують композиційні (послідовні) плани. Композиційний план складається з експериментів ПФЕ 2k ( k 5 ), до яких додають експеримент в центрі плану і в 2k зоряних точках, розташованих на осях фіктивного простору, координати яких: ( , 0, …, 0), (0, , 0, …, 0), …, (0, …, 0, ), де - відстань від центру плану до зоряної точки – "зоряного плеча". Загальна кількість дослідів розраховується за формулою [Ошибка!

Источник ссылки не найден.]:

N N0 2k n0 ,

(9)

де n0 - кількість дослідів в центрі плану, k - число чинників, N0 - число дослідів повного факторного експерименту 2k.

Композиційні плани легко приводяться до ортогональних вибором зоряного плеча . Довжину "зоряного плеча" можна обчислити за формулою:

 

 

 

 

 

 

 

 

N0 N N0

.

(10)

 

 

 

 

2

 

 

 

Значення "Зоряного плеча" залежить від числа повних повторень експерименту в центрі плану (N=9).

У таблиці 2 подається композиційний план другого порядку для двох факторів. Для того, щоб матриця планування мала властивість ортогональності, необхідно ввести стовпці з коригованими значеннями рівня x , які обчислюються за формулою [Ошибка! Источник ссылки не найден.]:

28

xi

2

2

 

xi2

(11)

 

xi

N

 

 

 

 

 

Таблиця 2

Композиційний план другого порядку для двох факторів

Номер

 

Фактори

 

Фактори

 

досліду

в натуральному масштабі

в умовних одиницях

y

 

z1

 

z2

x1

 

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

z1min

 

z2min

-1

 

-1

y1

2

z1max

 

z2min

+1

 

-1

y2

3

z1min

 

z2max

-1

 

+1

y3

4

z1max

 

z2max

+1

 

+1

y4

5

z10

 

z20

0

 

0

y5

6

z1

 

z20

+1

 

0

y6

7

z1

 

z20

-1

 

0

y7

8

z10

 

z2

0

 

+1

y8

9

z10

 

z2

0

 

-1

y9

Матрицю розрахунків коефіцієнтів рівняння наведено в таблиці 3, в якій стовпці 2-7 є ортогональною матрицею планування, стовпець 8 – значення відклику системи; перших чотири досліди – це матриця повного факторного експерименту 22.Експериментальні дані повинні бути однорідними і нормально розподіленими.

Відповідно до даних таблиці 2 розраховують коефіцієнти рівняння регресії. Значення коефіцієнтів рівняння регресії характеризують вклад кожного фактора в значення функції відклику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3

 

Матриця розрахунку коефіцієнтів двохфакторної моделі

 

 

 

 

Номер

x

 

x

 

x

 

 

 

2

 

 

2

x x

 

 

y

 

досліду

 

0

 

1

 

2

x1

 

x2

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

 

 

6

 

 

7

 

 

8

 

1

+1

-1

-1

+0,33

+0,33

+1

 

 

y1

 

2

+1

+1

-1

+0,33

+0,33

-1

 

 

y2

 

3

+1

-1

+1

+0,33

+0,33

-1

 

 

y3

 

4

+1

+1

+1

+0,33

+0,33

+1

 

 

y4

 

5

+1

0

0

-0,67

-0,67

0

 

 

y5

 

6

+1

+1

0

+0,33

-0,67

0

 

 

y6

 

7

+1

-1

0

+0,33

-0,67

0

 

 

y7

 

8

+1

0

+1

-0,67

+0,33

0

 

 

y8

 

9

+1

0

-1

-0,67

+0,33

0

 

 

y9

 

 

9

6

6

2

 

 

2

 

 

4

 

 

 

 

29

Коефіцієнти розраховуються за такими формулами [4]:

 

y

 

 

 

 

 

x1 y

 

 

x2 y

 

 

 

x1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b1

 

6

, b2

 

6

 

, b11

 

 

2

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

 

y

x1 x2 y

 

 

x0 y

 

 

(12)

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b22

 

2

 

 

