Посібник_Лутай АП

This document is created with trial version of Document2PDF Pilot 2.16.100.

завантáження прогрáми (рос. загрузка программы, англ. program loading) — пе-

ренесення програми із зовнішньої пам’яті в основну.

зависáння (рос. зависание, англ. starvation, hang-up) — стан обчислювальної системи, коли вона перестає видавати результати і реагувати на запити ззовні.

зависáння прогрáми (рос. зависание программы, англ. program hang-up) — непе-

редбачена зупинка виконання програми.

залéжність, -ності (рос. зависимость, англ. relationship) — зв’язок між двома чи більше атрибутами, що цілком або частково визначає значення одного при заданих значеннях інших.

зáпис, -у (рос. запись, англ. record) — упорядкований набір даних, що називаються полями, де кожне поле має власне ім’я і тип.

зáпит, -у (рос. запрос, англ. enquiry) — завдання на пошук певних даних у базі даних.

здáтність, -ності (рос. способность, англ. ability) — 1. Властивість до значення здатний. Уміння здійснювати, виконувати, робити що -небудь. 2. Природне обдаровання, здібність.

здáтність пропускнá (рос. пропускная способность, англ. capacity) — здатність системи виконувати (пропускати через себе) за визначений час п евну кількість завдань (інформації). Найчастіше мається на увазі пропускна здатність каналу зв’язку.

здáтність роздíльна (рос. разрешающая способность, средства отображ ения

з’є́днання(рос. соединение, англ. connection) — те, що з’єднує що -небудь із чимось; місце, де що-небудь з’єднане з чимось.

комутóване (рос. соединение коммутируемое, англ. dialup IP (dialup acces)) — підк-

лючення комп’ютера в Інтернет, що здійснюється через канал зв’язку на пе в- ний час, потрібний абонентові. Традиційно передбачає тимчасове використа н- ня звичайних телефонних ліній для підключення до мережі.

некомутóване (рос. соединение некоммутируемое , англ. leased line) — постійне підключення комп’ютера в Інтернет. Потребує спеціальної виділеної лінії зв’язку.

знáк, -а (керувáння) (рос. знак управления, англ. control character) –– символ, що стимулює виконання певної комп’ютерноїоперації.

зчи́тування(рос. считывание, англ. read-out) –– 1. Процес сприймання д аних у комп’ютері або його частині та передання їх до зовнішнього носія пам’яті чи до друкуючого пристрою. 2. Відображення на дисплеї (як правило, висв і- тлюється на панелі керування) відомостей про стан комп’ютера.

iм’я́, -ені (рос. имя, англ. name, identifier) — умовне найменування відповідн ого об’єкта.

iм’я́домéнне (рос. имя домена, англ. domain name) — словесне позначення для адресації вузлів у Інтернеті.

381

This document is created with trial version of Document2PDF Pilot 2.16.100.

iм’я́користувачá (рос. идентификатор пользователя, англ. user identifier) — чи-

сло або літерно-рядкові дані, які називають користувача в системі. iм’я́набóру дáних (рос. имя набора данных, англ. data set name) — ідентифікатор

набору даних.

iм’я́прогрáми (рос. имя программы, англ. program name) — слово, яке називає програму.

iм’я́фáйла (рос. имя файла, англ. file name) — ім’я, яке присвоюється наборові вхідних чи вихідних даних, поданих у вигляді файла.

iнсталя́ція(рос. инсталляция, англ. іnstallation) — встановлення програмного забезпечення на комп’ютер.

Інтернéт, -у (рос. Интернет, англ. Internet) — всесвітня мережа обміну інформ а- цією за допомогою комп’ютерів і ліній зв’язку.

інтерпретáтор, -а (рос. интерпретатор, англ. іnterpreter) — 1. Мовний процесор, який аналізує кожний рядок вхідної програми й одночасно виконує зазнач е- ні в ньому дії. На відміну від компілятора не формує на машинній мові по в- ністю скомпільовану програму, яка виконується потім. 2. Програма чи те х- нічний засіб, що виконує інтерпретацію.

