4. Типи сімейної поведінки

Залежно від цілей, які ставлять перед собою люди на різних етапах сімейного життя, можна виділити кілька типів сімейної поведінки. Головними серед них є шлюбна поведінка, сексуальна поведінка та репродуктивна поведінка.

Шлюбна поведінка — поведінка, метою икої е задоволення потреби в шлюбі, поведін­ка, пов'язана з вибором шлюбного партнера (тобто з шлюбним відбором).

Під шлюбним відбором розуміється процес, в результаті якого в сукупності всіх можливих шлюбних партнерів тим або іншим Способом відбирається той, хто стає чоловіком (дружиною).

Процес шлюбного відбору має певні закономірності. Основ­ними з них є культурологічні, Соціологічні та психологічні.

Культурологічні закономірності — це відповідність правилу ендогамії — екзогамії. Правило ендогамії сьогодні слід розумі­ти як примус обирати собі шлюбного партнера зі своєї власної етнічної групи, але з інших родин. Правило екзогамії заборо­няє шлюб серед членів власної сімейної групи, тобто запобігає шлюбам між близькими родичами. Правило ендогамії (ендо гамний тиск) діє сильно і жорстко, коли йдеться про наці о нальну або расову належність.

У сучасних культурах вплив цього правила стає слабкішим у тому випадку: коли тим, хто утворює шлюб, більше 30 років; якщо шлюб повторний; у великих містах на територіях зі змі шаним за етнічним складом населенням, де контакти між пред ставниками різних національностей частіші та інтенсивніші.

Соціологічні закономірності — це закономірності гомогамії та сусідства. Поняття «гомогамія» слід розуміти як тенденцію укладання шлюбів між людьми, яки мають схожі або однакові характеристики — соціальні, психологічні, фізичні. Протилеж на тенденція позначається поняттям «гетерогамія». Вірогід ність того, що у людей виникає взаємна симпатія один до одно го і що вони одружаться вище в тому випадку, якщо вони схожі один на одного за такими ознаками як: вік, етнічна належність, соціальний статус, освіта, рівень інтелекту, зовнішність і суміс ність внутрішнього годинника. При цьому найзначнішою є роль віку, етнічної належності та освіти. Правило гомогамії діє так само відносно інтелекту, фізичної привабливості, схо­жості біологічних ритмів, шлюбного статусу і ціннісних орієн­тацій, включаючи політичні і релігійні.

Якщо брати до уваги всі характеристики, то визначається тенденція, яка отримала назву шлюбного градієнта. Відповідно до цієї тенденції у процесі шлюбного відбору чоловіки відда­ють перевагу молодшим жінкам з відносно меншим освітнім рівнем і тим, що належать до відносно нижчої за статусом со­ціальної групи.

Соціально-психологічні та психологічні закономірності пояснюють, як конкретно відбувається шлюбний відбір, які його соціально-психологічні механізми. Основні соціально-психологічні закономірності шлюбного відбору знайшли своє відоб раження в ряді теорій.

Так, прихильники психоаналітичних теорій вважають, що у своїх пошуках майбутнього партнера люди орієнтуються на образ батьків протилежної статі, тобто дочки мають тенден­цію вибирати партнерів чимось схожих на батьків, сини на матерів. Д. У. Гленн і П. Т. Баррет показали, що чоловік :і більш старшим батьком в середньому одружується пізніше; що діти з етнічно-змішаних сімей вважають за краще виби­рати партнера з етнічної групи батьків протилежної статі; що люди більш схильні до союзів з тими, хто за фізичними оз­наками більш схожі з батьками протилежної статі, ніж свосї власної. Тобто людина, вибираючи щось схоже на батьків протилежної статі, планує обрати вже щось добре знайоме як в плані особових характеристик, так і в плані цінностей, що розділяються.

Теорія компліментарних потреб Р.Ф. Уінча загострює увагу на тому, що люди вважають за краще обирати собі в подружжя тих, чиї психологічні особливості протилежні і комплементарні (додат­кові) їх власним (боязливий, залежний прагне одружитися з силь­ним, домінантним, той, хто любить слухати — з тим, хто любить говорити). «Протилежності притягуються» — девіз цієї теорії.

