- •32.Криміналістичне вибухознавство.
- •33.Поняття та класифікація холодної зброї.
- •34.Поняття і класифікація документів у криміналістиці.
- •35.Огляд документів види та значення.
- •36.Встановлення змін у документі.
- •37.Встановлення змісту та матеріалів документів.
- •38.Судове почеркознавство.
- •39.Встановлення технічних підробок підписів.
- •41. Ідентифікаційні ознаки почерку.
- •40.Встановлення підробки відбитків печаток та штампів.
- •42. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи.
- •43. Методика судово-почеркознавчої експертизи текстів і підписів.
- •44. Особливості авторознавчого дослідження.
- •45.Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності.
- •46.Опис прикмет зовнішності людини за анатомічними та функціональними ознаками (словесний портрет)
- •47. Криміналістична портретна ідентифікація.
- •48. Поняття тазначення кримінальної реєстрації та криміналістичних обліків.
- •49. Види криміналістичних обліків.
- •50. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання.
- •51.Тактичні прийоми та їх класифікація
- •52. Тактичні комбінації і тактичні операції
- •53. Поняття та принципи планування розслідування.
- •54. Поняття, значення та види слідчих версій
- •55. Поняття, сутність та види огляду
- •56. Огляд місця події: поняття, стадії і тактика проведення
- •57. Фіксація результатів огляду місця події
- •58. Огляд трупа на місці його виявлення
- •59. Огляд речових доказів
- •60. Поняття та сутність освідування
- •61. Поняття, значення та види допиту.
- •62. Підготовка до допиту.
- •63. Зміст тактики допиту.
- •64. Тактика допиту свідків і потерпілих.
- •65. Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених
- •66. Особливості допиту неповнолітніх
- •67. Тактика очної ставки.
- •68. Фіксація ходу та результатів допиту
- •69. Поняття обшуку та виїмки.
- •70. Обєкти та види обшуку.
- •74. Поняття, мета та об'єкти пред'явлення для впізнання
- •75. Підготовка до пред'явлення для впізнання
- •76. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб та трупів.
- •77. Порядок пред'явлення для предметів, тварин та впізнання за фотознімками.
- •78. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання
- •79. Поняття та види відтворення обстановки і обставин події
- •80. Тактика слідчого експерименту.
- •81. Особливості перевірки показань на місці події
- •82. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •83. Сутність методики розслідування злочинів
- •84. Структура та види окремих методик розслідування різних видів злочинів
- •85. Поняття та елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •86. Криміналістична характеристика та особливості розслідування злочинів проти життя особи
- •88. Криміналістична х-тика та особливості розслідування злочинів проти здоровя особи
- •88. Криміналістична характеристика та особливості розслідування зґвалтувань
- •89. Криміналістична характеристика злочинів проти власності
- •90. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій (зл проти вл)
38.Судове почеркознавство.
Криміналістичне дослідження письма (судове почеркознавство) — це галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності письма, процес його дослідження, можливість ідентифікації людини за почерком та вирiшує інші завдання почеркознавчої експертизи. Судове почеркознавство вивчає письмо з метою вирішення ідентифікаційних і неідентифікаційних (діагностичних) завдань.
Письмо — засіб фіксації і зберігання думки людини; походить від звукового мовлення і є основним засобом спілкування людей. Розрізняють смисловий і графічний бік письма. Смисловий бік письма знаходить свій вияв у мовних засобах і відображає письмову мову того, хто пише. Графічний бік письма виражається у вигляді письмових знаків і сполучень їх — почерку.
Письмова мова — це вираження думок людини за допомогою різних мовних засобів (синтаксису, орфографії, лексики, пунктуації, стилістики). Письмова мова кожної людини відрізняється стилем викладання, словниковим складом, загальним рівнем грамотності. Для письмової мови людини характерними є індивідуальність і відносна сталість.
Почерк — манера написання, виражена в системі рухів, які фіксуються в рукопису. Почерк залежить від рівня розвитку особи і закріплення в неї письмово-рухових навичок. Своєрідність почерку виявляється в певній сукупності загальних і окремих ознак. Ідентифікаційними властивостями почерку є його індивідуальність (виражається в наявності ознак, які рідко зустрічаються) і відносна сталість (основні ознаки почерку не зазнають істотних змін протягом ідентифікаційного періоду).
Упродовж всього життя людини почерк зазнає певних змін, він розвивається, вдосконалюється. Найбільшу стабільність має сформований почерк, який частіше за все є наявним у особи 25-річного віку. Варіант ознак почерку не може вважатися перешкодою щодо ідентифікації.
Почерк людини пов’язаний з її умовно-рефлекторними діями та діяльністю великих півкуль головного мозку. Навчання письму, неодноразові повтори написання одних і тих самих літер, цифр, знаків призводять до вироблення графічних навичок. Властивості почерку (індивідуальність та відносна сталість) пов’язані з динамічним стереотипом (нейрофізіологічною основою навичок). Графічний навик охоплює три головні групи навичок:
1) технічні (спосіб техніки письма);
2) безпосередньо графічні (вміння зображувати літери (цифри), об’єднувати їх у слова);
3) орфографічні (вміння визначати фонеми (звуки) та відображати їх письмовими знаками).
39.Встановлення технічних підробок підписів.
Технічна підробка підпису передбачає наслідування почерку особи, від імені якої виконується підпис, або використання різних технічних засобів. Способами підробки підписів є такі:
1) утворення підпису шляхом звичайного наслідування іншій особі;
2) копіювання підпису на просвіт;
3) передавлювання через копіювальний папір;
4) передавлювання дійсного підпису загостреним предметом на інший документ з наступною обводкою;
5) виготовлення з дійсного підпису факсиміле (точне відтворення підпису фотомеханічним способом; підписи, нанесені за допомогою факсиміле, мають мікроструктуру штрихів, специфічну для металевих кліше);
6) використання комп’ютерних можливостей сканування дійсного підпису з наступною принтерною розпечаткою на документі.
Ознаки технічної підробки підпису охоплюють: сліди зупинок пишучого приладу у вигляді стовщень або надривів штрихів, нетвердість рухів, наявність у штрихах і біля них часток іншого барвника, звивистість і тупі закінчення штрихів, підрисовку штрихів, вдавлені борозенки, які не завжди співпадають з чорнильною обводкою та ін.
У процесі дослідження підпису необхідно встановити дійсний він чи підроблений. Під час експертизи підписів вирішуються такі типові питання: чи не скопійовано даний підпис з якого-небудь підпису за допомогою технічних засобів, якщо так, то яких саме; чи не скопіювано підпис на досліджуваному документі з якого-небудь підпису, поданого для порівняння.
Під час експертизи досліджуваний підпис рекомендується порівнювати із зразками підписів особи, від імені якої він виконаний. Експерту подаються вільні (6—8) та експериментальні (до 10) зразки підписів цієї особи.