інтерпретування — див.: декодування

iнтерфéйс, -у (рос. интерфейс, англ. іnterface) — 1. Сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв комп’ютера. 2. Частина програмного забезпечення для реалізації діалогу користувача з прикладною програмою. iнтерфéйс внýтрішній (рос. внутренний интерфейс, англ. back-end interface) —

інтерфейс із внутрішнім компонентом системи (напр., комунікаційного процесора з головним комп’ютером, комп’ютера зі спецпроцесором).

iнтерфéйс зóвнішній (рос. внешний интерфейс, англ. front-end interface) — засо-

би і правила взаємодії підсистеми із зовнішніми об’єктами на відміну від її взаємодії з іншими об’єктами системи.

iнтерфéйс користувачá (рос. интерфейс пользователя, пользовательский интер-

фейс, англ. user interface) — 1. Комплекс пр ограмних засобів, які забезпечують взаємодію користувача із системою. 2. Засоби зв’язку між користувачем і системою.

Інтранéт, -у (рос. интранет, англ. іntranet) — комп’ютерна мережа, відмінна від Інтернету, організована за допомогою тих самих протоколів T CP/IP, які використовуються в Інтернеті. Як правило, це корпоративні мережі компаній або групи компаній.

інформáтика (рос. информатика, англ. іnformatics) — група дисциплін, які в и- вчають різні аспекти збирання, оброблення, зберігання та використання інформації за допомогою комп’ютерів.

інформáція (рос. информация, англ. іnformation) — 1. Нові відомості, які дають можливість поліпшити процеси, пов’язані з перетворенням речовини, енергії та с а- мої інформації. 2. Нові відомості, прийняті, зрозумілі й оцінені ко ристувачем як корисні. 3. Нові відомості, які розширюють запас знань користувача.

інформáція непотрíбна в п áм’яті (рос. ненужная информация в памяти , англ. garbage) –– небажані або непотрібні дані у комп’ютерній системі або у в и-

382

This document is created with trial version of Document2PDF Pilot 2.16.100.

хідних даних системи. Абреві атура GIGO у комп’ютерній галузі означає «ввести/вивести сміття», що вказує на важливість виведення точних, прав и- льних даних на перше місце в системі.

інформацíйно-пошукóва систéма — див.: систéма.: с. інформацíйно-пошукóва

канáл, -у (рос. канал, англ. channel) — частина комунікаційної системи, яка сп о- лучає джерело і приймач повідомлень.

канáл ви́ділений(рос. закрепленный канал, выделенный канал , англ. dedicates circuit) — у мережах передавання даних — канал, який не потребує комутації.

канáл відтвóрення (рос. канал воспроизведения, англ. reproducing chain) — при-

стрій або сукупність пристроїв, які забезпечують під час відтворення пер е- давання записаної інформації від сигналограми до приймача інформації.

канáл зв’язкý (рос. канал связи, англ. communication channel) — 1. Сукупність технічних засобів і фізичних середовищ, призначених для передавання і н- формації від відправника до одержувача. 2. Смуга частот, яка виділяється у даній системі зв’язку для передавання сигналів від одного джерела.

кáрта мерéжева (рос. карта сетевая, англ. network card) — додаткова плата для комп’ютера, призначена для включення його в локальну мережу комп’ютерів.

каталóг, -у (рос. каталог, англ. directory) — 1. Структура даних, яка забезпечує пошук об’єкта за текстовим іменем. 2. Набір файлів чи набір каталогів або набір файлів і каталогів, названий текстовим іменем (в операційних системах).

кéш-пáм’ять (рос. кэш-память, англ. cache memory) — надшвидкодійна (надоперативна) пам’ять, яка є проміжною між основною пам’яттю та процесором і використовується для зберігання даних, що часто викликаються програмою.

кілобáйт, -а (рос. килобайт, англ. kilobyte) — одиниця обсягу інформації, що д о- рівнює 1024 байтам (приблизно 1000 байт).

клавіатýра (рос. клавиатура, англ. keyboard) — пристрій, що складається із сукупності розташованих у певному порядку клавіш ( кнопок) з літерами, які використовують для введення і редагування даних, а також для керування виконанням операцій.

клáвіша (рос. клавиша, англ. кey) — кнопка клавіатури, натискання якої ініціює певну дію.

клáстер, -a (рос. кластер, англ. сluster) — 1. Група накопичувачів на магнітній стрічці, відеоприладів чи терміналів із загальним контролером. 2. Група cекторів на магнітному (оптичному) диску, яка читається або записується як одне ціле. Це мінімальн а одиниця інформації, яку операційна система зап и- сує на диск або зчитує з диска.