Інструментальна теорія Р. Сентера — люди прагнуть об­рати собі таких шлюбних партнерів, чия поведінка і інші ха­рактеристики забезпечують (або здається, що забезпечують) максимум задоволення і мінімум витрат для того, щоб ці по­треби задовольнялись. Р. Сентер вважає, що одні потреби більш значущі, ніж інші. Він сформулював принцип тендерної конгруентності, за яким цінності (потреби) які більш типові для чоловіків повинні позитивно корелювати з потребами більш типовими для жінок. Найбільша взаємна привабливість партнерів виявляється, коли чоловіче домінування стикається з жіночою потребою в заступництві і турботі.

Згідно з теорією обміну Дж. Хоманса, базисом виникнення нормативного порядку є взаємна корисність людей, вигода, яку вони одержують в результаті обміну різними видами благ. Шлюб — теж обмін ресурсами. Цінність шлюбного партнера складається з суми цінностей якостей, що залучаються до об­міну. Основа шлюбного відбору — процес оцінювання якостей шлюбного партнера і визначення того, хто з можливих партнерів здатний принести більший виграш при найменших витратах.

Найважливішими типами благ, які оцінюються, є:

*«індивід» — співвідношення на шлюбному ринку кількості «відповідних» один для одного чоловіків та жінок;

*вік шлюбного партнера;

*зовнішній вигляд — фізична зовнішність, манери поведінки;

*статус — комбінація різних характеристик: матеріальної забезпеченості, походження, освіти, професії;

*соціально-психологічні характеристики особи — чуйність, емоційність, здатність до розуміння, співпраці;

*цінності, переконання. Спільні цінності полегшують взає­морозуміння.

Не менш важливими є сексуальна та репродуктивна поведінка.

Сексуальна і репродуктивна поведінка — це два різних і автономних типи соціальної (сімейної) поведінки. У ми­нулому вони були практично злиті. Сексуальну поведінку було підпорядковано (принаймні в тому, що стосувалося сім'ї, в рамках європейської цивілізації) виключно репродуктивним цілям. У сучасному суспільстві втручання в процес народження дітей не лише технічно доступний завдяки здійсненню штучних абортів і досить ефективній контрацепції, але й дозволений з соціокультурної точки зору, більше того — нормативно.

Сексуальна поведінка — це система дій і відносин, спрямованих на задоволення ста тевого потягу (сексуальної потреби). Сексуальна поведінка — соціальна, людська поведінка, в якій ми пе­реслідуємо певну мету, прагнемо до реалізації певних інтересів, але на основі використання біологічних механізмів. У сексу­альній поведінці поєднані фізіологічні, психологічні і соціо культурні процеси, але таким чином, що перші (фізіологічні та психологічні) виявляються підпорядкованими, складовими по відношенню до останніх.

У всьому, що стосується сексуальних відносин, в сучасно­му суспільстві продовжує зберігатися тендерна асиметрія — по двійний стандарт в тому, що можуть або не можуть, повинні або не повинні робити чоловіки чи жінки.

Основні тенденції і закономірності сексуальної поведінки в сучасному світі:

* Зростання кількості та інтенсивності дошлюбних стате­вих зв'язків. Частково це пов'язано із скороченням віку статевого дозрівання, збільшенням автономії та свободи підліткін, ослабленням традиційної моралі, що загалом призводить до зростання рівня дошлюбної сексуальної активності.

* Зростання дошлюбної сексуальної активності в наймолодшому підлітковому віці. Знижується вік початку статевого життя. Саме сексуальні зв'язки підлітків породжують найбільше число економічних, соціальних, медичних і інших проблем.

* Ослаблення норм, направлених проти дошлюбних і поза шлюбних народжень. Сучасне суспільство все частіше розгля дає ці народження як нормальні.

* Відмінності в сексуальній активності чоловіків і жінок зменшуються. Жінки збільшують свою сексуальну активність.