, b12

 

4

, b0

 

 

 

9

0,67 b11 0,67 b22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗРАХУНОК АКТИВНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ В MATHCAD

Приклад розрахунку активного експерименту при ортогональному плануванні за допомогою MathCAD

1. Введення початкових даних активного експерименту (рис. 7)

Рис. 7 – Введення початкових даних

2. Розрахунок коефіцієнтів регресії (рис. 8) :

30

Рис. 8 – Розрахунок коефіцієнтів регресії

3. Побудова поверхні і ліній рівня (рис.9) за допомогою рівняння регресії, отриманого на підставі ортогонального планування:

Рис. 9 – Побудова ліній рівного рівня

31

Після того, як отримано рівняння регресії при активному експерименті перевіряється значущість коефіцієнтів за допомогою критерію Ст’юдента [2] і адекватність отриманої регресії за допомогою критерію Фішера [2]. У разі незначущості коефіцієнтів їх можна виключити з рівняння регресії при подальшому дослідженні математичної моделі.

ДВОРІВНЕВІ ПЛАНИ БАГАТОФАКТОРНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ.

У багатофакторному експерименті можна враховувати тільки залежність виходу від кожного з факторів, а можна враховувати також залежність виходу від взаємодії декількох факторів. Якщо враховується взаємодія всіх факторів, то багатофакторний експеримент називається повним.

Найпростішим планом багатофакторного повного експерименту являється план, в якому досліджувані фактори змінюються лише на двох рівнях: верх-

ньому Ci і нижньому Ci . Такий план називається дворівневим і позначається

ПФЕ 2n, тобто повний факторний експеримент дворівневий, n- факторний. Центр експерименту

 

 

 

 

C C

 

 

 

 

 

 

Ci 0

i

i

 

 

 

(13)

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інтервал варіювання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C C

C C

 

C

 

C

 

i i

 

 

(14)

 

i 0

i 0

i

 

2

 

i

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У безрозмірному виразі верхній рівень фактора прийме значення +1, нижній -1:

x

С C

i 0

i

i

 

 

i

 

 

 

 

 

x

 

С C

i 0

 

 

i

 

 

i

 

 

i

 

 

 

 

 

Сi Ci 0 1

Сi Ci 0

Сi Ci 0 1

Сi 0 Сi

План ПФЕ 2n можна подати у вигляді таблиці.

Приклад. Побудувати план ПФЕ22 для дослідження впливу температури в діапазоні 30 - 42 градуси Цельсія і величини pH в діапазоні від 5 до 7.

Знайдемо центр експерименту

 

 

 

C C

42 30

 

C

 

 

 

1

1

 

 

 

 

36

10

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

C

 

7 5

6

 

C

 

 

2

2

 

 

 

 

20

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

та інтервал варіювання

32

 

 

 

C C

42

30

 

 

 

 

1 1

 

 

 

6

1

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C C

7

5

 

 

 

 

2 2

 

 

 

1

2

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4

Варіант реалізації плану ПФЕ 2n

i

X1i

X2i

X1i*X2i

1

-

-

+

2

-

+

-

3

+

-

-

4

+

+

+

Ci0

36

6

 

i

6

1

 

Стовпці 2 і 3 відбивають вплив окремих чинників. Стовпець 4 відбиває міжфакторну взаємодію.

Заповнення другого і третього стовпця пояснень не потребує. Четвертий стовпець заповнюється за правилом перемножування вмісту другого і третього стовпців: Якщо другий і третій стовпець мають однаковий знак, то в четвертому стовпці ставиться «+», інакше «-».

План повного двохфакторного експерименту ПФЕ22 дає можливість обчислити чотири коефіцієнти рівняння регресії :

y a1 a2 x1 a3 x2 a4 x1 x2 .

План повного трьохфакторного експерименту дає можливість вичислити вісім коефіцієнтів рівняння регресії

y a1 a2 x1 a3 x2 a4 x3 a5 x1 x2 a6 x1 x3 a7 x2 x3 a8 x1 x2 x3

і так далі.

33