383

This document is created with trial version of Document2PDF Pilot 2.16.100.

кліє́нт, -а (рос. клиент, англ. client) — у комп’ютерній мережі — робоча станція з

кодувáння (рос. кодирование, англ. coding) — процес відображення стану однієї фізичної системи через стан певної іншої системи, що проводиться з метою передавання інформації.

комáнда (рос. команда, англ. instruction) — мовна конструкція, яка точно визначає операцію і за необхідності ідентифікуєоперанди.

комéрція, -ї (рос. коммерция, англ. commerce) — торгівля й пов’язані з нею спр а- ви.

комéрція електрóнна (рос. коммерция электронная, англ. E-commerce) — усі фо-

комíрка (рос. ячейка, англ. cell) — 1. Мінімальна ділянка оперативної пам’яті комп’ютера, яка адресується і заповнюється (читається) однією командою процесора. 2. Прямокутна ділянка в електронних таблицях, обмежена горизонтальними та вертикальними лініями, куди заноситься інформація, що має конкретну адресу.

комп’ю́ тер, -а (рос. компьютер, англ. computer) — сукупність технічних засобів, які дають можливість обробляти інформацію за наперед заданими алгори т- мами, записаними в програмах, та отримувати результат у необхідній формі.

комп’ю́ терперсонáльний (рос. персональная ЭВМ, англ. personal computer) —

настільний мікрокомп’ютер, що має експлуатаційні характеристики побут о- вого приладу й універсальні функційні можливості.

компáкт-диск, -а (рос. компакт-диск, англ. сompact disk) — диск для тр ивалого зберігання інформації, де запис проводять за допомогою лазерного променя, а для читання запису використовують оптичні прилади. Як правило, допу с- кає одноразовий запис і багатократне читання.

компіля́ція(рос. компиляция, англ. compiling) — переведення тексту пр ограми, написаної мовою високого рівня, в еквівалентну за діями програму, запис а-

384

This document is created with trial version of Document2PDF Pilot 2.16.100.

ну машинними кодами, тобто кодами, які сприймаються процесором як к о- манди.

комунікáція (рос. коммуникация, англ. communication) — обмін інформацією, пе-

користувáч, -а (рос. пользователь, потребитель, англ. user, subscriber) — особа,

яка користується послугами обчислювальної техніки для отримання інфо р- мації чи розв’язання різних завдань.

кортéж, -у (рос. кортеж, англ. n-tuple) — упорядкована послідовність атрибутів, що описують матеріальний об’єкт. При утворенні таблиці бази даних, як правило, перетворюється в запис.

курсóр, -у (рос. курсор, англ. cursor) — символ, що вказує на екрані дисплея на активну позицію, тобто позицію, на якій відобра жатиметься наступний введений з клавіатури знак.

лінгвíстика (рос. лингвистика, англ. linguistic) — наука про мову; мо вознавст-

виконуваних операцій. Для її написання використовують мови програмування, наприклад VBA.

маніпуля́тор, -а (рос. манипулятор, англ. grabber hand) — 1. Пристрій для вик о- нання певних операцій під керуванням комп’ютера. 2. Пристрій для спр о- щеного керування комп’ютером (маніпулятор «м иша», ігрові маніпулятори типу «джойстик»).

маршрутизáтор, -а (рос. маршрутизатор, англ. router) — спеціалізований комп’ютер, який задає шлях передавання інформації між комп’ютерами в мережі.

маси́,в-у (рос. масcив, англ. array) — сукупність однотипних (логічно однорідних) елементів, упорядкованих за індексами, що визначають положення елемента в масиві.

мегабáйт, -а (рос. мегабайт, англ. megabyte) — одиниця об’єму інформації, що дорівнює 1024 кілобайтам, або 1024 × 1024 = 1 048 576 байтам (приблизно 1 млн байт).

385

This document is created with trial version of Document2PDF Pilot 2.16.100.

меню́, невідм. (рос. меню, англ. menu) — зображуваний на екрані дисплея список команд чи варіантів відповіді, з якого користувач вибирає необхідний вар і- ант, вводячи номер чи букву або вказуючи на пункт меню курсором.

мерéжа (рос. сеть, англ. network) — 1. Сукупність електронних компонен тів та їх з’єднань. 2. Сукупність комп’ютерів і з’єднань між ними.

ми́шка(рос. мышка, англ. mouse) — портативний пристрій ( маніпулятор) для введення координат, який функціонує внаслідок пересування його по пл о- щині.

мікропроцéсор, -а (рос. микропроцессор, англ. microprocessor) — процесор, реалізований в одній мікросхемі.

мóва (рос. язык, англ. language) — набір символів, угод і правил, які використ о- вують з метою подання інформації.

мóва алгоритмíчна (алгори́тмова) (рос. алгоритмический язык, англ. algorithmic

змісту документів, які повинні зберігатися в системі, а також для складання запитів до системи на пошук і видавання документів.

мóва керувáння дáними (рос. язык управления данными , англ. data manipulation language, DML, data base control language, DBCL) — непроцедурна мова,

яка дозволяє задавати функції введення та коректування даних, реорганіз а- ції та переміщення файлів даних тощо.

мóва маши́нна(рос. язык машинный, англ. machine language) — мова, яка читається машиною безпосередньо, без будь -якого пер екладу, на відміну від штучної мови чи мови символів, що потребують певного тлумачення своїх термінів машинною мовою в комп’ютері, перш ніж він зможе виконувати подані команди.

мóва моделювáння (рос. язык моделирования, англ. simulation language) — мова програмування, призначена для розроблення програм моделювання.

мóва програмувáння (рос. язык программирования, англ. programming language)

— штучна мова написання програм для комп’ютера.

мóва штýчна (рос. язык искусственный, англ. artificial language) — в інформати-

ці та обчислювальній техніці — мова, яка базується на комплексі точно в и- значених правил, встановлених для складання тексту.

модéль (рос. модель, англ. model) — матеріальний об’єкт, система математи чних залежностей чи програма, яка імітує структуру а бо функціонування досл і- джуваного об’єкта.

модéль дáних (рос. модель данных, англ. data model) — передбачає формування множини допустимих інформаційних конструкцій, множини операцій над

386

This document is created with trial version of Document2PDF Pilot 2.16.100.

даними і множини обмежень для даних, що зберігаються, описуючи потреби користувача в даних.

модéм, -а (рос. модем, англ. modem) — функційний пристрій, що забезпечує модуляцію і демодуляцію сигналів; у комп’ютерах використовується для п е- редавання інформації каналами зв’язку (телефонними, радіоканалами).

мóдуль, -я (рос. модуль, англ. module) — одиниця програмного забезпечення.

мóдуль завантáжувальний (рос. загрузочный модуль, англ. load module) — про-

грамний модуль, поданий у формі, придатній для завантаження в основну пам’ять з метою виконання.

монітóр, -а (рос. монитор, англ. monitor) — пристрій, призначений для спостереження і запису певних дій у системі опрацювання даних з метою їх подал ь- шого аналізу. Син.: дисплей.

мультимéдіа, невідм. (рос. мультимедиа, англ. multimedia) — технологія подання інформації в комп’ютерних систе мах, яка поєднує різні форми: текстову, графічну, звукову, анімаційну, відеоінформацію.

мультипрограмувáння (рос. мультипрограммирование, англ. multiprogramming)

—властивість комп’ютера підтримувати дві чи більше програм одночасно. набíр, -óру дáних (рос. набор данных, англ. data set) — ідентифікована сукупність фізичних записів, організована одним із установлених в системі опрацюва н- ня даних способів, яка являє собою файли або частини файлів у середовищі

зберігання.

набíр кóдовий (рос. кодовый набор, англ. code set) — скінченна множина елементів, з яких складають дані під час кодування.

набíр комáнд (рос. состав инструкций, набор инструкций, система команд, англ. instruction set, instruction repertoire) — повний набір усіх команд, які допу с-

каються в машинній мові даного комп’ютера.

навчáння (рос. обучение, англ. learning) — дія за значенням навчати, навч атися. 1. Передавання знань, умінь, досвіду. Збагачення досвідом, знаннями тощо. 2. Оволодіння знаннями, набуття знань, опанування чогось.

навчáння дистанцíйне (рос. обучение дистанционное, англ. distance learning) —

навчання на відстані. Спосіб навчання, який передбачає спілкування учня (студента) з педагогом за допомогою технічних засобів, в т. ч. через Інте р- нет та електронну пошту, а також навчання пі д керуванням комп’ютерних навчальних програм. На сучасному етапі розглядається як один із шляхів створення системи відкритої безперервної освіти.

накопи́чувач,- а (рос. накопитель на магнитных дисках , англ. magnetic disk unit)

—накопичувач, носієм інформації в якому є магнітні диски, об’єднані в п а- кет.

налáгоджування (рос. налаживание, англ. debugging) –– процес виявлення та усунення помилок у комп’ютерних програмах або обладнанні.

носíй, -я дáних (рос. носитель данных, англ. data medium) — матеріальний об’єкт, призначений для записування і зберігання даних.

облáднання (рос. оборудование, англ. equipment) –– сукупність механізмів, приладів, пристроїв, необхідних для чого-небудь; спорядження.

387

This document is created with trial version of Document2PDF Pilot 2.16.100.

облáднання периферíйне (зóвнішнє) (рос. периферийное (внешнее) об орудова-

ние, англ. peripheral equipment) –– допоміжні пристосування, які можуть бути приєднані до комп’ютерної системи для збільшення існуючої потужності машини чи виконання спеціальних функцій.

он-лáйн, -у (рос. он-лайн, англ. on-line) — зв’язок, який підт римується у р ежимі реального часу (безперервно).

он-лáйн режи́м(рос. онлайновый режим, англ. on-line mode) — див.: режим.

оперáція (рос. операция, англ. оperation) –– певна дія, яку виконує комп’ютер відповідно до команд, закладених у його програмі.

óпція (рос. опция, англ. option) — уточнення команди за допомогою спеціал ьних символів чи меню.

опрацювáння (рос. обработка, англ. processing) — дія за значенням опрацювати. Глибоке вивчення чого-небудь, докладне ознайомлення з чимось, ретельна підготовка.

пам’яті комп’ютера у вигляді окремих випусків (пакетів).

опрацювáння паралéльне (рос. паралельная обработка, англ. concurrent processing) — здатність комп’ютера виконувати кілька програм або завдань одн о- часно.

офлáйновий режи́м(рос. офлайновый режим, англ. off-line mode) — див.: режим.

пакéт, -а (рос. пакет, англ. рackage) –– об’єднана група компонентів у комп’ютерній системі, наприклад, блок взаємопов’язаних програм чи дод а- тковий комплект обладнання та програм.

пакéт ди́сків(рос. пакет дисков, англ. disk pack) –– у комп’ютерній системі — комплект магнітних дисків, що використовують для зберігання інформації. Пакети дисків надають широкі можливості для зберігання значних обсягів д а- них та доступу до збереженої інформації.

пáм’ять (рос. память, англ. memory) — функційна частина комп’ютера, призначена для приймання, зберігання даних.

пáм’ять операти́вна(рос. память оперативная (ОЗУ), англ. RAM (random-access memory)) — пристрій для зберігання інформації в комп’ютері, який функц і- онує лише протягом часу, коли увімкнено живлення; використовується для зберігання програм і даних під час роботи комп’ютера.

пáм’ять постíйна (рос. память постоянная (ПЗУ), англ. ROM (read-only memory))

— пристрій для тривалого зберігання інформації в комп’ютері не залежно від живлення; використовується для збереження важливих системних пар а- метрів і програм, необхідних для запускання операційної системи після вмикання та роботи комп’ютера.

панéль (рос. панель, англ. bar) — у графічному інфтерфейсі — набір кнопок, пов’язаних з групою операцій.

388

This document is created with trial version of Document2PDF Pilot 2.16.100.

пáпка (рос. папка, англ. folder) — те саме, що й каталог; використовується для позначення каталогу файлів у системах, орієнтованих на непідготовленого користувача (напр., у системах підготування текстів).

парóль, -я (рос. пароль, англ. password) — секретне слово, яке пред’являє користувач системі з метою отримання доступу до даних і програм.

пíдсумок, -мку (рос. итог, англ. total) — в електронних таблицях — підсумкові дані по рядках, стовпчиках чи в цілому по таблиці, як -от: сума, середнє значення, кількість записів та ін.

плáта (рос. плата, англ. board, card) — змінна панель з електронними компоне н- тами.

плóтер, -а (рос. плоттер, англ. plotter) — пристрій для виведення на папір або інший матеріал широкоформатної графіки; використовується переважно для виведення технічних креслень, схем.

покáжчик, -а (рос. указатель, англ. pointer) — інформаційний об’єкт, який вказує на початок розташування певної структури даних.

пóле (рос. поле, участок, англ. field) — група пов’язаних між собою символів, що опрацьовують як єдине ціле в комп’ютерних операціях, особливо при нал а- годженні пам’яті та файлових схем для різних цілей.

пóрт, -у (рос. порт, англ. port) — 1. Місце взаємодії двох процесів. 2. Апаратні та програмні засоби для підключення периферійного пристрою до комп’ютера.

посилáння (рос. ссылка, англ. reference) — запис в електронному докуме нті, що задає адресу переходу на частину документа чи на інший документ.

пóшта (рос. электронная почта, англ. E-mail) — спосіб передавання повідомлень між розміщеними на комп’ютерах програмними поштовими скриньками абонентів через глобальну мережу комп’ютерів.

пóшта електрóнна (рос. электронная почта, англ. electronic mail) — засоби пе-

ресилання і збереження повідомлень між користувачами комп’ютерної м е- режі.

пóшук, -у (рос. поиск, англ. search) –– у комп’ютерній пам’яті — добір (ототожнення, зіставлення) кодованих даних за заданими ознаками (критеріями), також закодованими, для знаходження необхідної інформації.

прапорéць, -рця (рос. флажок, англ. flag) — 1. Елемент графічного інте рфейсу, який позначає об’єкт, що може перебувати у двох вимкнених станах (вим к- нено — прапорець опущений, увімкнено — прапорець піднято). 2. Бітова комірка процесора, що використовується для фіксації його режимів.

примíрник, -а (рос. экземпляр, англ. сopy) — друкована одиниця, комп’ютерна

при́нтер, -а (рос. принтер, печатающее устро йство, англ. printer) — пристрій,

призначений для виведення текстової чи графічної інформації на папір або інший матеріал.

389

This document is created with trial version of Document2PDF Pilot 2.16.100.

при́нтермáтричний (рос. матричное печатающее устройство , англ. matrix printer) — принтер, призначений для відображення символів чи о бразів, поданих цятками.

при́нтермерéжевий (рос. принтер сетевой, англ. network printer) — будь-який принтер у мережі, доступ до якого має кожен комп’ютер мережі.

при́нтерлáзерний (рос. принтер лазерный , англ. laser jet printer) — пристрій для високоякіс ного друку інформації з комп’ютера, який використовує електростатичну технологію перенесення фарби (порошку) за допомогою світлового (лазерного) променя.

при́нтерструменéвий (рос. принтер струйный, англ. buble jet printer) — принтер для якісного друку інф ормації з комп’ютера, де зображення створюється набором точок, кожна з яких наноситься мініатюрною краплею чорнила.

spreadsheet program) — програма, призначена для оброблення електронних таблиць (наприклад, Microsoft Excel).

прогрáма навчáльна (рос. обучающая программа, диалоговое руководство, англ. on-line tutorial learning program) — програма, яка реалізує у формі діалогу алгоритм навчання за тією чи іншою дисципліною або за одним з її розділів.

прогрáма сортувáння (рос. программа сортирующая, англ. sorting program, sort program) — програма, за допомогою якої виконується сортування даних.

програмíст, -а (рос. программист, англ. programmer) — спеціаліст, що в иконує розроблення і налагодження програм.

програмувáння (рос. программирование, англ. programming) — теоретична і

провáйдер, -а (рос. провайдер, англ. provider) — 1. Надавач послуг. 2. Компанія

— надавач послуг доступу в Інтернеті.

Пролóг, -у (рос. Пролог, англ. Prolog) — мова логічного програмування, основою якої є хорновські диз’юнкти. Належить до мов п’ятого покоління.

протокóл, -у (рос. протокол, англ. protocol) — сукупність правил взаємодії комп’ютерів у мережі.

протокóл мерéжевий (рос. протокол сетевого уровня, сетевой протокол , англ. network protocol) — протокол, який визначає взаємодію програм кер ування мережею, що містяться в одному комп’юте рі, з однойменними програмами,

390